18. Pomeranc, G. (1990), Openness to the abyss. Meetings with Dostoevsky [Otkrytost bezdne. Vstrech s Dostoevskim], Sov. pisatel, Moscow, 384 p. (in Rus.).
19. Rozanov, V. (1989), The eternally sad duel, Thoughts on liter. [“Vechno pechal'naja dujel”, Mysli o lit.], Sovremennik, Moscow, pp.217-231. (in Rus.).
20. Tarasova, N. (2012), “The image of the setting sun in the novel `Teenager': Dostoevsky and Dickens” [“Obraz zahodjashhego solnca v romane `Podrostok': Dostoevskij i Dikkens”], Russkaja literatura, No. 1. pp. 124-132. (in Russian).
21. Tomashevskij, B. (1996), Theory of Literature. Poetics [Teorija literatury. Pojetika\, Aspekt-Press, Moscow, 333 p. (in Russian).
22. Toporov, V. (1995), “On the structure of Dostoevsky's novel in connection with archaic schemes of mythological thinking (Crime and Punishment)”, Myth. Ritual. Symbol. Form. Research in the field of mythopoetic. My Favorites [“O strukture romana Dostoevskogo v svjazi s arhaichnymi shemami mifologicheskogo myshlenija («Prestuplenie i nakazanie»)”, Mif Ritual. Simvol. Obraz. Issledovanija v oblasti mifopojeticheskogo. Izbrannoe], Izdatelskaja gruppa “Progress”-“Kultura”, Moscow, pp. 193-258. (in Russian).
Реферат
UDC: 821.161.1-31.09“7”
Свет вечерний в творчестве Ф.М. Достоевского. Инна Г ажева, Кандидат филологических наук, доцент, Кафедэа славянской филологии им. проф. Свенцицкого, Львовский национальный университет имени Ивана Фpанко (Украина), 79000, г. Львов, ул. Унивеpситетская, 1, е-mail: arsenjeva.in@gmail.com
Цель статьи - выявить символические коннотации и функции образа вечернего света в произведениях Ф. М. Достоевского, его (роль в развитии сюжетного действия.
Исследовательская методика. Основным в работе выступает широко понимаемый контекстуальный метод, при котором символические коннотации словесного образа эксплицируются в результате анализа всей совокупности контекстов его употребления, начиная от ближайших и кончая вертикальными.
Результаты исследования. В статье раскрыта природа амбивалентности образа «косых лучей заходящего солнца» в свете идеи о единстве стихий огня / света и библейской концепции о рождении огня при столкновении Божественного света с грешным миром.
Показано, что раскрытие символического значения этого образа невозможно без учета такой особенности Достоевского в обрисовке предметов природного мира, как интериоризация, то есть включенность в кругозор и, соответственно, речь персонажа.
В работе уточнен характер связи образа вечернего света с мотивом детства и хронотопом границы; обоснован статус мотива заката в романах Достоевского как динамического.
Научная новизна заключается в том, что сакральная семантика образа вечернего света и его роль в развитии сюжетного действия впервые раскрыты в свете единого подхода: библейского понимания огня-света как единой субстанции, - и в аспекте сплошной интериоризации природного мира.
Кроме того, в статье впервые высказана и обоснована идея о том, что коррелятом образа закатных лучей на персонажном уровне в романе «Преступление и наказание» выступает образ Сони Мармеладовой.
Практическое значение работы заключается в том, что ее результаты могут использоваться при дальнейшем изучении, а также преподавании творчества Достоевского.
Ключевые слова: «косые лучи заходящего солнца», свет вечерний, символ, мотив, интериоризация, роман.
Abstract
The evening light in the works of F. M. Dostoyevsky. Inna Gazheva.
Aim. The purpose of the article is to reveal the symbolic connotations and functions of the image of the evening light in the Fyodor Dostoyevsky's works, his role in the development of the plot action.
Methods. The basic in the work is a widely understood contextual method, in which the symbolic connotations of the verbal image are explicated as a result of the analysis of the whole set of contexts of its use, beginning from the nearest contexts and ending with the vertical ones.
Results. The article reveals the «slanting rays of the setting sun» image ambivalence nature in the light of fire / light elements unity idea and the biblical fire birth concept when the Divine Light collides with the sinful world.
It is shown that the disclosure of the symbolic meaning of the image is impossible without taking into account such a feature of Dostoyevsky in the depicting the objects of the natural world as interiorization, that is inclusion into the horizon and, accordingly, into the speech of the character.
The nature of the connection between the image of the evening light and the childhood motif and the chronotope of the border is specified in the work.
The status of the sunset motif in Dostoyevsky's novels as a dynamic one is justified.
Scientific novelty lies in the fact that the sacral semantics of the image of the evening light and its role in the development of plot action are revealed in the light of a single approach for the first time: the biblical understanding of fire-light as a single substance, and in the aspect of the continuous interiorization of the natural world.
In addition, for the first time the article expressed and justified the idea that the correlate of the sunset rays image at the level of characters in the Crime and Punishment is the image of Sonya Marmeladova.
The practical significance of the article lies in the fact that its results can be used in further study, as well as in teaching Dostoyevsky's works.
Key words: «slanting rays of the setting sun», evening light, symbol, motif, interiorization, novel.
Реферат
Світло вечірнє у творчості Ф. М. Достоєвського. Інна Гажева
Мета статті - виявити символічні конотації та функції образу вечірнього світла в творах Ф. М. Достоєвського, його роль у розвитку сюжету.
Дослідницька методика. Основним в роботі є контекстуальний метод в широкому розумінні, завдяки якому символічні конотації словесного образу експлікуються в результаті аналізу всієї сукупності контекстів вживання його лексичних репрезентантів: від найближчих до вертикального.
Результати дослідження. У статті розкрито природу амбівалентності образу «косих променів сонця, що заходить» в світлі ідеї про єдність стихій вогню / світла та біблійної концепції про народження вогню при зіткненні Божественного світла з грішним світом.
Доведено, що експлікація символічного значення цього образу неможлива без урахування такої особливості Достоєвського в змалюванні предметів природного світу, як інтеріоризація.
У роботі уточнено характер зв'язку образу вечірнього світла з мотивом дитинства та хронотопом межі; обгрунтовано статус мотиву заходу сонця в романах Достоєвського як динамічного.
Наукова новизна полягає в тому, що сакральну семантику образу вечірнього світла та його роль у розвитку сюжетної дії вперше розкрито в межах єдиного підходу: біблійного розуміння вогню-світла як єдиної субстанції - і в аспекті суцільної інтеріоризації природного світу.
Крім того, в статті вперше висловлено й обґрунтовано ідею про те, що корелятом образу променів сонця, що заходить, на персонажному рівні в романі «Злочин і кара» постає образ Соні Мармеладової.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані при подальшому вивченні, а також викладанні творчості Достоєвського.
Ключові слова: «косі промені сонця, що заходить», світло вечірнє, символ, мотив, інтеріоризація, роман.