Материал: Регіональна економіка_НМЕТАУ

Розміщений він на прикордонному північному заході країни. Проживає 93-94 % етнічних українців. Природнокліматичні умови сприятливі для ведення як сільського господарства, так і лісівництва. Один із найкраще водозабезпечених районів України.

Рівнинність, переважання опадів над випаровуванням призводять до заболоченості значної території. Ґрунти переважно малородючі, дерновопідзолисті, на півдні Рівненської області є чорноземи на твердих карбонатних породах. Тут значні водні ресурси, густа річкова мережа, багато озер, особливо на крайньому північному заході. За лісосировинними ресурсами район поступається тільки Карпатському. Лісами вкрито близько 40% його території. Переважають дубово-соснові ліси, у лісостепу поширені грабово-дубові, дубові ліси.

Із паливних ресурсів є кам’яне вугілля і торф. Вугілля належить до Львівсько-Волинського басейну. Основні запаси кам’яного вугілля у Нововолинську майже вичерпано. Великі родовища торфу – Турське, Цирське, Морочне, Семерне тощо. Останнім часом у Волинській області відкрито невеликі запаси природного газу біля селища Локачі (96,5 млрдм3) та значні запаси уранової руди (поблизу м. Рівне).

В районі великі поклади базальту (в Івановій Долині, Берестовці) і граніту (у Вирах, Осницьку, Клесові), є також гнейси, діабази, вапняки, глина, пісок, крейда, а також сировина для скляної промисловості –. каолін. У Рівненській області розробляють поклади бурштину, трапляється й інше коштовне каміння. В різних частинах району виявлено мінеральні води.

Загальний рівень економічного розвитку Північного Заходу найнижчий у країні. Переважають галузі АПК. Окрім харчової і легкої промисловості, розвинуті машинобудування і металообробка, лісова, хімічна, деревообробна, порцеляно-фаянсова галузі промисловості. Машинобудування спеціалізується на виробництві сільськогосподарських машин (Ковель, Рівне), приладів (Луцьк, Рівне), устаткування для залізничного транспорту (Ковель), будівельних інструментів (Костопіль), обладнання для тваринництва і виробництва кормів. Луцький автомобільний завод виробляє легкові автомобілі підвищеної прохідності.

Район характеризується розвитком електроенергетики, видобутком вугілля, виробництвом мінеральних добрив.

78

Щодо галузей легкої та харчової промисловостей, в районі наявні: м’ясна, молочна, спиртова, пивоварна, крохмале-патокова, овочевоконсервна галузі, підприємства швейної, трикотажної, паперової та деревообробної галузей.

Шкіряно-взуттєва і лляна галузі використовують місцеву сировину. Льон надходить на заводи первинної обробки у Бережному, Володимирі, Сарнах, Дубровиці, Зарічному. У Рівному на льонокомбінаті виробляють тканини, діють меланжева фабрика в Луцьку та фабрика нетканих матеріалів у Рівному. Виробництво штучної шкіри знаходиться у Нововолинську і Ковелі. Працюють підприємства швейної та панчішно-шкарпеткової промисловості.

У Луцьку розміщений завод електроапаратури, приладобудування, автомобільний завод; у Рівному − завод приладобудування, високовольтної апаратури, торговельного устаткування, завод з виготовлення запасних частин для тракторів, виробниче об’єднання «Азот». Найголовнішими транспортними вузлами є Ковель, Здолбунів, Рівне, Житомир. На експорт в основному ідуть будівельні матеріали, цукор, консерви, а імпортуються паливо, чорні метали, прокат.

Прикордонне положення економічного району створює сприятливі умови для організації в ньому виробництв, які працювали б у кооперації з фірмами зарубіжних країн, особливо у малих прикордонних містах.

Йдеться передусім про поглиблення економічних зв’язків з Польщею та Білоруссю. Важливе значення мають меліорація заболочених земель і використання торфовищ, розширення матеріальної бази санаторнокурортного господарства Шацького поозер’я. Актуальною є також дезактивація забруднених радіоактивними речовинами північно-східних територій Рівненщини тощо.

Сільськогосподарське виробництво спеціалізується на скотарстві, вирощуванні льону-довгунцю, хмелю, зерна. Орні землі займають майже 70% сільськогосподарських угідь. Значні площі зайняті сіножатями та пасовищами. Важливими зерновими культурами району є озима пшениця (на півдні) і жито (на півночі). Провідна галузь тваринництва – скотарство, яке на Поліссі має молочно-м’ясний напрям, у лісостепових районах – м’ясо-молочний. Розвинуті свинарство, вівчарство, птахівництво.

79

Транспортне забезпечення Північного Заходу недостатнє. Довжина залізниць становить 1109 км, автошляхів з твердим покриттям – понад 8,5 тис. км. Найбільшими залізничними вузлами в районі є Ковель, Сарни, Рівне, Здолбунів; судноплавними річками – Прип’ять, Горинь, Стир. У Луцьку та Рівному функціонують добре обладнані аеропорти.

Волинська область відноситься до групи найбільш заліснених районів України. Загальна площа земель лісового фонду області складає 691,8 тис. га, рівень лісистості – 34,3 %. Це становить третину території області і 6 % площі лісів України. 62,8 % лісів перебуває в підпорядкуванні держлісгоспів обласного Управління лісового господарства, 27,3 % лісів перебувають у користуванні міжгосподарських лісгоспів, підпорядкованих обласному Управлінню агропромислового розвитку, а решта 9,9 % лісів – у користуванні інших відомств.

Площа природно-заповідного фонду Волинської області дорівнює 166,5 тис. га, в тому числі Шацького національного природного парку – близько 49 тис. га, Черемського природного заповідника – майже 3 тис. га.

Основними галузями спеціалізації Рівненської області є сільське господарство, промисловість і будівництво. Основою промислової спеціалізації області є: електроенергетика і саме виробництво атомної енергії, яка має загальнонаціональне значення, хоч і представлена лише одним підприємством – Рівненською АЕС. Хімічна промисловість продукує майже 10% усіх мінеральнихдобрив виготовлених в Україні. Корецький завод і Здолбунівський завод «Іскра» виготовляють близько 4 % від пластмасових товарів українського виробництва. В даному районі достатньо розвинена легка, лісова і деревообробна, харчова промисловості, а також промисловість будівельних матеріалів, дещо слабше – машинобудування і металообробка. Промисловий потенціал сконцентрований в містах Рівному, Дубно, Кузнєцовське, що виготовляють близько 70 % усієї промислової продукції району (зокрема Рівне – понад 45 %).

80

3.3.7 Стан економіки і перспективи розвитку Карпатського економічного району

Район розташований на заході країни. Межує з п’ятьма державами Європи. Площа району − 56,6 тис. км2. Населення − 6,07 млн. осіб (табл. 3. 1). Прикарпатський район охоплює територію Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської і Чернівецької областей.

Природні умови економічного району в усіх його областях дуже різноманітні, що переважно пов’язано з проходженням Карпат. Район має багаті і різноманітні природні ресурси. Це один з найбільш водозабезпечених районів України. Ґрунти району теж різноманітні: сірі, світло-сірі, дерновопідзолисті, чорноземні, алювіальні, дернові, лучні − на рівнинах, бурі лісові і гірсько-лучні − в горах.

Таблиця 3.8 - Географічна та адміністративна характеристика Карпатського економічного району [ 2 ]

Важливою характеристикою кожного району є його природноресурсний потенціал – мінеральні, водні, земельні, лісові, природнорекреаційні ресурси. У структурі ресурсного потенціалу передгірна та гірська зони Прикарпаття краще забезпечені водними, лісовими та природними рекреаційними ресурсами, недостатньо – мінеральними й земельними. Прикарпатський район має найбагатші в країні лісові ресурси. Район багатий на різноманітні корисні копалини. З паливних ресурсів тут залягають нафта,

81

горючі гази, кам’яне і буре вугілля, торф і сланці. Є в районі і рудні корисні копалини: поліметалічні, ртутні руди, алюмінієва сировина (Закарпаття). Самородна сірка залягає на території Львівської та Івано-Франківської областей. У цих же областях є родовища калійних солей. Кухонну сіль добувають у Закарпатській та Івано-Франківській областях. У Передкарпатті є родовища озокериту, а на Закарпатті − баритових руд. У районі великі і різноманітні поклади будівничих матеріалів: глини, вапняків, опоки, гіпсу, кварцових пісків, доломітів тощо. В Закарпатській області трапляються родовища білого, сірого, рожевого, червоного та блідо-зеленого мармуру. За кількістю джерел мінеральних вод, їхньою якістю і різноманітністю Карпатський район не має собі рівних у країні.

За рельєфом, ґрунтовим покривом, кліматом та антропогенним навантаженням на земельні ресурси передгірна та гірська зони Прикарпатського економічного району є одними із найскладніших в Україні. Через недостатність фінансових ресурсів, недооцінку застосування протиерозійних заходів та органічних добрив в останні десятиріччя вміст гумусу в орному шарі зменшився на 20-30 %, зросли площі сильнозмитих ґрунтів, які необхідно виводити з активного землекористування на консервацію. При дефіциті ресурсів і коштів, у тому числі й на впровадження ефективних ґрунтоохоронних заходів, важливим напрямом зменшення ерозійних процесів, подальшої деградації ґрунтового покриву є продовження робіт щодо вилучення з активного обробітку малопродуктивних та еродованих земель. З активного обробітку протягом 2000-2010 рр. буде вилучено, у передгірній та гірській зонах Чернівецької області 6803 га земель шляхом залуження сумішами бобово-злакових багаторічних трав. У перспективі поліпшені від консервації землі, при відповідному ґрунтозахисному землеробстві, враховуючи малоземелля на душу населення, можна буде частинами використовувати і в ґрунтозахисних сівозмінах. За рівнем забезпеченості сільськогосподарськими угіддями, що припадає на одного жителя (0,60 га), передгірна та гірська зони Прикарпаття належать до малоземельних. По Україні цей показник становить 0,87 га. Ще в гіршому становищі знаходиться досліджуваний район щодо забезпечення найпродуктивнішими – орними землями, яких на одного жителя припадає 0,35 га, тоді як по Україні цей показник становить 0,68 га.

82