Сьомим принциповим положенням КТД є дотримання технологічної послідовності її підготовки та проведення, тобто це забезпечення єдності та динамічної послідовності шести стадій в організації тематичного періоду життя колективу взагалі і кожної КТС зокрема[31].
Конкретні види роботи як складові КТС Іванов прогнозує у вигляді відповідних стадій, що відповідають етапам розвитку КТС:
Перша стадія - попередня робота вихователів: заступника директора з виховної роботи, класних керівників, педагогів, батьків. Вони визначають виховні цілі КТС, накреслюють висхідні напрями дій, які потрібні для того, щоб скласти спільними зусиллями дорослих і дітей оптимальний проект майбутньої КТС. Виникає бесіда із школярами, яку можна назвати стартовою.
Друга стадія - колективне планування. Важливим компонентом цього етапу є обговорення, тому його умовно називають збором-стартом.
Третя стадія - підготовка КТС. Спільний проект колективної творчої справи уточнюється, конкретизується спочатку радою справи, потім - у мікроколективах, які планують і починають втілення окремих частин загального замислу, враховуючи пропозиції, висловлені на зборі-старті.
Четверта стадія - підсумок роботи, здійсненої в процесі її підготовки.
П'ята стадія - колективне підведення підсумків: що було вдалим і чому? що не вдалося здійснити і чому? що пропонується на майбутнє?
Для забезпечення реалізації виховних можливостей КТД, педагогу необхідно дотримуватись таких правил:
не порушувати послідовності стадій КТС і не форсувати їх (не “перескакувати” через будь-яку із стадій, не скорочувати її, не виконувати нічого за вихованців, привчати їх до самостійності);
опиратися на досвід попередніх справ, а також знання і досвід отримані у школі та поза її межами;
реалізовувати в КТС ідею турботи про себе, колектив, батьків, оточуючий світ природи;
не можна розглядати кожний з видів КТС у чистому варіанті. При плануванні, підготовці та проведенні будь-якого виду КТС мають використовуватись досвід, методи і засоби в діях, набутих під час попередніх КТС;
КТС мають бути складовою навчально-виховного процесу в школі;
всебічний розвиток стосунків творчої співдружності вихователів і вихованців, спрямованих на спільне розв'язання соціальних завдань; організація цих стосунків на рівні педагогічного співробітництва;
розвиток відносин творчої співдружності між вихованцями різних вікових груп із метою збагачення молодших школярів соціальним досвідом вихованців старшого покоління;
створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей кожного члена колективу, а також творчої співдружності вихованців.
Лідерство педагога в КТС повинно проявлятися не в активній управлінській діяльності, а в формулюванні колективних задач, в знанні способів вирішення, в створенні мотивації і сприятливого емоційного фону в колективі. Жорстко “ взяти ситуацію в свої руки ” - крайня міра, яка прирівнюється до смертного вироку: педагог вбиває КТС і підписується під власною професійною безпомічністю. Для вирішення організаційних задач на різних етапах проведення КТС існують прийоми, які враховують специфіку КТД. Ось приклад деяких з них, що отримали широке розповсюдження на практиці виховання і, що входять сьогодні в більшість виховних технологій.
. Прийом створення мікрогруп застосовується на різних стадіях КТС для вирішення конкретної творчої задачі чи виконання завдання. В залежності від змісту діяльності і характеру відносин в колективі, групи можуть формуватися з урахуванням побажань, інтересів, здібностей дітей чи за випадковістю (жеребкування, лічилочки).
. “Мозковий штурм”. Вихованці, обмінюючись індивідуальними думками, шукають найкращі шляхи вирішення задачі. При “мозковому штурмі” дуже важливо фіксувати ідеї, створювати “банк ідей” (пакет можливих вирішень певної проблеми чи задачі). Фіксування (на папері чи магнітній стрічці) дозволить зберегти ті ідеї, які виконають не вдалося, але можливо вдасться в майбутньому.
. Вибір ідей, коли з багатьох варіантів треба обрати найкращий. Перед вибором колективу, їм треба пояснити суть кожної ідеї. Потім ідея може бути обрана шляхом голосування чи у вигляді якоїсь гри.
. Захист ідей. Перед вибором ідеї кожен її автор чи мікрогрупа, що створила ідею, захищає свій варіант вирішення проблеми: аргументує її цінність, звертаючись до розуму та емоцій товаришів.
. Дискусія. Виступ авторів, що захищають власні ідеї, який може викликають заперечення, запитання, жартівливі зауваження. Саме в такому випадку виникає дискусія, наприкінці якої робиться вирішальне рішення: обирається найкраща ідея чи на основі декількох ідей створюється нова[21].
У процесі проведення колективних творчих справ слід враховувати вік школярів. Наприклад, форми КТС для молодших школярів повинні вводити їх у світ казки, фантазії, формувати трудові навички, або як зазначав А.С. Макаренко, що “... в трудовому зусиллі виховується не лише робоча підготовка людини, а й підготовка товариша, тобто виховується правильне ставлення до інших людей, - це вже буде моральна підготовка...”[11, с.139].
Школярам середнього шкільного віку можна запропонувати КТС, пов'язані із пошуковою роботою (операції типу “ Турбота ”, жива газета, трудові десанти).
КТС - як спосіб організації діяльності школярів, властивий і старшокласникам (прес-бій, збір-диспут, турнір знавців),однак для них цікавіше організовувати якусь справу для молодших класів.
Важливим питанням при висвітленні теми курсової роботи є показ аспектів КТД. І одним з важливих таких аспектів є види і основні риси КТС за характером провідної діяльності та їх педагогічної можливості.
КТС трудового характеру: трудова атака, трудовий десант, трудовий рейд, трудовий сюрприз, “ книжкова лікарня ”, “ Майстерня Саморобкіна ”.У процесі підготовки та проведення трудових КТС вихованці та їх старші наставники турбуються засобами праці-творчості. У центрі уваги - засвоєння трудової культури, розвиток морального ставлення до праці, матеріальних багатств суспільства. Організація трудових КТС створює умови для реалізації таких педагогічних завдань:
збагатити знання дітей про довкілля;
виробити погляди на працю як основне джерело радісного життя;
виховати прагнення робити свій внесок у поліпшення дійсності;
працювати самостійно і творчо.
КТС пізнавального характеру:вечір веселих завдань, вечір-мандрівка,захист фантастичних проектів, розповідь-естафета, турнір-вікторина, клуб допитливих, турнір знавців, усний журнал. Суть пізнавальних КТС полягає у відкритті нових знань про світ одне одному та близьким людям. Важливо, щоб у процесі таких КТС відбувалося формування потреби у пізнанні; свідоме, дійове, захоплене ставлення до безпосередніх джерел відкриття світу: до книжки, навчання, різних засобів самоосвіти - до комп'ютерних та інформаційних технологій пізнання. Участь у пізнавальних КТС сприяє розвитку у школярів таких якостей особистості, як прагнення до знань, цілеспрямованість, наполегливість,спостережливість, допитливість, творча уява, душевна щедрість.
КТС художньо-естетичного характеру: кільцівка пісень, концерт - “блискавка”, ляльковий театр, конкурс живих картин, турнір знавців поезії,естафета - “ромашка”. Варіанти художніх КТС можуть бути різними. Вони сприяють розвитку художньо-естетичних смаків дітей та дорослих, зміцнюють потяг до духовної культури, мистецтва, підсилюють бажання випробувати себе у творчій діяльності, виховують чуйність, благородство душі, збагачують внутрішній світ людини.
Спортивно-оздоровчі КТС: весела спартакіада, сюїта туристських ігор, малі олімпійські ігри, пошукові ігри на місцевості. Найважливішою виховною можливістю спортивних КТС є розвиток громадянського ставлення до свого здоров'я, фізичної культури, до себе як здорового і загартованого громадянина, готового до праці та повноцінного життя. Участь у спортивних КТС сприяє розвитку швидкості реакції, сміливості й мужності, колективізму та інших якостей і рис характеру особистості.
Суспільно корисні (гуманістичні) КТС : День знань, День Конституції, День Перемоги, новорічне свято. Суспільно значимі КТС це як правило загальношкільні свята. Вони спрямовані на формування ціннісного ставлення до своєї держави і суспільства, до праці.
Організаторські КТС:день народження колективу, жива газета, загальний збір. Будь-яка практична справа стає колективною і творчою лише у живій спільній організаторській діяльності[27].
Основні риси КТС
. Організація взаємин, які базуються на відкритості, взаємоповазі - це задоволення природної потреби юності в ідеалі.
. Спрямованість на добротворчість, виховання звички турбуватися про людей і радіти цьому.
. П'ять “ само ”: самоорганізація, самодіяльність, самовиховання, самоуправління, самоаналіз.
. Висока особиста відповідальність за все, що відбувається навколо.
. Нові взаємини з дорослими, з педагогами
. Творчість - риса будь-якої діяльності.
. Колективізм.Участь усіх членів колективу в підготовці та проведенні спільної справи допомагає сформувати яскраву, неповторну індивідуальність[27].
Які ж мотиви спонукають дітей брати участь у КТД? Цих мотивів безліч, але найголовніші з них:
Потреба в комунікації;
Виконання даної КТС, для того, щоб брати участь в інших справах;
Бажання перемогти (дух суперництва);
Інтерес в реалізації власних здібностей (творчих, інтелектуальних,управлінських, організаторських);
Розуміння розвиваючої ролі КТС;
Розуміння соціальної ролі КТС.
Найефективнішою формою організації дитячого дозвілля є колективна творча справа (КТС), яку умовно поділяють на:
експромт (пісні, ігри, концертні номери, бесіди тощо),
мала творча справа;
велика творча діяльність.
Прикладами КТС - експромту є:
колективні пісні (із додаванням до них оригінальних невимушених рухів);
ігри;
концертні номери + ігри із аудиторією;
бесіди на основі запитань-експромтів («Чому сьогодні поменшало сміття?», «Ти любиш манну кашу?» тощо).
Прикладів малих творчих справ можна навести безліч, адже їх суть дуже проста: загін щоразу ділиться на кілька груп у 3-4-5 осіб. Кожній групі пропонується нескладне творче завдання і дається кілька хвилин на його виконання. Особливо цікаво якщо перед кожним новим завданням формуються нові групи. Таким чином, протягом невеликого відрізку часу, доки проходить справа, кожна дитина має змогу поспілкуватися практично із усіма членами загону.
Пропоную окремі творчі завдання, які залюбки виконуються дітьми різного віку:
інсценувати смішну розповідь;
«оживити» картину видатного художника;
зобразити знайомих людей (вожатих, працівників їдальні) за їх звичною справою;
підготувати пародію на естрадних зірок чи телепрограму;
вигадати рекламу непотрібних речей;
продемонструвати виступ у цирку дресирувальника і його тварин;
побудувати групову скульптуру на запропоновану тему;
намалювати портрет один одного;
скласти коломийки на задану тему;
показати зйомки кінофільму (роботу на кіностудії) тощо.
Не обов'язково, щоб творчі завдання були складними: головне -- створити невимушену атмосферу, пізнати один одного і свої власні здібності.
Водночас, цей вид діяльності, за умови його всебічної продуманості, може мати достатнє пізнавальне значення, стати джерелом корисної інформації для дітей.
Ось приклади таких творчих завдань:
намалювати портрет загону;
спорудити «Родинне дерево» із піску;
створити карту закладу (регіону, України) на тему: «Тут потрібна наша допомога»;
«зняти» відео-ролик «Сім'я майбутнього»;
скласти екологічний кросворд;
підготувати пам'ятку одноліткам «Як жити і не помилятися»;
розробити анкету «Вільний час дитини третього тисячоліття»;
розробити «маркетинговий план» розвитку дитячого центру тощо.
Варто зазначити, що такого роду творчі завдання потребують обов'язкового підведення підсумків після завершення їх виконання: організація виставки творчих робіт, проведення анкетування, обмін пам'ятками і подарунками, складання колективних листів, послань та інше.
Велика творча діяльність реалізується у дитячому центрі на рівні загонових, дружинних та загальнотабірних справ.
Колективна творча діяльність тісно пов'язана з поняттям організації виховної роботи педагогів і зі школою зокрема. Уся система виховної роботи в школі реалізується через:
Роботу класних керівників (виховні години, позакласні виховні заходи, походи, поїздки, індивідуальну роботу).
Навчальну виховну діяльність вчителів предметників.
Роботу педагога-організатора і вихователя групи продовженого дня (бесіди, робота учнівського самоврядування).
Роботу гуртків, секцій.
Важливим аспектом у виховній роботі є її функції, основні з них:
організовує колективне планування і колективний аналіз життєдіяльності класних колективів;
координує виховну діяльність класних колективів та організовує їхню взаємодію в педагогічному процесі;
організовує вивчення та запровадження класними керівниками сучасних технологій виховання, форм і методів виховної роботи;
планує і постійно коригує принципи виховання та соціалізації учнів.
Отже, розглянувши перший параграф ми
з'ясували, які провідні педагоги світу займались проблемою організації КТД,
вияснили суть цього поняття, його види, принципові положення, стадії проведення
КТС. Тобто можна зробити висновок, що дана тема є дуже актуальною, бо саме в
наш час починають повертатися до технології КТС.
1.2 Сутність основних понять
дослідження
Виховання - в широкому педагогічному значенні виховна діяльність шкіл, технікумів, університетів та інших закладів, де персонал керується педагогічною теорією та її практичними методичними рекомендаціями.
Виховна робота - це частина навчально-виховного процесу, направлена на розвиток морально-етичного, правової, естетичної свідомості дитини, на закріплення основних правил і норм поведінки у суспільстві.
Великий загальний збір - поєднання зборів - "вогника" та "старту". Проводиться, коли від обговорення зробленого можна відразу ж перейти до складання плану загальних справ на наступний термін, до виконання деяких справ, тут-таки на зборі.
День народження колективу - щорічне свято, під час якого в теплій, невимушеній атмосфері відбувається творчий огляд вірності традиціям та ідеалам колективу, турботи про його гідність, красу житія, єдність, про його друзів - близьких та далеких.
Діяльність - це специфічно людська форма активного ставлення до світу, спосіб буття людини.
Види КТС - це її основні складові частини. Вони бувають: трудові, пізнавальні, художньо-естетичні, спортивно-оздоровчі, суспільно корисні, організаторські.
Колектив - соціально значима група людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування.
Колективна організаторська діяльність - безпосередня участь вихователів та вихованців у плануванні життя колективу, в організації виконання плану, у підбитті підсумків зробленого для поліпшення свого та навколишнього життя.
Колективне планування - творча організаторська справа, коли кожний член колективу бере участь у розкритті перспектив, у пошуку та виборі спільних дій на новий період, у розробці конкретного плану таких дій.
Колективна творча справа - це вияв життєво-практичної, соціальної турботи про поліпшення умов суспільного життя. Це сукупність певних дій, спрямованих на загальну користь. Це справа колективна, оскільки в її плануванні, підготовці, проведенні беруть участь усі члени колективу. Це творча справа, оскільки на кожній стадії її здійснення всі вихованці разом із вихователем мабуть змогу виявити свої творчі можливості у пошуку засобів, методів, прийомів, які б забезпечили успіх.