Материал: Kriminalne_pravo_praktikum

Кримінальне право України. Практикум

смертi. Лiсовий показав, що Мейнарович ударив Чанька один раз, якихось погроз на його адресу не висловлював.

86.На квартирi Коцюби вiдбулась вечiрка, пiд час якої було випито чимало спиртного. Коли сусiди розiйшлись, Коцюба лiг вiдпочити, заснув, а прокинувшись на крик дружини, побачив учасника вечiрки сусiда Фуртата. Дружина пояснила, що той чiплявся до неї, домагаючись iнтимної близькостi. Коцюба почав виштовхувати Фуртата з квартири. Той, чинячи опiр, ударив Коцюбу. Знаючи, що на полицi лежать iнструменти, Коцюба дiстав звiдти нiж, який потрапив пiд руки, i ударив ним Фуртата в живiт. Через три днi Фуртат помер. Згiдно з висновком судово-медичної експертизи смерть сталася внаслiдок проникаючого колото-рiзаного поранення живота, ускладненого гнiйно-фiброзним перитонiтом.

87.У процесi сварки i бiйки мiж Артюхом та Нахаєвим, яка виникла через те, що Нахаєв забороняв своїй сестрi зустрiчатись з Артюхом, останнiй двiчi ударив ножем Нахаєва, що призвело до його смертi. Артюх пояснив, що коли вони обидва впали, вiн, бажаючи звiльнитись вiд Нахаєва, який навалився на нього, двiчi вдарив того ножем, вiдштовхнув i втiк. З акта судово-медичної експертизи видно, що смерть Нахаєва сталася внаслiдок малокрiв’я внутрiшнiх органiв, яке розвинулось у результатi перерiзання нисхiдної пiдвiддишної артерiї. Нахаєву заподiяно двi колото-рiзанi рани, одна з яких розташована на правому стегнi, а друга – на лiвiй сiдницi.

88.Семенов, перебуваючи в станi алкогольного сп’янiння, ударив ножем у живiт Михайлова, спричинивши тяжкi тiлеснi ушкодження. Через три днi той помер у лiкарнi. Семенов твердив, що вбивати Михайлова не хотiв. Згiдно з висновком судово-медичної експертизи Михайлову було заподiяно проникаюче поранення живота з ушкодженням тонкого кишечника i сечового мiхура. Ушкодження було небезпечним для життя в момент заподiяння, смерть же потерпiлого настала вiд загального захворювання – гострого iнфаркту мiокарда. Ушкодження живота не було безпосередньою причиною смертi потерпiлого.

89.Вночi Коротких, Гришко та Афонiн у нетверезому станi прийшли до своїх знайомих у кафе, де в кабiнетi завiдуючої виробництвом Фролової разом з нею i буфетницею Золотухiною продовжували вжи-

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

вати спиртнi напої. Невдовзi сюди напiдпитку прийшов Золотухiн, який зажадав, щоб його дружина йшла додому. Та вiдмовилася, мiж подружжям виникла сварка. Незнайомий ранiше iз Золотухiним Коротких заступився за Золотухiну. Вони побились. Коли Золотухiну сказали, що дружина поїхала, вiн заспокоївся. Не знайшовши вдома дружини, Золотухiн повернувся i на автобуснiй зупинцi зустрiв усю компанiю. Золотухiн зажадав, щоб дружина негайно повернулася додому, лаявся, тягнув її за руки, бив ногою. Тодi Коротких, Гришко та Афонiн напали на Золотухiна, били його кулаками, а коли збили

знiг, то ногами в голову, обличчя й тiло. Спричиненi ушкодження викликали крововилив у ствол мозку, вiд чого Золотухiн в лiкарнi помер.

90.Асадулiни проживали в зареєстрованому шлюбi. Протягом останнiх 10 рокiв Асадулiна зловживала спиртними напоями, не ночувала вдома, продавала домашнi речi, а грошi пропивала, ображала дiтей. Це викликало сварки, скандали. 16 квiтня о 23-й годинi Асадулiн знайшов на квартирi Малишевих свою дружину, яка була п’яною i спала на лiжку. Стягнувши з лiжка, Асадулiн почав бити її ногами i руками, продовжуючи бити i по дорозi додому, а також удома. Пiсля цього вiн лiг спати, а прокинувшись о 5-й годинi, почав будити Асадулiну. Вона була мертвою. У Асадулiної було виявлено численнi синцi, садна i рани на головi, тулубi та кiнцiвках, перелом 6-ти ребер справа i контузiю головного мозку. Смерть настала вiд травматичного шоку.

91.Демузенко в станi сп’янiння пiд час сварки ножем поранив тещу та дружину. Внаслiдок удару в ногу теща лiкувалась чотири тижнi. Дружинi удар прийшовся в живiт. Суд у вироку визначив, що, завдаючи проникаючого ножового поранення у живiт, Демузенко передбачав i свiдомо припускав можливiсть настання смертi потерпiлої.

92.О 22-й годинi Довготько повертався додому i проходив повз будинок, де жили його син та дружина, з якою вiн у той час не проживав, оскiльки вона, порушуючи подружню вiрнiсть, зустрiчалась

зодносельцем Товстухою. Почувши сварку дружини з сином, вiн зайшов у двiр i прислухався. Розiбравши, що син не пускає матiр кудись іти, бо вже пiзно, Довготько хотiв уже пiти з двору, але почув шурхiт листя. Обернувшись, побачив Товстуху з пiднятим металевим

Кримінальне право України. Практикум

прутом. Вiн встиг вiдхилитися, тому удар прийшовся йому в плече. Довготько вихопив з рук Товстухи прута i викинув його в бур’ян. Товстуха вп’явся руками в обличчя Довготька, подряпавши його. Довготько пiдняв дерев’яну палицю i двiчi вдарив нею Товстуху в голову. Товстуха впав, а Довготько навалився на нього i покликав сина та сусiдiв, щоб тi побачили, кого вiн спiймав на своєму подвiр’ї. У Товстухи спричинився крововилив в око, внаслiдок чого сталася часткова втрата зору, що призвело до стiйкої втрати працездатностi на 30 відсотків.

93.Коли Шухрай розмовляв на вулицi з Єчиним, до них пiдiйшов Мигун, втрутився в розмову й розпочав сварку. Під час сварки Мигун ударив Шухрая. Той упав, а коли пiдвiвся, Мигун збив його з нiг. Пiдвiвшись пiсля третього удару, Шухрай ножем ударив Мигуна у поперек, спричинивши тяжке тiлесне ушкодження, внаслiдок якого Мигун через шiсть днiв помер. Шухрай пояснив, що вiд ударiв Мигуна у нього з носа пiшла кров, було боляче i соромно перед односельцями, на очах яких його били. Вiн «страшенно розхвилювався» й не зовсiм розумiв, що робить.

94.Удень до примiщення корiвника, де дояркою працювала Мартинюк, зайшла п’яна Дубець. Вона без будь-якого приводу з боку Мартинюк почала ображати її, а потiм раптово накинулась, повалила в кормушку i, закриваючи хусткою рота, почала бити руками. На крик Мартинюк про допомогу прибiгли доярки Дмитренко та Ратушинська, якi припинили дiї Дубець, вивiвши її з корiвника. Через якийсь час Дубець повернулася. Вона всiляко ображала Мартинюк i, схопивши сапу, почала держаком завдавати численних ударів Мартинюк в рiзнi частини тiла. Схопивши лопату, Мартинюк гостряком нанесла Дубець удар в голову. Через п’ять днiв Дубець вiд одержаного тяжкого тiлесного ушкодження померла. Мiсцевим судом Мартинюк було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України. Апеляцiйний суд переквалiфiкував її дiї на ст. 123 КК України, врахувавши ту обставину, що Мартинюк перебувала в станi сильного душевного хвилювання. На попереднi судовi рiшення в касаційну інстанцію було внесено подання, в якому поставлено питання про виправдання Мартинюк у зв’язку з тим, що вона перебувала в станi необхiдної оборони, меж якої не перевищила.

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

95.Зiнчук зловживав спиртними напоями, вчиняв у сiм’ї сварки, примусив дружину проживати у лiтнiй кухнi, погрожуючи їй розправою. 1 червня п’яний Зiнчук погрожував дружинi ножем i вона, побоюючись розправи, прибiгла до будинку Савченка, Зiнчук за нею. Вiн кинувся на Савченка, ганявся за ним, побив його та намагався вдарити шилом. Савченко вiдiбрав шило i в свою чергу ударив Зiнчука кiлька разiв, заподiявши тяжкi тiлеснi ушкодження, вiд яких Зiнчук через чотири днi помер. Швидку допомогу викликав сам Савченко. Вiн дуже хвилювався i весь час твердив, що Зiнчук буде жити.

96.6 березня Воробйов проник на подвiр’я Фарафонова, де на очах у дружини останнього викрав iз клiтки двох кролiв. Фарафонов з метою затримання Воробйова i доставлення в мiлiцiю почав переслiдувати його. Утримуючи викрадене, Воробйов намагався втекти, висловлюючи погрози на адресу Фарафонова. Останнiй зробив два прицiльних пострiли в ноги втiкача i вбив його на мiсцi. Судовомедичною експертизою встановлено, що смерть Воробйова сталася вiд гострої втрати кровi внаслiдок вогнепального поранення лiвого стегна з ушкодженням артерiї i вени.

97.Приблизно о 2-й годинi ночi Коваленка розбудила дружина i сказала, що у флiгелi їхнього будинку знаходяться невiдомi люди. Коли вiн прибiг до флiгеля, то переконався, що замок кимось вiдкритий, а всерединi є двоє невiдомих. На питання, хто вони такi, один з них – Гуртовенко – вiдповiв, що вони працiвники мiлiцiї. На пропозицiю пред’явити документи вони почали погрожувати розправою. При цьому Коростильов ударив Коваленка у груди. Зрозумiвши, що це не працiвники мiлiцiї, Коваленко вирiшив їх затримати. Схопивши сокиру, вiн закрив хвiртку, перегородивши шлях до втечi. Гуртовенко ударив Коваленка рукою в живiт, а Коростильов почав бити його ногою. Коваленко обухом сокири двiчi ударив Гуртовенка в голову, спричинивши легкi тiлеснi ушкодження без розладу здоров’я. Гуртовенко пiсля цього перелiз через паркан i втiк. Коростильов також з портфелем Коваленка намагався перелiзти через паркан. З метою затримання Коваленко ударив його лезом сокири по нозi, ушкодивши при цьому стегнову артерiю. Вiдбiгши вiд паркану, Коростильов упав. Виявивши кровотечу, Коваленко вжив заходiв до

їїзупинення, викликав швидку допомогу i мiлiцiю. Вiд великої втрати кровi Коростильов помер на мiсцi.

Кримінальне право України. Практикум

Коваленко працював сторожем, йому на iнструктажах, враховуючи особливостi прикордонної зони, неодноразово говорили про необхiднiсть посилення пильностi, в першу чергу щодо невiдомих осiб.

98.Гомона засуджено мiсцевим судом за ст. 124 КК України за те, що пiд час захисту вiд Масика i Карабута, якi безпричинно почали його бити, вiн перевищив межi необхiдної оборони, вдаривши Карабута ножем i заподiявши йому тяжкi тiлеснi ушкодження. В апеляцiйному порядку справа не розглядалась. У касаційному порядку на вирок внесено подання, у якому звертається увага на те, що

увироку суду не вказано, у чому саме виявилось перевищення меж необхiдної оборони. Масик i Карабут безпричинно побили Гомона, незважаючи на те, що вiн попередив їх, що захищатиметься з допомогою ножа. Напад було вчинено на безлюднiй вулицi й раптово. Нападали двоє молодих фiзично здорових людей, сам же Гомон фiзично слабкий, перенiс iнфаркт та операцiю на нозi. Крiм ножа, вiн не мав iнших предметiв для вiдбиття нападу. В протестi поставлено питання про скасування вироку i закриття провадження у справi.

99.Мироничев i Зотов за iнiцiативою останнього разом з пiдлiтками в пiдвалi будинку розпивали спиртнi напої. Пiсля випивки Зотов почав чiплятись до Мироничева, ударив його ногою в колiно, схопив за шию i душив, а iншою рукою бив по обличчю. Пiдлiтки почали вiдтягувати Зотова вiд Мироничева. Скориставшись цим, Мироничев двiчi ударив Зотова ногою, а коли той упав, ще двiчi ногою в живiт. Останнiми двома ударами потерпiлому було заподiяно тяжкi тiлеснi ушкодження, вiд яких вiн невдовзi помер. При освiдуваннi у Мироничева виявленi садна на шиї, кистi руки i колiнному суглобi, а також крововилив пiд оком. Зотов був неповнолiтнiм, але зрiст мав 182 см, вагу 105 кг, займався важкою атлетикою i був фiзично добре розвиненим.

100.Сьомiн зайшов до Данилова. Той попередив, що в квартирi знаходиться Митюхiн, який ранiше неодноразово вимагав у нього та в iнших пiдлiткiв грошi, а при вiдмовi – бив. Сьомiн не зайшов у квартиру, а спустився вниз. Згадавши, що в нього є нiж i, вважаючи, що в разi присiкувань Митюхiна вiн зможе захистити себе, вирiшив повернутись. Митюхiн дiйсно почав чiплятись, ударив Сьомiна в коридорi, вимагаючи 5 тис. грн. Коли Сьомiн пройшов на кухню, туди ж попря-

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

мував i Митюхiн, погрожуючи i вимагаючи грошi, вдарив Сьомiна ногою по руках, кулаком у скроню. Прохання Данилова й Ожигiна припинити побиття Сьомiна нi до чого не призвели. Митюхiн одягнув рукавицi та сказав, що коли Сьомiн не дiстане грошi, то пожалкує, що народився, i з загрозливим виглядом посунув на нього. Не чекаючи нових ударiв, Сьомiн вихопив з кишенi нiж i ударив ним Митюхiна в живiт, спричинивши тяжкi тiлеснi ушкодження, що викликали смерть. Митюхiн був значно сильнiшим за Сьомiна.

101.Габiдуллiн i Вавiлов, якi ранiше були знайомими, обидва в станi сп’янiння, їхали в автобусi з мiста у село. Габiдуллiн випадково штовхнув Вавiлова, а той висловився на адресу Габiдуллiна зневажливо. Тодi Габiдуллiн ударив Вавiлова ножем у живiт, спричинивши проникаюче поранення черевної порожнини з ушкодженням печiнки, i намагався повалити Вавiлова. Останнiй витягнув з рани ножа, яким ударив Габiдуллiна один раз в живiт i другий – у спину, спричинивши тяжкi тiлеснi ушкодження.

102.Мирний увечерi сидiв у примiщеннi кочегарки. Туди зайшов п’яний Тихоненко, який ображав Мирного, погрожував i замахнувся на нього. Захищаючись i не бажаючи заподiяти тiлеснi ушкодження Тихоненку, Мирний обхопив його руками. Обидва вони упали на цементну пiдлогу. Тихоненко виявився пiд Мирним. У Тихоненка було поламане ребро.

103.П’яний Баєв учинив у магазинi скандал, вимагав продати йому спиртне, вдарив завiдувачку магазину, висловлювався на адресу працiвникiв магазину i покупцiв нецензурними словами. На зауваження не реагував, а коли Литвинов почав умовляти його, намагався ударити, супроводжуючи свої дiї погрозами. Спiльними зусиллями його вивели з магазину. Побачивши на вулицi Бiленького i Сальникова, Баєв безпричинно присiкався до них, почав ображати нецензурно. Сальникова вiн штовхнув, а Бiленького ударив кулаком в обличчя, пошкодивши носа. У вiдповiдь на цi дiї Бiленький вихопив з кишенi ножа i завдав ним Баєву удару в шию, пошкодивши пiд’яремну вену.

104.Новрузов, Бахшiєв та їхнi знайомi Зiганшина i Яврiян увечерi розмовляли на вулицi. Повз них пройшли Намазов, його дружина Алiєва i Зейналов, якi перебували в станi сп’янiння. Намазов привiтався iз Зiганшиною, пройшов трохи вперед, потiм повернувся,

Кримінальне право України. Практикум

образив Новрузова i Бахшiєва нецензурними словами за те, що вони розмовляли з його знайомою Зiганшиною, двiчi ударив в обличчя Бахшiєва. Останнiй вiдбiг, а Намазов ударив в обличчя Новрузова. Потiм Намазов вихопив з кишенi ножа i замахнувся ним на Новрузова, але не попав, оскiльки останнiй устиг вiдскочити. Коли Намазов знову намагався вдарити Новрузова, той, у свою чергу, дiстав з кишенi ножа, яким завдав Намазову проникаючого поранення живота.

105.Смирний викинув з вiкна 3-го поверху гуртожитку електролампочку на тротуар бiля входу в гуртожиток. Федюк зробив йому зауваження з приводу негiдної поведiнки. Спустившись униз, Смирний намагався вдарити Федюка, але той притримав його. Тодi Задорожний, який теж вийшов з гуртожитку, ударив Федюка кулаком в обличчя i штовхнув плечем у груди, вiд чого Федюк упав на асфальт i вдарився головою. Коли Федюк намагався пiдвестись, Смирний ударив його ногою в голову. Федюк втратив свiдомiсть. Згiдно з висновком судово-медичної експертизи у Федюка виявлено ушкодження

увиглядi струсу мозку, перелому потиличної кiстки. Вони вiднесенi до тяжких, могли утворитися як при падiннi та ударi головою об асфальт, так i при ударi взутою ногою в голову. Дiї Задорожного (удар кулаком в обличчя, поштовх плечем) не спричинили потерпiлому тiлесних ушкоджень.

106.Полiщук Василь дiзнався вiд Борисенко Федори про те, що її чоловiк Борисенко Семен разом з його дружиною Полiщук Ларисою в сараї бiля лiсу за селом розпивають спиртнi напої. Прибiгши до сараю, Полiщук дiйсно застав свою дружину в товариствi Борисенка Семена. Обоє були в станi сп’янiння. Це привело Полiщука в стан сильного душевного хвилювання. Вiн прутом і ногами побив Борисенка, заподiявши йому легкi тiлеснi ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, а потiм прутом побив свою дружину, заподiявши їй тяжкi тiлеснi ушкодження, вiд яких вона невдовзi померла.

107.Пiд час бiйки Ананченко ударив Шаповалова палицею по головi. Той втратив свiдомiсть i був доставлений до лiкарнi. Лiкувався стацiонарно 10 днiв з приводу струсу головного мозку. Був виписаний за своїм наполяганням у задовiльному станi та ще протягом трьох тижнiв продовжував лiкуватись амбулаторно. Тривале перебування Шаповалова на стацiонарному й амбулаторному лiкуваннi пояснюється його основним захворюванням – травматичною енцефалопатiєю,

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

яке виникло кiлька рокiв тому внаслiдок черепно-мозкової травми i лише загострилось у результатi удару, нанесеного Ананченком, але не було ним викликане. Ранiше Ананченко Шаповалова не знав.

108. Рогозянський у станi сп’янiння зайшов до будинку подружжя Пасюрiв, де почав демонструвати Пасюрi пiстолет кустарного виготовлення, знайдений ним у цей день. Раптово для Рогозянського вiдбувся пострiл, яким було смертельно поранено в живiт Пасюру Наталку, яка в цей час зайшла в кiмнату. Потерпiла одразу ж була доставлена в лiкарню. В iсторiї хвороби зазначено: стан тяжкий (шок II–III ступеня), пульс на периферiйних артерiях не визначається, артерiальний тиск 40/0 мм ртутного стовпчика. В ходi операцiї в черевнiй порожнинi потерпiлої було виявлено близько 700 мл кровi. Незважаючи на квалiфiковану медичну допомогу, потерпiла на п’ятий день померла. Згiдно з висновком судово-медичної експертизи смерть сталася вiд вогнепального кульового поранення черевної порожнини; спричиненi потерпiлiй тiлеснi ушкодження належать до тяжких, оскiльки були небезпечними для життя в момент заподiяння i призвели до смертi.

Варiант. Пiсля поранення Рогозянським дружини Пасюра в станi сильного душевного хвилювання завдав Рогозянському численних ударів кулаками i ногами, внаслiдок чого тому було заподiяно легкi тiлеснi ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

109.Алiмов, Науменко i Недвецький, якi були в станi сп’янiння, затягли неповнолiтню Давидчук у сад школи-iнтернату i, незважаючи на опiр, розiграли в карти черговiсть i насильно вступили з нею

встатевий зв’язок. Встигли це зробити Алiмов та Науменко. Недвецький тримав за руки i закривав рота. Злочин було припинено працiвниками мiлiцiї. Алiмов пiд час статевого акту заразив Давидчук гонореєю. Вiн знав про те, що хворий. Сам вiн заразився пiд час зґвалтування Семенченко два тижнi тому.

110.Сухарєва, захворiвши на сифiлiс, пройшла мiсячний курс стацiонарного лiкування i була письмово попереджена про те, що протягом 5-ти рокiв повинна стояти на облiку i з’являтись на контрольнi перевiрки до повного одужання, не вступати у статевi зв’язки, а також про кримiнальну вiдповiдальнiсть за зараження венеричними захворюваннями iнших. Однак Сухарєва на облiк не стала, на контрольну перевiрку не з’явилась, лiкуванням не займалась. Вона пiшла з дому,

Кримінальне право України. Практикум

почала вступати в невпорядкованi статевi контакти з Контушем, який колись сам лiкувався вiд вензахворювання, а також з Гурiним i Мазуренком, яких заразила сифiлiсом. Мазуренко, не знаючи про наявнiсть у нього цiєї хвороби, заразив нею свою дружину.

111.Пiд час медичного освiдування неповнолiтньої Бормотенко у неї було виявлено захворювання на сифiлiс, у зв’язку з чим її помiстили на лiкування в шкiрвендиспансер. Однак Бормотенко порушувала режим лiкування, самовiльно вiдлучалась з диспансеру, вживала спиртнi напої. Вона вступила в статевий зв’язок з Алфiмовим та Сиротенком, якi теж лiкувались вiд сифiлiсу в тому самому диспансерi.

Варiант. Алфiмов i Сиротенко лiкувались вiд гонореї, якою Бормотенко заразилась вiд Алфiмова.

112.Якущенко повернувся iз тривалого вiдрядження з-за кордону. При перевiрцi стану здоров’я було виявлено, що вiн хворий на СНIД. Якущенко почав проходити курс лiкування. Познайомившись

зАкулiнчевою, вiн про своє захворювання їй не сказав. Невдовзi вони одружились. Дiзнавшись вiд лiкарiв про хворобу чоловiка, Акулiнчева пiшла вiд нього. Обстеження показало, що вона не є носiєм вiрусу СНIД.

113.Дiдиченко, не закiнчивши курси медсестер, працювала в школi прибиральницею, одночасно за грошi робила аборти у себе вдома. Встановлено, що вона двiчi переривала вагiтнiсть Прокопович, вводячи в порожнину матки новокаїн за допомогою шприца i катетера. Таким самим способом вона зробила аборт Стадниченко, яка через якийсь час померла. Судово-гiстологiчним дослiдженням були виявленi гнiйнi запалювальнi процеси в стiнцi матки померлої, некротичнi змiни i крововиливи в наднирниках, гнiйний лептоменiнгiт. Вхiдними воротами сепсису, що став безпосередньою причиною смертi, була матка.

114.Iвченко в себе вдома за грошi зробила аборти кiльком жiнкам. Пiсля проведення аборту Дмитриченко, яка мала строк вагiтностi 18–20 тижнiв, їй стало погано. Дмитриченко було доставлено в лiкарню, де їй надали квалiфiковану допомогу, однак врятувати не змогли. Вiдразу пiсля проведення аборту в Дмитриченко розвинулась

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

повiтряна емболiя судин головного мозку, септикопiємiя, що й стало безпосередньою причиною смертi.

115. Лiкар-гiнеколог Левченко у себе вдома

на прохання Табiрної робила аборт. Умертвити плiд в лонi матерi їй не вдалося. Тодi вона на прохання Табiрної умертвила новонароджену дитину.

Варiант. Левченко була лiкарем-урологом.

116.За допомогою терапевта Дiдух акушерка Ларiна виконала аборт Кульбаченко при вагiтностi в 20 тижнiв. Пiд час операцiї було перфоровано матку. Ларiна i Дiдух порадили Кульбаченко звернутися до найближчого лiкувального закладу. Внаслiдок цього час для ефективного надання медичної допомоги було згаяно. Незважаючи на вжитi в подальшому лiкувальнi заходи, врятувати життя Кульбаченко не вдалося.

117.Гулевич зустрiчалась з Комаренком, вiд якого завагiтнiла. Коли постало питання про шлюб, Комаренко умовою його укладання поставив вимогу зробити аборт. На прохання Гулевич аборт їй зробила лiкар-офтальмолог Пузик.

118.Не бажаючи мати дiтей, Тумак категорично зажадав вiд дружини зробити аборт, погрожуючи їй побиттям. Коли дружина вiдмовилася, Тумак дiйсно побив її, завдаючи ударів ногою в живiт, що спричинило переривання вагiтностi.

119.Пiдлiсний та його родич Половко на квартирi останнього увечерi розпивали спиртнi напої. Мiж ними виникла сварка i бiйка, пiд час якої Половко завдав Пiдлiсному численних рiзаних ран ножем у голову i грудну клiтку, одна з яких була проникаючою у грудну порожнину. Пiдлiсний не змiг вибратися з хати, оскiльки дверi були зачиненi, ключ був у Половка. Пiдлiсний без сил звалився в сiнях,

аПоловко лiг спати в кiмнатi. Лише на ранок дружина Пiдлiсного знайшла останнього у Половка в калюжi кровi. Потерпiлого було доставлено до лiкарні, де його вдалося врятувати. Половко страждав на епiлепсiю, але щодо вчиненого ним судово-психiатричною експертизою був визнаний осудним. Його було звинувачено за ч. 1 ст. 121 i ч. 1 ст. 135 КК України.