Розглянемо особливості оподаткування окремих видів доходу.
1. Оподаткування орендних операцій
Податковим агентом платника податку — орендодавця — щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення та іншого нерухомого майна є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається, виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленої для надання в оренду земельної ділянки законодавством, іншого нерухомого майна — органами місцевого самоврядування.
Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, то особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є орендодавець. При цьому такий платник самостійно перераховує суми податку до бюджету щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу, а договір оренди нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню.
2. Оподаткування процентів
Податковим агентом платника податку під час нарахування (сплаті) на його користь процентів є фінансова установа, яка здійснює таке нарахування (сплату) за ставкою 5%. Перерахування до бюджету суми податків, утриманих із процентів, здійснюється фінансовою установою щомісячно. Ця норма вводиться в дію з 2005 р.
3. Оподаткування дивідендів, роялті
Податковим агентом під час виплати дивідендів або роялті є резидент, котрий нараховує дивіденди. Він зобов'язаний впродовж 20 днів після закінчення місяця, в якому були виплачені дивіденди, надати податковому органу відповідний податковий розрахунок.
При цьому дивіденди, що нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, яка нараховує такі дивіденди, за умов, визначених у законі, не оподатковуються.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходу у вигляді виграшів або призів у лотерею (крім державних лотерей та виграшів в азартні ігри) є особа, яка здійснює таке нарахування. При цьому витрати, понесені даним платником податку у зв'язку з одержанням таких доходів, не беруться до уваги.
Платник податку, який отримує дохід у вигляді виграшу в азартні ігри в казино, інших гральних закладах, зобов'язаний включити до складу свого загального оподатковуваного річного доходу (у річній податковій декларації") позитивну різницю між сумою такого доходу та документально підтвердженими витратами, понесеними у зв'язку з отриманням даного доходу протягом такого року.
З метою здійснення податкового контролю будь-яка фізична особа — резидент чи нерезидент — зобов'язана показати паспорт при вході до грального закладу, дані з якого реєструються відповідною службовою особою такого грального закладу.
Якщо платник податку здійснює інвестиційні операції, він зобов'язаний вести облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами.
Під терміном «інвестиційний актив» розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані в банку.
Об'єктом оподаткування виступає інвестиційний прибуток. Він розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та витрат з його придбання і вказується платником у річній податковій декларації. Залежно від умов придбання та продажу інвестиційних активів існують деякі особливості у визначенні об'єкта оподаткування.
За згодою платника податковим агентом зі сплати податку з інвестиційних операцій може виступати професійний торговець цінними паперами, який здійснює операції з інвестиційними активами платника.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, то його сума переноситься в зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.
Благодійна допомога не оподатковується лише за умов, які викладені нижче:
а) благодійна допомога надходить платнику податку, постраждалому внаслідок екологічних та інших катастроф у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України;
б) сума нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року не перевищує розміру мінімального прожиткового рівня, за умови, що на такого платника податку поширюється право на отримання податкової соціальної пільги;
в) цільова благодійна допомога надається резидентами — юридичними або фізичними особами:
лікувальним закладам, будинкам дитини, школам-інтернатам, будинкам для людей похилого віку тощо;
платнику податку, який здійснює наукове дослідження, для відшкодування вартості обладнання, матеріалів, інших витрат (крім виплат заробітної плати, додаткових благ, інших особистих витрат);
аматорській спортивній організації для компенсації витрат із придбання або оренди спортивного знаряддя та приміщень для проведення тренувань, забезпечення участі спортсмена-аматора в спортивних змаганнях.
В усіх інших випадках отримання благодійної допомоги платник зобов'язаний подати річну податкову декларацію і включити її суму до оподатковуваного доходу.
7. Оподаткування доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування
Особливістю оподаткування цих видів доходів є те, що за певних умов сплата страхових внесків страховику не оподатковується, а суми таких доходів частково оподатковуються за певних умов у процесі їх виплати.
Так, сума страхових внесків, сплачена працедавцем — резидентом — за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного страхування платника податку, не оподатковується за таких умов:
- ця сума в розрахунку на такого платника податку не перевищує 15 % нарахованої згаданим працедавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, у якому сплачується такий страховий внесок;
- така сума не перевищує суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн у розрахунку на такий місяць.
До оподатковуваного доходу платника включаються:
а) 60 % сум страхових виплат (одноразових та регулярних) за договором недержавного пенсійного страхування або довгострокового страхування життя в разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого в такому страховому договорі, чи в разі закінчення строку договору;
б) уся викупна сума у разі дострокового розірвання страхувальником договору недержавного пенсійного страхування чи довгострокового страхування життя.
Не включаються до складу оподатковуваного доходу платника:
а) суми регулярних виплат за договором недержавного пенсійного страхування та за договором довгострокового страхування життя, одержувані платником податку — резидентом, — що має вік, не менший 70 років;
б) сума страхової виплати за договором довгострокового страхування життя, якщо внаслідок страхового випадку застрахована особа отримує інвалідність І групи.
Податковим агентом платника податку — застрахованої особи — є страховик-резидент, який здійснює нарахування страхової виплати чи викупної суми за договором недержавного пенсійного страхування або довгострокового страхування життя.
Оподаткування іноземних доходів здійснюється лише у фізичної особи — резидента. Платник, який протягом звітного року отримував іноземні доходи, зобов'язаний після закінчення звітного року подати річну податкову декларацію і самостійно сплатити суму податку з отриманих доходів. Якщо платник податку сплачував прибутковий податок за кордоном, він має право на суму сплачених податків зменшити своє податкове зобов'язання в Україні за таких умов:
з відповідною країною та Україною існує договір щодо уникнення подвійного оподаткування;
платник податку має довідку від державного органу відповідної країни про суму стягнутого податку, а також про базу його нарахування. Довідка має бути легалізована консульською установою України в такій країні.
Якщо за кордоном була сплачена більша сума податку, ніж має бути сплачена в Україні з загального оподатковуваного доходу, податок в Україні не сплачується, а сума перевищення з бюджету не відшкодовується.
9. Оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк
Податковим агентом платника податку під час оподаткування сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого строку є особа, що надала ці суми.
Звіт про використання згаданих коштів, надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їхня сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до чи під час подання зазначеного звіту.
Якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 % даної суми.
Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то за його рахунок податковий агент сплачує не лише штраф, а й податок на доходи фізичних осіб із цієї суми за основною ставкою.
Як уже було зазначено вище, оподаткуванню в Україні підлягають лише доходи нерезидентів з джерелом їх походження з України за ставкою, яка вдвічі більше за основну. У законі чітко визначений перелік таких доходів, наприклад, проценти, дивіденди, роялті, доходи від здачі майна в оренду, заробітна плата, отримана на території України чи від резидентів тощо.
Залежно від джерела отримання доходу визначається податковий агент нерезидента. Так, якщо доходи з джерелом їх походження з України виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом, то податковим агентом вважається банк — резидент, через який відбувається така виплата.
У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиденту готівкою або у формі, відмінній від грошової, нерезидент — отримувач такого доходу — зобов'язаний самостійно нарахувати та сплатити податок до бюджету протягом 20 календарних днів, наступних за днем одержання цих доходів, але не пізніше закінчення його перебування в Україні.
Якщо ж такі доходи виплачуються нерезиденту резидентом, то податковим агентом уважається даний резидент.
Як вже було сказано вище, платник податку — резидент — має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених протягом звітного податкового року за умови, що за рахунок такого іпотечного житлового кредиту будується чи придбавається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником податку як основне місце його проживання (ця норма вводиться з 2005 р.).
Частина суми процентів, яка включається до складу податкового кредиту платника податку — позичальника, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, на коефіцієнт.
Коефіцієнт розраховується за такою формулою:
К = МП/ФП,
де К — коефіцієнт;
МП — мінімальна загальна площа житла, яка дорівнює 100 кв. м;
ФП — фактична загальна площа житла, яке будується (придбається) платником податку за рахунок Іпотечного кредиту.
Якщо цей коефіцієнт є більшим одиниці, то до складу податкового кредиту включається сума фактично сплачених процентів за Іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта.
Право на включення до складу податкового кредиту частини суми процентів надається платнику податку не частіше одного разу на 10 календарних років, починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбавається або починає будуватися.
Платник податку достроково позбавляється права на включення частини суми процентів за іпотечним житловим кредитом до складу податкового кредиту в разі втрати ним резидентського статусу, а також при виїзді такого платника податку за межі України на постійне місце проживання.
12, Оподаткування операцій із продажу об'єктів нерухомого майна (здійснюється з 2005 р.). Податковим агентом лід час на рахування вказаних доходів (прибутків) є нотаріус. Порядок оподаткування операцій із продажу об'єктів нерухомого майна залежить від того, перебувало зазначене майно у власності платника
до набрання чинності діючого закону чи було придбане пізніше. Розглянемо ці два випадки.
1. Оподаткування операції з продажу нерухомого майна, яке перебувало у власності платника податку на момент набрання чинності діючим Законом.
Дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року будинку, квартири чи кімнати, оподатковується за ставкою цього податку в розмірі 1 % від вартості такого майна, якщо загальна площа такого будинку, квартири або кімнати не перевищує 100 кв. м.
У разі, коли площа такого об'єкта нерухомого майна перевищує 100 квадратних метрів, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 %. За цією ж ставкою оподатковується дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з об'єктів нерухомості, зазначених вище або від продажу іншого об'єкта нерухомості.
Дохід від продажу об'єкта нерухомого майна визначається, виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого нерухомого майна, розрахованої державним органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку.
Під час обміну одного об'єкта нерухомості на інший (інші) кожна сторона договору міни сплачує 50 % від суми відповідного податку, розрахованої до вартості відповідного відчужуваного такою стороною об'єкта нерухомості.
2. Оподаткування операцій із продажу або обміну об'єкта нерухомості, набутого у власність платником податку після набрання чинності цим Законом.
Прибуток, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року будинку, квартири чи кімнати, оподатковується за основною ставкою податку (13 %) і підраховується за формулою:
П= (Д-В)Х(1-0,1Х(Р-1)),
де П — оподатковуваний прибуток;
Д — дохід, отриманий платником податку внаслідок відчуження об'єкта нерухомості, але не нижче оціночної вартості;
В — витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням такого об'єкта нерухомості, зазначені в нотаріально посвідченому договорі;
Р — кількість повних або неповних календарних років, протягом яких об'єкт нерухомості перебував у власності платника податку (спільній сумісній власності з іншим членом подружжя).
В інших випадках прибуток, одержаний від продажу нерухомості, розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим унаслідок продажу такого об'єкта нерухомості, та витратами, понесеними на його придбання (будівництво), тобто без урахування часу, протягом якого об'єкт перебував у власності платника.
При цьому сума податку з такого прибутку не може бути меншою суми мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому відбувається відчуження такого об'єкта нерухомості.