Курсовая работа (т): Колективна творча діяльність учнів — важливий шлях підвищення ефективності виховної роботи

Комунарська методика - методику виховної роботи можна вважати комунарською, якщо її суттю є така організація спільної діяльності дорослих і дітей, за якої всі члени колективу беруть участь у плануванні та аналізі, діяльність має характер колективної творчості та направлена на користь і радість далеким і близьким людям.

Методика КТВ, розроблена й апробована І.П.Івановим, - це педагогіка КТС,безперервного оновлення організаторського активу педагогів і дітей, єдиного колективу старших і молодших.

Принципові положення КТД - це ті висхідні ідеї, вимоги, яких дотримуються, організовуючи КТС. У протилежному випадку діяльність не буде колективною творчою.

Рада справи - тимчасовий керівний орган, до якого входять представники всіх мікрогруп колективу.

Стадії КТС - етапи організації та проведення колективної творчої справи, їх налічують шість: колективне цілепокладання, колективне планування, колективна підготовка справи, проведення справи, колективний аналіз, найближча післядія.

Терміновий загальний збір - обговорюється будь-яка подія, що потребує негайного колективного рішення. Скликається за ініціативою ради колективу.

Технологія КТД - це система філософії, умов, методів, прийомів і організаційних форм виховання, що забезпечують формування і творчий розвиток колективу дорослих і дітей на принципах гуманізму. Її мета - розкріпачення особистості, формування громадянської самосвідомості, розвиток його здібностей до соціальної творчості, виховання суспільно-активної творчої особистості, здатної примножити суспільну культуру, зробити внесок у побудову правового, демократичного суспільства.

Чергування творчих доручень (ЧТД) - один із прийомів колективного організаторського життя. Являє собою поєднання (серію) декількох постійних справ, які виконує по черзі кожний первинний колектив для загального колективу та для навколишніх людей.

Отже, сутність основних понять дає змогу зрозуміти весь обсяг даної теми, виділити ключові поняття, які складають основу нашого дослідження.

Розділ 2. КТД у виховній роботі вчителя

.1 Аналіз методики по визначенню ефективності КТД у виховній роботі класних керівників

Чільне місце в системі позакласної виховної роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів посідають колективні творчі справи (КТС). Головним їх організатором є класний керівник.

Нами було проведено анкетування по вивченню проблеми організації і здійснення колективної творчої діяльності у виховній роботі класних керівників. Дана методика була проведена на базі Житомирської загальноосвітньої школи №36.

Мета: провести дослідження сучасного стану виховної роботи класних керівників по організації КТД, з'ясувати ефективність впливу КТД на рівень організації виховної роботи в школі.

Хід проведення: десятьом класним керівникам були роздані анкети (дод. 1), їх попросили дати відповідь на сім запитань, пов'язаних із організацією і здійсненням КТД в школі. Чотири запитання тестові із трьома варіантами відповідей і три розгорнуті, тобто дати відповідь одним словом або реченням. Тестові запитання оцінюються відповідною сумою балів: позитивна відповідь - 2 бали; нейтральна (посередня) - 1 бал; негативна - 0 балів. Важливим компонентом даної методики є те, що анкетування було проведено анонімно, і це підвищило вірогідність відвертих відповідей на поставлені запитання, що відповідно дасть нам високий результат проведення нашої методики.

Загальна таблиця отриманих результатів та їх аналіз

Якщо аналізувати отримані результати, то найменший педагогічний стаж складає сім років, а найбільший тридцять років - це кількісний аналіз вчительського стажу. Абсолютно всі знають поняття КТД, це свідчить про велике розповсюдження технології в системі загальноосвітніх шкіл. Кількісна характеристика застосування технології КТД на практиці: із десятьох опитаних троє набрали по два бали, тобто вони застосовують дану технологію на практиці - загальна сума балів шість; інші семеро опитуваних отримали по одному балу, оскільки частково застосовують дану технологію на практиці - загальна сума їхніх балів сім. Періодичність застосування: шестеро досліджуваних використовують КТД раз на пів року, двоє використовують її постійно, одна людина - раз на рік, і ще одна - раз в місяць.

За результатами опитування найчастіше проводять за методикою КТС різні типи свят, тематичних вечорів, годин спілкування, екскурсій, змагань, тренінги, виставки. Про труднощі написали лише троє опитуваних, і що саме цікаве ці труднощі однакові - пасивність батьків, відсутність співпраці з їхнього боку. На відповідь про рівень допомоги КТД в організації виховної роботи: семеро відповіли, що полегшує її, троє - частково полегшує. Що особисто для мене стало цікаво, що більше про технологію КТД знають і застосовують педагоги старшого, або молодшого покоління - стаж котрих або до десяти років, або більше двадцяти п'яти років. Педагоги із середнім рівнем стажу ознайомлені з даним поняттям поверхнево. Тобто, це свідчить про те, що дана технологія була широко розповсюджена в радянські часи, а потім була призабута і лише зараз починає відроджуватись.

2.2 Сучасний стан виховної діяльності класних керівників по організації КТД

На сучасному етапі розвитку суспільства педагогічний колектив школи, розуміючи потребу докорінного переосмислення виховної системи, насамперед виходить з таких позицій:

визнання того, що школа покликана відповідати потребам і умовам сучасного соціального розвитку України;

школа має бути конкурентоздатною й престижною, а це можливо в режимі неперервного розвитку і творчого пошуку прогресивних технологій, методик зростання професіоналізму та управлінському рівні.

Вирішуючи ці завдання школа має забезпечувати різні види діяльності в широкому спектрі позакласної сфери - гуртковій, профільній, спортивній, художньо-естетичній роботі, максимально сприяючи розвитку і самовизначенню особистості дитини.

Якщо говорити про виховну діяльність класного керівника по організації КТД, то тут яскраво видно на прикладі нашого дослідження недоооцінку даної технології, часткове її нехтувння. З дослідження видно, що сучасний стан організації і проведення КТС перебуває на стадії реінкарнації, свого відродження. Я вважаю, що із здобуттям Україною незалежності уся виховна робота шкіл стала направленою на патріотичне виховання, а комунарська методика почала поступово забуватись. Хоча на прикладі нашого дослідження можна побачити, що саме класні керівники радянського періоду активно використовують дану методику для покращення виховної роботи в класі. Проте в наш час намітилася тенденція до відродження методики КТС у роботі саме молодих класних керівників. Це зумовлено рядом причин:

виховні завдання, які ставлять вихователі в процесі організації колективної творчої діяльності,, вирішуються непомітно для вихованців, їх відкривають вихованці - в тій чи іншій мірі - при обговоренні результатів колективної творчої справи, і вони стають їхніми вимогами до себе;

у процесі колективної творчої діяльності взаємопов'язано здійснюються різні ланки спрямованого виховання: виховання та самовиховання учнів і педагогів як особистісне, так і взаємне.

мета кожного педагога виховати суспільно-активну творчу особистість, яка здатна примножити суспільну культуру, зробити внесок у побудову правового демократичного суспільства.

Як ми бачимо з нашого курсового дослідження, всі класні керівники підтвердили, що КТД допомагає їм побудувати справжній колектив і полегшує їм організацію виховної роботи з класом. Чому ж класні керівники не часто використовують дану технологію у повсякденному житті класу? Цьому є декілька пояснень: по-перше, КТС займає багато часу для її організації і проведення; по-друге, всередині колективу можуть існувати приховані конфлікти, які заважатимуть нормальному проведенню КТС; по-третє, не кожен педагог має творчі здібності для організації і проведення КТС; по-четверте, багато педагогів при проведенні КТС використовують шаблони, тобто вони не творять, а лише наслідують інших; по-п'яте, більшість педагогів не хочуть проводити КТС, через відсутність співпраці з боку батьків.

Висновки

Колективна творча діяльність є дуже актуальною темою у наш час, особливо її організація і проведення, і вплив на виховну роботу вчителів. Дана тема була описана в роботах багатьох педагогів, зокрема С.Т. Шацький, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, І.П. Іванов, Л.Г. Борисова, Ф.Я. Шапіро. Методика КТВ розроблена й апробована Ігорем Петровичем Івановим, - це педагогіка КТС, безперервного оновлення організаторського активу педагогів і дітей, єдиного колективу старших і молодших..Народилася методика в 1956 - 1959 роках. Основна думка І.П.Іванова - створення учнівського колективу як такого соціального середовища, у якому відбуватиметься становлення особистості, і яке зможе забезпечити стійкість поглядів та переконань дитини.

КТС- конкретне втілення громадянської турботи у трьох її аспектах: практичної, організаторської та виховної, тому вплив КТС на особистість кожного її учасника має глибокий, цілісно різнобічний характер.

КТС можуть бути різними за тривалістю підготовки (день, тиждень, місяць). За характером провідної діяльності їх поділяють на суспільно корисні, трудові, пізнавальні, художні і спортивні. Вони є важливим фактором розв'язання виховних завдань. Виховні завдання, які висуваються педагогами у процесі КТС розв'язуються непомітно, тому в учнів ще на початковій стадії КТС складається враження, що вони роблять лише те, чого хочуть самі, а педагогічного впливу не існує. Цей фактор і є головним стимулятором активності, творчості, ініціативи, самодіяльності, демократизації шкільного та позашкільного життя.

У процесі КТС одночасно розв'язується багато виховних завдань морального, фізичного, трудового, розумового, естетичного рівнів. КТС розвивають у гармонійній єдності три сторони особистості: пізнавально-світоглядну (знання, переконання, погляди, ідеали); емоційно-вольову (почуття, інтереси, потреби); дійову (вміння, навички, здібності, риси характеру). Участь вихованців у підготовці та проведенні КТС якнайкраще сприяє їх залученню до активної соціальної діяльності, а отже, створює оптимальні умови для набуття соціального досвіду.

Конкретні види роботи як складові КТС Іванов прогнозує у вигляді відповідних стадій, що відповідають етапам розвитку КТС:

Перша стадія - попередня робота вихователів: заступника директора з виховної роботи, класних керівників, педагогів, батьків. Вони визначають виховні цілі КТС, накреслюють висхідні напрями дій, які потрібні для того, щоб скласти спільними зусиллями дорослих і дітей оптимальний проект майбутньої КТС. Виникає бесіда із школярами, яку можна назвати стартовою.

Друга стадія - колективне планування. Важливим компонентом цього етапу є обговорення, тому його умовно називають збором-стартом.

Третя стадія - підготовка КТС. Спільний проект колективної творчої справи уточнюється, конкретизується спочатку радою справи, потім - у мікроколективах, які планують і починають втілення окремих частин загального замислу, враховуючи пропозиції, висловлені на зборі-старті.

Четверта стадія - підсумок роботи, здійсненої в процесі її підготовки.

П'ята стадія - колективне підведення підсумків: що було вдалим і чому? що не вдалося здійснити і чому? що пропонується на майбутнє?

Шоста стадія - стадія найблищого застосування. Підготовлена КТС використовується у відповідній сфері діяльності школярів.

Важливим аспектом при розгляді нашої курсової роботи є поділ КТС на види:

суспільно-політичні, пізнавальні, трудові, спортивно-туристичні, художні, організаційні.

Також дуже важливо розглянути ключові поняття даної теми:

Колективна творча справа - це вияв життєво-практичної, соціальної турботи про поліпшення умов суспільного життя. Це сукупність певних дій, спрямованих на загальну користь. Це справа колективна, оскільки в її плануванні, підготовці, проведенні беруть участь усі члени колективу. Це творча справа, оскільки на кожній стадії її здійснення всі вихованці разом із вихователем мабуть змогу виявити свої творчі можливості у пошуку засобів, методів, прийомів, які б забезпечили успіх.

Види КТС - це її основні складові частини. Вони бувають: трудові, пізнавальні, художньо-естетичні, спортивно-оздоровчі, суспільно корисні, організаторські.

Комунарська методика - методику виховної роботи можна вважати комунарською, якщо її суттю є така організація спільної діяльності дорослих і дітей, за якої всі члени колективу беруть участь у плануванні та аналізі, діяльність має характер колективної творчості та направлена на користь і радість далеким і близьким людям.

Методика КТВ, розроблена й апробована І.П.Івановим, - це педагогіка КТС,безперервного оновлення організаторського активу педагогів і дітей, єдиного колективу старших і молодших.

Принципові положення КТД - це ті висхідні ідеї, вимоги, яких дотримуються, організовуючи КТС. У протилежному випадку діяльність не буде колективною творчою.

Стадії КТС - етапи організації та проведення колективної творчої справи, їх налічують шість: колективне цілепокладання, колективне планування, колективна підготовка справи, проведення справи, колективний аналіз, найближча післядія.

Технологія КТД - це система філософії, умов, методів, прийомів і організаційних форм виховання, що забезпечують формування і творчий розвиток колективу дорослих і дітей на принципах гуманізму.

Нами було проведено дослідження на базі школи №36, яке показало, що КТС має позитивний вплив на виховну діяльність класних керівників, але більшість з них не використовує дану технологію в силу певних причин, які були зазначені вище. Новинкою в нашому дослідженні стало з'ясування факту, що саме молоде покоління почало відродження технології. Тобто саме молоді вчителі зрозуміли позитивну ефективність впливу КТД на організацію виховної роботи. І як я вважаю, саме в педагогічних університетах має розглядатися детальніше проблема організації і проведення КТС та її вплив на виховну роботу в діяльності класних керівників.

Список використаних джерел та літератури

1.      Бучківська Б.В. В.О.Сухомлинський про вплив дитячого колективу на особистість // Педагогіка і психологія. - 1999. - №4. - С. 142-149.

.        Варава Н.І., Зоц В.Я. Виховання в школі,- К.: -“ Всесвіт ”,- 2003.-128 с.

.        Варава Н.І.,Зоц В.Я.Виховні технології,- К.: -“ Генеза ”,- 2004.-120 с.

.        Волкова Н.П. Педагогіка для студентів вищих навч. закладів, - К.:- Видавничий центр „Академія”, - 2003. - 323 с.

.        Волков И.Б. Учим творчеству, - М.: - “ ПЕДАГОГИКА ”,- 1982.- 251 с.

.        Галузинський В.М., Євнух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. Посібник. - К.: - “ Вища школа ”,- 1995.- 237 с.

.        Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К.: - Либідь. - 1997. - 386 с.

.        Іванов І.П. Енциклопедія колективних творчих справ. - М.: - “ПЕДАГОГІКА”,- 1989.- 324 с.

.        Іванов І.П. Методика комунарського виховання. -М.:-“ПЕДАГОГІКА”, - 1990.- 285 с.

.        Кароковський В.А. Любимые мои ученики. - М.:-“ГОСТПОЛИТИЗДАВ”, - 1968.- 267 с.

.        Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. Посібник.-К.:- “Вища школа”,- 1997.-304 с.

.        Кузьмінський А.І., Омельяненко В. Л. Педагогіка: Навч. Посібник.-К.:- “Вища школа” ,- 2007.- 396 с.

.        Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. - Харків. - “Основа”, - 2002.- 205 с.

.        Мазула Л.Ф. Колективна творча справа як засіб формування особистості через учнівський колектив//Виховна робота в школі .- 2008.-№1.- С.43-46.

.        Макаренко Н.М. Самооцінка творчого потенціалу// Обдарована дитина. - 2011.-№5.-С.38-40.

.        Моляко В.О Психологічні творчого потенціалу особистості. - Львів. - “Добра справа”, - 2006.-211 с.

.        Моляко В.О. Творча діяльність в ускладнених умовах. - Львів. - “Інтелект - Захід”,- 2008.-315 с.

.        Омельяненко В.Л. Теорія і методика виховання.-К.:- “Атіка”,- 2009.- 234с.

.        Погрібний А.П., Алексюк А.Р., Вишневський О.І. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. - Вінниця. - “Коло”,- 1997.-358 с.

.        Рувинський Л.І. Методика виховної роботи.-М.:- “Комунсовет”, - 1989.-248 с.

.        Соловейчик С.Л. Воспитание по Иванову. - М.: “ ПЕДАГОГІКА ”,- 1989.- 352 с.

.        Старко І.І. Розвиток творчих здібностей//Обдарована дитина. - 2010.-№7.-С.14-25.

.        Сташкевич Н.Н. Творческие кратковременние игровые задания для розвития гибкости мышления//Обдарована дитина.-2011.-№6.-С.43-49.

.        Яременко Н.В. Колективна творча справа//Шкільний світ. - 2008.-№10.-С.11-13.

.        Яременко Н.В. Школа громадської активності//Шкільний світ. - 2008.-№14.-С.8-9.

.        Яременко Н.В. Опорно-логічний конспект//Шкільний світ. - 2008.-№42.-С.7-8.

.        Яременко Н.В. Сутність понять КТС, КТД, КТВ//Шкільний світ. - 2009.-№2.-С.6-7.

.        Яременко Н.В. Принципові положення КТД//Шкільний світ. - 2009.-№6.-С. 10-11.

Додаток 1

Анкета по вивченню проблеми організації і здійснення колективної творчої діяльності

Шановні вчителі дайте ,будь ласка, відповіді на питання.

.Ваш вчительський стаж складає____________________________

.Наскільки Ви обізнані з поняттям КТД:

а) не знаю

б) знаю

в) добре обізнаний(-на)

.Чи застосовуєте Ви КТД на практиці:

а) ні

б) так

в) частково

.Як часто Ви використовуєте таку співпрацю з батьками і дітьми:

б) раз на пів року

в) раз у рік

.Які виховні заходи за методикою колективних творчих справ(КТС) Ви найчастіше застосовуєте на практиці?_______________________

____________________________________________________________

.З якими труднощами Ви стикаєтесь при організації виховних заходів за методикою КТС?____________________________________

.Чи полегшує Вам КТД організацію виховної роботи з класом:

а) так

б) ні

в)частково

Дякую Вам за співпрацю!

Додаток 2

Додаток 3

Трудові справи

колективний творчість класний керівник

Атака - операція, яка має на меті швидке виправлення тих помічених в навколишньому житті недоліків, які можна усунути силами свого колективу і його друзів. Такі атаки здійснюються в короткій термін протягом одної або декількох годин. Можливі завдання (пропозиції) для атак: розчистити територію (наприклад, дитячого садка) від снігу, листя; посипати піском слизькі доріжки; прикрасити суспільні приміщення (наприклад, школу, будинок культури), посадити квіти коло пам’ятника; побудувати або відремонтувати пішохідні містки; підготувати до зими суспільні сади, сквери, бульвари; заготувати дрова для будинку престарілих, дитячих ясел, сільської початкової школи, лікарні.

Трудові атаки проводяться після спеціальної розвідки або по любому сигналу про помічені в навколишньому житті недоліки. Створюється збірна команда добровольців (із дітей різного віку разом з їх дорослими друзями), вибирається командир. Ця збірна команда після того звітує про результати атаки перед всім колективом або перед правлячим органом.

Дуже важливо, щоб трудова атака трималась в секреті від тих, про кого турбуються учасники операції, або в крайньому випадку про неї знали тільки відповідальні особи, з якими потрібно домовитися, щоб не сталося непорозуміння.

Рейд - операція-похід, яка здійснюється силами добровольців (дітей і дорослих). Триває декілька днів, а інколи і довше (2-3 тижні), наприклад під час літніх канікул.

Трудовий рейд - операція комплексного характеру, так як має за мету різносторонню турботу про людей і включає в себе в якості засобів для досягнення цієї мети трудові справи інших видів: сюрпризи, десанти, атаки - секретні, напівсекретні відкриті.

Складність завдань, які вирішуються кожним учасником операції, різноманітність видів діяльності. Нелегкі умови походу роблять такі рейди одним із найсильніших засобів виховання суспільника-організатора.

Приклади справ, які здійснюються під час трудового рейду: збір матеріалів про учасників Великої Вітчизняної війни, про історії району, міста; створення або доповнення виставки. Шкільного музею; виступ з усним журналом, живою газетою; випуск газети - “блискавки; участь в благоустрої населеного пункту, в оформленні школи будинку культури і інших суспільних приміщень, наприклад, способом передових атак; створення виставок, малюнків; проведення екскурсій і підготовка екскурсоводів з місцевих школярів; проведення вечорів поезії, живопису, музики, турбота про місцевих дітей: розлучення з ними різноманітних пор, пісень, творчих справ, проведення таких справ разом з ними; наприклад, вечори розгаданих і нерозкритих таємниць, при “Місто веселих майстрів”, веселої спартакіади; турбота (разом з місцевими школярами) про дітей: організація дитячого майданчика, показ діафільмів, виготовлення іграшок на трудовій фабриці; турбота (разом місцевими дітьми) про дорослих жителів, наприклад за допомогою сюрпризів; помів в сільськогосподарських роботах, в охороні природи.

Рішення про проведення трудового рейду приймає загальний збір класного колективу або загально шкільний зліт під час сумісного планування творчих справ на черговий період. Тоді є виявляють, хто буде брати участь в наміченому рейді - постійні колективи або збірна команда добровольців; вибирається рада справи (штаб рейду), куди входять старші діти і дорослі в якості комісарів.

На загальних зборах учасників колективно розробляється план рейду, намічаються терміни, вибирається варіант організації; складаються команди, обговорюються питання знаряддя, харчування учасників.

Можливі варіанти організації трудового рейду.

. Зв’язок: Всі учасники рейду ідуть по одному маршруту, зупиняючись по черзі в декількох пунктах і проводять там різноманітну роботу. В цім варіанті доцільно розділитися на команди за спеціальностями: “тимури” (організатора спортивних справ) “Друзі мистецтва”. Кожна із таких команд в разі необхідності залучає до організації “своїх” справ решту учасників рейду, складаючи тимчасові об’єднання.

.”Віяло”. Команди на початку рейду або через деякий час розходяться і ідуть паралельними маршрутами. Після того з’єднуються в назначеному пункті, працюють тут узгоджено і можуть рухатися дальше разом.

Поради організаторам.

Бережіть і розвивайте під час рейду традиції честі і краси колективу (виконання гімну, девізу на загальних зборах і лінійках).

Починайте дії на маршруті (в черговім населенім пункті) з спільної розвідки. Обговорюйте хід життя і всіх операцій, розробляйте план наступного дня і потрібних справ на щоденнім спільнім зборі - “вогнику”, по можливості біля вогнища; для керівництва окремими справами вибирайте поради справ із представників всіх команд.

Намагайтеся як можна скоріше зав’язати контакти з місцевими дітьми і проводіть всі операції в співдружності з ними; прагніть до того, щоб після вас переданий і накотогений разом досвід проводжував використовуватися і збагачуватися вашими новими друзями.

Сюрприз - колективна трудова справа - операція: творчий подарунок, підготовлений дітьми та їх старшими друзями на радість іншим.

Святковий сюрприз - відмінний засіб виховання турботливого відношення до людей, розвиток творчої фантазії, смикали, згуртованість старших і молодших дітей і дорослих.

В святковім сюрпризі можуть брати участь класні колективи, збірні об’єднання добровольців різного віку.

Трудовий сюрприз може бути підготовлений до всенародного свята на честь якої-небудь знаменної події в житті людини, або колективу (наприклад, до дня народження), а також і в звичайні дні. Щоб принести людям радість, перетворити будні в свято.

Можливі види сюрпризів: трудовий сюрприз типу ССМ (святковий сюрприз малятам) (наприклад, підготовка і проведення дітьми і їх старшими друзями новорічного свята в дитячій садку, на дитячому майданчику, з іграми і танцями навкруг ялинки, з атракціонами і саморобними подарунками); святковий сюрприз типу НН (нашим начальникам) - для промислового колективу, закладу воєнної частини приміщення, виступ з святковим концертом, саморобні подарунки кожному члену колективу); трудовий сюрприз тип РШ (рідній школі) - святкове оформлення приміщення, благоустрій двору, спорудження ковзанки; трудовий сюрприз типу ПДД (подарунок далеким друзям); трудовий сюрприз типу “Золота фантазія” прикрашування гірляндами з осінніх листків фасаду і двору школи, внутрішніх приміщень, території дитячого садка, виготовлення колекції для далеких друзів; трудовий сюрприз типу Снігова казка”.

Трудові сюрпризи тісно пов’язані, переплітаються з іншими видами операцій; можуть проводитися під час десанту і рейдів, іноді набувають характеру атаки, намічаються після розвідки справ.

Поради організаторам.

Як і кожен сюрприз святкову операцію готуйте в секреті від тих, кому призначений подарунок. Наприклад, “Золота фантазія” проводиться в неділю. В необхідних випадках потрібно домовитися з керівниками колективу і зробити їх охоронцями “таємниці”.

Святковий сюрприз може бути задуманий під час складання плану на черговий період життя колективу як одна з потрібних творчих справ, але може бути зроблений і “поверх плану” в зв’язку з якою-небудь несподіваною святковою подією або благополучними обставинами.

Розробка плану операції робиться на спільнім зборі учасників, керує підготовкою сюрпризу рада справи (штаб операції).

Дорослі друзі дітей беруть участь в розробці і проведенні операції в якості комісарів, членів штабу, його порадників. Висновки операції потрібно обговорити на спільнім зборі - “вогнику”, щоб ліквідувати уроки для майбутніх сюрпризів і інших творчих справ.

Пізнавальні справи

Вечір весели завдань - декілька пізнавальних пор-оглядів, які переходять одна в одну і становлять своєрідну ігрову суєту. Учасники цієї суєти об’єднані в невеликі команди (не більше 10-15 осіб у кожній), виконують творчі завдання і по черзі виступають зі своїми рішеннями -експромтами. До суєти можуть входити гра в оркестр, естафета веселих завдань, пісенні коло.

Вечір веселих завдань - це показ смикалки, творчої фантазії, уміння швидко орієнтуватися в обставинах, включатися в колективну роботу і радість оточуючих. Кожен вечір весели завдань може стати маленьким святом колективної творчості. Учасниками такого вечора можуть бути діти різного віку.

Різновіковий склад команд, активна участь дорослих зовсім не перешкода, а, навпаки, важлива умова успіху, стимул для більш повного розкриття пізнавальних здібностей і молодших, і старших, для обміну знаннями і інтересами, для взаємного захоплення творчим пошуком, гумором, товариськістю, життєлюбністю.

Хід вечора.

Вечір відкривається грою в оркестр. Всі учасники сідають по колу невеликими групами (або постійними міроколективами, або тут таки об’єднавшись, - по бажанню або по жеребкуванню), і кожна група вибирає собі один із інструментів оркестру - симфонічного, духовного, народних інструментів, джазу: скрипку, трубу, барабан, піаніно (при цьому дуже важливо, щоб в кожній групі були і молодші, і старші діти, і дорослі).

Оркестром керує диригент. Він несподівано для учасників показує якій-небудь групі гру на їх інструменті. Група в відповідь на це повинна показати диригенту “ніс”. Коли диригент показує групі “ніс”, оркестранти цієї групи, навпаки, повинні показувати диригенту гру на своєму інструменті. Якщо є група, до якої звернувся диригент, помилились і показала не те, що потрібно, вона отримує колективний фант (навіть якщо полишився тільки один із членів даної групи).

“Я “дуель” диригента з оркестром продовжується до тих пір, поки кожна група не отримає колективний фант, а ще краще - 2 фанти. Після того як всі фанти отримані ведучі призначують кожному фанту відповідне завдання. При цьому ще раз слід підкреслити, що свій фант (або два фанти) викуповує вся група.

Коли всі завдання роздані, всім групам (команда) дається 15-30 хвилин на вирішення творчих справ. Після закінчення цього часу ведучі збирають разом всіх учасників гри і починаються виступи команд - по колу або в любому порядку, але з передачею якого-небудь символічного предмету - естафети (естафета веселих завдань або веселих експромтів). Команда, яка останньою принесла естафету і показала своє рішення, отримує право назвати тему для пісенного кола.

Приклади творчих завдань для естафети веселих завдань.

. Придумати і розіграти мімічну сценку (або серію сценок) на запропоновану тему (“На рибалці”, “Учитель і учень”).

. Скласти віршик за словами, які римуються, наприклад:

порою

горою

штовхає

співає

Виконати цей віршик в якій-небудь сценці.

. Скласти маленьку розповідь за заданим початком (наприклад: “На майданчику построїлися дві команди...”) Прочитати цю розповідь прийомом естафети (кожний член команди по черзі говорить одну фразу) або інсценізувати її.

. Придумати і зобразити скульптурну групу на задану тему (“В майстерні скульптора”).

. Зобразити і “оживити” (придумати показати продовження) відому скульптуру або картину (“Мисливці на привалі”, “Знову двійка”).

. Зобразити пантомімою куплет (або декілька) із видатної пісні. Інші учасники відгадують пісню.

. Драматизація шаради (картина).

. Придумати 10 слів на одну букву і скласти розповідь таким чином, щоб з цих слів починалися всі. Інсценізувати цю розповідь.

. Вимовити одне і те ж слово або фразу в різних сценках з різною інтонацією (не менш 5 варіантів).

. Придумати і зобразити сценічно різні варіанти вирішення конфліктної ситуація (наприклад: - хлопчик дружить з дівчинкою. Їх дратують. Що їм робити?) Пропонується дати не менше трьох варіантів вирішення.

. Виконати одну і ту ж видатну пісню на декілька мотивів, змінюючи її характер.

. Виконати декілька пісень на одну і ту ж тему (наприклад, про море і моряків).

. Драматизувати пісню або вірш.

Вечір подорож - пізнавальний огляд, учасники якого діляться один з одним своїми знаннями, враженнями, припущеннями щодо навколишнього життя. Прикметною особливістю такої зустрічі є використання прийому рольової гри в подорож, що дає змогу обмінюватись досвідом. Колективно відкривати світ жвавій, захоплюючій формі, розвивати допитливість, винахідливість, творчу уяву. Товариську взаємодопомогу. В школі вечір - подорож можна проводити або в одному класному колективі, або декількома паралельними класами, або збором старшого і молодшого класних колективів. Відповідно учасниками вечора можуть бути як школярі одно віку (починаючи з 1-го класу), так і різновікові об’єднання.

Збори-диспут - пізнавальна творча справа, мета якої - поставити перед учасниками життєво важливе, складне, справді спірне питання (або декілька таких питань, об’єднаних однією темою) виявити і зіставити різні думки, захоплюючи всіх колективним пошуком, найкращою рішення. Збори диспуту - важливий засіб ідейно-політичного виховання підлітків і молоді, зміцнення співдружності молодших і старших поколінь.

Учасниками зборів-диспуту можуть бути декілька постійних колективів (наприклад, старших класів) збірний колектив бажаючих взяти участь в диспуті, члени одного колективу (наприклад класу, групи). В останніх двох випадках цілеспрямовано створити (за бажанням) тимчасові невеликі творчі команди (не більше 10-15 чоловік), щоб забезпечити участь кожного в колективному роздумі.

Рада диспуту і представників всіх команд-учасників вибирає одну тему із запропонованих і формулює питання для обговорення (не більше 3-5). Після того кожен член ради повідомляє тему і питання своєму колективу для підготовки думок, виділення позицій точок зору за дискутивованими проблемами.

Проводить диспут голова ради справи. Він ще раз нагадує дискусійні питання і за бажанням учасників може дати 10-15 хвилин для обміну думками команд, щоб ті мали зібратися з думками і підготувати виступ по кожному питанню, який відображає спільну думку.

Краще обговорювати послідовно одне питання за другим. Чим гостріше суперечка, тим краще. Але головне в суперечці - уміти слухати “суперника” і доказувати свою думку.

В кінці диспуту ведучий організовує спільне підведення підсумків. Якщо торкатися практичних питань життя колективу, учасники зборів можуть прийняти за ними своє рішення, свої пропозиції або рекомендації.

Можливі теми і питання зборів-диспутів:

. “Байдужості - бій!”.

Кого ти вважаєш байдужим?

Чому байдужий чоловік - в дорозі не друг? Чи правий Бруно Ясенський, який вважає байдужих найнебезпечнішими людьми, не безпечнішими за ворогів?

Як ти будеш сперечатися з тими хто діє за принципом “Моя хата з краю...”, “Особистий спокій перш за все”?

Чи байдужий той хто для себе все бере від колективу, але іншим нічого не дає?

Як боротися з байдужістю в собі і в інших?

. “Що ти зробив для колективу?”.

Кого вважати активним в колективі? Чи повинен активіст високого колективу брати участь в житті свого первинного колективу?

Чи можна кожному бути організатором? Як це зробити?

. “Традиції і творчість в житті колективу”.

Які із традицій 20-х років тобі більш за все подобаються? Які із цих традицій можна і потрібно відроджувати і розвивати в житті нашого колективу? Що головне в нашому житті - традиції чи творчість?

Що означає “творче”? з чого воно може початися? Чи можна зробити кожного учасником такого життя?