Гірничо-металургійний комплекс 
|
|
|
Чорна металургія |
|
|
|
|
|
|
Кольорова металургія |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гірничодобувна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гірничодобувні |
|
||||
|
|
промисловість |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
підприємства |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Металургійне |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
Коксохімічне |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
виробництво |
|
|
|
|
|
|
Галузі |
|
|||||||
|
|
виробництво |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Виробництво |
|
|
|
|
Виробництво |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
алюмінієва |
|
|||||||||
|
|
вогнетривів і |
|
|
|
|
агломерату |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
флюсів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
титаномагнієва |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Доменне |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
Переробка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
виробництво |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
металобрухту |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
виробництво |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
нікелю |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
Обслуговування |
|
|
|
|
Сталеплавильне |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
галузі |
|
|
|
|
виробництво |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
цинкова |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мартенівське |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
конвертерне |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
виробництво ртуті |
|
|||||||||||
|
|
|
енергетика |
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
електросталь |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
транспорт |
|
|
|
|
Прокатне |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рідкоземельна |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сортопрокатне |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
науково- |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
листопрокатне |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
дослідницькі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
твердосплавна |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Трубне |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
та проектні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
організації |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
Метизне |
|
|
|
|
|
|
|
напівпровідникова |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Виробництво |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вторинна |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
феросплавів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
переробка |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кольорових металів |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
металопереробка |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||||
Рисунок 6.2 – Гірничо-металургійний комплекс України |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
203 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
У чорній металургії, крім підприємств повного циклу, є й такі, що спеціалізуються на виплавці чавуну і сталі або тільки сталі й прокату. Підприємства, які не мають чавунного виробництва, належать до переробної металургії. Особливе місце займають підприємства, що виробляють феросплави. Окремо виділяється "мала металургія", яка організована на великих машинобудівних підприємствах і спеціалізується на виплавлені сталі й прокату.
Металургія повного циклу, переробна металургія і "мала металургія" у розміщенні значно відрізняються між собою. При розміщенні металургії повного циклу визначальним фактором є сировина і паливо, які за часткою витрат у виплавці чавуну домінують (30-85 %), у тому числі на кокс припадає 50 % витрат. Для виплавки 1 т чавуну витрачається 1,2-1,5 т вугілля, 1,5 т залізної руди, понад 0,5 т флюсових вапняків і 30 м3 води. Отже, поєднання вигод від взаємного транспортно-географічного розміщення сировинних і паливних баз, джерел водопостачання та допоміжних матеріалів є запорукою ефективного функціонування металургійного підприємства.
У переробній металургії використовують також ресурси металевого брухту. У зв’язку з чим, виробництво сталі перевищує виробництво чавуну. Орієнтуючись на джерела вторинної сировини, переробна металургія тяжіє до місць споживання готової продукції.
Специфічні риси розміщення характерні для якісної металургії, а саме виробництво феросплавів (сплави заліза з легованими металами) та електросталей, які одержують як у доменних печах, так і електротермічним способом відповідно на металургійних комбінатах повного циклу або на переробних заводах. Феросплави електротермічним засобом виплавляють на спеціалізованих заводах. Дешева енергія і наявність легуючих металів є основними факторами розміщення таких заводів.
Виробництво електросталей зорієнтовано на райони з достатньою кількістю електроенергії й металевого брухту.
Виробництво вогнетривів і флюсів в останні роки має тенденцію до зниження (табл. 6.5).
Таблиця 6.5 - Виробництво вогнетривкої продукції в Україні, млн.т.
Роки |
2005 |
2006 |
|
2007 |
2008 |
2009 |
млн. т |
1,20 |
1,03 |
|
1,02 |
0,86 |
0,52 |
|
|
|
204 |
|
|
|
Частину вогнетривкої продукції українські підприємства реалізують на світових ринках. Одночасно має місце також імпорт вогнетривів, при чому в останні роки спостерігається тенденція перевищення імпорту над експортом
(табл. 6.6).
Таблиця 6.6 - Імпорт та експорт вогнетривкої продукції в Україні тис. т.
Роки |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
імпорт |
123 |
128 |
150 |
120 |
90 |
експорт |
142 |
120 |
120 |
100 |
83 |
За даними Держкомстату, провідними імпортерами вогнетривкої продукції за 2009 р. сталі «Арселор Міттал Кривий Ріг, ММК ім. Ілліча і ЕМЗ. У грошовому вираженні сума ввезення вогнетривкої продукції до України склала 45,41 млн., що на 63% вище за рівень 2008 г.
Що стосується експорту, то основними ринками збуту українських вогнетривів залишаються ринки країн СНД, а також Східної Європи, провідні постачальники – «Запоріжвогнетрив», Часовоярський ВК і Червоноармійський ДЗ. У грошовому вираженні сума експорту вогнетривкої продукції з України в 2009 р. склала 29,71 млн., що вище за рівень попереднього року на 24%.
Переробка металобрухту. У 2009 р. в Україні було заготовлено і поставлено на внутрішній і зовнішній ринки не менше 5893 тис. т металобрухту (без врахування заготівки і постачань металобрухту на феросплавні, ливарні, і машинобудівні підприємства країни; за даними «Держзовнішінформа» в 2008 р. потреба в привозному ломі цієї групи підприємств оцінювалася в об'ємі 980 тис. т), що на 9% нижче, ніж в 2008 р. При цьому 12 провідних металургійних підприємств країни (без Дніпропетровського МЗ ім. Петровського) понизили закупівлі на 14%, до 5,1 млн. т.
Не дивлячись на зростання фізичних об'ємів експорту (+38%), виручка від експорту скоротилася на 36%, до $212,9 млн. Річний об'єм імпорту металобрухту знизився в 17 разів, вартість цих постачань склала $2,7 млн.
205
За оцінкою «Держзовнішінформа», в 2009 р. ємкість внутрішнього ринку чорних металів скоротилася на 37% – до 5,8 млн. т (табл. 6.7), що згодом внесе свій негативний внесок до потенціалу ломоутворення в країні.
Таблиця 6.7 - Баланс ринку металобрухту в Україні за 2009 р., млн. т.
Показник |
2009 |
р. |
до 2008 р. |
|
|||
|
|
|
|
Виплавка сталі |
29,76 |
-20% |
|
|
|
|
|
Заготівка металобрухту |
5,89 |
-9,1% |
|
|
|
|
|
Закупівля металобрухту |
5,1 |
|
-13% |
(12 провідних підприємств без ДМЗП) |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Експорт металобрухту, тис. т |
889 |
|
+38% |
|
|
|
|
Імпорт металобрухту, тис. т |
10 |
|
менше в 17 р. |
|
|
|
|
Переважну частину експорту склали продажі кускового металобрухту - 858,1 тис. т (+38,7%) і пакетованого металобрухту – 30,5 тис. т (+211,9%). По оперативних оцінках, в січні поточного року було експортовано 17,8 тис. т.
Основним споживачем українського металобрухту залишається Туреччина, на долю якої в минулому році припало 66% від всього об'єму експорту. У 2009 р. скоротилися постачання до Єгипту (доля – 11,6%), зате істотно виросли до Молдови (19,8% всього експорту) і Греції (11,6%) (табл.6.8). Зростання об'ємів експорту супроводилося зростанням числа фірмекспортерів: якщо в 2008 р. таких було 29, то в минулому – 40.
Таблиця 6.8 - Основні покупці українського металобрухту, тис. т.
Країна |
Постачання в 2009 р. |
До 2008 р. |
|
|
|
Туреччина |
588 |
+51,1 % |
|
|
|
Молдова |
175,8 |
+333% |
|
|
|
Єгипет |
103,14 |
- 42,3% |
|
|
|
Греція |
103,1 |
+754,7% |
|
|
|
У 2009 р. імпорт металобрухту до України скоротився всього до 9,6 тис. т на суму $2,7 млн. Середня ціна 1 т ввезеного лому в 2009 р. склала $283 проти $465 в 2008 р.
206
Цікаво відзначити, що в РФ російський експорт металобрухту чорних металів в 2009 р. скоротився до 3606 тис. т (або на 48,3% до рівня 2008 р.). Скорочення, в основному, сталося за рахунок зниження постачань до Туреччини (на 1347 тис. т), Іспанії (на 457 тис. т), Ю.Корею (на 728 тис. т) і Францію (на 120 тис. т). Це є свідченням більш раціонального використання такої важливої металургійної сировини.
Металургійна галузь, динаміка виробництва в якій найбільшою мірою залежить від тенденцій на світових ринках досить відчутно відреагувала на кризові явища в світовій економіці. Як наслідок, металургія була одним із видів промислової діяльності, яка продемонструвала на початку року найбільш глибоке падіння («-» 46% у січні до січня 2008 року).
За підсумком 2009 року у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів обсяг виробництва скоротився на 26,6%.
-25,0 |
|
|
|
|
|
|
-29,6 |
-26,6 |
2400 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
-30,0 |
|
|
|
|
|
-33,4 |
|
|
2300 |
|
|
|
|
-36,9 |
|
|
2200 |
||
-35,0 |
|
|
|
-41,2 -39,0 |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
2100 |
|||
-40,0 |
-43,3 -43,3 |
-43,8 -43,7 -43,0 |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
2000 |
||||
-45,0 |
-46,0 |
|
|
|
|
|
|
|
1900 |
|
1867,4 1971,1 2075,3 |
1927 |
2116,2 2016,4 2364,6 2344,3 |
2082 |
2272 |
2289 |
2357 |
||
-50,0 |
1800 |
||||||||

Чавун,тис.т (права шкала)
Металургійневиробництво тавиробництво готовихметалевих виробіву%до відповідногоперіодупопереднього року(лівашкала)
Рисунок 6.3 - Зміна обсягів металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року) та виробництво чавуну (тис. т).
Характеристика ступеня розвитку металургійної галузі, як правило, відбувається шляхом визначення обсягів виплавки сталі. Виробництво сталі на підприємствах України за 2005 - 2009 рр. подано в таблиці 6.9.
207