4. Порядок обчислення податку з доходів, одержуваних громадянами не за місцем основної роботи.

Розглянемо особливості оподаткування окремих видів доходу.

1. Оподаткування орендних операцій

Податковим агентом платника податку — орендодавця — що­до його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільсько­господарського призначення та іншого нерухомого майна є орен­дар. При цьому об'єкт оподаткування визначається, виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не мен­ше мінімальної суми орендного платежу, встановленої для на­дання в оренду земельної ділянки законодавством, іншого неру­хомого майна — органами місцевого самоврядування.

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом підпри­ємницької діяльності, то особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є орендодавець. При цьому такий платник самостійно перераховує суми податку до бюджету що­квартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу, а договір оренди нерухомого майна під­лягає нотаріальному посвідченню.

2. Оподаткування процентів

Податковим агентом платника податку під час нарахування (сплаті) на його користь процентів є фінансова установа, яка здійс­нює таке нарахування (сплату) за ставкою 5%. Перерахування до бюджету суми податків, утриманих із процентів, здійснюється фі­нансовою установою щомісячно. Ця норма вводиться в дію з 2005 р.

3. Оподаткування дивідендів, роялті

Податковим агентом під час виплати дивідендів або роялті є резидент, котрий нараховує дивіденди. Він зобов'язаний впро­довж 20 днів після закінчення місяця, в якому були виплачені ди­віденди, надати податковому органу відповідний податковий розрахунок.

При цьому дивіденди, що нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, яка нараховує такі дивіденди, за умов, ви­значених у законі, не оподатковуються.

4. Оподаткування виграшів та призів

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходу у вигляді виграшів або призів у лотерею (крім державних лотерей та виграшів в азартні ігри) є особа, яка здійснює таке нарахування. При цьому витрати, понесені даним платником податку у зв'язку з одержанням таких доходів, не бе­руться до уваги.

Платник податку, який отримує дохід у вигляді виграшу в азар­тні ігри в казино, інших гральних закладах, зобов'язаний вклю­чити до складу свого загального оподатковуваного річного дохо­ду (у річній податковій декларації") позитивну різницю між су­мою такого доходу та документально підтвердженими витрата­ми, понесеними у зв'язку з отриманням даного доходу протягом такого року.

З метою здійснення податкового контролю будь-яка фізична особа — резидент чи нерезидент — зобов'язана показати паспорт при вході до грального закладу, дані з якого реєструються відпо­відною службовою особою такого грального закладу.

5. Оподаткування інвестиційного прибутку

Якщо платник податку здійснює інвестиційні операції, він зо­бов'язаний вести облік фінансових результатів операцій з інвес­тиційними активами.

Під терміном «інвестиційний актив» розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, випущені одним емітентом, а та­кож банківські метали, придбані в банку.

Об'єктом оподаткування виступає інвестиційний прибуток. Він розраховується як позитивна різниця між доходом, отрима­ним платником податку від продажу окремого інвестиційного ак­тиву, та витрат з його придбання і вказується платником у річній податковій декларації. Залежно від умов придбання та продажу інвестиційних активів існують деякі особливості у визначенні об'єкта оподаткування.

За згодою платника податковим агентом зі сплати податку з інвестиційних операцій може виступати професійний торговець цінними паперами, який здійснює операції з інвестиційними ак­тивами платника.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестицій­ними активами має від'ємне значення, то його сума переносить­ся в зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного по­гашення.

6. Оподаткування благодійної допомоги

Благодійна допомога не оподатковується лише за умов, які вик­ладені нижче:

а) благодійна допомога надходить платнику податку, постраждалому внаслідок екологічних та інших катастроф у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України;

б) сума нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року не перевищує розміру мінімального прожиткового рівня, за умови, що на такого платника податку поширюється право на отримання податкової соціальної пільги;

в) цільова благодійна допомога надається резидентами — юридичними або фізичними особами:

• лікувальним закладам, будинкам дитини, школам-інтернатам, будинкам для людей похилого віку тощо;

• платнику податку, який здійснює наукове дослідження, для відшкодування вартості обладнання, матеріалів, інших витрат (крім виплат заробітної плати, додаткових благ, інших особистих витрат);

• аматорській спортивній організації для компенсації витрат із придбання або оренди спортивного знаряддя та приміщень для проведення тренувань, забезпечення участі спортсмена-аматора в спортивних змаганнях.

В усіх інших випадках отримання благодійної допомоги плат­ник зобов'язаний подати річну податкову декларацію і включити її суму до оподатковуваного доходу.

7. Оподаткування доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування

Особливістю оподаткування цих видів доходів є те, що за пев­них умов сплата страхових внесків страховику не оподатковуєть­ся, а суми таких доходів частково оподатковуються за певних умов у процесі їх виплати.

Так, сума страхових внесків, сплачена працедавцем — рези­дентом — за свій рахунок за договорами довгострокового стра­хування життя або недержавного пенсійного страхування плат­ника податку, не оподатковується за таких умов:

- ця сума в розрахунку на такого платника податку не перевищує 15 % нарахованої згаданим працедавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, у якому сплачується такий страховий внесок;

- така сума не перевищує суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн у розрахунку на такий місяць.

До оподатковуваного доходу платника включаються:

а) 60 % сум страхових виплат (одноразових та регулярних) за договором недержавного пенсійного страхування або довгострокового страхування життя в разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого в такому страховому договорі, чи в разі закінчення строку договору;

б) уся викупна сума у разі дострокового розірвання страхувальником договору недержавного пенсійного страхування чи довгострокового страхування життя.

Не включаються до складу оподатковуваного доходу платника:

а) суми регулярних виплат за договором недержавного пенсійного страхування та за договором довгострокового страхування життя, одержувані платником податку — резидентом, — що має вік, не менший 70 років;

б) сума страхової виплати за договором довгострокового страхування життя, якщо внаслідок страхового випадку застрахована особа отримує інвалідність І групи.

Податковим агентом платника податку — застрахованої особи — є страховик-резидент, який здійснює нарахування страхової виплати чи викупної суми за договором недержав­ного пенсійного страхування або довгострокового страхування життя.

8. Оподаткування іноземних доходів

Оподаткування іноземних доходів здійснюється лише у фізич­ної особи — резидента. Платник, який протягом звітного року отримував іноземні доходи, зобов'язаний після закінчення звіт­ного року подати річну податкову декларацію і самостійно спла­тити суму податку з отриманих доходів. Якщо платник податку сплачував прибутковий податок за кордоном, він має право на суму сплачених податків зменшити своє податкове зобов'язання в Україні за таких умов:

• з відповідною країною та Україною існує договір щодо уникнення подвійного оподаткування;

• платник податку має довідку від державного органу відповідної країни про суму стягнутого податку, а також про базу його нарахування. Довідка має бути легалізована консульською установою України в такій країні.

Якщо за кордоном була сплачена більша сума податку, ніж має бути сплачена в Україні з загального оподатковуваного до­ходу, податок в Україні не сплачується, а сума перевищення з бюджету не відшкодовується.

9. Оподаткування сум надміру витрачених коштів, отри­маних платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк

Податковим агентом платника податку під час оподаткування сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого строку є особа, що надала ці суми.

Звіт про використання згаданих коштів, надається до закін­чення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що на­дала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їхня сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до чи під час подан­ня зазначеного звіту.

Якщо платник податку повертає суму надміру витрачених кош­тів пізніше граничного строку, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 % даної суми.

Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий гранич­ний строк, то за його рахунок податковий агент сплачує не лише штраф, а й податок на доходи фізичних осіб із цієї суми за основ­ною ставкою.

10. Оподаткування доходів, одержаних нерезидентами

Як уже було зазначено вище, оподаткуванню в Україні підля­гають лише доходи нерезидентів з джерелом їх походження з України за ставкою, яка вдвічі більше за основну. У законі чітко визначений перелік таких доходів, наприклад, проценти, дивіден­ди, роялті, доходи від здачі майна в оренду, заробітна плата, отримана на території України чи від резидентів тощо.

Залежно від джерела отримання доходу визначається податко­вий агент нерезидента. Так, якщо доходи з джерелом їх похо­дження з України виплачуються нерезиденту іншим нерезиден­том, то податковим агентом вважається банк — резидент, через який відбувається така виплата.

У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиден­ту готівкою або у формі, відмінній від грошової, нерезидент — отримувач такого доходу — зобов'язаний самостійно нарахувати та сплатити податок до бюджету протягом 20 календарних днів, наступних за днем одержання цих доходів, але не пізніше закін­чення його перебування в Україні.

Якщо ж такі доходи виплачуються нерезиденту резидентом, то податковим агентом уважається даний резидент.

11. Оподаткування операцій, пов'язаних з іпотечним житловим кредитуванням

Як вже було сказано вище, платник податку — резидент — має право включити до складу податкового кредиту частину су­ми процентів за іпотечним житловим кредитом, фактично спла­чених протягом звітного податкового року за умови, що за раху­нок такого іпотечного житлового кредиту будується чи придбавається житловий будинок (квартира, кімната), визначе­ний таким платником податку як основне місце його проживання (ця норма вводиться з 2005 р.).

Частина суми процентів, яка включається до складу податко­вого кредиту платника податку — позичальника, дорівнює добут­ку суми процентів, фактично сплачених платником податку про­тягом звітного податкового року в рахунок його погашення, на коефіцієнт.

Коефіцієнт розраховується за такою формулою:

К = МП/ФП,

де К — коефіцієнт;

МП — мінімальна загальна площа житла, яка дорівнює 100 кв. м;

ФП — фактична загальна площа житла, яке будується (при­дбається) платником податку за рахунок Іпотечного кредиту.

Якщо цей коефіцієнт є більшим одиниці, то до складу подат­кового кредиту включається сума фактично сплачених процентів за Іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта.

Право на включення до складу податкового кредиту частини суми процентів надається платнику податку не частіше одного разу на 10 календарних років, починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбавається або починає будуватися.

Платник податку достроково позбавляється права на вклю­чення частини суми процентів за іпотечним житловим кредитом до складу податкового кредиту в разі втрати ним резидентського статусу, а також при виїзді такого платника податку за межі України на постійне місце проживання.

12, Оподаткування операцій із продажу об'єктів нерухомого майна (здійснюється з 2005 р.). Податковим агентом лід час на рахування вказаних доходів (прибутків) є нотаріус. Порядок оподаткування операцій із продажу об'єктів нерухомого майна залежить від того, перебувало зазначене майно у власності платника

до набрання чинності діючого закону чи було придбане пізніше. Розглянемо ці два випадки.

1. Оподаткування операції з продажу нерухомого майна, яке перебувало у власності платника податку на момент набрання чинності діючим Законом.

Дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року будинку, квар­тири чи кімнати, оподатковується за ставкою цього податку в розмірі 1 % від вартості такого майна, якщо загальна площа тако­го будинку, квартири або кімнати не перевищує 100 кв. м.

У разі, коли площа такого об'єкта нерухомого майна переви­щує 100 квадратних метрів, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 %. За цією ж ставкою оподатковується дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з об'єктів нерухомості, зазначених вище або від про­дажу іншого об'єкта нерухомості.

Дохід від продажу об'єкта нерухомого майна визначається, виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого нерухомого майна, розрахо­ваної державним органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку.

Під час обміну одного об'єкта нерухомості на інший (інші) кожна сторона договору міни сплачує 50 % від суми відповідного податку, розрахованої до вартості відповідного відчужуваного такою стороною об'єкта нерухомості.

2. Оподаткування операцій із продажу або обміну об'єкта нерухомості, набутого у власність платником податку після набрання чинності цим Законом.

Прибуток, отриманий платником податку від продажу не час­тіше одного разу протягом звітного податкового року будинку, квартири чи кімнати, оподатковується за основною ставкою по­датку (13 %) і підраховується за формулою:

П= (Д-В)Х(1-0,1Х(Р-1)),

де П — оподатковуваний прибуток;

Д — дохід, отриманий платником податку внаслідок відчу­ження об'єкта нерухомості, але не нижче оціночної вартості;

В — витрати, понесені платником податку у зв'язку з придба­нням такого об'єкта нерухомості, зазначені в нотаріально посвід­ченому договорі;

Р — кількість повних або неповних календарних років, протя­гом яких об'єкт нерухомості перебував у власності платника по­датку (спільній сумісній власності з іншим членом подружжя).

В інших випадках прибуток, одержаний від продажу нерухо­мості, розраховується як позитивна різниця між доходом, отри­маним унаслідок продажу такого об'єкта нерухомості, та витра­тами, понесеними на його придбання (будівництво), тобто без урахування часу, протягом якого об'єкт перебував у власності платника.

При цьому сума податку з такого прибутку не може бути меншою суми мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому відбувається відчуження такого об'єкта нерухомості.