. Знаходимо відношення кальцію до магнію (в мг.-екв/100г ґрунту)
ґрунт 1: 15,39/7,49=2,05 мг.-екв/100г ґрунту - незадовільні
ґрунт 2: 11,64/9,16=1,27 мг.-екв/100г ґрунту - незадовільні
ґрунт 9: 8,16/4,48=1,82 мг.-екв/100г ґрунту - незадовільні
ґрунт 10: 13,31/10,40=1,28 мг.-екв/100г - незадовільні
Для визначення якості ґрунту за відношенням вмісту поглинання ![]()
у
% від ємкості поглинання використовують таку формулу:
![]()
![]()
ґрунт 1: 0,35·100/23,23=1,51 - незасолені
ґрунт 2: 0,12·100/20,92=0,57 - незасолені
ґрунт 9: 0,18·100/12,82=1,40 - незасолені
ґрунт 10: 0,55·100/24,26=2,27 - незасолені
Вивчення ґрунту виявило потребу у поліпшенні агрофізичного та
еколого-біогеохімічного стану ґрунтів - внесення ![]()
з
добривами підвищує врожайність цукрових буряків, поліпшує їх якість на
чорноземах.
Кислотність ґрунтів знижують, застосовуючи всілякі меліоранти, найчастіше осадові породи, складені переважно кальцитом СаСО3, доломітом СаСО3·MgСО3, у тому числі доломітизовані вапняки, мергелі, вапнякові туфи. Карбонат кальцію , як еконейтральна сполука, не має жодних протипоказань щодо йогозастосування для зниження ґрунтової кислотності при здійсненні національних програм підвищення родючості ґрунтів та їх окультурювання.
Кислотною є небажаність застосування для хімічної меліорації кислих ґрунтів солей сильних кислот, наприклад гіпсу, оскільки при його взаємодії з ґрунтом утворюється сульфатна кислота.
Ґрунтовий розчин, за В.І. Вернадським - це найважливіша категорія природних вод, основний субстрат життя, неодмінний учасник усіх без винятку біосферних процесів.
Ґрунтовий розчин забезпечує стабільне функціонування в ґрунті розмаїтого спектра елементарних мікропроцесів і часткових реакцій, які беруть участь переміщенні речовин у реальних ландшафтах, зумовлюючи цим надзвичайно важливий еколого-біогеохімічний вплив на генезис ґрунтів і розвиток їх родючості.
Насамперед ґрунтовим розчином вважають різнофазні компоненти ґрунту, які включають ту воду, що знаходиться в ґрунті разом з розчиненими в ній мінеральними солями, органо-мінеральними та органічними сполуками, газами.
Ґрунтовим розчином ми називатимемо динамічно зрівноважений водний розчин біоорганічних, мінеральних, органо-мінеральних речовин, сформульований у реальних умовах під впливом зональних типів гідротермічного, водно-повітряного, поживного ті інших ґрунтово-екологічних режимів.
Склад ґрунтового розчину. Притаманні кожному типу ґрунту хімічні, фізико-хімічні, біологічні процеси формують неповторний склад ґрунтового розчину. Інтенсивність і спрямованість зазначених процесів значною мірою зумовлена впливом гідротермічних умов, сезонна динамічність яких спричинює відповідну динамічність складу та концентрації ґрунтового розчину протягом року, що постійно ускладнюється внаслідок господарської діяльності людини.
Концентрація ґрунтового розчину в незасолених ґрунтах коливається від десятих частин грама декілька грамів у літрі (від 5-7 до 100-150 мг.-екв/л суми аніонів і катіонів), а в засолених ґрунтах - підвищується до десятків грамів водорозчинних компонентів на літр. До складу ґрунтового розчину входять органічні, мінеральні, органо-мінеральні сполуки та розчинні гази. Найбільш дослідженими в ґрунтовому розчині є солі. Серед катіонів тут переважають H+, Ca2+, Mg2+, Na+, NH+4, K+ (в сильно кислих ґрунтах трапляються Al3+, Fe3+, в перезволожених - Mn2+, Fe2+), а серед аніонів - HCO-3, CO3-, H2PO4-, SO4-, Cl-.
Склад водної витяжки представлений в таблиці 3.8
Таблиця 3.8 Склад водної витяжки
|
Індекс ґрунтів |
Глибина відбору зразка, см |
Аніони, |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
CO32- |
HСО3- |
Cl- |
SO42- |
|
Ca2+ |
Mg2+ |
Na+ |
|
|
|
|
|
0-20 0-20 0-20 0-20 |
- 0,02 0,001 - - |
0,60 0,037 0,66 0,040 0,38 0,023 0,15 0,005 |
0,76 0,024 0,79 0,029 0,11 0,004 0,14 0,005 |
1,30 0,072 1,39 0,067 0,62 0,032 0,28 0,013 |
2,66 0,133 3,04 0,137 1,11 0,059 0,57 0,023 |
1,06 0,021 0,42 0,008 0,42 0,008 0,33 0,007 |
0,32 0,004 0,62 0,007 1,0 0,001 0,13 0,002 |
1,48 0,034 1,82 0,042 0,53 0,014 0,11 0,008 |
2,86 0,059 2,86 0,057 1,95 0,023 0,57 0,017 |
0,58 0,57 0,18 0,5 |
0,12 0,162 0,102 0,016 |
1. Визначимо суму аніонів і катіонів у відсотках:
Аніони:
ґрунт 1: 0,60+0,79+1,30=2,66 мг.-екв/%
,037+0,024+0,072=0,133 мг.-екв/%
ґрунт 2: 0,20+0,66+0,79+1,39=3,04 мг.-екв/%
,001+0,004+0,029+0,067=0,137 мг.-екв/%
ґрунт 9: 0,38+0,11+0,62=1,11 мг.-екв/%
,023+0,004+0,032=0,059 мг.-екв/%
ґрунт 10: 0,15+0,14+0,28=0,57 мг.-екв/%
,005+0,005+0,013=0,023 мг.-екв/%
Катіони:
ґрунт 1: 1,06+0,32+1,48=2,86 мг.-екв/%
,021+0,004+0,034=0,059 мг.-екв/%
,008+0,007+0,042=0,057 мг.-екв/%
ґрунт 9: 0,42+1,0+0,53=1,95 мг.-екв/%
,008+0,001+0,014=0,023 мг.-екв/%
ґрунт 10: 0,33+0,13+0,11=0,57 мг.-екв/%
,007+0,002+0,008=0,017 мг.-екв/%
. Визначаємо ступінь засолення за формулою: СІ/SO4 % та тип засолення з'ясовуємо
відношенням іону хлору до сульфат іону згідно з таблицею 3.9 (методичних
рекомендацій)
Таблиця 3.8.1 Визначення типу засолення
|
№ ґрунту |
Тип засолення |
СІ/SO4 |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Хлоридно-сульфатний |
0,76/1,30=0,58 |
|
2 |
Хлоридно-сульфатний |
0,79/1,39=0,57 |
|
9 |
Сульфатний |
0,11/0,62=0,18 |
|
10 |
Хлоридно-сульфатний |
0,14/0,28=0,5 |
. Визначаємо суму токсичних солей у відсотках, за допомогою
емпіричної формули
![]()
мг.-екв/100г
ґрунту.
. ![]()
мг.-екв/100г
ґрунту
. ![]()
мг.-екв/100г
ґрунту
. ![]()
мг.-екв/100г
ґрунту
. ![]()
мг.-екв/100г
ґрунту
Ступінь засолення ґрунтів за сумою токсичних солей у відсотках та втрати
врожаю сільськогосподарських культур від засолених визначають за допомогою
таблиці 3.10 (методичні рекомендації)
Таблиця 3.8.2
Класифікація ґрунтів за вмістом токсичних солей, % до маси ґрунту
|
№ ґрунту |
Ступінь засолення ґрунтів |
Тип засолення |
Втрата врожаю, % |
|
|
|
|
Хлоридно-сульфатний |
Сульфатний |
|
|
1 |
слабозасолені |
0,12 |
- |
0,30 |
|
2 |
слабозасолені |
0,162 |
- |
0,30 |
|
9 |
слабозасолені |
- |
0,102 |
0,30 |
|
10 |
незасолені |
0,016 |
- |
немає |
Зміна концентрації та складу ґрунтових розчинів призводять до зміни режимів водного і мінерального живлення рослин, що не може не позначатись на їх розвитку та продуктивності.
Серед заходів боротьби із засоленням ґрунтів основними є такі: правильна організація сівозмін, правильна обробка ґрунту з метою підтримки його структури, правильний режим зрошування, раціональна організація витрачання води та запобігання її втратам - меліоративні заходи.
Валовий хімічний склад мінеральної частини ґрунту зазвичай виражають у вигляді відсоткового вмісту вищих оксидів елементів (передусім мікроелементи - SiO2, Fe2O3, CaO, K2O, Na2O2, P2O5). Зручність такого способу подання елементного складу полягає в можливості перевірки правильності аналізу визначенням їх суми, яка повинна наближатися до 100% (з доступним відхиленням в 1,5-2% при5% точність аналізу). Калій міститься в ґрунтах найчастіше в глинистих мінералах тонко дисперсійних фракцій, передусім у гідрослюдах, а також у складі первинних мінералів великої фракції.
Азот зосереджений головним чином у гумусі, акумулюючись у верхніх горизонтах ґрунту. Як класичний представник змінно-валентних елементів він являє собою неабияку хімічну активність, внаслідок якої в ґрунті продукується дуже багато різних N-вмісних сполук. Мінеральний азот представлений у ґрунті іонами амонію, нітратів і нітритів.
Фосфор якого в ґрунті (не ˃0,1-0,2%) входить до складу життєво важливих сполук. У ґрунтах фосфор представлений органічними та мінеральними сполуками.
Хімічний склад ґрунтів представлений в таблиці 3.9
Таблиця 3.9 Хімічний склад ґрунту
|
Індекс ґрунту |
Глибина відбору ґрунту, см |
Валовий склад |
Рухомий склад |
||||
|
|
|
N |
Р2О5 |
К2О |
N |
Р2О5 |
К2О |
|
|
|
% |
% |
% |
мг/1000г |
мг/1000г |
мг/1000г |
|
|
0-20 0-20 0-20 0-20 |
0,149 0,152 0,179 0,132 |
0,130 0,132 0,142 0,110 |
2,183 2,193 1,961 2,058 |
24,4 28,6 17,0 17,5 |
68,9 73,9 72,9 103,3 |
199,5 207,8 151,3 203,5 |
Розраховуємо вміст валових форм азоту, фосфору та калію в
т/га за формулою:
де З - запаси поживних елементів, т/га;
h - потужність шару ґрунту, м;
d - щільність ґрунту, г/см3;
k - вміст поживних елементів, %.
1 ґрунт:
![]()
=3.9 т/га
![]()
=3.4
т/га
![]()
=57.2
т/га
ґрунт:
![]()
=4.0
т/га
![]()
=3.5
т/га
![]()
=57.9
т/га
ґрунт:
![]()
=6.8
т/га
![]()
=5.4
т/га
![]()
=74.5
т/га
ґрунт:
![]()
=3.0
т/га
![]()
=2.5
т/га
![]()
=46.9
т/га
Аналізуємо забезпеченість сільськогосподарських культур рухомими формами азоту, фосфору і калію з додатка Д таблиці 8,9 (методичних рекомендацій).
Як бачимо із розрахунків забезпеченість ґрунтів рухомими формами азоту низька, він коливається в межах від 3,0 до 6,8т/га при рН˃6.
Вміст фосфору в ґрунті визначаємо з таблиці 8 (методичних рекомендацій) за Чіріковим: він знаходиться в межах від 2,5 до 5,4т/га - це середня забезпеченість.
Оцінку вмісту обмінного калію за Мачигіним: його вміст коливається від 46,9 до 74,5т/га, а це значить що вміст калію дуже високий.
Сільськогосподарські культури з ґрунту виносять багато поживних речовин і цим знижують родючість ґрунту, якщо під них не вносити добрива. Під такі культури є обов'язкове внесення мінеральних і органічних добрив. Органічні добрива найбільш ефективні а на бідних гумусом ґрунтах.
В ґрунт вносять такі органічні добрива: гній, перегній, торфокомпости.
З азотних добрив на всіх ґрунтах використовують аміачну селітру, аміачну воду, сульфат амонію. Найпоширенішими фосфорними добривами є суперфосфат, фосфоритне борошно. З калійних добрив - хлористий калій, калійну сіль, сульфат калію.
На ґрунтах КСП АТ "Радсад" за даними підрахунків потрібно вносити азотні добрива, так як їх запаси дуже малі.
4. АГРОВИРОБНИЧЕ ГРУПУВАННЯ ҐРУНТІВ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО
ПІДВИЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ ГОСПОДАРСТВА ТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО
ВИКОРИСТАННЯ
Для більш повного використання в виробництві результатів обстеження ґрунтів ґрунтові відміни об'єднувалися за близькими генетичними ознаками, агротехнічними властивостями, за ступенем проявлення негативних ознак в більш крупні агровиробничі групи.