Курсовая работа (т): Ультразвукові методи функціональної діагностики

.Дві процедури місцевої дії, з яких подальша підсилює дію попередньої (наприклад, ОФФ і ампліпульстерапія);

.Допустимо застосування в один день трьох місцевих процедур, які не викликають великого навантаження і втоми хворого (наприклад, мікрохвильова терапія, потім УЗ і електрофорез) [20].

. ДЖЕРЕЛО І ПРИЙМАЧ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

Ультразвукову діагностику здійснюють за допомогою ультразвукової установки. Вона являє собою складний і разом з тим досить портативний пристрій, виконується у вигляді стаціонарного або пересувного апарату. Для генерування УЗ використовують пристрої, які називаються УЗ-випромінювачами. Джерело і приймач (датчик) ультразвукових хвиль в такій установці - п'єзокерамічним пластинка (кристал), розміщена в антені (звуковому зонді). Ця платівка - ультразвуковий перетворювач. Змінний електричний струм змінює розміри пластинки, збуджуючи тим самим ультразвукові коливання. Застосовувані для діагностики коливання володіють малою довжиною хвилі, що дозволяє формувати з них вузький пучок, що направляється в досліджувану частина тіла. Відбиті хвилі сприймаються тією ж платівкою і перетворюються в електричні сигнали. Останні надходять на високочастотний підсилювач і далі обробляються і видаються користувачу у вигляді одновимірного (у формі кривої) або двомірного (у формі картинки) зображення.

Частоту ультразвукових хвиль підбирають в залежності від мети дослідження. Для глибоких структур застосовують більш низькі частоти і навпаки. Наприклад, для вивчення серця використовують хвилі з частотою 2,25-5 МГц, в гінекології - 3,5-5 МГц, для ехографії очей - 10-15 МГц. На сучасних установках луна і сонограми піддають комп'ютерному аналізу за стандартними програмами. Роздруківка інформації проводиться в буквеній і цифровій формі, можливий запис на відеозйомці, в тому числі в кольорі.

Всі ультразвукові установки, крім заснованих на ефекті Доплера, працюють в режимі імпульсної ехолокації: випромінюється короткий імпульс і сприймається відбитий сигнал [8]. Залежно від завдань дослідження вживають різні види датчиків. Частина з них призначена для сканування з поверхні тіла. Інші датчики з'єднані з ендоскопічним зондом, їх використовують при внутрішньо порожниннім дослідженні, в тому числі в комбінації з ендоскопією (ендосонографія). Ці датчики, а також зонди, створені для ультразвукової медицини.

За принципом дії всі ультразвукові прилади ділять на дві групи: ехоімпульсного і допплерівські. Прилади першої групи служать для визначення анатомічних структур, їх візуалізації і вимірювання. Прилади другої групи дозволяють отримувати кінематичну характеристику швидко протікаючи процесів - кровотоку в судинах, скорочень серця. Однак такий розподіл умовний. Існують установки, які дають можливість одночасно вивчати як анатомічні, так і функціональні параметри.

ВИСНОВКИ

На даному етапі розвитку сучасної медицини, існують заходи, щодо відновлення та покращення функціонального стану пацієнтів, не тільки з обмеженими фізичними можливостями, а саме інвалідів, а й з тимчасовою непрацездатністю. Застосовують фізіотерапевтичні прилади для реабілітації і відновлення резервних можливостей організму на етапі ремісії захворювання у пацієнтів працездатного віку.

Оскільки напрямком відновної медицини є реабілітація хворих та інвалідів, яка спрямована на збільшення функціональних резервів, компенсацію порушених функцій та відновлення працездатності працюючих. Пріоритетним та перспективним напрямком відновної медицини є розробка нових не медикаментозних технологій, що підвищують функціональні резерви здорової і хворої людини, що важливо і для реабілітації. Для цієї мети в останні роки були широко застосовані методи фізіотерапії, спрямовані на посилення регенераційних і репаративних процесів, що сприяють більш активному відновлювальному процесу.

За допомогою дії трьох факторів ультразвуку, а саме: механічного, теплового і фізико-хімічного, на організм людини відбувається вплив, в результаті чого змінюється функціональний стан, регенеративні та репаративні процеси в органах і тканинах, що зазнали озвучування.

Під впливом ультразвуку забезпечується активація кровообігу і мікроциркуляції, регенерація трофічних процесів, що супроводжуються протизапальною і розсмоктуючою дією. Одним з фізичних методів впливу ультразвуку на організм є низькочастотний ультразвук, який володіє протизапальними, антибактеріальними, регенераційними та імуномоделюючими властивостями, що неодмінно і суттєво покращує захисні і відновні сили організму пацієнта.

В наш час, було розроблено низку, спеціальних технологій, які впливають на організм за допомогою ультразвуку. В деяких з апаратах ультразвукової терапії було поєднано комбіновані механізми впливу, які знайшли широке застосування в медицині і апаратної косметології.

У цілому можна підкреслити, що під впливом ультразвуку, відбуваються різноманітні зміни, з боку різних органів і систем, які носять компенсаторно-адаптивний характер і зумовлюють підвищення неспецифічної резистентності організму і його стійкості до несприятливих факторів середовища.

СПИСОК ПОСИЛАНЬ

1.      Бутвiн Г.К. Рентгенiвська комп'ютерна томографiя, магнiтно-резонансна томографiя, ультразвукова дiагностика / Г.К. Бутвін. - Чернiвцi, 2002. - 77 с.

2.   Гурленя А. М. Фізіотерапія в неврології / А. М. Гурленя, Г. Е. Багель, В. Б. Смичек. - Москва: Медична література, 2008. - 296 с.

3.      Епіфанов В.А. Реабілітація хворих, які перенесли інсульт / В.А, Епіфанов. - Москва: Медпрес-інформ., 2006. - 246 с.

4.      Зубкова С.М. Теоретичні основи ультразвукової терапії / С.М. Зубкова. - 2005. - №3. - с.3-7.

5.      Зубарев А.В. Діагностичний ультразвук. Офтальмологія / А.В. Зубарєв. - Москва, 2002. - 67 с.

6.      Кадиків А.С. Реабілітація неврологічних хворих / А.С. Кадиків, Л.А. Чернікова, Н.В. Шахпаронова. - Москва: Медпресс-інформ., 2008. - 560 с.

7.      Мухарлямов Н.М. Клінічна ультразвукова діагностика / Н.М. Мухарлямов, Ю.Н. Беленко, О.Ю. Атьков. - Москва:Медицина, 2000. - 293 с.

8.      Обуховець Т.П. Основи сестринської справи / Т.П. Обуховец, Т.А. Склярова, О.В. Чернова. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2007. - 509с.

9.      Пальмер П.Є. Керівництво з ультразвукової діагностики / П.Є. Пальмер. - Штат Каліфорнія, Каліфорнійський університет Дейвіс: Всесвітня організація охорони здоров'я у співпраці з Всесвітньою федерацією по використанню ультразвуку в медицині та біології, 2000. - 342 с.

10.    Порчук Ю.Д. Можливості кольорової допплерографії в діагностиці раку підшлункової залози / Ю.Д. Порчук // Променева діагностика, променева терапія, 2001. - № 2.- с.131-132.

11.    Самосюк І.З. Терапія ультразвуковими хвилями / І.З. Самосюк, Г.Є. Шумков, Н.В. Чухраєв. - Київ: НМУ «Медінтех», 2003. - 173 с.

12.    Сокрута В.М. Фізичні чинники в медичній реабілітації / В.М. Сокрута, В.М. Козакова. - Донецьк: ДонНМУ, 2008. - 576 с.

13.    Сергєєв І.І. Променева діагностика / І.І. Сергєєв. - Мінськ: БГЕУ, 2007. - 311 с.

14.    Стрижаков А.І. Ультразвукова діагностика в акушерській клініці / А.І Стрижаков, А.Т. Бунін, М.В. Медведєв. - Москва: Медицина, 2001. - 312 с.

15.    Тихомирова Т.Ф. Технологія променевої діагностики / Т.Ф. Тихомирова. - Мінськ: БДМУ, 2008. - 142 с.

16.    Улащик В.С. Низькочастотний ультразвук: дія на організм, лікувальне застосування і перспективи дослідження / В.С. Улащик. - 2000. - №6. - с.3-8.

17.    Улащик В.С. Фізіотерапія. Універсальна медична енциклопедія / В.С. Улащик. - Мінськ: Книжковий будинок, 2008. - 640 с.

18.    Хостікоєва З.С. Фізичні фактори в реабілітації хворих після інсульту / З.С. Хостікоєва // Фізіотерапія, бальнеологія і реабілітація, 2006. - №4. - с. 43-54.

19.    Хачкурузов, С.Г. УЗД в гінекології. Симптоматика. Діагностичні труднощі і помилки / С.Г. Хачкурузов. - Петербург: Елбі-СПБ, 2002. - 625с.

20.    Чернікова Л.А. Реабілітація хворих після інсульту: роль фізіотерапії / Л.А. Чернікова // Фізіотерапія, бальнеологія і реабілітація, 2005. - №2. - с.3-10.

21.    Шотемор Ш.Ш. Путівник по діагностичним зображенням / Ш.Ш. Шотемор, І.І. Пружанскій, Т.В. Шевякова. - Москва: Радянський спорт, 2001. - 74 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Сонограма. Нормальна будова нирки

Сонограма. Гідронефроз: 1 - виражене розширення балії і чашок із згладжуванням їх контурів; 2 - різке стоншення паренхіми нирки

Додаток Б