Таблиця 6.9 - Виробництво сталі на підприємствах України, млн. т.
Підприємства |
|
|
Роки |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
||
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
Арселор Міттал Кривий Ріг |
7,13 |
6,95 |
7,57 |
8,10 |
6,23 |
|
|
|
|
|
|
|
|
ММК ім. Ілліча |
6,90 |
6,95 |
6,98 |
6,95 |
5,59 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Азовсталь |
5,71 |
5,88 |
6,01 |
6,33 |
5,52 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Запоріжсталь |
4,46 |
4,38 |
4,40 |
4,46 |
3,94 |
|
|
|
|
|
|
|
|
ДМК ім. Дзержинського |
3,25 |
3,23 |
3,63 |
3,78 |
3,32 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Алчевский МК |
3,77 |
3,51 |
1,78 |
1,78 |
1,77 |
|
|
|
|
|
|
|
|
ДМЗ ім. Петровського |
1,02 |
1,25 |
1,33 |
1,35 |
1,09 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Донецьксталь - Донецькій |
|
|
|
|
|
|
МЗ |
0,99 |
0,92 |
0,95 |
1,03 |
0,87 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Дніпроспецсталь |
0,50 |
0,51 |
0,52 |
0,55 |
0,48 |
|
|
|
|
|
|
|
Динаміка світового виробництва сталі за 1980 – 2009 роки подано в таблиці 6.10.
Таблиця 6.10 - Динаміка світового виробництва сталі за 1980 – 2009
роки
Рік |
Млн. т |
Темпи |
|
Рік |
Млн. т |
Темпи |
|
|
зростання, |
|
|
|
зростання, |
|
|
% |
|
|
|
% |
1 |
2 |
3 |
|
4 |
5 |
6 |
1980 |
715,6 |
-4,2 |
|
1995 |
752,3 |
3,7 |
1981 |
707,0 |
-1,2 |
|
1996 |
750,1 |
-0,3 |
1982 |
645,0 |
-8,8 |
|
1997 |
799,0 |
6,5 |
1983 |
663,4 |
2,9 |
|
1998 |
777,3 |
-2,7 |
1984 |
710,3 |
7,1 |
|
1999 |
789,0 |
1,5 |
1985 |
718,9 |
1,2 |
|
2000 |
847,7 |
7,4 |
1986 |
714,0 |
-0,7 |
|
2001 |
850,3 |
0,3 |
1987 |
735,5 |
3,0 |
|
2002 |
903,9 |
6,3 |
1988 |
780,1 |
6,1 |
|
2003 |
969,7 |
7,3 |
1989 |
786,0 |
0,7 |
|
2004 |
1068,7 |
10,2 |
1990 |
770,5 |
-2,0 |
|
2005 |
1146,2 |
7,3 |
1991 |
733,6 |
-4,8 |
|
2006 |
1250,0 |
9,1 |
1992 |
719,7 |
-1,9 |
|
2007 |
1344,3 |
7,5 |
1993 |
727,5 |
1,1 |
|
2008 |
1329,7 |
-1,1 |
1994 |
725,1 |
-0,3 |
|
2009 |
1219,7 |
-8,3 |
|
|
208 |
|
|
|
|
Однак технічний рівень металургійного виробництва в країні ще невисокий. Характерною особливістю української металургії є широке (майже 45% від загального виробництва) використовування застарілої мартенівської технології. В Україні в даний час виплавляється приблизно 62% від всієї мартеновської сталі, що виплавляється в світі.
Доведено, що основний приріст за останні 8 років забезпечив кисневоконвертерний (КК) метод. Виробництво сталі виросло на 432 млн.т., тоді як електросталь забезпечила приріст в 160 млн. т.
Стрімкими темпами зростає металургійна галузь в загалі та, зокрема. Виробництво сталі у Китаї. У 2009 році Китай збільшив виробництво сталі на 13,5% на фоні державного стимулювання будівельної та переробної галузей
(рис. 6.4).
600,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
567,8 |
400,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
200,0 |
|
|
|
19,7 |
25,3 |
26,5 |
29,8 |
32,7 |
48,6 |
56,6 |
58,1 |
59,9 |
87,5 |
9,0 |
10,1 |
12,8 |
14,2 |
||||||||||
0,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 6.4 - Виробництво сталі у світі в 2009 році, млн. тонн
За підсумком 2009 року світове виробництво сталі зменшилось на 8,1%, що обумовлено фінансово-економічною кризою. Незважаючи кризові явища, які суттєво вплинули на вітчизняну металургійну галузь, Україна зберегла 8 місце у загальному рейтингу виробників сталі у світі (табл. 6.11).
209
Таблиця 6.11 - Частка України у світовому виробництві сталі
Рік |
Світ, |
Україна, |
Частка |
Рік |
Світ, |
Україна, |
Частка |
|
млн.т |
млн. т |
України, |
|
млн.т |
млн. т |
України, |
|
|
|
% |
|
|
|
% |
1992 |
719,7 |
41,76 |
5,8 |
2001 |
850,3 |
33,10 |
3,9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1993 |
727,5 |
32,60 |
4,5 |
2002 |
903,9 |
34,05 |
3,8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1994 |
725,1 |
24,08 |
3,3 |
2003 |
969,7 |
36,93 |
3,8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1995 |
752,3 |
22,30 |
3,0 |
2004 |
1068,7 |
38,73 |
3,6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1996 |
750,1 |
22,33 |
3,0 |
2005 |
1146,2 |
38,64 |
3,4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1997 |
799,0 |
25,62 |
3,2 |
2006 |
1250,0 |
40,89 |
3,3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1998 |
777,3 |
24,44 |
3,1 |
2007 |
1344,3 |
43,70 |
3,3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1999 |
789,0 |
27,45 |
3,5 |
2008 |
1329,7 |
38,10 |
2,9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2000 |
847,7 |
31,76 |
3,7 |
2009 |
1219,7 |
30,30 |
2,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Скорочення зовнішнього попиту та доступу до зовнішніх ринків віддзеркалилось на динаміці вітчизняної зовнішньої торгівлі металопродукцією і, як наслідок, на виробництві.
Україна повністю забезпечує себе власною залізною рудою, коксом, марганцем та іншими допоміжними матеріалами. Загальні запаси залізних руд України за категоріями А + В + С1 становлять 27,4 млрд. т і складаються з багатих залізистих кварцитів (1,9 млрд. т), бідних (24,1 млрд. т) і бурих залізняків (1,4 млрд. т).
В Україні є сприятливі умови для освоєння прогнозованих запасів залізних руд (понад 20 млрд. т) - здебільшого залізистих кварцитів у Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській і Вінницькій областях.
Виробництво залізорудної сировини основними підприємствами галузі подано в таблиці 6.12.
Марганцеворудною базою чорної металургії України є Нікопольський район Придніпровського марганцеворудного басейну. Видобування здійснюється відкритим (2/3) і шахтовим способами. На збагачувальних фабриках вміст марганцю у руді доводять до 50-60 %.
210
Таблиця 6.12 - Виробництво залізорудної сировини (млн. т.)
|
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
|
|
|
|
|
|
Інгулецький ГЗК |
13,5 |
13,0 |
13,7 |
13,0 |
11,9 |
|
|
|
|
|
|
Північний ГЗК |
10,7 |
12,0 |
13,4 |
12,6 |
13,6 |
|
|
|
|
|
|
Полтавський ГЗК |
8,3 |
9,7 |
10,7 |
10,5 |
10,6 |
|
|
|
|
|
|
Південний ГЗК |
8,1 |
8,7 |
8,8 |
7,6 |
7,3 |
|
|
|
|
|
|
Криворізький ЗРК |
6,5 |
7,1 |
7,1 |
6,2 |
3,8 |
|
|
|
|
|
|
Центральний ГЗК |
5,3 |
5,6 |
5,9 |
5,7 |
5,0 |
|
|
|
|
|
|
Запорізький ЗРК |
4,2 |
4,3 |
4,4 |
4,5 |
4,3 |
|
|
|
|
|
|
Суха Балка |
3,2 |
3,0 |
2,9 |
2,7 |
1,7 |
|
|
|
|
|
|
Ордженикідзевський ГЗК |
1,3 |
1,3 |
1,4 |
1,2 |
н/д |
|
|
|
|
|
|
Марганецький ГЗК |
0,9 |
0,9 |
1,0 |
0,8 |
н/д |
|
|
|
|
|
|
УТокмацькому районі (Запорізька обл.) освоюються родовища марганцевої руди, споруджена перша черга найбільшого в Україні Таврійського гірничо-збагачувального комбінату. Перспективним є й Інгулецьке родовище на Дніпропетровщині, загальні запаси якого становлять 500-600 млн. т з вмістом 8-33 % марганцю. Марганцеву руду Україна постачає металургійним підприємствам Росії та ряду європейських держав.
Уметалургійних центрах Донбасу і Придніпров'я розміщені великі коксохімічні комбінати (Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Стаханов, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпропетровськ).
Проте понад половину коксу дають коксохімічні комбінати Донбасу, де розташовано 13 з 18 коксохімічних підприємств України, оскільки розміщення коксохімічних комбінатів здебільшого прив'язане до коксівного вугілля. Кокс використовується як технічне паливо для виплавки чавуну, а коксівний газ як висококалорійне паливо для металургійних агрегатів і як сировина в хімічній промисловості.
Флюси і вогнетривкі глини є складовою частиною металургійного галузевого комплексу. Вогнетривкі глини видобувають у Часів'ярському, Новорайському і Веселинівському родовищах (Донецька обл.), високоякісні флюсові вапняки й доломіти - у Донецькій (Докучаєвську, Комсомольську, Первомайську), Дніпропетровській областях і в Автономній Республіці Крим. Вогнетривкі матеріали є основою виробництва вогнетривкої цегли,
211
будівництва домн. Флюси використовуються для виплавки металу і вилучення шкідливих сполук із залізної руди.
Щорічні потреби чорної металургії України у флюсах і вогнетривких глинах становлять кілька мільйонів тонн. Потужні заводи вогнетривких глин розміщені в Донбасі та Придніпров'ї. Україна має величезні запаси каоліну, найбільші родовища якого розвідані у Дніпропетровській (Просянівське), Вінницькій (Глуховецьке), Донецькій (Володимирське) та Черкаській (Новоселицьке) областях.
Історично склалося так, що в Україні металургійні заводи розміщені в Донбасі, Приазов'ї поблизу джерел палива, а також у Придніпров'ї - біля родовищ залізних руд і марганцю та джерела водопостачання - Дніпра. Ці фактори враховуються і тепер. Проте у зв'язку з впливом бідних залізних руд на розміщення і збільшення концентрації металургійного виробництва в Придніпров'ї зростає роль сировинного фактора. Розміщення більшості металургійних заводів безпосередньо біля Дніпра, між джерелами сировини і палива, зумовлює кращу територіальну організацію виробництва чорних металів.
Більшість металургійних підприємств України мають повний цикл виробництва і щороку виплавляють від 1 до 10 млн. т сталі. Найбільші з них "Криворіжсталь", "Азовсталь", "Запоріжсталь" і "Дніпроспецсталь".
Сучасний рівень розвитку чорної металургії в Україні забезпечує власні потреби, а також може задовольняти потреби ряду економічних районів європейської частини Росії, Молдови, Білорусі та інших зарубіжних країн. Діапазон виробництва готової продукції - прокату чорних металів за видами - є досить широким і в основному задовольняє потреби машинобудування і металообробної промисловості України.
УПридніпровському районі чорна металургія стала профільною комплексотворною, на основі якої сформувалися великі промислові центри і вузли з металургійними підприємствами, які виробляють майже половину виробництва чорних металів і мають спеціалізацію і стійкі зв'язки між собою та споживачами металу. Тут розташовано 14 металургійних заводів з 32 в Україні.
УДонецькому металургійному районі сформовано три металургійних вузли: Донецько-Макіївський, Єнакіївський і Алчевський.
212