Таблиця 6.35 - Урожайність основних сільськогосподарських культур, ц з 1 га площі збирання
|
Урожайність основних сільськогосподарських культур, ц з 1 га |
|||||
|
|
|
площі збирання |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
зернові та |
цукрові |
|
|
|
плоди |
|
зернобобові |
насіння |
|
|
||
|
буряки |
картопля |
овочі |
та |
||
|
культури |
соняшнику |
||||
|
(фабричні) |
|
|
|
ягоди |
|
|
|
|
|
|
|
|
1990 |
35,1 |
276 |
15,8 |
117 |
149 |
42,7 |
|
||||||
1991 |
26,5 |
234 |
14,6 |
95 |
128 |
23,0 |
|
||||||
1992 |
27,9 |
194 |
13,0 |
119 |
110 |
32,2 |
|
||||||
1993 |
32,1 |
222 |
12,7 |
137 |
130 |
43,2 |
|
||||||
1994 |
26,8 |
192 |
9,1 |
105 |
115 |
18,0 |
|
||||||
1995 |
24,3 |
205 |
14,2 |
96 |
120 |
29,8 |
|
||||||
1996 |
19,6 |
183 |
10,5 |
119 |
112 |
30,6 |
|
||||||
1997 |
24,5 |
176 |
11,5 |
106 |
114 |
44,5 |
|
||||||
1998 |
20,8 |
174 |
9,3 |
102 |
123 |
28,6 |
|
||||||
1999 |
19,7 |
156 |
10,0 |
82 |
111 |
19,2 |
|
||||||
2000 |
19,4 |
177 |
12,2 |
122 |
112 |
38,4 |
|
||||||
2001 |
27,1 |
183 |
9,4 |
108 |
123 |
30,5 |
|
||||||
2002 |
27,3 |
189 |
12,0 |
104 |
124 |
36,5 |
|
||||||
2003 |
18,2 |
201 |
11,2 |
116 |
139 |
56,0 |
|
||||||
2004 |
28,3 |
238 |
8,9 |
133 |
149 |
58,1 |
|
||||||
2005 |
26,0 |
248 |
12,8 |
128 |
157 |
63,7 |
|
||||||
2006 |
24,1 |
285 |
13,6 |
133 |
171 |
45,0 |
|
||||||
2007 |
21,8 |
294 |
12,2 |
131 |
152 |
61,7 |
|
||||||
2008 |
34,6 |
356 |
15,3 |
139 |
174 |
64,4 |
|
||||||
2009 |
29,8 |
315 |
15,2 |
139 |
183 |
70,7 |
|
||||||
2010 |
26,9 |
279 |
15,0 |
132 |
174 |
78,2 |
|
||||||
258
Тваринництво. Україна має величезні природні пасовища і луки, але для кращого розвитку тваринництва треба розширювати кормову базу, збільшувати виробництво концентрованих і сокових кормів, щоб забезпечувати ними худобу цілий рік. Напрям тваринництва визначається потребами населення і промисловості в його продукції.
Скотарство є провідною галуззю і має молочно-м’ясну спеціалізацію. Свинарство набуло переважного розвитку в районах інтенсивного землеробства, зокрема картоплярства, промислової переробки сільськогосподарської сировини, фуражного зернового господарства. У господарствах Полісся і Лісостепу свинарство має м’ясо-сальну, а у Степу − сальну спеціалізацію.
Птахівництво − одна з найбільш продуктивних галузей тваринництва, що постачає населенню м’ясо і яйця, а легкій промисловості − пух та пір’я. У розміщенні птахівництва простежується тенденція до наближення його до споживача: будівництво птахофабрик відбувається навколо великих міст.
Вівчарство у степових областях має тонкорунну і напівтонкорунну спеціалізацію, в лісостепових, поліських та гірських − м’ясо-вовняну. Кліткове звірівництво найбільш поширене в лісостепових областях, зокрема в західних. Бджільництво сконцентроване в Степу, Лісостепу і Карпатах. Ставкове рибництво має найбільшу продуктивність у лісостепових та карпатських обл. Шовківництво − основному у степових і частково в лісостепових обл.
Рибне господарство. Вилов риби здійснюється у внутрішніх водоймах, виключній (морській) зоні України та виключній (морській) зоні інших держав. Основним місцем вилову риби та інших водних живих ресурсів рибопромисловим флотом України в теперішній час є виключні (морські) економічні зони інших держав, у водах яких у 2010 році виловлено та добуто 110,6 тис.т (на 24,9% менше, ніж у 2009р.), у виключній (морській) економічній зоні України виловлено та добуто 69,7 тис.т (на 3,6% більше), у внутрішніх водоймах – 38,4 тис.т (на 9,1% менше), з яких 18,9 тис.т (на 12,3% менше) становить продукція ставкового виробництва (рис. 6.9).
Найбільша частка у загальному обсязі вилову риби та добування інших водних живих ресурсів припадала на рибогосподарські під-приємства м.
259
Севастополя (51%), якими, у свою чергу, було виловлено 73% національного обсягу вилову у водах виключних (морських) економічних зон інших держав.
У виключній (морській) економічній зоні України найбільше займалися виловом риби та добуванням інших водних живих ресурсів підприємства м. Севастополя (44% від загального показника), Автономної Республіки Крим (21%), Запорізької (14%) та Донецької (10%) областей.
2009р. 2010р.
17,5 |
31,9 |
50,6 |
16,4 |
26,2 |
57,4 |

Внутрішніводойми Виключна (морська)економічна зона України
Виключні(морські) економічнізони іншихдержав
Рисунок 6.9 - Структура вилову риби та добування інших водних живих ресурсів за видами водоймищ ( у % до загального обсягу).
У внутрішніх водоймах найбільший обсяг риби та інших водних живих ресурсів одержано підприємствами Черкаської (14% від обсягу по Україні), Одеської (11%), Донецької (8%), Миколаївської, Запорізької та Сумської (по 6%) областей
В Україні є і бджільництво, яке має тут давно історично сформовану продукцію. Ця продукція ще за княжих часів була важливою статтею експорту. У державі організовано кліткове звірівництво і практично у всіх областях розводять нутрій , норок, песця, ондатру.
Переробна складова агропромислового комплексу включає: м’ясну,
молочну, цукрову, борошномельно-круп’яну, консервну, олійну та інші промисловості.
260
Таблиця 6.36 - Вилов риби та добування інших водних живих ресурсів, т
|
Вилов риби та добування інших водних живих ресурсів, т |
У т.ч. |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
у т.ч. за видами водоймищ |
|
||
|
|
|
|
вилов |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
у |
у |
у |
|
|
|
|
риби |
|||
|
усього |
|
виключній |
виключних |
||
|
у |
відкритій |
||||
|
|
внутрішніх |
(морський) |
(морських) |
частині |
|
|
|
водоймах |
економічній |
економічних |
Світового |
|
|
|
зоні |
зонах інших |
|
||
|
|
|
океану |
|
||
|
|
|
України |
держав |
|
|
|
|
|
|
|
||
1990 |
400191 |
67816 |
30133 |
279548 |
22694 |
363444 |
|
||||||
1991 |
390819 |
55107 |
19563 |
306861 |
9288 |
376424 |
|
||||||
1992 |
419971 |
41721 |
30239 |
346176 |
1835 |
411742 |
|
||||||
1993 |
386097 |
40736 |
35825 |
307913 |
1623 |
379234 |
|
||||||
1994 |
341977 |
42523 |
45050 |
251101 |
3303 |
332199 |
|
||||||
1995 |
350087 |
38210 |
56990 |
175033 |
79854 |
346699 |
|
||||||
1996 |
333363 |
38257 |
134585 |
151613 |
8908 |
310451 |
|
||||||
1997 |
293205 |
38011 |
93030 |
153324 |
8840 |
253847 |
|
||||||
1998 |
248176 |
37703 |
55027 |
140991 |
14455 |
222385 |
|
||||||
1999 |
225905 |
35365 |
52467 |
126834 |
11239 |
195067 |
|
||||||
2000 |
265585 |
37396 |
61176 |
149622 |
17391 |
234185 |
|
||||||
2001 |
228840 |
36701 |
46799 |
122374 |
22966 |
202231 |
|
||||||
2002 |
213669 |
43207 |
46909 |
123553 |
- |
198335 |
|
||||||
2003 |
244527 |
41229 |
55037 |
140705 |
7556 |
220543 |
|
||||||
2004 |
256853 |
42201 |
67314 |
147338 |
- |
238600 |
|
||||||
2005 |
218681 |
38364 |
69725 |
110592 |
- |
215017 |
|
|
|
|
|
|
|
2006 |
400191 |
67816 |
30133 |
279548 |
22694 |
363444 |
|
||||||
2007 |
390819 |
55107 |
19563 |
306861 |
9288 |
376424 |
|
||||||
2008 |
419971 |
41721 |
30239 |
346176 |
1835 |
411742 |
|
||||||
2009 |
386097 |
40736 |
35825 |
307913 |
1623 |
379234 |
|
||||||
2010 |
341977 |
42523 |
45050 |
251101 |
3303 |
332199 |
|
||||||
|
|
|
261 |
|
|
|
М’ясна промисловість є однією з основних у харчовій індустрії. Розміщення м’ясного виробництва характеризується концентрацією його в індустріальних районах і в районах потужної сировинної бази. Найбільші м’ясокомбінати є в Харкові, Полтаві, Одесі, Києві, Вінниці, Дніпропетровську, містах Донбасу.
Молочна промисловість об’єднує маслоробну, сироварну, молочноконсервну галузі, виробництво продуктів з незбираного молока. Виробництво тяжіє до районів споживання.
Цукрова промисловість − провідна галузь харчової промисловості України. Найбільш розвинена у Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій, Київській та Тернопільській областях.
Також розвинена борошномельно-круп’яна промисловість, яка відіграє провідну роль у забезпеченні населення та інших галузей харчової індустрії борошном і крупами; консервна промисловість (консервування плодів та овочів забезпечує їх тривале зберігання); олійна промисловість, яка виробляє і переробляє рослинні жири та пов’язані з ним продукги;
крохмале-патокова промисловість, яка виробляє крохмаль, що використовується в основному в харчовій промисловості.
Основним шляхом підвищення ефективності всіх структурних підрозділів АПК є перехід на інтенсивний розвиток. Інтенсифікація сільського господарства означає збільшення виробництва продукції в розрахунку на одиницю ресурсів. Хоча цей процес сьогодні вже стає реальністю, зростання собівартості продукції, зниження фондовіддачі свідчить про те, що збільшення капіталовкладень випереджає збільшення валової продукції.
В інтенсифікації виробництва найбільш важливим є заходи науковотехнічного характеру, спрямовані на перехід від випуску окремих механізмів до комплексу машин, що дадуть змогу забезпечити поточну технологію. Важливе місце у системі заходів належить прогресивним індустріальним технологіям вирощування окремих культур. Інтесифікація сільськогосподарського виробництва передбачає інтенсивне використання земельних угідь. Найбільш дійовим засобом поліпшення родючості землі й збільшення виробництва сільськогосподарської продукції є меліорація. Інтенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва повинен
262