Отримані результати підставляємо у формулу (2.4).
. Визначається середня
доходна такса по телеграмам на плановий рік як добуток середньої доходної
такси, очікуваної за поточний рік і наміченого темпу її росту в плановому році
за формулою:
де ![]()
темп росту середньої
доходної такси по телеграмах у плановому році,%
Отримані результати підставляємо у формулу (2.2).
Доходи проводового
мовлення в плановому році визначається як сума доходів від абонентної плати за
користування радіоточками,доходи від встановлення радіоточок, доходи від
технічного обслуговування приймачів ефірного мовлення, доходів відомчих
радіовузлів та інших доходів проводового мовлення:
![]()
(2.5)
Доходи від абонентної
плати за користування радіоточками в плановому році визначається як добуток
середньої абонентної плати і середньорічної кількості радіоточок, що
обслуговуються, за формулою:
![]()
, (2.6)
де ![]()
середня абонентська
плата за користування радіоточками в плановому році, грн.;
![]()
середньорічна кількість
радіоточок в плановому році, од.
Середньорічна кількість радіоточок на плановий рік визначається як сума середньорічної кількості основних та додаткових радіоточок за формулою:
Отримані результати підставляємо у формулу (2.6).
Планування середньої абонентської плати за користування радіоточками здійснюється у такій послідовності:
. Визначається середня
абонентська плата за користування радіоточками, очікувана за поточний рік
шляхом подвоєння середньої абонентської плати за перше півріччя поточного
року,оскільки у другому півріччі поточного року не передбачається змін у
структурі радіоточок і тарифах.
![]()
(2.7)
![]()
грн
.Якщо у поточному році
не передбачається змін у структурі радіоточок, середню абонентську плату в
плановому році залишають на рівні поточного року.
![]()
грн (2.8)
Отримані результати підставляємо у формулу (2.6).
Доходи від встановлення
основних і додаткових радіоточок на плановий рік визначається за формулою:
![]()
, (2.9)
де ![]()
доходи від встановлення
радіоточок в плановому році, тис. грн.;
![]()
середня доходна такса
по нарядам на встановлення радіоточок і-го виду у плановому році, грн.;
![]()
кількість нарядів на
встановлення радіоточок і-го виду в плановому році, наряд.
Кількість нарядів на встановлення радіоточок і-го виду в плановому році береться з плану обсягу послуг.
Середня доходна такса по нарядам на встановлення радіоточок за поточний рік дорівнює середній доходній таксі по нарядам у I півріччі поточного року, оскільки доходи від встановлення нових радіоточок ЦТП одержує один раз:
Отримані результати підставляємо у формулу (2.5).
Доходи від технічного
обслуговування приймачів ефірного мовлення плануються за аналогічною методикою.
![]()
(2.12)
Отримані результати підставляємо в формулу (2.11).
Отримані результати підставляємо у формулу (2.5).
Якщо у плановому році не передбачається змін у структурі нарядів на встановлення радіоточок, то в плановому році середня доходна такса по нарядам на встановлення радіоточок залишається на рівні поточного року:
Тепер, маючи необхідні данні, можемо розрахувати загальну суму доходів від реалізації послуг:
Відповідно до
Податкового кодексу України доходи від реалізації послуг оподатковується
податком на додану вартість (ПДВ) за ставкою 20% від суми доходів яка включає
ПДВ:
Сума чистого доходу від
реалізації послуг на плановій рік визначається як різниця між доходами від
реалізації послуг і сумою ПДВ.
![]()
тис.грн.
Чистий дохід від
реалізації послуг є джерелом покриття поточних експлуатації витрат
підприємства.
. ПЛАН З ПРАЦІ
У розділі «Праця» річного плану соціального та економічного розвитку ЦТП плануються фонд оплати праці і продуктивність праці.
Фонд оплати праці на
плановий рік визначається як добуток середньої заробітної плати одного
працівника і середньорічної чисельності працівників в плановому році за
формулою:
Продуктивність праці визначається кількістю продукції, виготовлена одним працівником за одиницю часу. При розрахунку продуктивності праці обсяг продукції може бути виражений у натуральному, умовно-натуральному або у грошовому вимірі. Якщо обсяг послуг виражений у грошовому вимірі, то продуктивність праці показує суму доходів від реалізації послуг, яка припадає на одного працівника в одиницю часу(рік, квартал, місяць).
Продуктивність праці в аналізованому
періоді розраховується за формулою:
де ![]()
продуктивність праці в
аналізованому періоді, грн./чол.;
![]()
сума доходів від
реалізації послуг за аналізований період, грн.;
![]()
середньорічна
чисельність працівників за аналізований період,чол.
Одержаний результат показує, що 37629,03 грн. від реалізації послуг нападає на одного працівника за рік.
Одним з об’єктивних розвитку суспільства є постійне зростання продуктивності праці. Зростання продуктивності праці - це основний інтенсивний фактор розвитку виробництва. Зростання продуктивності праці заклечається у зменшені частки живої праці у вартості продукції, тобто дозволяє при менших витратах робочого часу одержати більше продукції (доходів) з тією ж або навіть меншою чисельністю працівників.
Для аналізу зміни продуктивності праці розрахуємо такі показники:
.Індекс динаміки продуктивності
праці (темп зміни продуктивності праці):
де ![]()
продуктивність праці у
плановому і поточному роках відповідно, грн..
![]()
, то ми бачимо
підвищення продуктивності праці в плановому році порівняно з поточним складає
1,084 %.
. Абсолютна зміна
продуктивності праці за аналізований період:
. Приріст (зниження)
продуктивності праці в процентах:
Ефективність планів
підприємства зв’язку характеризує співвідношення темпів росту продуктивності
праці ![]()
і темпів росту
середньої заробітної плати ![]()
Темп росту середньої
заробітної плати визначається за формулою:
Планування фонду оплати
праці повинно забезпечувати випереджаючі темпи росту продуктивності праці
порівняно з темпами росту середньої заробітної плати:![]()
. В нашому випадку це
1,084 > 1,06. Як бачимо, співвідношення виконується. За рахунок цього
відбувається зниження витрат за статтею «Витрати на оплату праці з
відрахуваннями на соціальні заходи», які приходяться на одиницю послуг. Це
свідчить про прогресивність плану праці і підвищення ефективності роботи ЦТП.
Відсоток приросту
середньорічної заробітної плати одного працівника в плановому році визначається
за формулі:
де ![]()
відсоток приросту
середньорічної заробітної плати в плановому році,%;
![]()
середньорічної
заробітної плати одного працівника в плановому і поточному роках відповідно,
грн..
Одним з важливіших
показників, що характеризується ефективність підвищення продуктивності праці та
використання трудових ресурсів, є частка приросту продукції (доходів), яка
отримана за рахунок підвищення продуктивності праці.
де ![]()
приріст середньорічної
чисельності працівників, %;
![]()
приріст доходів від
реалізації, %.
Приріст середньорічної
чисельності працівників розраховується за формулі:
Приріст доходів від
реалізації розраховується за формулі:
Отримані дані підставляємо в формулу (3.7).
![]()
показує відсоток
приросту доходів від реалізації послуг за рахунок росту продуктивності праці, а
![]()
показує відсоток
приросту доходів від реалізації послуг за рахунок збільшення планової
чисельності працівників.
Так як ![]()
, то розрахуємо умовну
економію штату:
де ![]()
умовна чисельність
працівників у плановому році при урівні продуктивності праці поточного року.
Отримані дані підставляємо в формулу (3.10).
Приведені розрахунки показують, що в плановому році відбувається зростання продуктивності праці на 2913,03 грн., або на 8,4%.
Зростання продуктивності праці дозволить підвищити продуктивність використання трудових ресурсів,а саме:
− За рахунок росту продуктивності праці буде забезпечено 39,7% приросту доходів від реалізації послуг, а за рахунок збільшення середньорічної чисельності працівників на 15,4 % буде отримано 25,03% доходів від реалізації послуг.
− Якщо в плановому році продуктивність праці залишилась на рівні поточного року, то для отримання запланованої суми доходів від реалізації послуг ЦТП додатково знадобилось 21 чол.
Для забезпечення показників плану з праці необхідно розробити і запропонувати наступні організаційно-технічні заходи:
− удосконалити та організувати робочі місця для кожного працівника з урахуванням його фізіологічних характеристик;
− забезпечити раціональну побудову і подальше удосконалення загальнодержавної мережі зв’язку, збільшити кількість пунктів в зв’язку і тривалість їх роботи;