Материал: Регіональна економіка_НМЕТАУ

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Таблиця 6.35 - Урожайність основних сільськогосподарських культур, ц з 1 га площі збирання

 

Урожайність основних сільськогосподарських культур, ц з 1 га

 

 

 

площі збирання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зернові та

цукрові

 

 

 

плоди

 

зернобобові

насіння

 

 

 

буряки

картопля

овочі

та

 

культури

соняшнику

 

(фабричні)

 

 

 

ягоди

 

 

 

 

 

 

 

1990

35,1

276

15,8

117

149

42,7

 

1991

26,5

234

14,6

95

128

23,0

 

1992

27,9

194

13,0

119

110

32,2

 

1993

32,1

222

12,7

137

130

43,2

 

1994

26,8

192

9,1

105

115

18,0

 

1995

24,3

205

14,2

96

120

29,8

 

1996

19,6

183

10,5

119

112

30,6

 

1997

24,5

176

11,5

106

114

44,5

 

1998

20,8

174

9,3

102

123

28,6

 

1999

19,7

156

10,0

82

111

19,2

 

2000

19,4

177

12,2

122

112

38,4

 

2001

27,1

183

9,4

108

123

30,5

 

2002

27,3

189

12,0

104

124

36,5

 

2003

18,2

201

11,2

116

139

56,0

 

2004

28,3

238

8,9

133

149

58,1

 

2005

26,0

248

12,8

128

157

63,7

 

2006

24,1

285

13,6

133

171

45,0

 

2007

21,8

294

12,2

131

152

61,7

 

2008

34,6

356

15,3

139

174

64,4

 

2009

29,8

315

15,2

139

183

70,7

 

2010

26,9

279

15,0

132

174

78,2

 

258

Тваринництво. Україна має величезні природні пасовища і луки, але для кращого розвитку тваринництва треба розширювати кормову базу, збільшувати виробництво концентрованих і сокових кормів, щоб забезпечувати ними худобу цілий рік. Напрям тваринництва визначається потребами населення і промисловості в його продукції.

Скотарство є провідною галуззю і має молочно-м’ясну спеціалізацію. Свинарство набуло переважного розвитку в районах інтенсивного землеробства, зокрема картоплярства, промислової переробки сільськогосподарської сировини, фуражного зернового господарства. У господарствах Полісся і Лісостепу свинарство має м’ясо-сальну, а у Степу сальну спеціалізацію.

Птахівництво одна з найбільш продуктивних галузей тваринництва, що постачає населенню м’ясо і яйця, а легкій промисловості пух та пір’я. У розміщенні птахівництва простежується тенденція до наближення його до споживача: будівництво птахофабрик відбувається навколо великих міст.

Вівчарство у степових областях має тонкорунну і напівтонкорунну спеціалізацію, в лісостепових, поліських та гірських м’ясо-вовняну. Кліткове звірівництво найбільш поширене в лісостепових областях, зокрема в західних. Бджільництво сконцентроване в Степу, Лісостепу і Карпатах. Ставкове рибництво має найбільшу продуктивність у лісостепових та карпатських обл. Шовківництво основному у степових і частково в лісостепових обл.

Рибне господарство. Вилов риби здійснюється у внутрішніх водоймах, виключній (морській) зоні України та виключній (морській) зоні інших держав. Основним місцем вилову риби та інших водних живих ресурсів рибопромисловим флотом України в теперішній час є виключні (морські) економічні зони інших держав, у водах яких у 2010 році виловлено та добуто 110,6 тис.т (на 24,9% менше, ніж у 2009р.), у виключній (морській) економічній зоні України виловлено та добуто 69,7 тис.т (на 3,6% більше), у внутрішніх водоймах – 38,4 тис.т (на 9,1% менше), з яких 18,9 тис.т (на 12,3% менше) становить продукція ставкового виробництва (рис. 6.9).

Найбільша частка у загальному обсязі вилову риби та добування інших водних живих ресурсів припадала на рибогосподарські під-приємства м.

259

Севастополя (51%), якими, у свою чергу, було виловлено 73% національного обсягу вилову у водах виключних (морських) економічних зон інших держав.

У виключній (морській) економічній зоні України найбільше займалися виловом риби та добуванням інших водних живих ресурсів підприємства м. Севастополя (44% від загального показника), Автономної Республіки Крим (21%), Запорізької (14%) та Донецької (10%) областей.

2009р. 2010р.

17,5

31,9

50,6

16,4

26,2

57,4

Внутрішніводойми Виключна (морська)економічна зона України

Виключні(морські) економічнізони іншихдержав

Рисунок 6.9 - Структура вилову риби та добування інших водних живих ресурсів за видами водоймищ ( у % до загального обсягу).

У внутрішніх водоймах найбільший обсяг риби та інших водних живих ресурсів одержано підприємствами Черкаської (14% від обсягу по Україні), Одеської (11%), Донецької (8%), Миколаївської, Запорізької та Сумської (по 6%) областей

В Україні є і бджільництво, яке має тут давно історично сформовану продукцію. Ця продукція ще за княжих часів була важливою статтею експорту. У державі організовано кліткове звірівництво і практично у всіх областях розводять нутрій , норок, песця, ондатру.

Переробна складова агропромислового комплексу включає: м’ясну,

молочну, цукрову, борошномельно-круп’яну, консервну, олійну та інші промисловості.

260

Таблиця 6.36 - Вилов риби та добування інших водних живих ресурсів, т

 

Вилов риби та добування інших водних живих ресурсів, т

У т.ч.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у т.ч. за видами водоймищ

 

 

 

 

 

вилов

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у

у

у

 

 

 

риби

 

усього

 

виключній

виключних

 

у

відкритій

 

 

внутрішніх

(морський)

(морських)

частині

 

 

 

водоймах

економічній

економічних

Світового

 

 

 

зоні

зонах інших

 

 

 

 

океану

 

 

 

 

України

держав

 

 

 

 

 

 

1990

400191

67816

30133

279548

22694

363444

 

1991

390819

55107

19563

306861

9288

376424

 

1992

419971

41721

30239

346176

1835

411742

 

1993

386097

40736

35825

307913

1623

379234

 

1994

341977

42523

45050

251101

3303

332199

 

1995

350087

38210

56990

175033

79854

346699

 

1996

333363

38257

134585

151613

8908

310451

 

1997

293205

38011

93030

153324

8840

253847

 

1998

248176

37703

55027

140991

14455

222385

 

1999

225905

35365

52467

126834

11239

195067

 

2000

265585

37396

61176

149622

17391

234185

 

2001

228840

36701

46799

122374

22966

202231

 

2002

213669

43207

46909

123553

-

198335

 

2003

244527

41229

55037

140705

7556

220543

 

2004

256853

42201

67314

147338

-

238600

 

2005

218681

38364

69725

110592

-

215017

 

 

 

 

 

 

 

2006

400191

67816

30133

279548

22694

363444

 

2007

390819

55107

19563

306861

9288

376424

 

2008

419971

41721

30239

346176

1835

411742

 

2009

386097

40736

35825

307913

1623

379234

 

2010

341977

42523

45050

251101

3303

332199

 

 

 

 

261

 

 

 

М’ясна промисловість є однією з основних у харчовій індустрії. Розміщення м’ясного виробництва характеризується концентрацією його в індустріальних районах і в районах потужної сировинної бази. Найбільші м’ясокомбінати є в Харкові, Полтаві, Одесі, Києві, Вінниці, Дніпропетровську, містах Донбасу.

Молочна промисловість об’єднує маслоробну, сироварну, молочноконсервну галузі, виробництво продуктів з незбираного молока. Виробництво тяжіє до районів споживання.

Цукрова промисловість провідна галузь харчової промисловості України. Найбільш розвинена у Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій, Київській та Тернопільській областях.

Також розвинена борошномельно-круп’яна промисловість, яка відіграє провідну роль у забезпеченні населення та інших галузей харчової індустрії борошном і крупами; консервна промисловість (консервування плодів та овочів забезпечує їх тривале зберігання); олійна промисловість, яка виробляє і переробляє рослинні жири та пов’язані з ним продукги;

крохмале-патокова промисловість, яка виробляє крохмаль, що використовується в основному в харчовій промисловості.

Основним шляхом підвищення ефективності всіх структурних підрозділів АПК є перехід на інтенсивний розвиток. Інтенсифікація сільського господарства означає збільшення виробництва продукції в розрахунку на одиницю ресурсів. Хоча цей процес сьогодні вже стає реальністю, зростання собівартості продукції, зниження фондовіддачі свідчить про те, що збільшення капіталовкладень випереджає збільшення валової продукції.

В інтенсифікації виробництва найбільш важливим є заходи науковотехнічного характеру, спрямовані на перехід від випуску окремих механізмів до комплексу машин, що дадуть змогу забезпечити поточну технологію. Важливе місце у системі заходів належить прогресивним індустріальним технологіям вирощування окремих культур. Інтесифікація сільськогосподарського виробництва передбачає інтенсивне використання земельних угідь. Найбільш дійовим засобом поліпшення родючості землі й збільшення виробництва сільськогосподарської продукції є меліорація. Інтенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва повинен

262

Источник: https://studfile.net/preview/16379676/