ЗМІСТ
Вступ
. Основи організації управління фінансово-економічною безпекою підприємства
2. Напрями та принципи організації управління фінансово-економічною безпекою підприємства
. Служба фінансово-економічної безпеки
. Шляхи забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства
Висновки
Список
використаних джерел
ВСТУП
Управління фінансово-економічною безпекою діяльності суб’єктів підприємництва є для України порівняно новим явищем, але разом з тим з часом воно набуло дуже серйозної актуальності.
Фінансово-економічна безпека підприємства є однією з найважливіших умов нормального функціонування і розвитку сфери підприємництва в економіці будь-якої країни. Це пов’язано, насамперед, з конкуренцією на ринку, як на внутрішньому, так і на зовнішньому. Фінансово-економічна безпека підприємства є основою його стабільного розвитку, рушійною силою для досягнення поставлених цілей, а також тих цілей, що намічені у перспективі.
Функція безпеки є невід’ємною з огляду на забезпечення життєздатності кожного суб’єкта господарювання, що об’єктивно обумовлює потребу в її включенні до планової роботи, тим більше з огляду на ускладнені умови вітчизняного економіко-правового середовища підприємницької діяльності, зокрема в торгівлі.
Фінансово-економічна безпека підприємства є динамічною ознакою, що змінюється під впливом чинників і загроз внутрішнього та зовнішнього середовища. Організація надійної системи фінансово-економічної безпеки підприємства забезпечує його стабільне функціонування і створює умови для зростання його економічного потенціалу.
Головною метою курсової роботи є теоретичне обґрунтування та дослідження шляхів забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства.
Для досягнення поставлених цілей необхідно вирішити наступні завдання:
· Розкрити сутність організації фінансово-економічної безпеки підприємства.
· Проаналізувати напрямки і принципи організації управління фінансово-економічною безпекою підприємства.
· Дослідити та запропонувати шляхи забезпечення фінансово-економічної безпеки.
Об'єкт дослідження - фінансово-економічна безпека підприємства.
Предмет дослідження - методчні, теоретичні і
практичні основи управління фінансово-економічною безпекою підприємства.
1. Основи
організації управління фінансово-економічною безпекою підприємства
Однією із умов життєдіяльності підприємств у ринкових умовах є уміння його системи управління організувати систему безпеки, яка могла із певною мірою достовірності гарантувати уникнення загроз, що формуються в системі зовнішнього та внутрішнього середовища.
В сучасних ринкових умовах головною метою діяльності будь-якого підприємства є досягнення конкурентних переваг в довгостроковому періоді, які нададуть високу норму прибутку та стабільне економічне зростання. Саме тому на перший план виходять питання фінансово-економічної безпеки їх господарської діяльності, що вимагає від них розробки та впровадження як окремих механізмів самозахисту та самозбереження, так і системи організації фінансово-економічної безпеки підприємства загалом.
Під фінансовою безпекою підприємства розуміють такий фінансовий стан, що характеризується, по-перше, збалансованістю та якістю сукупності фінансових інструментів, технологій і послуг, які використовуються підприємством, по-друге, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх загроз, по-третє, здатністю фінансової системи підприємства забезпечувати реалізацію його фінансових ресурсів, по-четверте, забезпечувати розвиток цієї фінансової системи.
Організація (від франц. - organisation, від лат. organizo - впорядковую) означає впорядкованість, створення «стрункого ладу».
Поняття «організація» охоплює такі взаємопов’язані елементи [1, с. 100-101]:
мету, завдання;
групування завдань для визначення видів робіт, у тому числі у відповідних підрозділах згідно з метою організації;
делегування повноважень, розподіл відповідальності й визначення кількості рівнів у ієрархії управління;
створення організаційного клімату, який спонукає працівників активно працювати для досягнення мети організації;
проектування системи комунікацій, яка здатна забезпечити прийняття ефективних рішень, їхнього контролю та координації;
побудова єдиної організаційної системи, що забезпечує внутрішнє узгодження всіх елементів організації, адаптацію до змін зовнішнього середовища.
Отже, під організацією управління фінансово-економічною безпекою підприємства слід насамперед розуміти формування його організаційної структури (визначення складу суб’єктів управління та їхніх взаємозв’язків) та розподіл завдань, повноважень, відповідальності між окремими ланками управління.
Організація економічної безпеки у діяльності суб’єктів підприємництва починається з вироблення відповідної точки зору суб’єкта щодо забезпечення власної безпеки, відповідно до якої у подальшому і будується система безпеки. Зазвичай вироблення точки зору оформлюється як Концепція безпеки певного суб’єкта. Як правило, Концепція приймається вищим керівним органом суб’єкта підприємництва. Як документ Концепція включає характеристику ринку, особливості діяльності суб’єкта підприємництва на ньому, можливі загрози йому, основну мету та завдання безпеки, склад сил безпеки та їх функції, структуру системи безпеки та форми її діяльності, види та порядок забезпечення виконання завдань безпеки, інші питання.
Основними організаторами безпеки виступають керівники суб’єктів підприємництва. З питань безпеки до їх функцій належать наступні:
• визначення мети забезпечення безпеки суб’єкта підприємництва, основних її завдань та напрямів зосередження зусиль;
• створення сприятливих умов для діяльності сил безпеки у відповідності до їх функцій;
• контроль ефективності функціонування системи безпеки. Керівники підрозділів безпеки є безпосередніми організаторами проведення заходів безпеки у ході діяльності суб’єктів підприємництва. Вони відповідають за організацію та ефективне проведення заходів безпеки, своєчасне інформування керівного складу суб’єктів про виникнення загроз.
Виділяють два принципові підходи до організації управління фінансово-економічною безпекою підприємства:
без створення спеціалізованого підрозділу;
зі створенням спеціалізованого підрозділу.
Якщо на підприємстві не створений спеціалізований підрозділ (відділ, служба) фінансово-економічної безпеки, функції управління фінансово-економічною безпекою підприємства виконуються його власником чи керівником або фінансово-економічним, маркетинговим та юридичним відділами. У такому випадку часто виникають проблеми координації роботи усіх структурних підрозділів підприємства щодо захисту його фінансово-економічних інтересів розмежування обов’язків, повноважень і відповідальності у сфері фінансово-економічної безпеки.
Організаційну структуру управління фінансово-економічною безпекою підприємства визначають як склад, взаємозв’язки та субпідрядність організаційних одиниць (підрозділів) апарату управління, які виконують різні функції управління фінансово-економічною безпекою підприємства.
Організаційна структура управління фінансово-економічною безпекою підприємства становить єдність і взаємозв’язок його рівнів та ланок.
Ланка управління фінансово-економічною безпекою підприємства - є відокремленим органом (працівником), наділеним функціями управління, можливістю їхньої реалізації, а також відповідальністю.
Рівень управління фінансово-економічною безпекою підприємства відображає сукупність його ланок на певному щаблі ієрархії управління.
Організаційне забезпечення управління фінансово-економічною безпекою - це взаємопов’язана сукупність внутрішніх функціональних служб та підрозділів підприємства, які здійснюють розробку, прийняття і реалізацію управлінських рішень, що забезпечують захист його фінансово-економічних інтересів.
Загальна схема процесу організації фінансово-економічної безпеки охоплює такі дії (заходи), що здійснюються послідовно або одночасно[12, с.125]:
) формування необхідних фінансових ресурсів;
) загальностратегічне прогнозування та планування фінансово-економічної безпеки;
) стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;
) загально-тактичне планування фінансово-економічної безпеки;
) тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;
) оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства;
) здійснення функціонального аналізу рівня фінансово-економічної безпеки;
) загальне оцінювання досягнутого рівня фінансово-економічної безпеки.
Тільки за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій (заходів) можна буде досягти належного рівня фінансово-економічної безпеки підприємства.
Практичне виконання організації управління
фінансово-економічною безпекою підприємства серед багатьох інших завдань
передбачає: регламентацію управлінських функцій, операцій і процедур;
визначення складу підрозділу фінансово-економічної безпеки та кількості
працівників для реалізації кожної управлінської функції; встановлення посадових
прав і обов’язків, відображених у відповідних посадових інструкціях та
положенні про службу (відділ, підрозділ) фінансово-економічної безпеки
підприємства.
2. Напрями та принципи
організації Управління фінансово-економічною безпекою підприємства
До основних напрямів організації фінансово-економічної безпеки підприємства належать[9, с 125-126]:
) фінансова складова (досягнення найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів);
) інтелектуальна й кадрова складова (збереження та розвиток інтелектуального потенціалу підприємства);
) техніко-технологічна складова (ступінь відповідності технологій, що застосовують на підприємстві, сучасним світовим аналогам щодо оптимізації витрат ресурсів);
) політико-правова складова (всебічне правове забезпечення діяльності підприємства, дотримання чинного законодавства);
) інформаційна складова (ефективне інформаційно-аналітичне забезпечення господарської діяльності підприємства);
) екологічна складова(дотримання чинних екологічних норм, мінімізація втрат від забруднення довкілля);
) силова складова (забезпечення фізичної безпеки працівників фірми, передовсім керівників, та збереження її майна).
Розглянемо більш детальніше напрямами організації фінансово-економічної безпеки підприємства за окремими функціональними складовими
.Фінансова складова, яка вважається провідною й вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання фінанси є “двигуном” будь-якої економічної системи.
Спочатку оцінюються загрози фінансово-економічній безпеці, що мають політико-правовий характер і включають:
• зовнішні негативні дії;
• форс мажорні обставини;
У процесі оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складової фінансово-економічної безпеки підлягають аналізу:
• фінансова звітність і результати роботи підприємства - платоспроможність, фінансова незалежність, структура й використання капіталу та прибутку;
• конкурентний стан підприємства на ринку - частка ринку, якою володіє суб'єкт господарювання; рівень застосовуваних технологій і менеджменту;
• ринок цінних паперів підприємство - оператори та інвестори цінних паперів, курс акцій і лістинг.
Важливою передумовою охорони фінансової складової фінансово-економічної безпеки є планування (включаючи й бюджетне) комплексу необхідних заходів та оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення тим чи тим суб`єктом господарювання фінансово-економічної діяльності.
. Інтелектуальна й кадрова складова - належний рівень фінансово-економічної безпеки у великій мірі залежить від складу кадрів, їхнього інтелекту та професіоналізму.
Охорона інтелектуальної та кадрової складових економічної безпеки охоплює взаємозв'язані і водночас самостійні напрями діяльності того чи того суб'єкта господарювання.
На першій стадії процесу охорони цієї складової фінансово-економічної безпеки здійснюється оцінка загроз негативних дій і можливої шкоди від таких дій. З-поміж основних негативних впливів на фінансово-економічну безпеку підприємства виокремлюють недостатню кваліфікацію працівників тих чи тих структурних підрозділів, Їхнє небажання або нездатність приносити максимальну користь своїй фірмі. Це може бути зумовлене низьким рівнем управління персоналом, браком коштів на оплату праці окремих категорій персоналу підприємства чи нераціональним їх витрачанням.
Процес планування та управління персоналом, спрямований на охорону належного рівня економічної безпеки, має охоплювати організацію системи підбору, найму, навчання й мотивації праці необхідних працівників, включаючи матеріальні та моральні стимули, престижність професії, волю до творчості, забезпечення соціальними благами.
. Техніко-технологічна складова - процес охорони техніко-технологічної складової фінансово-економічної безпеки, як правило, передбачає здійснення кількох, послідовних етапів.
Перший етап охоплює аналіз ринку технологій стосовно виробництва продукції, аналогічної профілю даного підприємства чи організації проектувальника. Другий етап - це аналіз конкретних технологічних процесів і пошук внутрішніх резервів поліпшення використовуваних технологій. На третьому етапі здійснюється:
· аналіз товарних ринків за профілем продукції, що виготовляється підприємством, та ринків товарів-замінників;
· оцінка перспектив розвитку ринків продукції підприємства;
· прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних процесів для випуску конкурентноспроможних товарів.
Четвертий етап присвячується переважно розробці технологічної стратегії розвитку підприємства. На п'ятому етапі оперативно реалізуються плани технологічного розвитку підприємства в процесі здійснення ним виробничо-господарської діяльності. Шостий етап є завершальним, на якому аналізуються результати практичної реалізації заходів щодо охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунків ефективності таких заходів.
. Політико - правова складова - загальний процес охорони політико-правової складової фінансово-економічної безпеки здійснюється за типовою схемою, яка охоплює такі елементи (дії) організаційно-економічного спрямування:
· аналіз загроз негативних впливів;
· оцінка поточного рівня забезпечення;
· планування комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня;
· здійснення ресурсного планування;
· планування роботи відповідних функціональних підрозділів підприємства;
· оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів щодо організації належного рівня безпеки.
5. Інформаційна складова - належні служби підприємства виконують певні функції, які в сукупності характеризують процес створення та захисту інформаційної складової економічної безпеки. До таких належать:
· збирання всіх видів інформації, що має відношення до діяльності того чи того суб'єкта господарювання;
· аналіз одержуваної інформації з обов'язковим дотриманням загальноприйнятих принципів і методів;
· прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів;
· оцінка рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на конкретному суб'єкті господарювання;