Курсовая работа (т): Ґрунтовий покрив сільськогосподарського підприємства

2.2 Рослинність

Територія АТ "Радсад" розташована в зоні типчаково-ковилових степів, для яких характерне домінування в травостої вузьколистих ксерофітних щільно-кущових злаків.

Деревна рослинність в лісосмугах представлена дубом, акацією білою, гледичією, горіхом, кленом гостролистим та інші.

Таблиця 2.4 Найбільш поширені трав'янисті рослини

Рослинність зменшує інтенсивність протікання деяких процесів рельєфоутворення (наприклад, ерозії, дефляції). Між рослинністю й різновидами ґрунтів існує тісний взаємозв’язок, тому якщо природне угрупування рослинності на певній ділянці знищене унаслідок діяльності людини, то за особливостями ґрунту можна орієнтовно визначити який був його склад (уявно відновити його). Рослинність впливає на місцевий клімат. Так, у межах лісосмуги вологість повітря вища на 5-9% і температура повітря нижча на 2...3°С. Це дозволяє щорічно зберігати від випаровування до 100 мм вологи і зумовлює підвищенню врожаю.

2.3 Ґрунтотворні породи

Ґрунтоутворюючими породами на території господарства являється леси, лесовидні суглинки, піски, гумусований делювій, алювіально-делювіальні відклади.

Леси - це найбільш цінні ґрунтоутворюючі породи. Вони пухкі, пористі, карбонатні, водопроникні, тонкозернисті польового чи буро-польового кольору.

Високий вміст карбонатів кальцію зумовлює закріплення залишків розпаду органічних речовин, сприяє поліпшенню фізико-хімічних властивостей ґрунтів.

За механічним складом леси важко суглинкові.

Лесовидні суглинки залягають на схилах, де вони з глибини 1-4 м підстилаються третинними відкладами. Лесовидні суглинки, як і леси, мають польовий або буро-польовий колір, відрізняються більш легким (від середньосуглинкового до легкосуглинкового) механічним складом, внаслідок більшого вмісту піску.

Давньоалювіальні відклади (піски) залягають на першій надзаплавній терасі. Дана порода має різний колір (жовтий, білий), неоднорідну зернистість. В пісках зустрічаються прошарки гравію, гальки, іноді річкового мулу.

Піски погано затримують вологі і через це ґрунти, які утворилися на них, мають погані водно-фізичні властивості і часто непридатні для використання під посіви сільськогосподарських культур.

Механічний склад піщаний чи супіщаний.

Гумусований делювій залягає по днищах балок і лощин. Він утворився внаслідок намиву гумусованих горизонтів ґрунтів, змитих з прилеглих схилів, тому має темно-сіре забарвлення. Делювій містить значну кількість гумусу і має подібний до змитих ґрунтів механічний склад. Товщина породи коливається в межах від 0,8-1,5м, причому там, де близько залягають мінеральні води, делювій засолений.

На території господарства сприятливі ґрунтоутворюючі породи. Але під дією водяної ерозії верхній гумусовий шар змивається чим послаблює родючість.

2.4 Рельєф місцевості

Згідно геоморфологічному районуванню територія АТ "Радсад" розташована на Причорноморській низовині.

По характеру поверхні територія представляє собою широко-хвилясте плато, південна частина якого більш рівнинна. В напрямку з північного заходу на південний схід територія землекористування порізана балками і лощинами.

Площі схилів часто значно переважають площу рівнини. Балки на території господарства різної глибини, днища їх шириною 10-60 м задерновані, деякі розорюються. Схили балок у верхній частині слабо-пологі (1-3°), внизу крутизна їх збільшується до 5-10°. На крутих схилах багато промоїн. Східною межею території господарства служить Південний Буг. Схили до річки пологі і слабо-спадисті, тому тут розвинені процеси водної ерозії.

Розташування господарства сприятливе для ведення садівництва і виноградарства, але має свої не достатки в тому що частина ріллі знаходиться на схилах балок де можна часто спостерігати при сильному дощі вимивання ґрунту. Також частина території постійно піддається водній ерозії з боку Південного Бугу.

2.5 Гідрологічні умови

Головним джерелом зволоження ґрунту на території господарства являються атмосферні опади.

Ґрунтові води на корінному плато залягають на глибині 18-25 м. Ці води мінералізовані, але вони на процеси ґрунтоутворення не впливають.

На днищах балок і на заплаві річки Південний Буг мінералізовані ґрунтові води знаходяться на глибині від 0,3 до 3,0 м, що привело до утворення напівгідроморфних лучно-чорноземних і гідроморфних лучно-болотних засолених ґрунтів і солончака.

3. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА

.1 Номенклатурний список ґрунтів

Територія АТ "Радсад" розташована в Новоодеському природно-сільськогосподарському районі Степу Посушливого Правобережного. Описанні вище фактори в результаті своєї взаємодії зумовили в даному районі розвиток дернового процесу ґрунтоутворення, внаслідок якого сформувались чорноземні ґрунти.

Особливістю цього процесу є збагачення ґрунту, особливо верхньої частини профілю, специфічною темнозабарвленою речовиною - гумусом. Накопичення його відбувається за рахунок розкладу залишків трав'янистої рослинності, багатої азотом і зольними елементами.

Наявність кальцію (Са СО3) в породі і ґрунтовому профілі зумовлює насиченість колоїдного комплексу катіонами Са та закріплення ґрунтових колоїдів (глини і гумусу). Це сприяє створенню агрономічно цінної, водотривкої, зернисто-грудкуватої структури, як одного із характерних фізичних ознак чорноземів, що мають велике значення для родючості ґрунтів.

На переважній частині території господарства ґрунтоутворення проходило в умовах рівнинно-хвилястого рельєфу на карбонатних лесових породах під впливом посушливого клімату і степової рослинності.

Зональними ґрунтами тут є чорноземи південні залишково-слабосолонцюваті малогумусні легкоглинисті на лесах.

На схилах різної крутизни під впливом водної ерозії утворилися чорноземи різного ступеня змитості на різних ґрунтотворних породах.

В неглибоких лощинах, де періодично спостерігається перезволоження, утворилися чорноземи південні вилуговані.

На днищах балок при більш інтенсивному зволоженні утворилися лучно-чорноземні ґрунти.

За заплаві ріки Південний Буг в умовах перезволоження підґрунтовими мінералізованими водами, періодичним затопленням заплави весняними паводковими водами, утворилися лучно-болотні солончакові ґрунти на алювіально-делювіальних відкладах

У відповідності з процесами ґрунтоутворення ґрунтовий покрив земельного масиву КСП АТ "Радсад" представлений слідуючими ґрунтами.

Чорноземи на лесах

.        Чорноземи південні малогумусні залишково-слабосолонцюваті крупнопилувато-важкосуглинкові

.        Чорноземи південні малогумусні залишково-слабосолонцюваті слабозмиті крупнопилувато-важкосуглинкові

.        Чорноземи південні малогумусні залишково-слабосолонцюваті середньозмиті крупнопилувато-важкосуглинкові

.        Чорноземи південні малогумусні залишково-слабосолонцюваті сильнозмиті крупнопилувато-важкосуглинкові

.        Чорноземи південні малогумусні залишково-слабосолонцюваті вилуговані намиті крупнопилувато-важкосуглинкові

Чорноземи на лесовидних суглинках

.        Чорноземи південні малогумусні залишково-слабосолонцюваті слабозмиті піщанисто-середньосуглинкові

.        Чорноземи південні малогумусні залишково-слабосолонцюваті середньозмиті піщанисто-середньосуглинкові

.        Чорноземи південні малогумусні залишково-слабосолонцюваті сильнозмитіпіщанисто-середньосуглинкові

Чорноземи на пісках

.        Чорноземи середньозмиті супіщані

Лучно-чорноземні ґрунти на гумусованому делювії

.        Лучно-чорноземні намиті піщанисто-середньосуглинкові ґрунти

.        Лучно-чорноземні намиті слабосолончакові піщанисто-середньосуглинкові ґрунти

Лучно-болотні ґрунти на алювіально-делювіальних відкладах

.        Лучно-болотні слабосолончакові пилувато-легкоглинисті ґрунти

Солончак на гумусованому делювії

.        Солончак хлоридний крупно пилувато-важкосуглинковий

На території КСП АТ "Радсад" більшу частину ґрунтів переважають чорноземи в тому числі: південні, на лесовидних суглинках, пісках. Також виділяють лучно-болотні і лучно-чорноземні ґрунти.

Таблиця 3.1 Номенклатурний список ґрунтів

3.2 Характеристика основних типів ґрунтів сільськогосподарського підприємства

.2.1 Генезис

На території господарства переважають ґрунти: чорноземи південні, лучні-чоргоземи.

Чорноземні ґрунти поширені в межах Лісостепу та Степу, які через свою рівність утворюють єдиний широтно-зональний спектр ґрунтових типів помірного ґрунтово-біокліматичного поясу.

Чорноземи - це ґрунти, сформовані трав`янистими фітоценозами степової та лісостепової ландшафтно-біокліматичних зон. Провідним тут є гумусово-акумулятивний процес , який сприяє утворенню глибоко гумусованого профілю, його оструктурюванню та підвищенню торфяності. Характерний гумусовий профіль чорноземів завдячує могутньому впливу степових трав, коренева система яких становить значну частку їх біомаси і здатна швидко відмирати і легко муміфікуватися. Степові і лучно-степові трав`янисті фіто угрупування характеризується такими основними особливостями:

Ø  щороку в ґрунт рослинами повертається майже вся кількість зольних елементів і азоту, використана на їх приріст - це є найважливішою рисою при чорноземоутворенні;

Ø  переважна кількість цих речовин (40-60%) повертається не на поверхню ґрунту, а безпосередньо в ґрунт з корінням;

Ø  черговість елементів розпочинається Sі, а за ним йдуть N,K,Ca та інші (частка азоту в опаді лучно-степових ценозів досягає 1,0-1,5%).

Продуктивність природних трав`яних угрупувань на чорноземах характеризується кількістю надземної фіто маси в 30-40 та 200 ц/га коренів у Лісостепу Руської рівнини; 8-24 ц\га надземної фіто маси і 150-300 ц/га коренів у Степу. Практично вся ця маса щороку надходить до фонду чорноземоутворення. Середня зональність степової фіто маси становить 3,5-4,5%, а максимальна 7%. Активний розклад опаду забезпечується бактеріями та актиноміцетами, а також безхребетними організмами, для розвитку яких дуже сприятливими є біохімічний склад опаду і біокліматична обстановка степових ландшафтів.

Природна рослинність чорноземних елементів характеризується значним щорічним надходженням опадів. При цьому біля 40-60% складає коріння рослин.

Насиченість рослинного складу чорноземних степів загальними елементами та азотом, при великій загальній масі щорічного опаду, визначається максимальним постачанням в ґрунт азоту та загальних елементів. Систематичне використання органічних та мінеральних добрив і вирощування сільськогосподарських культур з високими урожаями сприяє збереження ефективної родючості чорноземних ґрунтів.

.2.2 Морфологічні ознаки

Для більш глибокого визначення морфологічних ознак ґрунтів розглянемо їх на прикладі найбільш типових:

2 розріз № 173 () чорнозем південний;

розріз № 174 () чорнозем південний;