Національний університет біоресурсів і природокористування України
Кафедра адміністративного менеджменту
та зовнішньоекономічної діяльності
Курсова робота
з дисципліни " Зовнішньоекономічна комерційна діяльність "
на тему:
Ефективність експортних операцій
(кукурудза 3-го класу)
Виконала:
Студентка 4 курсу, 6 групи, ФАМ (ЗЕД)
Іващенко Ірина
Перевірила:
Діброва Лариса Василівна
Київ - 2014
План
Вступ
1. Особливості здійснення комерційних операцій на світовому ринку
1.1 Поняття та види комерційних операцій
1.2 Експортні операції
1.3 Законодавчо-нормативне забезпечення проведення експортних операцій з сільськогосподарською продукцією в Україні
2. Організація експортної операції
2.1 Дослідження кон'юнктури зовнішнього ринку кукурудзи
2.2 Структура та зміст експортного контракту
2.3 Базисна умова контракту
2.4 Аналіз та розрахунок ціни на експорт
2.5 Умова платежу та розрахунку за умовою контракту
3. Техніко-економічне обгрунтування експортної операції та розрахунок економічної ефективності експорту (кукурудзи 3-го класу)
3.1 Методика розрахунку показників ефективності експорту продукції
3.2 Квотування та ліцензування експорту
3.3 Документообіг за експортною операцією
3.4 Митне оформлення експортної операції
3.5 Розрахунок ефективності експортної операції
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
В сучасних умовах участь господарюючих суб'єктів у зовнішньоекономічних операціях стає одним з вирішальних факторів досягнення високої конкурентоспроможності. Це пояснюється активізацією впродовж останніх десятиліть міжнародних коопераційних зв'язків, появою нових видів товарів, технологій, галузей економіки і форм міжнародного співробітництва, збільшенням масштабів інвестиційних проектів, інтенсифікацією діяльності транснаціональних і багатонаціональних компаній.
Моя тема є актуальною, тому що кукурудза виступає однією з провідних культур України і входить до списку культур-лідерів на світовому ринку. З підвищенням експортного потенціалу країни, експорт кукурудзи зріс на третину у 2013 році. Великим відкриттям стало те, що Україна стала третьою країною в світі, яка отримала офіційний дозвіл на постачання зернових на найбільший ринок світу - китайський.
Тема курсової роботи присвячена вивченню експортної операції (кукурудза 3-го класу) підприємства " Агроінком Україна".
Метою даної курсової роботи є розкриття сутності та змісту комерційних операцій в цілому та детальне дослідження експортної операції на базі зовнішньоекономічного контракту з реалізації зерна кукурудзи 3-го класу на умові СРТ, опираючись на дослідження ринку, зовнішнього та внутрішнього середовища.
Завданнями моєї курсової роботи є:
) визначити особливості комерційних операцій;
2) подати законодавчо-нормативне забезпечення проведення експортних операцій;
) провести маркетингове дослідження ринку ячменю;
) проаналізувати контракт за експортною операцією;
) провести розрахунки показників ефективності експорту ячменю;
) зробити висновки
на основі проведених розрахунків.
Зовнішньоекономічна комерційна операція - це комплекс дій контрагентів різної державної належності з підготовки, укладення і виконання міжнародної торгової, науково-виробничої, інвестиційної чи іншої угоди економічного характеру [8: 221].
Для здійснення обміну необхідно провести певні взаємопов'язані дії:
знайти покупця;
укласти з ним угоду-договір (контракт), у якому обумовити всі умови: товар, його кількість, якість, ціну, строки поставки тощо;
виконати договір: підготувати товар до поставки, доставити товар покупцю, здійснити розрахунки за поставлений товар.
Об'єктами комерційних операцій є матеріально-речова продукція, послуги, результати виробничого та науково-технічного співробітництва у вигляді знань, досвіду, технології тощо.
Міжнародні комерційні операції в залежності від виконуваних функцій поділяються на основні, які здійснюються між безпосередніми учасниками операції, і забезпечувальні (допоміжні, або товаропросування), пов'язані з переміщенням товару до покупця. Забезпечувальні операції здійснюються або безпосередньо самими продавцями (експортерами) та покупцями (імпортерами) або іншими фірмами і організаціями на основі окремих угод за відповідну винагороду.
Зовнішньоекономічні комерційні операції в залежності від їх змістовної суті, тобто залежно від об’єкта угоди, поділяються на три групи:
) Операції купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій форм:
експортно-імпортні операції;
реекспорті операції та реімпорті операції;
операції зустрічної торгівлі;
операції, які здійснюються на особливих товарних ринках - міжнародних.
) Операції купівлі-продажу послуг:) Операції купівлі-продажу основних послуг:
ü інжинірингові операції;
ü орендні операції;
ü туристичні операції;
ü аудиторські операції;
ü представницькі операції та ін.
b) Операції купівлі-продажу послуг, що забезпечують процес товаропросування:
ü транспортні операції;
ü транспортно-експедиторські операції;
ü операції зі страхування товару;
ü розрахунково-фінансові операції;
ü митні операції;
ü організація реклами;
ü організація виставок, ярмарків та участь у них;
ü операції з технічного обслуговування та забезпечення запасними частинами машинотехнічної продукції тощо.
3) Операції з купівлі-продажу результатів творчої діяльності:
ü ліцензійні операції;
ü операції з передачі ноу-хау;
ü операції зі спільного виробництва кіно - та телефільмів;
ü операції з
торгівлі об'єктами авторського права тощо.
Однією з форм здійснення зовнішньоекономічної діяльності є зовнішня торгівля. Вона відіграє величезну роль у підвищенні економічного добробуту держави, поліпшенні рівня життя населення і зміцненні положення держави на світовій арені.
Експортні операції, як складова частина зовнішньої торгівлі є найважливішим джерелом одержання прибутку держави. Досягнення максимальної ефективності експортних операцій, а, отже, максимізація прибутку можлива тільки з використанням знань і досвіду, накопичених протягом тривалого часу.
В законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" подано таке визначення поняття "експорт":
Експорт товарів - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України. Таким чином, український суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, що здійснює експорт товарів, є експортером. Експортна операція являє собою діяльність, спрямовану на продажів і вивіз за кордон товарів для передачі їх у власність іноземному контрагенту [1].
Експортні операції передбачають продаж і вивезення товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагенту.
Для продавця не має значення, що буде робити з цим товаром покупець - пустить в переробку, реалізує на внутрішньому чи ринку перепродасть третій країні. Для продавця і його країни в будь-якому випадку це буде експортна операція. Її основними ознаками є висновок контракту з іноземним контрагентом і перетинання товаром границі країни - експортера. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону держави.
У міжнародній торговій практиці застосовуються два методи експорту:
експортна операція світовий ринок
Прямий експорт - здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем через власну зовнішньоторговельну фірму або відділ зовнішньоекономічних зв'язків. Якщо фірма вибирає варіант прямого продажу, а не через посередника, їй необхідно створити діючу експортну службу. Створення власних зовнішньоекономічних служб на підприємствах виправдано, якщо:
Ø частка експорту велика в загальному обігу;
Ø зовнішньоторговельні операції здійснюються регулярно;
Ø випускається продукція з високим рівнем конкурентоспроможності, невисокий рівень конкуренції на відповідному сегменті світового ринку;
Ø продукція не потребує серйозної адаптації до закордонних розумів використання;
Ø на підприємстві є необхідна кількість фахівців із зовнішньоекономічної діяльності.
Для експортера засобом встановлення контактів з імпортером є відправка йому комерційної пропозиції - оферти. Оферта - документ, що містить в собі всі істотні пункти передбачуваного договору (найменування, кількість і якість товару, ціна, умови і термін постачання, умови платежу й ін. умови).
Непрямий експорт - це вихід на зовнішній ринок за допомогою посередників. Більш половини міжнародного товарного обміну здійснюється при сприянні торгових посередників, тобто незалежних від виробників і споживачів товарів торгових фірм, організацій і осіб. Під торгово-посередницькими операціями розуміються операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, які виконуються за дорученням виробників і споживачів незалежним торговим посередником, на основі угоди чи окремого доручення, що укладається між ними.
Після вибору методу експорту і встановлення контактів безпосередньо чи через посередника з імпортером, сторони переходять до обговорення і укладання контракту купівлі-продажу. Згідно з контрактом основними обов'язками експортера є: постачання товару, передача документів і прав власності на товар; імпортера - сплата ціни за товар і прийняття товару.
Віденська Конвенція Організації Об'єднаних Націй була прийнята у квітні 1980 року з метою встановлення міжнародної торгівлі на умовах рівності; встановлення норм, регулюючих договори купівлі-продажу товарів і сприяючих усуненню перешкод в міжнародній торгівлі.
Договір купівлі-продажу товарів в матеріально-речовій формі в міжнародній комерційній практиці називається контрактом.
Контракт купівлі-продажу представляє собою комерційний документ, який оформляє зовнішньоторгову угоду, в якому міститься письмова домовленість сторін про поставку товару: обов'язки продавця передати певне майно у власність покупця і обов'язок покупця прийняти це майно і виплатити за нього визначену грошову суму, або обов'язки сторін виконати умови товарообмінної угоди [8: 45].
Регулювання укладання договору купівлі-продажу і ті права та обов'язки продавця та покупця, які виникають з такого договору, уніфіковано у Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.
Конвенція складається з чотирьох частин:
ü Галузь застосування та загальні положення;
ü Укладання договору;
ü Купівля-продаж товарів;
ü Обов'язки покупців;
Згідно Конвенції ООН, договори на поставку товарів, що підлягають виготовленню чи виробництву, вважаються договорами купівлі-продажу, якщо тільки сторона, що замовляє товар, не бере на себе зобов'язання поставити істотну частину матеріалів, необхідних для виготовлення чи виробництва таких товарів.
Порушення договору, допущене однією із сторін, є істотним, якщо воно призводить до шкоди для іншої сторони, за виключенням випадків, коли сторона, що порушила договір не передбачувала такого результату, і розумна особа, діюча при аналогічних обставинах, не передбачувала б його.
Заява про розтягнення договору має силу лише у тому випадку, якщо вона зроблена іншій стороні шляхом оповіщення. Договір може бути змінений або розтягнений шляхом простої домовленості сторін.
Дана Конвенція також регулює питання умов поставки товару і передачі документів, зобов'язання та обов'язки сторін міжнародної угоди, відповідність товару та права третіх осіб, відповідальність сторін за невиконання умов договору та інші умови.
Основним нормативним документом, що регулює зовнішньоекономічну діяльність підприємств є Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зі змінами та доповненнями.
Цей закон на підставі Конституції України, Декларації про державний суверенітет України тощо, ввів правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію і кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв'язки в галузі будівництва, транспорту, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання послуг.
Особливості режиму іноземного інвестування на території України визначено в Законі України "Про режим іноземного інвестування" зі змінами та доповненнями.
Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби. Кодекс спрямований на захист економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті регулює Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями.
Питання оподаткування нерезидентів, постійних представництв нерезидентів в Україні, операцій з розрахунками в іноземній валюті нерезидентів розташованих в офшорних зонах, виключення подвійного оподаткування висвітлено в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями.
Закон України "Про Єдиний митний тариф України" зі змінами та доповненнями та відповідний Декрет Кабінету Міністрів України визначають порядок формування та використання Єдиного митного тарифу під час ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів та інших предметів з метою обкладення митом зазначених товарів та інших предметів [2].
Режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, відповідальність за порушення його норм, повноваження та функції державних органів під час здійснення контролю за проведенням таких операцій, визначає Закон України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" зі змінами та доповненнями.
Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" зі змінами та доповненнями встановлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних стосунків, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.