конфіденційності. Так, у Цивільному кодексі передбачається обов’язок уважно відноситися до справ, у Комерційному кодексі передбачається обов’язок лояльності директора корпорацій, що також включає обов’язок збереження конфіденційності, а також визначаються обов’язки директора корпорації не конкурувати зі своїми корпораціями.
Кримінальний кодекс передбачає покарання для осіб окремих професій, які розкривають секрети клієнтів або споживачів: особа, яка є або була лікарем, фармацевтом, аптекарем, акушеркою, юристом, адвокатом або нотаріусом і яка без відповідної підстави розкрила секрет, що став їй відомий завдяки професійній
діяльності, підлягає покаранню у вигляді ув’язнення строком до шести місяців або штрафу до 20000 тис. єн.
В Великобританії нині охорона «комерційної таємниці» і торгових секретів в рамках кримінального права не регулюється. В основному вона будується на базі прецедентного права. Це відноситься навіть до таких протиправних діянь, як крадіжка секретних документів, матеріалів і т. ін., не дивлячись на те, що теоретично ці діяння можуть підпадати під дію Закону про крадіжки 1968 р. Таке положення в корені відрізняється від законодавства країн континентального права (Франції, Італії та ін.), де кримінальними кодексами передбачені спеціальні статті, що містять санкції за неправомірне розкриття і використання промислових секретів. [11]
Згідно з англійським правом відносно «комерційної таємниці» і торгових секретів можливе застосування норм, під які підпадає таке злочинне діяння, як злочинна змова. Під ним мається на увазі угода двох або більше осіб про здійснення протиправного діяння або здійснення правомірного діяння злочинними засобами. Підбурювання до таких дій також вважається злочином.
В Польщі в «Законі про боротьбу з недобросовісною конкуренцією» 1993 р. передбачена охорона виробничих секретів підприємства. Відповідно до Закону під виробничим секретом розуміється необнародувана технічна, технологічна,
комерційна або організаційна інформація підприємства, відносно якої підприємець вжив заходів щодо охорони конфіденційності.
При цьому недобросовісною конкуренцією є передача, обнародування або використання інформації, що є виробничим секретом, або її отримання від не уповноваженої особи, якщо це загрожує істотним інтересам підприємства. Дана норма застосовується також до особи, що виконувала роботу на основі трудових або інших правовідносин, протягом трьох років з моменту її звільнення, якщо договір не передбачає іншого, або виробничий секрет відмінений. [11]
Разом з тим дана норма не застосовується до тих осіб, які отримали таку інформацію сумлінно, на відшкодувальній основі. Проте і в цьому випадку суд може зобов’язати одержувача інформації виплатити відповідну винагороду за її використання.
За здійснення недобросовісних конкурентних дій польський Закон передбачає адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність.
Інститут комерційної таємниці добре розвинутий і захищений в сучасному російському законодавстві. Законодавство Російської Федерації про комерційну таємницю складається з Цивільного кодексу РФ, Федерального закону РФ від 29 липня 2004 р. “Про комерційну таємницю”, інших федеральних законів.
Нормативне визначення поняття “комерційна таємниця” міститься в ст. З Федерального закону “Про комерційну таємницю”, згідно з якою комерційна таємниця - конфіденційність інформації, що дозволяє її власнику за наявних або можливих обставин збільшити доходи, уникнути невиправданих витрат, зберегти становище на ринку товарів, робіт, послуг або отримати іншу
комерційну вигоду. Дія даного Закону не поширюється на відомості, що становлять державну таємницю, по відношенню до якої застосовується законодавство РФ про державну таємницю.
Права власника інформації, що складає комерційну таємницю, виникають з моменту встановлення ним відносно такої інформації режиму комерційної таємниці, тобто правових, організаційних, технічних та інших заходів по охороні
її конфіденційності. Режим комерційної таємниці не може бути встановлений суб’єктами підприємництва, згідно зі ст. 5 даного Федерального закону, щодо відомостей:
) які містяться в установчих документах, а також документах, що підтверджують внесення записів про юридичних та фізичних осіб підприємців до відповідних державних реєстрів;
) які містяться в дозвільних документах на здійснення підприємницької діяльності;
) про склад майна державних чи муніципальних унітарних підприємств, державних установ і щодо використання ними коштів відповідних бюджетів;
) про забруднення навколишнього середовища, стан протипожежної безпеки, санітарно-епідеміологічну і радіаційну ситуацію, безпеку харчових продуктів та інші фактори, які негативно впливають на безпечне функціонування виробничих об’єктів, безпеки кожного громадянина і населення в цілому;
) про чисельність, склад працівників, системи оплати праці, умови праці, охорону праці, показники виробничого травматизму та професійної захворюваності, про наявність вакансій;
) про заборгованість по заробітній платі або інших соціальних виплатах;
) про порушення законодавства РФ і факти притягнення до відповідальності за скоєння правопорушень;
) про умови конкурсів або аукціонів по приватизації державної чи муніципальної (комунальної) власності;
) про розмір та структуру доходів некомерційних організацій, розмір і склад їх майна, про їх витрати, про чисельність і оплату праці їх працівників, про використання безоплатної праці громадян в діяльності некомерційних організацій;
) про перелік осіб, які мають право діяти без довіреності від імені юридичних осіб;
) обов’язковість на розголошення яких або недопустимість обмеженого доступу до яких встановлена іншими федеральними законами.
Федеральний закон “Про комерційну таємницю” регулює питання комерційної таємниці в межах трудових відносин, цивільно-правових відносин, відносин з органами державної влади, місцевого самоврядування, при виконанні державних контрактів для державних потреб, встановлює перелік заходів по охороні конфіденційності інформації, що повинні бути застосовані її власником, а також передбачає відповідальність за порушення даного Федерального закону.
Власник інформації, що складає комерційну таємницю, має не лише права, визначені законом, а й обов’язок надавати дану інформацію державним органам влади, органам місцевого самоврядування, а у випадку ненадання або перешкоджання в отриманні такої інформації несе відповідальність відповідно до ст. 15 Федерального закону.
Новим положенням у даному Законі є також обов’язок працівника, що перебував у трудових відносинах з власником комерційної таємниці і якому така інформація стала відома у зв’язку з виконанням ним трудових обов’язків, не розголошувати і не використовувати жодним протиправним чином дану інформацію протягом трьох років з моменту припинення трудових відносин.
Органи державної влади, місцевого самоврядування, інші державні органи зобов’язані створити умови, які забезпечують охорону конфіденційності
інформації, що надається їм юридичними особами та індивідуальними підприємцями, а посадові особи даних органів не мають права розголошувати або передавати інформацію третім особам, використовувати її в корисливих або інших особистих цілях без згоди власника інформації, що складає комерційну таємницю.
Порушення даного Федерального закону тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у відповідності до законодавства Російської Федерації.
Отже, законодавство РФ про комерційну таємницю
регулює відносини, пов’язані з віднесенням інформації до комерційної таємниці,
передачею такої інформації, охороною її конфіденційності з метою забезпечення
балансу інтересів власників інформації, що складає комерційну таємницю, та
інших учасників регульованих відносин, в тому числі держави, на ринку товарів,
робіт, послуг та попередження недобросовісної конкуренції, а також визначає
відомості, що не мають належати до комерційної таємниці.
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ
ЗАХИСТУ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ ВСП ДП «ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ»
.1 Загальна характеристика
підрозділу «Вагонне Господарство» ДП«Придніпровська залізниця» і його
діяльності
ВСП ДП Придніпровська залізниця - територіальній підрозділ у підпорядкуванні Укрзалізниці <#"828006.files/image003.gif">
Рис 2.1. Структурна схема служби вагонного господарства
Робота Придніпровської залізниці характеризується високою питомою вагою відправлень та прибуття вантажів. Однак вантажообіг дороги порівняно невеликий через невелику дальність перевезень. У 2013 році вантажообіг дороги склав близько 88 мільярдів т-км. У перевезеннях вантажів переважають залізна і марганцева руди, кам'яне вугілля, кокс, чорні метали, промислові товари, машини, устаткування, будівельні матеріали, флюси, зерно. Вантажонапруженість перевезень 27000000 т-км/км. Інтенсивний пассажирооборот існує з Московської, Донецькій, Одеській, Південно-Західній, Північно-Кавказької, Жовтневої, Львівській залізницями. Пасажирооборот становив (2013 рік) близько 12000000000 пас-км .. На Придніпровській
залізниці добре розвинене приміське пасажирське сполучення (85% всіх відправлень пасажирів), але через невелику дальність частка приміських пасажирських перевезень від сумарного пасажирообороту становить близько 25%.
Обсяги виробництва ВСП ДП «Придніпровська залізниця»
тарифи т-км - у натуральный формі 35231,1 млн т-км,у грошовій 4446 002 тис рн у відсотках до всієї вироробленої продукції - 67,9%;
пасажиро-км - у натуральній формі 8317 млн, пас-км у грошовій 1203 411 тис грн у відсотках до всієї вироробленоі продукції - 18,4%;
підсобно - допоміжна діяльність у грошовій формі 900,390 тис грн, у відсотках до всієї виробленої продукції - 13,7%.
Основні клієнти ДП "Придніпровська
залізниця" ДП "Український транспортно-логістичний центр", ТОВ
"Лемтранс", АТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ", Кримський
содовий завод, ДП "Трансгарант-Україна", ДП "Укрспецвагон",
ТОВ "Перша Вантажна Компанія в Україні",
ТОВ"Метінвест-Шиппінг", ТОВ "ЕКС ІМ Транс", Тов
"ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА", ТОВ "ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ", ПАТ "ДТЕК
ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", ТОВ "СПЕЦВАГОН ТРАНСЛІЗИНГ». Інформація щодо
предмету договорів не розголошується та являється комерційною таємницею.
2.2 Аналіз стану забезпечення
економічної безпеки у службі вагонного господарства Придніпровської залізниці
Економічна безпека підприємства - це стан найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів для запобігання загроз і забезпечення стабільного функціонування підприємства в даний час і в майбутньому. Економічна безпека підприємства характеризується сукупністю якісних і кількісних показників, найважливішим серед яких є рівень економічної безпеки . Рівень економічної безпеки підприємства - це оцінка стану використання корпоративних ресурсів за критеріями рівня економічної безпеки підприємства . З метою досягнення найбільш високого рівня економічної безпеки підприємство повинне стежити за забезпеченням максимальної безпеки основних функціональних складових своєї роботи . Функціональні складові економічної безпеки підприємства - це сукупність основних напрямів його економічної безпеки , що істотно відрізняються один від одного за своїм змістом .
Сучасний етап реформування економіки вимагає нового підходу до управління підприємствами, вироблення такої господарської політики і стратегії, які дозволяють організації підтримувати конкурентні переваги в довгостроковому періоді.
На багатьох підприємствах система управління не адекватна вимогам ринкової економіки. Керівники та менеджери підприємств часто не знайомі з
сучасним станом та розробками теорії та методології управління і продовжують використовувати у своїй діяльності принципи, форми і прийоми, якими користувалися в дореформений період. Сучасним інструментом управління розвитком організації в умовах наростаючих змін у зовнішньому середовищі і пов'язаної з цим невизначеності є методологія стратегічного менеджменту .
Рівень економічної безпеки підприємства залежить перш за все від здібності керівництва передбачити та попередити можливі загрози, а також швидкості при вирішенні проблем, що виникають.
Серед причин, дестабілізуючих стан економічної безпеки, можна виділити наступні:
суб'єктивні, визвані неефективною роботою підприємства або його керівництва, наприклад: низька конкурентоспроможність, а відповідно відсутність попту на продукцію, дії відповідних суб'єктів господарювання, нестійкий фінансовий стан підприємства;
об'єктивні, що виникають не з вини підприємства або його керівництва, наприклад, відсутність можливостей у держави оплачувати продукцію для своїх потреб, високий рівень інфляції, форс-мажорні обставини та ін..
Можна виділити такі основні показники економічної безпеки залізничних підприємств:
оцінка рівня монополізації;
економічна оцінка рівня конкурентоспроможності;
оцінка ефективності інвестиційних проектів розвитку залізничного транспорту;
показники ефективності інвестицій;
економічна ефективність зовнішньоторговельних перевезень;
показники експлуатаційної роботи;
економічна ефективність поліпшення якісних показників використання
рухомого складу в пасажирському русі;
інтегральна якість транспортного виробництва;
показники ефективності модернізації локомотивного господарства;
техніко-економічні показники заходів з реконструкції парку;
соціально-економічна ефективність системи контейнерних перевезень;
економічна ефективність посилення потужності верхньої будови колії;
економічна ефективність комплексної механізації та автоматизації колійних робіт;
ефективність прискорення темпів зростання продуктивності праці;
показники використання оборотних коштів;
показники ефективності фінансово- господарської діяльності підприємства;
показники виконання плану товарооборотов;
економічна ефективність природоохоронних заходів.
Функціональні складові економічної безпеки складаються з основних наступних елементів:
фінансова;
інтелектуальна та кадрова;
техніко-технологічна складова;
екологічна.
Фінансова складова є найбільш важливою, так як саме фінансова стабільність говорить про забезпечення підприємства власними фінансовими ресурсами, рівні їх використання. Звіт фінансової діяльності служби вагонного господарства наведено в додатку А. Фінансова стабільність має тісний зв'язок з ефективністю виробництва. Основним виробництвом вагонного господарства є ремонт вагонів та їх технічний огляд та ремонт в експлуатації.
Як видно зі звіту фінансово-економічних показників роботи вагонного господарства, у порівняні з 2007 та 2010 роками (2008-2009 роки не враховуються через економічну кризу в країні) в 2011 році показники нижче, але перевищують заплановані. Обсяг робіт у 2011 році склав 34390,8 приведених вагонів, що вище на 110% від запланованих.План експлуатаційних витрат перевищено на 11769 тис. грн. Прибуток від підсобно-допоміжної діяльності зріс на 19168 тис. грн. від запланованого, але недовиконано на 27297 тис. грн. ремонт вагонів. Кредиторська заборгованість вагонного господарства на 1січня 2012 року склала 5982 тис. грн.
Заробітна плата по господарству зросла до 3051,2 грн., але вважаючи на тяжкий фізичний труд виконавців безпосередньо задіяних при ремонті вагонів та високі вимоги до дотримання технології робіт, заробітна плата є недостатньо високою, тому спостерігається велика плинність кадрів. Згідно розпорядження Укрзалізниці, прийняття на роботу працівників дозволено лише на звільнених за віком пенсіонерів, тому залізниця постійно відчуває недостатнє забезпечення кадрами.