Материал: Kriminalne_pravo_praktikum

Кримінальне право України. Практикум

Через 4 роки 10 місяців Носов одужав, а ще через 2 місяці примусові заходи медичного характеру щодо нього були скасовані. За вироком суду Носов відбув 1 рік 2 місяці позбавлення волі.

Як має бути вирішене питання щодо подальшого відбування покарання Носовим?

13.17-річний Орисько був засуджений за ч. 1 ст. 152 КК до позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 153 КК – до позбавлення волі на строк 5 років, а за сукупністю злочинів – до позбавлення волі на строк 7 років.

Через який строк він може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення?

14.У день свого народження – досягнення 18 років – Прескач здійснив незаконне заволодіння транспортним засобом (автомобілем «Москвич»), а потім, їдучи по місту, не справився з керуванням і збив двох пішоходів, які від одержаних ушкоджень померли. За вчинені злочини Прескач був засуджений: за ч. 1ст. 289 КК – до позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 286 КК – до позбавлення волі на строк 8 років; за сукупністю злочинів – до позбавлення волі на строк 10 років.

Варіант. Злочин, передбачений ч. 3 ст. 286 КК, Прескач вчинив на початку наступної після дня народження доби.

Через який строк Прескач може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення? Який строк має пройти після такого звільнення для того, щоб Прескач визнавався таким, що не має судимості за кожний з вчинених ним злочинів?

15.За вчинені у 17-річному віці злочини Ругов був засуджений: за ч. 1 ст. 308 КК – до позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 3 ст. 307 КК – до позбавлення волі на строк 8 років; за ч. 2 ст. 309 КК – до позбавлення волі на строк 3 роки; за сукупністю злочинів – до позбавлення волі на строк 10 років.

Через який строк Ругов може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення? Який строк має пройти після такого звільнення для того, щоб Ругов визнавався таким, що не має судимості за кожний з вчинених ним злочинів?

Глава 23. Злочини проти основ національної безпеки України

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

ГЛАВА 23

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

ОСНОВНІ ПИТАННЯ:

1.Загальна характеристика та види злочинiв проти основ нацiональної безпеки України.

2.Аналiз юридичних складiв злочину, передбаченого ст. 109 КК України.

3.Аналiз юридичних складiв злочину, передбаченого ст. 110 КК України.

4.Кримiнально-правова характеристика форм державної зради; спецiальна пiдстава звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi особи, яка вчинила цей злочин.

5.Аналiз юридичного складу злочину «диверсiя».

6.Кримiнально-правова характеристика шпигунства; вiдомостi, що становлять державну таємницю; спецiальна пiдстава звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi особи, яка вчинила шпигунство.

ЗАДАЧI:

1.Пiлот вiйськового лiтака-винищувача (нової конструкцiї) Ром прийшов на аеродром, заволодiв «своїм» лiтаком i здiйснив перелiт до iншої держави; просив там полiтичного притулку та громадянства.

Як слiд квалiфiкувати дiї Рома?

2.Науковий спiвробiтник одного з iнститутiв Марущак за винагороду надав можливiсть стажистовi з-за кордону сфотографувати до-

Кримінальне право України. Практикум

кументи, що мiстили державну таємницю. На слiдствi з’ясувалося, що стажист був агентом iноземних розвiдувальних органiв.

3.Завербований iноземною розвiдкою Краснов прибув до одного з портiв України i зупинився в будинку Боровського. Побачивши жадiбнiсть того до грошей, Краснов натякнув, що прибув з-за кордону нелегально для збирання шпигунських вiдомостей, i вiдразу вручив за користування квартирою 300 доларiв. Проживаючи на квартирi Боровського, Краснов вiдвiдував кафе, закусочнi, де намагався знайомитись з працiвниками режимного заводу. Вiн увiйшов у довiру до Черненка, якому за чаркою «зiзнався» в тому, що спекулює валютними цiнностями, i дав 50 доларiв у борг. У розмовi з новим «другом» Черненко виказав таємнi данi про оборонний завод, на якому працював.

4.Завербованi iноземною розвiдкою автотуристи з Європи Адольф та Хермiна Вернери фотографували на територiї України вiйськовi об’єкти, лiнiї електропередач, шосейнi шляхи.

5.Козачков та Кириченко з власної iнiцiативи встановили зв’язки

зiноземною розвiдкою i в подальшому пiдтримували конспiративний зв’язок зі спiвробiтниками цiєї розвiдки на територiї України. Вони займалися збиранням вiдомостей, що становлять державну таємницю, намагалися передати їх iноземнiй розвiдцi. При цьому Кириченко у своєму письмовому зверненнi до керiвництва розвiдки дав конкретнi пропозицiї щодо ведення диверсiйної роботи в Українi.

6.Маматказiн та Немченко, маючи намiр втекти за кордон, почали збирати рiзнi вiдомостi для використання їх на шкоду iнтересам України пiсля переходу кордону.

7.До жителя Львова Петренка приїхав у гостi родич iз-за кордону Савченко i запропонував йому збирати данi про промисловий потенцiал областi, розмiщення вiйськових частин та передавати такi данi через особу, яка заходитиме до нього. Петренко погодився, за що отримав 500 доларiв. Пiсля вiд’їзду Савченка Петренко зрозумiв небезпечнiсть зробленого ним вчинку, з’явився в міську раду i про все розповiв.

8.За державну зраду Клима Варадiна було засуджено до позбавлення волi строком на 15 рокiв. Розслiдування по справi вiв слiдчий

Глава 23. Злочини проти основ національної безпеки України

Толков. Брат Варадiна, Микола, вирiшив помститися тому. За 1800 доларiв вiн пiдмовив односельця Рахова вбити Толкова. Знаючи, з яких мотивiв дiяв М. Варадiн, останнiй убив Толкова.

Чи можуть бути Варадiн М. i Рахов притягнутi до вiдповiдальностi за посягання на життя державного дiяча?

9.У пiдданого iноземної держави Брука під час митного огляду речей пiд шкiряною обкладинкою альбома та в подвiйному днi сумки було виявлено лiтературу, привезену ним з-за кордону для розповсюдження серед громадян України. Лiтература мiстила вказiвки щодо насильницького повалення конституцiйного ладу.

10.В Ужгородi в тайниках мiкроавтобуса iноземних туристiв – подружжя Лоу, що прибули в Україну, – виявлено 80 брошур i кiлька тисяч листiвок, в яких мiстилися заклики до вчинення злочинiв проти державної влади.

Було встановлено, що кiлька пачок брошур та листiвок Лоу передали громадянину Зiничу для поширення їх серед громадян України.

В них ішлося про методи насильницької змiни державної влади.

11.Громадянин України Колонко вiдвiдав одну iз зарубiжних держав як турист. Купуючи там сукню, вiн виявив, що в нього не вистачило грошей. «Виручив» його росiйський емiгрант Зубов. Вони почали разом вiдвiдувати ресторани, розважальнi заклади. Сфотографувавши непомiтно документи Колонка, Зубов запропонував йому спiвробiтничати з iноземною розвiдкою, погрожуючи в разi вiдмови, що компетентним органам України стануть вiдомими його негiднi вчинки. Той погодився i дав про це пiдписку. Одержавши завдання на збирання в Українi шпигунських вiдомостей, Колонко не став його виконувати. Через деякий час до нього з’явився Шперле (Зубов) для одержання вiдомостей. Колонко повiдомив про нього в прокуратуру. Шперле було затримано.

12.Прибиральниця заводоуправлiння Ворохтун вирiшила помститись директоровi заводу Кiрiну за те, що той не дав згоди на її роботу за сумiсництвом. Вона пiдпалила заводоуправлiння, а потiм сама взяла участь у гасiннi пожежi, дiставши при цьому опiки. Вогнем було спричинено велику матерiальну шкоду.

Кримінальне право України. Практикум

13.Пiд час перебування за кордоном спiвробiтника одного з науково-дослiдних iнститутiв Коротюка було незаконно затримано полiцiєю.

Там до нього застосували силу та iнсценували намiр вбити. Злякавшись, Коротюк розповiв усе вiдоме про свiй iнститут. Iнформацiя, хоч i не становила державної таємницi, не пiдлягала розголошенню.

Варiант. Цi вiдомостi були державною таємницею.

14.У Києвi було заарештовано громадянку iноземної держави Кауфман, яка тривалий час працювала в Мiжнародному Комiтетi Профспiлок. Завербована iноземною розвiдкою, вона систематично передавала рiзнi,

в тому числi й особливо важливi, данi про дiяльнiсть МКП, чим спричинила велику майнову шкоду iнтересам України.

15.Лобо, член української мiсiї при ООН, встановив зв’язки зі спiвробiтником iноземної розвiдки Джоном Факiром i передавав йому вiдомостi про характер дiяльностi дипломатiв, про шифрувальникiв та про самi шифри. Пiд час перебування в Українi Лобо добував вiдомостi про захворювання рису, пшеницi, кукурудзи i передавав їх Факiру.

16.Поклич та Сметанiн, спiвробiтники об’єднання «Технопромекспорт», укладали контракти зі слабкими зарубiжними фiрмами, за що одержували вiд них великi винагороди. Це призводило до подорожчання будiвництва за українськими проектами i змусило державу виплачувати дуже велику рiзницю в доларах США за рахунок внутрiшнiх коштiв. Крiм того, за велику грошову винагороду вони розголошували iноземним комерсантам службову таємницю. У Поклича вилучено 2 млн. грн., 19 тис. доларiв, 338 золотих ланцюжкiв, 100 платинових обручок.

17.За iнiцiативою Борсука та Лучника було створено групу осiб, яка виготовила листiвки, що мiстили заклики до насильницьких дiй щодо татар, якi мешкають на територiї України. Пiд час одного з мiтингiв тисячний натовп, вийшовши з-пiд контролю представникiв влади, вчинив збройний опiр, пiдпалив державну установу. При цьому загинуло троє громадян. У погромах брали участь Борсук i Лучник, а також Фiкiн i Зорка.

Глава 23. Злочини проти основ національної безпеки України

18.Хоменко, перебуваючи в полонi, у жовтнi 1942 р. погодився служити в полiцiї. Беручи участь у каральних операцiях, вiн розстрiляв бiльше 50 мирних жителiв на окупованiй територiї України. В 1943 р. Хоменко, вбивши Савельєва, заволодiв його документами. В 2002 р. Хоменка пiд прiзвищем Савельєва впiзнали очевидцi його злочинних дiй.

19.Сомов, який страждав на шизофренiю, видаючи себе за французького журналiста, приїхав в один з обласних центрiв України, зустрiчався з службовими особами обласної та мiської державних адмiнiстрацiй і жартома пропонував їм співробітничати з французькими розвiдувальними службами. Кочкiн, Редько, Гарбуз, Iндиков та Динник пiдписали угоди, вiдповiдно до яких кожен iз них одержує щомiсячно 1000 доларiв США за надання вiдомостей, що цiкавлять французьку сторону, включаючи державну таємницю.

Варiант 1. Дiями Сомова керував громадянин Францiї Токвiль. Варiант 2. Кочкiн та Гарбуз передали Сомову обумовленi

вiдомостi.

20.Коритник у Днiпропетровську познайомився з агентом iноземної розвiдки Фуксом, який запропонував йому за винагороду збирати вiдомостi про вiйськово-промисловi об’єкти на територiї областi. Для одержання цих вiдомостей Коритник познайомився з дружиною спiвробiтника режимного об’єкта, який зловживав спиртними напоями i в станi алкогольного сп’янiння повiдомляв дружинi рiзнi таємнi вiдомостi. Частину грошей, одержаних вiд Фукса, Коритник передавав їй як подяку за одержанi вiдомостi.

21.Почепенко встановив вибуховий пристрiй на вiйськовому заводi, на якому вiн працював iнженером. Його метою було ослабити оборонний потенцiал держави.

Варiант 1. Почепенкодiявзавказiвкоюагентаiноземноїрозвiдки, який заплатив за цю акцiю велику суму грошей.

Варiант 2. Внаслiдок вибуху було зруйновано примiщення одного з цехiв заводу та загинуло п’ять осiб.

Кримінальне право України. Практикум

ГЛАВА 24

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ОСОБИ

ОСНОВНI ПИТАННЯ:

1.Поняття та кримiнально-правова характеристика вбивства.

2.Види вбивств та їх характернi ознаки.

3.Поняття та кримiнально-правова характеристика тiлесного ушкодження.

4.Види тiлесних ушкоджень та їх характернi ознаки.

5.Вiдмiннiсть умисного тяжкого тiлесного ушкодження, що спричинило смерть потерпiлого, вiд умисного вбивства та вбивства через необережнiсть.

6.Вiдмежування залишення в небезпецi вiд ненадання допомоги особi, яка перебуває в небезпечному для життя станi.

7.Кримiнально-правова характеристика незаконного проведення аборту.

8.Аналіз юридичних складів злочину «ненадання допомоги хворому медичним працівником».

9.Аналіз юридичних складів злочину «порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини».

ЗАДАЧI:

1. Ревнуючи дружину, Корнiєнко вирiшив з нею розправитись. У себе на квартирi вiн облив її окропом, що спричинило опiки I—II ступеня, пiсля чого завдав численних ударів гайковим ключем по головi. Вiд крику потерпiлої прокинулись дiти. Коли 15-рiчний Олег намагався умовити батька, той завдав йому кiлькох ударiв тим самим ключем по головi, заподiявши поранення, вiд яких Олег помер у лiкарнi. Не бажаючи мати свiдка, Корнiєнко ключем завдав також кiлька ударiв по головi Миколi, спричинивши тяжкi тiлеснi ушкодження, небезпечнi для життя в момент заподiяння. Побачивши, що дружина ворухнулась, Корнiєнко завдав їй ще три удари гайковим ключем. Потерпiлiй були спричиненi середньої тяжкостi тiлеснi ушкодження.

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

Вважаючи всiх трьох убитими, Корнiєнко викликав швидку допомогу, порiзавши собi вену i симулюючи психiчне захворювання.

2.Оленюк мав вiдомостi, що у Верченко, яка проживає одна,

єбагато грошей, що їх вона виграла в лотерею. Вiн запропонував Iванчуку обiкрасти Верченко. Вночi вони через вiкно проникли до неї в хату i почали шукати грошi. Коли Верченко прокинулась i закричала, Оленюк двома ударами ножа в шию i груди вбив її. У примiщеннi злочинцi знайшли лише 580 грн., якi й забрали.

3.З метою розпиття спиртних напоїв Пустовiт i Радосюк пiзно ввечерi зайшли до будинку Степанова, де, крiм останнього, знаходились також Макогон та Федоров. На ґрунтi ревнощiв до Макогон, сожительки Пустовiта, яка прийшла в дiм до Степанова зі своїм знайомим Федоровим, Пустовiт прогнав останнього i здiйняв сварку з Макогон. Нанiс їй побої, а потiм вирiшив убити. Реалiзуючи свiй намiр, Пустовiт, нiбито проводячи її додому, разом з Радосюк довiв Макогон до водойми, з допомогою Радосюк зв’язав їй руки i почав завдавати ударів кухонним ножем у рiзнi частини тiла. Всього вiн завдав 24 ножових поранення черевної порожнини та грудної клiтки. Потiм нiж взяла Радосюк i з помсти за образу, заподiяну їй Макогон пiд час сварки в будинку Степанова, завдала ним удару в серце. Вiд одержаних поранень Макогон померла. З висновку судово-медичної експертизи видно, що кожне iз 9 проникаючих поранень, завданих потерпiлiй Пустовiтом, саме по собi призвело б до настання смертi.

4.Дудник разом з Качковським, який мав допомагати йому у виконаннi будiвельних робiт, розпивав спиртнi напої. Коли Дудник вiдлучився, Качковський сам випив горiлку, що залишилася, пiсля чого заснув на подвiр’ї. Дудник намагався розбудити Качковського, але той нецензурно вилаявся на його адресу i продовжував дрiмати. Обурившись i згадавши, що Качковський сам випив частину горiлки, а, крiм того, не повернув йому давнiй борг, Дудник вирiшив розправитись з ним. Вiн вилив на одяг Качковського бачок гасу i пiдпалив, а сам втiк з мiсця вчинення злочину. Потерпiлий вiд одержаних опiкiв через два тижнi помер.

5.Iлясов, Романченко i Воронецький на квартирi останнього розпивали спиртнi напої. Мiж Iлясовим та Романченком виникла сварка, а далi бiйка, в процесi якої Романченко спричинив Iлясову

Кримінальне право України. Практикум

легкi тiлеснi ушкодження без розладу здоров’я. Бiйку було припинено Воронецьким. Випивка продовжувалась. Збираючись йти додому, Iлясов не знайшов свого шкiряного пальта i запiдозрив, що його сховав Романченко, щоб потiм забрати собi. Обурений такою пiдозрою, Романченко накинувся з кулаками на Iлясова. Щоб заспокоїти Романченка, Воронецький та Iлясов зв’язали йому руки i ноги. Озлоблений на Романченка, Iлясов через якийсь час затяг його на кухню, де протягом тривалого часу завдавав у рiзнi частини тiла ударів руками, ногами, а також ременем з металевою пряжкою, душив його цим ременем. Iлясов спричинив Романченку численнi двостороннi переломи ребер, крововиливи в дiлянцi грудної клiтки, на серцевiй сумцi, в гiпофiз, сонячне сплетiння, оболонки i тканини головного мозку та внутрiшню оболонку серця. Вiд одержаних ушкоджень, що потягли за собою тяжкий травматичний шок i жирову емболiю малого кола обiгу, Романченко на мiсцi вчинення злочину помер.

6.Гольцев, звiльнившись з мiсць позбавлення волi, де вiн вiдбував покарання за замах на вбивство iз хулiганських спонукань, зiйшовся

зПановою. Вони обоє зловживали спиртними напоями, сварилися, при цьому Гольцев неодноразово погрожував Пановiй вбивством. Пiд час чергової сварки Гольцев збив Панову на пiдлогу i завдав їй ногою, взутою у черевик, удару в груди в дiлянку серця, спричинивши тупу травму грудної клiтки з розривом лiвого шлуночка серця. Вiд одержаного ушкодження Панова померла на мiсцi.

7.Кримський з метою заволодiння автомашиною ГАЗ-24 «Волга», що належала львiвськiй геологорозвiдувальнiй експедицiї, вчинив напад на водiя цiєї машини Титла, в процесi якого мисливським ножем (вiн постiйно носив його з собою, хоч і не був мисливцем) завдав сiм ударiв у шию i спину. Вiд одержаних ушкоджень Титло через кiлька днiв помер. Пiдробивши дорожнього листа, Кримський намагався перегнати автомашину в iншу область, але був затриманий.

8.Повертаючись з весiлля вночi додому, п’яний Ватрич побачив ще бiльш п’яного односельця Лукашука, що ледве тримався на ногах, вчепившись за паркан. У вiдповiдь на пропозицiю Ватрича йти додому разом Лукашук висловився нецензурно. Тодi Ватрич витяг з кишенi пляшку горiлки i завдав нею Лукашуку удару по головi, збивши його

знiг, а коли той намагався звестись на ноги, повторив удар. Пляшка розбилась. Тодi Ватрич почав завдавати Лукашуку ударів у рiзнi

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

частини тiла ногами й гострою шийкою пляшки, а також пiдiбраним з землi каменем. Пiсля цього Ватрич волоком потяг Лукашука до мосту. Коли Лукашук застогнав, Ватрич каменем ще кiлька разiв ударив його по головi та скинув у рiчку. Потерпiлому було заподiяно смертельнi тiлеснi ушкодження, зокрема, закриту травму черепа з крововиливом у мозок. Смерть Лукашука настала вiд утоплення.

9.Кочегар Швидко через неприязнi стосунки зіштовхнув троюрiдного брата Кизю в дренажний колодязь глибиною 18 м, де той утопився. Коли дружина загиблого через 3 днi прийшла до котельної спитати про свого чоловiка, Швидко вбив її молотком i труп кинув у той самий колодязь. Потерпiла була на 8-му мiсяцi вагiтностi близнюками.

10.Чехун, керуючи закрiпленою за ним вантажною автомашиною в станi сп’янiння, зупинив її бiля легкової автомашини, що частково стояла на проїжджiй частинi сiльської вулицi, i почав нецензурно лаяти Гуйбу, Вербного i Троян, якi сидiли в цiй автомашинi, за те, що вони зупинились на дорозi. Вiн витягнув з автомашини Гуйду i вдарив кулаком в обличчя. Троян повела Гуйду до себе у двiр, а Чехун iз залiзним бруском пiдбiг до Вербного i замахнувся на нього. Пiдбiг Ткаченко, забрав брусок i поклав у кабiну вантажiвки. Чехун знову схопив брусок i намагався вдарити Вербного, але цьому завадив Ткаченко. Тодi Чехун схопив свiй «дипломат» i все ж нанiс удар по головi Вербному, пiсля чого поїхав. Невдовзi вiн повернувся з мисливською рушницею, лаючись та погрожуючи («Застрелю!»), пiдбiг до Вербного i Ткаченка та вистрiлив у їхньому напрямi. Ткаченко почав тiкати. Чехун з близької вiдстанi вистрiлив у Вербного, тяжко поранивши його в живiт, вiд чого потерпiлий помер.

11.В сiм’ї Руденка на ґрунтi пияцтва глави сiм’ї часто виникали сварки. Вiн ображав дружину, бив її. Пiд час чергової сварки Руденко завдав потерпiлiй удару ногою в живiт, що потягло переривання вагiтностi, про яку вiн знав. Перебуваючи у станi сп’янiння, невдовзi вiн знову вчинив з дружиною сварку i завдав їй кiлькох ударiв по обличчю i в груди. Потерпiла заявила, що пiде зi скаргою до дiльничного уповноваженого, взяла на руки малолiтню дочку Галю i вийшла на подвiр’я. Руденко схопив мисливську рушницю, прицiлився в голову дружини i вистрiлив. Пострiлом було вбито Галю, а її мати одержала легке дробове поранення лiвої кистi. Тримаючи на руках убиту дочку,