Материал: Kriminalne_pravo_praktikum

Кримінальне право України. Практикум

Варіант 2. Левченко був засуджений за ч. 3 ст. 191 КК до обмеження волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати певні посади на строк 2 роки.

Який термін повинен пройти після умовно-дострокового звільненя від відбування покарання Левченка, щоб він визнавався таким, що не має судимості?

13.Продан був засуджений за ч. 2 ст. 368 КК до позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк 3 роки та з конфіскацією майна. Через 3 роки 7 місяців на підставі ст. 82 КК невідбута частина основного покарання була йому замінена обмеженням волі на строк 3 роки 5 місяців.

Варіант. Крім заміни невідбутої частини позбавлення волі на певний строк обмеженням волі Продан на підставі ч. 2 ст. 82 КК був звільнений від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади.

Який термін повинен пройти після заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, щоб Продан визнавався таким, що не має судимості?

14.Кравець був засуджений за ч. 3 ст. 286 КК до позбавлення волі на строк 9 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Через 4 роки 7 місяців після початку відбування основного покарання невідбута його частина на підставі ст. 82 КК була йому замінена обмеженням волі на строк 4 роки 5 місяців.

Варіант 1. Через 3 роки 7 місяців після початку відбування обмеження волі Кравець був умовно-достроково звільнений від відбування цього покарання на підставі ч. 5 ст. 82 КК.

Варіант 2. Через 4 роки 7 місяців після початку відбування основного покарання невідбута його частина була замінена Кравцю виправними роботами на строк 2 роки.

Який термін повинен пройти після заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, щоб Кравець визнавався таким, що не має судимості?

15.Мартинов був засуджений за ч. 3 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк 5 років. Через 3 роки 5 місяців після початку відбування покарання він був умовно-достроково звільнений від його відбування,

ачерез 1 рік після звільнення вчинив кишенькову крадіжку. За цей

Глава 20. Судимість

злочин Мартинова було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк 5 років.

Варіант. Кишенькову крадіжку Мартинов вчинив через 2 роки після умовно-дострокового звільнення.

Протягом якого терміну після набрання другим вироком законної сили Мартинов буде визнаватись таким, що має судимість за кожний

звчинених ним злочинів (відповідь дати за найбільш несприятливим для Мартинова варіантом)?

16.Бровченко був засуджений за ч. 3 ст. 191 КК до обмеження волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк 3 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням. Під час іспитового строку – через 1рік після набрання першим вироком законної сили – він вчинив шахрайство і був засуджений за ч. 2 ст. 190 КК до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

Варіант 1. За ч. 2 ст. 190 КК Бровченко був засуджений до штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Варіант 2. За ч. 2 ст. 190 КК Бровченко був засуджений до обмеження волі на строк 3 роки.

Протягом якого терміну після набрання другим вироком законної сили Бровченко буде визнаватись таким, що має судимість за кожний

звчинених ним злочинів (відповідь дати за найбільш несприятливим для Бровченка варіантом)?

17.Гладун був засуджений за ч. 3 ст. 368 КК до позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк 3 роки та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Через 7 років 8 місяців він був умовно-достроково звільнений від відбування як основного, так і додаткового покарання. Через 4 роки після звільнення Гладун звернувся до суду з клопотанням про зняття

знього судимості.

Варіант. Гладун був умовно-достроково звільнений лише від основного покарання.

Чи може суд зняти з Гладуна судимість, якщо він довів своє виправлення?

Кримінальне право України. Практикум

ГЛАВА 21

ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ

ОCНОВНІ ПИТАННЯ:

1.Поняття примусових заходiв медичного характеру, їх юридична приода та основний кримінально-правовий зміст.

2.Види примусових заходів медичного характеру за КК України.

3.Особливості продовження, зміни або припинення примусових заходів медичного характеру за КК України.

4.Поняття примусового лікування, його юридична природа та основний кримінально-правовий зміст.

ЗАДАЧI:

1.За незакінчений замах на умисне вбивство щодо Муленка була порушена кримінальна справа за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК. Пiд час судового розгляду цієї справи в нього розвинувся реактивний психоз. Згiдно з висновком стацiонарної судово-психiатричної експертизи Муленко потребував застосування примусових заходiв медичного характеру. У зв’язку з цим суд звiльнив його вiд кримiнальної вiдповiдальностi i застосував до нього примусовий захiд медичного характеру у виді госпіталізації до психiатричного закладу з посиленим наглядом.

Чи правильно суд вирiшив справу Муленка?

2.В ухвалi суду в справi Тошина зазначено: «Вина Тошина у вчиненнi умисного вбивства способом, небезпечним для життя багатьох осіб, i хулiганства повнiстю пiдтверджена, але у зв’язку з тим, що вiн вчинив ці дії у стані неосудності, кримiнальна справа вiдносно нього пiдлягає закриттю, а сам Тошин госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом».

Дайте оцінку наведеному витягу з ухвали суду?

Глава 21. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування

3.За заподiяння умисного тяжкого тiлесного ушкодження Рябошапку було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до 5 рокiв позбавлення волi. Через 1 рік пiсля початку відбування покарання виникли сумнiви щодо його психiчної повноцiнностi. У зв’язку з цим Рябошапку госпіталізували до психіатричного закладу в примусовому порядку для проведення обстеження. Комiсiя лiкарiв-психiатрiв дiйшла висновку, що Рябошапка перебуває у тяжкому реактивному станi, який розвинувся на фонi залишкових явищ органiчного захворювання центральної нервової системи. За психiчним станом вiн не здатний усвiдомлювати свої дiї i пiдлягає госпіталізації до психiатричного заладу з посиленим наглядом.

Як має вирiшити справу суд?

4.За умисне заподіяння тяжкого тiлесного ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони щодо Титарєва була порушена кримiнальна справа за ст. 124 КК. На стадiї досудового слiдства судово-психiатрична експертиза встановила, що вiн страждає на шизофренiю в параноїдальнiй формi, а тому щодо вчиненого ним суспільно небезпечного дiяння є неосудним. У зв’язку з надмiрною агресивнiстю й озлобленiстю хворого комiсiя лiкарiв-психiатрiв визнала, що вiдносно Титарєва необхiдно застосувати примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психiатричного закладу

зсуворим наглядом.

Варіант. Пiд час розгляду справи в суді було встановлено, що Титарєв нанiс тяжке тiлесне ушкодження, перебуваючи в станi необхiдної оборони.

Як має вирiшити справу суд?

5.За вчинення насильницького грабежу Дронь був засуджений за

ч.2 ст. 186 КК до позбавлення волі на строк 5 років. Через 8 місяців після початку відбування покарання він захворів на психічну хворобу, що позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії. У зв’язку з цим до Дроня були застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Через 4 роки 3 місяці Дронь одужав, а ще через 2 місяці примусові заходи медичного характеру були щодо нього припинені.

Варіант. За ч. 2 ст. 186 КК Дронь був засуджений до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Чи підлягає Дронь покаранню за вчинений ним злочин?

Кримінальне право України. Практикум

6.За ч. 2 ст. 17, ст. 94 КК 1960 р. Локтєва засуджено за замах на умисне вбивство до позбавлення волi на строк 8 рокiв iз застосуванням на підставі ч. 2 ст. 14 КК 1960 р. примусового лiкування вiд алкоголiзму. Через півроку після початку відбування покарання набрав чинності КК 2001 р. У зв’зку з цим Локтєв, не заперечуючи того, що вiн є хронiчним алкоголiком, звернувся до суду з проханням скасувати примусове лікування від алкоголізму, оскільки ця хвороба не становить небезпеку для здоров’я інших осіб.

Яке рішення по заяві Локтєва має прийняти суд?

7.За зараження венеричною хворобою неповнолітнього Шутову було засуджено за ч. 2 ст. 133 КК до обмеження волі на строк 4 роки. Крім того до неї на підставі ч. 1 ст. 96 КК було застосоване судом примусове лікування від гонореї. В апеляції Шутова просила апеляційний суд не застосовувати до неї примусове лікування або принаймні точно визначити його строк.

Чи може задовольнити апеляційний суд прохання Шутової?

8.Чекалін був засуджений за ч. 3 ст. 133 КК до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 96 КК до нього застосоване примусове лікування від сифілісу. Через 1 рік 7 місяців до суду було внесено подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання Чекаліна на підставі п. 1 ч. 3 ст. 81 КК. Суд відмовив у такому звільненні, мотивуючи це тим, що Чекалін не закінчив лікування від сифілісу.

Чи обґрунтоване таке рішення суду?

Глава 22. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх

ГЛАВА 22

ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНИХ

ОСНОВНІ ПИТАННЯ:

1.Загальна характеристика заходів кримінально-правового впливу, що можуть бути застосовані до неповнолітніх та малолітніх за КК України.

2.Примусові заходи виховного характеру, що застосовуються згідно з КК України до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння.

3.Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності за КК України.

4.Види покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх, та особливості їх застосування за КК України.

5.Особливості призначення покарання неповнолітнім, передбачені КК України.

6.Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування за КК України.

7.Особливості, передбачені КК України щодо погашення і зняття судимості в осіб, які вчинили злочин до досягнення ними вісімнадцятирічного віку.

ЗАДАЧІ:

1. 14-рiчний Воробйов вчинив таємне викрадення кондитерських виробiв i грошей iз шкiльного буфету на суму 194 грн. У зв’язку з цим проти нього була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 185 КК. Під час досудового слідства встановлено, що до виповнення Воробйову 14 років вiн систематично крав рiзнi речi у однолiткiв, бив їх, вимагаючи грошей. Поведiнка його обговорювалась на засiданнi районної служби у справах неповнолiтнiх. Батькiв Воробйова було піддано адміністративній відповідальності за неналежне виховання сина.

Кримінальне право України. Практикум

Варіант 1. З боку Воробйова мала місце крадіжка з проникненням до шкільного буфету, у зв’язку з чим проти нього була порушена кримінальна справа за ч. 3 ст. 185 КК.

Варіант 2. Воробйов вчинив таємне викрадення кондитерських виробів та грошей у день свого народження (досягнення 14-річного віку).

Варіант 3. По досягненню 14 –річного віку Воробйов вчинив хуліганство, у зв’язку з чим проти нього була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 296 КК.

Якi заходи кримінально-правового впливу можуть бути застосованi до Воробйова?

2.13-рiчний Лашин систематично тiкав з дому, роз’їжджав по рiзних мiстах країни i займався дрiбними крадiжками. У другому i третьому класах вiн залишався на другий рiк, а потiм зовсiм покинув школу. В 12-рiчному вiцi Лашин викрав у своєї старшої сестри сережки, але при спробi виїхати з Києва його було затримано на вокзалi.

Варіант. Всі зазначені вище дії Лашин вчинив до виповнення йому 11 років.

Якi заходи кримiнально-правового впливу можуть бути застосованi до Лашина?

3.16-річний Дубенко вночі проник до гаража Свиридова і заволодів його автомобілем «Жигули-21013». На ньому Дубенко мав намір доїхати до Полтави і там покинути.При виїзді з Києва Дубенко не справився з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху і зіткнувся

завтомобілем «Вольво». В результаті зіткнення водій «Вольво» Шпак одержав середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Варіант 1. На момент вчинення вказаних вище дій Дубенку було 15 років, а вартість автомобіля «Жигули-21013» у двісті п’ятдесят разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян..

Варіант 2. Дубенко здійснив незаконне заволодіння автомобілем Свиридова, який стояв біля під’їзду будинку, і в цій частині його дії були обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 289 КК.

Ознайомтесь зі статтями 289 та 286 КК.

Які види покарань можуть бути призначені Дубенку за вчинений ним злочин (кожний з вчинених ним злочинів) без застосування ст. 69 КК? Яке може бути остаточне покарання у випадку засудження Дубенка за сукупністю злочинів (визначити його вид (види) та межі

Глава 22. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх

за найбільш сприятливим та найбільш несприятливим для Дубенка варіантами)?

4.17-річний Брикін, який ніде не вчився і не працював, а також не мав самостійного доходу, власних коштів та іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 190; ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 289 КК.

Які види покарань можуть бути призначені Брикіну за кожний

звчинених ним злочинів без застосування ст. 69 КК? В яких межах йому може бути призначене остаточне покарання за сукупністю злочинів?

5.16-річна Ліснянська визнана судом винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 300; ч. 2 ст. 301; ч. 1 ст. 303 КК. На момент засудження вона ніде не вчилась і не працювала, а також не мала власних коштів та іншого майна, на яке може бути звернене стягнення (крім вилучених під час її затримання відеокасет).

Які види покарань можуть бути призначені Ліснянській за кожний з вчинених нею злочинів? Чи підлягають конфіскації вилучені в неї відеокасети? В яких межах може бути призначене остаточне покарання Ліснянській за сукупністю злочинів?

6.17-річний Полоз визнаний судом винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296; ч. 2 ст. 187; ч. 4 ст. 187; п. 6 ч. 2 ст. 115 КК.

Яка максимальна міра покарання може бути призначена Полозу за кожний з вчинених ним злочинів? В яких межах може бути призначене остаточне покарання Полозу за сукупністю злочинів?

7.15-річний Семенов був засуджений за ч. 2 ст. 296 КК до позбавлення волі на строк 3 роки із звільненням від відбування покарання

звипробуванням. Уперіод іспитового строку він взяв участь у груповій хуліганській бійці, під час якої кастетом заподіяв Кленову умисне тяжке тілесне ушкодження.

Ознайомтесь зістаттями 121 та 296 КК.

Яке максимальне покарання може бути прзначене Семенову за кожний з вчинених ним злочинів? В яких межах може бути призначене остаточне покарання за сукупністю злочинів? В яких межах може бути призначене остаточне покарання за сукупністю вироків?

Кримінальне право України. Практикум

8.16-річний Скляр був засуджений за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК до позбавлення волі на строк 12 років. Через рік після початку відбування покарання він у виховній колонії на ґрунті особистих неприязнених стосунків здійснив умисне вбивство двох інших засуджених. За цей злочин його було засуджено за п.п. 1, 13 ч. 2 ст. 115 КК до позбавлення волі на строк 15 років.

Варіант 1. У виховній колонії Скляр заподіяв двом іншим засудженим умисні тяжкі тілесні ушкодження і був засуджений за ч. 1 ст. 121 КК до позбавлення волі на строк 7 років.

Варіант 2. Скляр заподіяв двом іншим засудженим умисні тяжкі тілесні ушкодження через 3 роки після початку відбування покарання і був засуджений за ч. 1 ст. 121 КК до позбавлення волі на строк 8 років.

В яких межах може бути призначене остаточне покарання Скляру за сукупністю вироків?

9.16-річний Коробко, зайшовши до шкільної їдальні, побачив, що касир відійшла від каси, розмовляє з іншою працівницею їдальні,

акаса відкрита. Скориставшись цим, він у присутності інших учнів взяв з каси три купюри по 20 грн. і вийшов з їдальні. Один з учнів сказав про це касиру, і Коробка затримали. Була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 186 КК. На досудовому слідстві та під час судового засідання Коробко давав правдиві показання, щиро розкаювався у вчиненому, на заняттях у школі і вдома поводив себе належним чином.

Варіант. Коли Коробко брав гроші з каси, один з учнів порадив йому цього не робити. У відповідь Коробко пригрозив його побити, якщо той заважатиме чи розповість про вчинене.

Ознайомтесь зі ст. 186 КК.

Чи може бути Коробко звільнений від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру?

10.17-річний Левченко, навчаючись у коледжі, мав неприязнені стосунки з однокурсником Кіктенком. Одного разу на дискотеці між ними виникла сварка, яка переросла в обопільну бійку. Левченко наніс Кіктенку кілька ударів, але бійку припинили інші студенти. Через два дні до Левченка в кімнату прийшов Кіктенко для з’ясування відносин, і між ними знову виникла бійка. Левченко побив Кіктенка, а коли той втратив свідомість, викликав швидку допомогу. Проти Лев-

Глава 22. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх

ченка була порушена кримінальна справа. Під час досудового слідства було встановлено, що внаслідок ударів, нанесених Левченком і на дискотеці, і вкімнаті, Кіктенку були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження. На досудовому слідстві та під час судового засідання Левченко давав правдиві показання, щиро розкаювався у вчиненому, поводив себе належним чином, а його батьки повністю відшкодували Кіктенку витрати на лікування та моральні збитки.

Варіант1. Під час бійки в кімнаті Левченко умисно заподіяв Кіктенку тяжке тілесне ушкодження.

Варіант 2. На час розгляду справи в суді Левченку виповнилось 18 років.

Ознайомтесь зі статтями 121, 122 КК.

Чи може бути Левченко звільнений судом від кримінальної відповідальності? Чи може він бути звільнений від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру?

11. У 16-річному віці Моргун вчинив шахрайство. Через два роки він знову вчинив шахрайство. Обидва злочини одразу після їх вчинення розкриті не були, і про них стало відомо лише тоді, коли Моргуна затримали під час незакінченого замаху на крадіжку з проникненням у житло. Це сталося через три роки після вчинення другого злочину.

Варіант 1. Друге шахрайство Моргун вчинив через 1 рік 6 місяців після першого.

Варіант 2. Через два роки після вчинення першого шахрайства Моргун вчинив крадіжку.

Ознайомтесь зі статтями 185, 190 КК.

Як має бути вирішене питання щодо кримінальної відповідальності Моргуна за перші два злочини?

12. 16-річний Носов вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 185; ч. 1 ст. 188; ч. 3 ст. 185 КК і був засуджений за них: за ч. 1 ст. 185 КК – до штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 1 ст. 188 КК – до позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 185 КК – до позбавлення волі на строк 5 років. За сукупністю цих злочинів він був засуджений до позбавлення волі на строк 6 років. Через рік після набрання вироком законної сили Носов захворів на психічну хворобу, що позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії. На підставі п. 3 ст. 93 та п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 94 КК до нього були застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.