5.4. Поруч з підписом наукового керівника вказується його прізвище, ім’я, по батькові, зазначається місце роботи, посади, наукового ступіня, вченого звання, вся інформація засвідчується печаткою університету.
6.1. Студент має отримати зовнішню рецензію на свою магістерську роботу. Зовнішніми рецензентами можуть бути фахівці, які працюють в організаціях, наукових установах і вищих навчальних закладах у тій галузі, якої стосується тема магістерської роботи.
6.2. Рецензії обов’язково мають містити оцінювання за наступними критеріями:
– адекватність змісту роботи заявленій темі (назві) і меті;
– повнота і докладність розв’язання завдань;
– новизна й вірогідність отриманих результатів;
– практична цінність роботи та можливість реалізації запропонованих автором рекомендацій.
Рецензент може висловити зауваження і вказати на недоліки магістерської роботи. В останньому реченні рецензент зазначає, на яку оцінку заслуговує робота магістранта.
6.3. Рецензія має бути надрукована на бланку установи, де працює рецензент. Поруч з підписом рецензента зазначається його повне прізвище, ім’я, по батькові, вказуються місця роботи, посади, науковий ступінь, вчене звання, вся інформація засвідчується печаткою.
Рецензія складається (друкується) у довільній формі. Вона може охоплювати ті ж питання, що й відгук керівника.
Захист роботи здійснюється перед комісією (завідувач кафедри, викладачі, науковий керівник), склад якої затверджується на засіданні кафедри.
Форма захисту є публічною.
Доповідь студент готує заздалегідь. У доповіді (5-10 хвилин) студенту повинен розкрити актуальність обраної теми, дати характеристику об’єкта і предмета дослідження та доповісти про отримані результати за кожним розділом, основні висновки і пропозиції, які він сформував під час дослідження обраної теми.
Під час підготовки до захисту бажано ще раз уважно переглянути весь текст роботи, зробити позначки на сторінках.
Особливу увагу необхідно звернути на відеоматеріал, що містить у собі в наочній і концентрованій формі найбільш вагомі результати науково-творчої роботи. Частину таких матеріалів бажано підготувати під час доповіді.
Після доповіді студента голова ДЕК зачитує рецензію на магістерську роботу, і студент має можливість відповісти на всі зауваження рецензента.
Під час захисту магістерської роботи члени ДЕК, присутні на захисті викладачі, спеціалісти можуть ставити студентові запитання по суті роботи. Відповіді студента мають бути вичерпними, аргументованими і короткими.
Після відповіді студента на запитання оголошується відгук наукового керівника виконаної магістерської роботи.
За результатами захисту артпроєкту на закритому засіданні ДЕК ухвалює рішення щодо оцінки захисту і роботи (враховуючи відгук керівника, рецензента, зміст доповіді, відповіді на запитання), про присвоєння відповідної кваліфікації і про видачу диплома державного зразка.
Найбільш поширені недоліки на передзахисті артпроєкту:
назва роботи не узгоджується з планом та змістом;
назви окремих розділів роботи не відповідають змісту;
план дослідження не збалансований: окремі розділи перевантажені підрозділами, а в інших – вони відсутні або недопрацьовані;
відсутність логіки у побудові дослідження: зміст основних розділів не пов’язаний між собою;
відсутність логічних переходів між розділами;
на титульній сторінці неправильно вказані назви факультету та спеціальності;
не дотримана послідовність розміщення матеріалів роботи;
зміст вступу не відповідає встановленим вимогам;
нумерація та оформлення додатків не відповідають вимогам;
відсутні назви додатків;
список використаних джерел не відповідає стандартам оформлення;
відсутність авторських даних на титульній сторінці;
порушення академічної доброчесності (неприпустимість некоректного оформлення цитат та посилань на джерела).
Умови не допуску магістерської науково-творчої роботи до захисту
Робота до захисту не допускається:
– не дотримані терміни подання магістерських робіт;
– тема роботи не затверджена кафедрою;
– структура не відповідає вимогам;
– недбале оформлення та/або неякісний друк;
– не дотримані вимоги з оформлення цитат та посилань на джерела;
– низький рівень оригінальності тексту.
Шкала оцінювання 100 балів |
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ |
90 – 100 (відмінно) |
Студент чітко висловлює свої думки, використовуючи фахову термінологію, володіє основами акторської та режисерської технологій в контексті сучасних знань. Режисерський задум чітко структурований, ґрунтується на баченні майбутнього загально-сценічного образу та відповідає сучасним тенденціям сценічного мистецтва. Студент володіє методикою створення акторського художнього образу. Студент вільно оперує теоретичними знаннями з режисури театру, режисури естради та масових видовищ та майстерності актора театру і кіно. Студент чітко визначає для себе основну проблему, яка турбує його як художника, в чому її актуальність; наскільки яскраві та життєво-правдиві образи, створені у театральній чи сценарній драматургії; наскільки виразно зображується середовище, історія театральних постановок, історія масового заходу; в чому виховне значення драматургії, її відповідність вимогам сучасного глядача. Студент точно обґрунтовує вибір теми дослідження. Розкриває сутність та стан науково-творчої проблеми. Чітко визначає сутність проблеми, її значущість, обґрунтування актуальності свого дослідження. Точно визначений об’єкт дослідження та зв’язок предмету дослідження з обраною темою магістерської роботи. |
70 – 89 (добре) |
Студент чітко висловлює свої думки, використовуючи фахову термінологію, володіє основами акторської та режисерської технологій в контексті сучасних знань. Режисерський задум чітко структурований, ґрунтується на баченні майбутнього загально-сценічного образу та відповідає сучасним тенденціям сценічного мистецтва. Студент володіє методикою створення акторського художнього образу. Студент вільно оперує теоретичними знаннями з режисури театру й кіно, режисури естради та масових видовищ та майстерності актора театру й кіно. Всі положення обґрунтовані чітко та лаконічно, по суті. В тексті зустрічаються аспекти узагальнення. Студент точно обґрунтовує вибір теми дослідження. Нечітко визначає сутність проблеми та оперує загальними категоріями. В режисерському задумі недостатньо використовуються шляхи образного вирішення майбутньої постановки. Бракує режисерських прийомів вирішення драматургічного матеріалу. Точно визначений об’єкт дослідження та зв’язок предмету дослідження з обраною темою магістерської роботи. |
61 – 69 (задовільно) |
Студент чітко висловлює свої думки, використовуючи фахову термінологію, володіє основами акторської та режисерської технологій в контексті сучасних знань. Режисерський задум чітко структурований, ґрунтується на баченні майбутнього загально-сценічного образу та відповідає сучасним тенденціям сценічного мистецтва. Студент володіє методикою створення акторського художнього образу. Студент вільно оперує теоретичними знаннями з режисури театру й кіно, режисури естради та масових видовищ та майстерності актора театру і кіно. Всі положення обґрунтовані нечітко, не по суті. Студент точно обґрунтовує вибір теми дослідження. Нечітко визначає сутність проблеми та оперує загальними категоріями. Студент некоректно використовує режисерську та акторську термінологію. В режисерському задумі відсутнє образне рішення. Неточно визначені об’єкт та предмет дослідження. |
0 – 60 (незадовільно) |
Студент не може висловити свої думки. Не володіє режисерським баченням та основним понятійно-категоріальним апаратом відповідної галузі. Не вміє створювати режисерський задум. Не володіє методикою створення акторського художнього образу. Не вміє визначити актуальність обраної теми науково-творчого дослідження. Об’єкт та предмет дослідження не відповідають обраній темі магістерської роботи. |
9. ДОДАТКИ
Додаток 1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
ФАКУЛЬТЕТ РЕЖИСУРИ ЕСТРАДИ
КАФЕДРА РЕЖИСУРИ ЕСТРАДИ ТА МАСОВИХ СВЯТ
Кваліфікаційна науково-творча праця
на правах рукопису
ЧОРНОБУК ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
УДК
МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБРАЗУ КРІСТІНИ
У П’ЄСІ ГАБРІЕЛЛЯ БАРІЛЛІ «МЕДОВИЙ МІСЯЦЬ»