СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
Адвокат – фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Адвокатська діяльність – незалежна професійна ді-
яльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Адвокатська таємниця – відомості, отримані адвокатом у процесі виконання своїх професійних обов’язків, розголошення яких може зашкодити юридичній чи фізичній особі.
Адвокатське бюро – організаційна форма адвокатської діяльності, за якої адвокат діє зі створенням юридичної особи. Діє на підставі статуту.
Адвокатські об’єднання – організаційна форма діяльності адвокатури, за якої адвокат для здійснення адвокатської діяльності об’єднується з іншими адвокатами.
Адвокатура – недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Адміністративне судочинство – форма реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються юридично значущі справи, що виникають у сфері управлінських правовідносин за наявності публічного інтересу.
Апарат суду – орган суду, який здійснює організаційнометодичне та інформаційне забезпечення його діяльності.
Апеляція – спосіб оскарження судового вироку чи рішення, які не набрали чинності відповідно до процесуального законодавства, до апеляційного суду з метою перевірки їх законності та обґрунтованості.
Виконавче провадження – сукупність дій органів і по-
садових осіб, зазначених у законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до закону, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України –
постійно діючий орган у системі судоустрою України, завданням якого є забезпечення формування корпусу професійних суддів, здатних кваліфіковано, сумлінно й неупереджено здійснювати правосуддя шляхом відбору і рекомендування осіб для заняття посади професійного судді, визначення рівня фахової підготовки професійних суддів шляхом їх оцінювання.
Вища рада правосуддя – колегіальний, незалежний орган судової влади, який вносить подання про призначення судді на посаду, ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, ухвалює рішення про звільнення судді з посади та про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою, вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів та здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.
Господарське судочинство – форма реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються правові конфлікти, що виникають у сфері господарських правовідносин. Зміст господарського судочинства полягає в розгляді й вирішенні правового конфлікту, який виник між суб’єктами, що здійснюють господарську або іншу економічну діяльність.
Державна виконавча служба – державна установа сис-
теми органів Міністерства юстиції, що забезпечує своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів.
Державна судова адміністрація України – орган підзвітний з’їзду суддів, що забезпечує належні умови діяльності органів судової влади.
Державний виконавець – державний службовець, який здійснює своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання судових рішень, виконання котрих покладається на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.
Дисциплінарна відповідальність судді - різновид юридичної відповідальності, що полягає в накладенні на суддю, який порушив норми законодавства та суддівської етики, дисциплінарних стягнень (негативних наслідків матеріальноправового, організаційного чи особистісного характеру). Є одним із засобів додержання суддями засад законності та верховенства права, а також забезпечення їх підзвітності перед громадянським суспільством.
Дізнання – форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків.
Добір суддівських кадрів – сукупність процедур з добору кандидатів на посаду судді на підставі аналізу й оцінки його професійних, особистісних якостей, ступеня їх відповідності вимогам, встановленим законом, і вибір найбільш підготовлених кандидатів для виконання посадових обов’язків.
Досудове розслідування – діяльність спеціально уповноважених органів держави по виявленню злочинів та осіб, які їх скоїли, збиранню, перевірці, всебічному, повному й об’єктивному дослідженню та оцінці доказів, виявленню причин та умов вчинення злочинів, що здійснюється на стадії кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Досудове слідство – форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів.
З’їзд суддів України – найвищий орган суддівського самоврядування в Україні, який приймає рішення, обов’язкові для всіх професійних суддів та всіх органів суддівського самоврядування.
Засади діяльності та організації прокуратури –
закріплені у Конституції України та в інших законах України основоположні вимоги, що відбивають призначення прокуратури в державі та суспільстві, визначають права та обов’язки прокурорів, а також зміст та характер правових заходів і засобів здійснення нагляду за точним і однаковим виконанням законів у державі, а також містять ознаки та якості, які допомагають відокремити органи прокуратури від інших державних органів.
Заняття адвокатською діяльністю індивідуально –
організаційна форма, за якою адвокат здійснює адвокатську діяльність індивідуально та є самозайнятою особою
Збори суддів – зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
Імунітет судді – засоби публічно-правового характеру, спрямовані на забезпечення їх процесуальної незалежності при відправленні правосуддя й захист від неправомірного втручання сторонніх осіб у цей процес. Імунітет є елементом правового статусу носія судової влади й гарантією належного виконання покладених на нього функцій. Межі імунітету судді визначаються з урахуванням конституційних засад рівності громадян перед законом і судом й невідворотністю притягнення судді до відповідальності у разі вчинення ними правопорушення.
Інстанційність – обсяг процесуальних повноважень суду по вирішенню судової справи.
Інституціональні принципи судової влади – принци-
пи, які фіксують загальні відносини, що виникають при запровадженні інституту судової влади в суспільстві, окреслюють її місце в системі поділу влади й загальних засад взаємовідносин з іншими державними та приватними інститутами.
Кандидат на посаду судді – особа, яка виявила бажання зайняти посаду судді, відповідає встановленим законодавством вимогам, пройшла спеціальну підготовку і склала кваліфікаційний іспит та щодо якої внесене подання відповідному органу про призначення чи обрання на посаду судді.
Касація – спосіб оскарження судових рішень, які всту-
пили в законну силу, до вищого спеціалізованого суду. Кваліфікаційний іспит – атестування особи, яка про-
йшла спеціальну підготовку і виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді.
Кваліфікаційне оцінювання суддів – оцінювання професійної, особистої та соціальної компетентності суддів, яке здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України з метою перевірки здатності судді здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня й підтвердження професійного рівня судді для обрання його на посаду безстроково.
Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури –
утворюються з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
Керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань та його заступники, Директор Національного антикорупційного бюро, які організовують досудове розслідування та діють у межах своїх повноважень.
Конституційне судочинство – форма реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються юридичні справи, предметом яких є конституційно-правові питання, пов’язані із забезпеченням дотримання Конституції України державними органами й у прийнятті по них рішень, що тягнуть правові наслідки.
Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, який надає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість, вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить