Метод інтерв’ю дає об’єктивно точну інформацію про людину, прояви певних її психічних якостей, бо всі висновки дослідник робить на основі суджень досліджуваного. Однак інтерв’ю дає змогу одержати інформацію “з перших рук”, яка являє собою цінний матеріал для психологічного аналізу, бо досліджуваний розповідає про свої безпосередні почуття, думки, переживання, події, умови життя тощо.

Експеримент як психологічний метод набуває все більшого поширення. У разі дотримання певних правил він дає найоб’єктивніші дані про досліджуваного суб’єкта чи явище. Експериментатор заздалегідь будує всю “картину” запланованого досліду, намагаючись ізолювати досліджуваного чи принаймні враховувати всі фактори, що 113 впливають на нього. Експеримент може бути природним і лабораторним; перший проводять в умовах, що не відрізняються для досліджуваного від звичайних, а другий — у спеціальному приміщенні, часто за допомогою спеціальної апаратури. Експеримент дає змогу вивчати одне й те саме явище чи процес багаторазово, варіювати умови його проходження, виключати певні фактори з цих умов і т. ін. Усе це дає можливість досить точно вивчити деякі психічні явища.

Останнім часом усе частіше застосовують різні методики з використанням спеціально підібраних або складених завдань для вивчен- ня художньої й технічної творчості (наприклад, описані в дослідженнях Т. В. Кудрявцева, А. Ф. Есаулова). У них ураховано особливості творчої діяльності, спрямованої на розв’язання нових завдань. Так, для вивчення креативності можна використовувати різноманітні задачі, головоломки на виявлення кмітливості, творчої уяви, здатності до подолання інерції мислення, комбінування тощо, а також спеціальні тести креативності, розроблені американськими дослідниками С. А. Медніком, Дж. Гілфордом, Е. П. Торрансом та іншими фа­хівцями. Для виявлення творчого потенціалу підлітків можна застосовувати дві методики – модифіковані варіанти тесту віддалених словесних асоціацій С. А. Медніка та тесту візуальної креативності Е. П. Торранса. Ці тести використовують разом для визначення індивідуального стилю творчої діяльності дитини: вербального, понятійного, розумового, образного, візуального, художнього. Модифікований Т. В. Галкіною та Г. Л. Алексєєвою варіант тесту С. А. Медніка являє собою методику діагностування вербальної (мовно-розумової) креативності.

44.Методи розвитку креативності особистості

Креативність – системна якість інтелекту. Вона має такі властивості:

• чутливість до дисгармонії елементів у структурі проблеми, яка може виявлятись у вадах елементів, порушенні їх порядку, наявності зайвої інформації;

• прагнення до корекції дисгармонії:

• можливість корекції на основі відповідної інтелектуальної компетентності.

Креативність – це сукупність особливостей психіки, які забезпечують продуктивні перетворення в діяльності особистості. У психології є два схожі поняття: “креативна особистість” і “творча особистість”. Креативною називають особистість, яка має внутрішні передумови для творчої діяльності: особистісні утворення, специфіку когнітивної сфери, нейрофізіологічні задатки, що зумовлюють її творчу активність, тобто не стимульовану ззовні пошукову та перетворювальну діяльність. Отже, креативність особистості – детермінанта її творчої активності.

Методи навчання творчості класифікують за такими ознаками, як спілкування, характер, самосвідомість, досвід та інтелектуально-творча сфера особистості. Виокремлюють такі групи методів: розвитку творчого спілкування та творчих рис характеру; активізації та використання індивідуального творчого потенціалу, самоусвідомлення та самоорганізації особистості; активізації та реалізації творчого досвіду особистості; самопізнання власних особистісних якостей за допомогою самоспостереження; активізації інтелектуальних процесів.

Методики для стимуляції творчої активності за допомогою мозкової атаки та синектики:

• складання речень: із трьох-п’яти узятих навмання слів потрібно скласти якнайбільше різних речень;

• пошук загального: у двох-трьох навмання взятих словах пропонують відшукати якнайбільше загальних ознак;

• вилучення зайвого слова: із кожних запропонованих трьох слів потрібно залишити два чимось подібні;

• пошук аналогів: потрібно придумати якнайбільше аналогів до даного слова;

• пошук сполучних ланок: потрібно знайти предмети, які можуть поєднати одне з другим; знайти нові, максимально різноманітні застосування предмета; якнайнесподіваніше домалювати, закінчити запропонований малюнок декількома способами; дописати речення, придумавши якнайбільше різних закінчень до початку.

45.Особливості розвитку винахідливості у процесі творчої діяльності дітей дошкільного віку

У психології виділяють декілька факторів, що впливають на дитячу творчість.

Оригінальність – це здатність створювати окремі ситуації, приймати незвичайні рішення. Вона виявляється в дитячому віці в різних видах діяльності дітей і в їхніх іграх. Семантичною гнучкістю називають здатність визначати функції об’єкта й пропонувати нове його використання. Це нестандартне бачення об’єкта, використання його функцій у нових ситуаціях. Образна адаптивна гнучкість – це здатність визначати функції об’єкта й уміння змінювати його для створення нових можливостей. На ній ґрунтується більшість нових оригінальних розробок. Образна адаптивна гнучкість спонукає творчу особистість на пошук рішення та його втілення у вигляді спочатку конструкторського задуму, а потім – і реального продукту. У дитячому віці образна гнучкість – це мабуть, найтиповіша форма прояву творчості внаслідок образності мислення дитини та її сензитивності до чуттєвого сприйняття. Дитина на кожному кроці перевтілює об’єкти в нові образи, помічає в предметі те, чого не можуть побачити дорослі, навіть “бачить” те, чого немає взагалі. Семантична стихійна гнучкість виявляється в дитячому віці як підвищена чутливість до мови. Дитина сприймає мовні форми – слова, фрази, що є в тексті, – як живий об’єкт. Діти, на відміну від дорослих, “бачать” образи.