В економічному та соціальному розвитку передгірної та гірської зон Прикарпатського економічного району винятково важливе значення належить лісовим ресурсам (49,6 %). Ліс має для району водорегулювальне, протиерозійне, рекреаційне, кліматичне й екологічне значення. У соціальному відношенні ліс, лісорозведення, лісорозробка, заготівля і переробка лісосировини, деревообробка є важливими об’єктами використання порівняно великої, а в гірських районах переважаючої частини робочої сили, що забезпечує зниження рівня безробіття.
Передгірна та гірська зони області мають сприятливі природнокліматичні умови та рекреаційні ресурси для відпочинку, туризму (в тому числі міжнародного) та лікування населення.
Карпатський район має високу середню густоту населення, показники якої перевищують середню густоту в країні (115 осіб на 1 км2). Населення розміщене нерівномірно. Найгустіше заселене Передкарпаття. В гірських районах густота населення різко зменшується. Кількість міського населення не перевищує сільського. Міських жителів більше тільки у Львівській області (понад 60%). Природний приріст населення в районі вищий від середнього в країні. На якісні соціально-демографічні характеристики трудових ресурсів суттєво впливає вікова структура, яка на 58 % складається з активної частини, на 23 – з пасивної та на 19 % – з потенційної частини. Тобто у загальній чисельності постійного сільського населення більше половини – особи працездатного віку, майже третина – старше працездатного віку. Характерною особливістю сучасного розвитку господарської системи району є експорт трудових ресурсів. Мають місце сезонна й вахтова міграція з межах України, Росії, Польщі, Чехії, Туреччини, Угорщини, Німеччини, Італії, Греції га інших країн. Не знаходячи роботу в районі, значна ластка трудових ресурсів вимушена шукати її за його межами.
Промисловість − провідна галузь господарського комплексу району. Тут розвинуті машинобудування і металообробка, хімічна, паливна, лісова і деревообробна, легка, харчова галузі, будівельна індустрія. Машинобудування і металообробка має своєрідну спеціалізацію і територіальну організацію. Переважає неметаломістке трудомістке машинобудування, що орієнтується на кваліфіковані кадри. Провідними галузями є автомобільна промисловість, приладобудування,
83
конвеєробудування, електротехнічна, радіотехнічна (телевізори) промисловість, інструментальна, виробництво верстатів і сільськогосподарських машин.
У районі добре розвинута хімічна промисловість, що орієнтується на поклади самородної сірки, калійної і кухонної солі, озокериту, нафти, природного газу, кам’яного вугілля.
Паливна промисловість району представлена газовою, нафтовою, вугільною і торфовою галузями. Видобуток газу й нафти здійснюється у Передкарпатті. У Львівській області видобувають вугілля і торф.
До лісової і деревообробної промисловості району входить понад 70 підприємств. Вони сформували потужний Карпатський лісовиробничий комплекс, що включає лісозаготівельну, деревообробну, целюлозно-паперову та лісохімічну галузі. Деревообробна промисловість найрозвинутіша в обласних центрах, целюлозно-паперова − в малих і середніх містах, лісохімія − в малих містах і селищах міського типу на Закарпатті.
Легка промисловість набула розвитку в усіх обласних центрах, а також у Коломиї, Мукачеві, Хусті, Тисмениці, Стрию. Галузь випускає тканини, трикотаж, швейні, панчішно-шкарпеткові та хутрові вироби, взуття. В Карпатському районі розвинуті народні промисли: ткацтво, килимарство, вишивання, гончарство, виготовлення виробів з дерева, лози.
Розвинута в районі також промисловість будівничих матеріалів. Потужна місцева сировинна база, а також потреби містобудування зумовили виробництво цементу, гіпсу, покрівельних і стінових матеріалів, залізобетонних виробів. Поширене тут і виготовлення будівельної кераміки і
фаянсу, скла. Основна частина підприємств |
будівельної індустрії |
концентрується в обласних центрах. |
|
Потужним є АПК Карпатського району. Відповідно до природних умов передгірної та гірської зон району сформована система ведення сільського господарства. Аграрне виробництво має багатогалузевий характер. Рослинництво представлене льонарством, кормовиробництвом, картоплярством, овочівництвом і, в менших обсягах, виробництвом зернових і буряківництвом. У тваринництві розвиваються вівчарство, скотарство та свинарство, які є основною галуззю сільського господарства. Різноманітні природні умови зумовлюють різну спеціалізацію сільськогосподарських і
84
переробних підприємств. У лісостеповій зоні розвинуті молочно-м’ясне скотарство і свинарство. Тут вирощують цукрові буряки, льон, зерно. У гірських районах переважають молочно-м’ясне скотарство, вівчарство, а також картоплярство і льонарство. Своєрідна сільськогосподарська спеціалізація Закарпаття: виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочно-м’ясне скотарство і вівчарство. На базі цих галузей сільського господарства сформувалися м’ясна, цукрова, молочна, маслоробносироварна, борошномельно-круп’яна, хлібопекарська, кондитерська, виноробна, плодоовочева та інші виробництва харчової промисловості.
Карпатський район має густу мережу залізничних і автомобільних шляхів. Довжина залізничних магістралей загального користування становить 2898 км. Автомобільні шляхи з твердим покриттям мають довжину 18 тис. км. Найбільші транспортні вузли району − Львів, Чоп, Чернівці, Івано-Франківськ, Дрогобич, Самбір, Стрий. Львівський аеропорт має міжнародне значення.
Промисловими вузлами району є Львівський, Дрогобицький, Стрийський, Червоноградсько-Сокальський, Чернівецький, ІваноФранківський, Калусько-Долинський, Ужгород-Мукачівський. З Карпатського району вивозять автобуси та автонавантажувачі, автомобільні крани і інструменти, телевізори і конвеєрні лінії, сільськогосподарчі машини і обладнання для нафтової та газової промисловості, технологічне устаткування для легкої промисловості і різноманітні прилади, хутрові вироби, вино, фруктові та овочеві консерви, кондитерські вироби та мінеральні води, калійні добрива і сірку, вугілля, ліс, меблі тощо. Підприємства Карпатського району працюють на металі з Донбасу і Придніпров’я, з різних районів країни одержують комплектуючі деталі, мінеральні добрива, синтетичні волокна, шовкові, бавовняні і лляні тканини, сільськогосподарчі машини, автомобілі, технологічне обладнання для харчової промисловості, олію.
Однією з найголовніших проблем Карпатського району є низький рівень промислового розвитку його областей, крім Львівської. Незважаючи на те, що район межує з п’ятьма країнами Європи, у нього все ще недостатній рівень транскордонного співробітництва. Складна екологічна ситуація обмежує можливості розвитку рекреаційного господарства.
85
Перспективи рекреаційного розвитку, особливо об’єктів що знаходяться у гірській місцевості, визначають спосіб ведення сільськогосподарського виробництва. У зв’язку з реформуванням аграрних відносин забезпечення агропродукцією санаторіїв, будинків відпочинку, профілакторіїв, спортивних і туристичних закладів тощо здійснюється в основному приватними господарствами.
Закарпатська область має аграрно-індустріальну спеціалізацію господарства. За останні роки в господарстві області відбулися серйозні структурні зміни, які виражаються в збільшенні питомої ваги лісової, дерево обробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості. Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість продукують заготовки з деревини, пиломатеріали, картон. Машинобудування і металообробка представлені виробництвом верстатів, гідравлічних пресів, виробів радіоелектронної промисловості. Легка промисловість спеціалізується на випуску швейних трикотажних виробів, шкіряного взуття. Основну частку промислового виробництва Закарпатської області забезпечує харчова промисловість. Крім традиційних підприємств з переробки молока, м’яса, виробництва хліба та інших продовольчих товарів, в області є декілька плодовоконсервних заводів, тютюнове виробництво і розвивається виноробство.
У сільськогосподарському виробництві зайнята третина населення Прикарпаття. В Закарпатській області функціонують 2 цукрозаводи, 14 підприємств з переробки молока, 3 м’ясопереробні комбінати, 3 спиртзаводи та 2 пивзаводи.
Промисловість є однією з провідних галузей економіки ІваноФранківської області. Протягом останніх років намітилася стійка тенденція зростання обсягів виробництва промислової продукції в хімічній та нафтохімічній промисловості, що зумовлено, насамперед, оптимальним завантаженням потужностей нафтохімічного комплексу ЗАТ «Лукор», де суттєво зросли обсяги випуску поліетилену, етилену, пропілену, бензолу та іншої продукції. Майже третина промислового виробництва в області припадає на нафтовий та нафтопереробний комплекс, а близько 15 % промислового виробництва складає частка Бурштинської ТЕС.
Львівська область – індустріально-аграрний район. Більше половини промислового виробництва області забезпечують харчова промисловість,
86
переробка сільськогосподарської продукції, машинобудування, виробництво та розподілення (транспортування) енергоносіїв. Харчопереробна галузь займає значну частку у промисловості області. Тут зосереджено понад 130 потужних підприємств та більше 1200 малих переробних цехів. Найбільший приріст виробництва спостерігається на підприємствах, що представляють пивоварну, спиртову лікеро-горілчану, молокопереробну, безалкогольну, жиро олійну та кондитерську галузі.
Чернівецька область відноситься до категорії індустріально-аграрних. Разом з традиційними галузями промисловості – легкою, харчовою, деревообробною — розвинуті хімічна, металообробна галузі, приладо- і машинобудування. Область дає 100 % загальноукраїнського виробництва нафтоапаратури (ТОВ «Чернівецький машинобудівний завод»), близько 15% панчішно-шкарпеткових виробів (АТ «Мальва»). Серед інших підприємств слід виділити: ПО «Чернівцілегмаш» (в’язальні автоматі і запасні частини для них), завод «Гравітон» (інтегральні схеми, товари складної побутової техніки), ВАТ «Кварц» (виробництво оптико-електронної техніки), ВАТ «Електронмаш» (засобі обчислювальної техніки) та АТ «Чернівецький хімзавод».
В області сформовано могутній інтелектуально-виробничий потенціал на підприємствах радіоелектроніки і приладобудування. Промисловий потенціал області формують понад 200 промислових підприємств, обсяг виробництва яких складає 0,4 % від промислового виробництва загалом по Україні.
У машинобудуванні провідні позиції займає виробництво нафтогазопереробного устаткування. У лісовій і деревообробній промисловості – виробництво пиломатеріалів, фанери, меблів; у промисловості будівельних матеріалів – виробництво цегли, толі, кераміки, залізобетонних конструкцій; у легкій промисловості – виробництво швейних і трикотажних виробів, бавовняних тканин; у харчовій промисловості – виробництво цукру, хлібобулочних виробів, спирту, соняшникової олії, м’яса, молока, плодоовочевих консервів.
87