Курсовая работа (т): Управління екологічними проектами

Джерелами фінансування екологоконструктивних інвестиційних проектів виступають:

-        власні кошти суб’єктів господарювання;

-        позикові кошти у вигляді довгострокових кредитів;

         іноземний капітал;

         кошти Державного та місцевих бюджетів (для екологоконструктивних проектів, що характеризуються найвищими рівнями соціо-еколого-економічного ефекту та суттєво впливають на зміну структури економіки країни).

Важливими джерелами інвестування в сучасних умовах є кредитні ресурси та іноземний капітал. Залучення таких ресурсів передбачає необхідність забезпечення кредитоспроможності та інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання. Але, відзначаючи важливість іноземного інвестування, необхідно враховувати інтереси як окремих вітчизняних товаровиробників, так і держави в цілому.

Зауважимо, що однією із найважливіших умов реалізації екологоконструктивних інвестиційних проектів, є впровадження міжнародних стандартів серії ISO 14000, які були прийняті як національні у 1997 році [5]. Стандарти серії ISO 14000 повинні забезпечувати зменшення несприятливих впливів на навколишнє середовище.

Загалом проект можна визначити, як сукупність всіх пов'язаних процесів, що ініціюються та/або протікають, за допомогою впливу на які, шляхом застосування методів управління, розв'язується завдання в досягненні поставленої цілі, як проміжних цілей, так і кінцевої, в заданих обмеженнях за часом, матеріальним, фінансовим та іншим ресурсам. При певних допусках щодо унікальності - проект є унікальним. Іншими словами, проект - це сукупність процесів, за допомогою впливу на які розв'язується завдання в досягненні цілі, при заданих обмеженнях в ресурсах.

Екологічний проект - це особливий вид проекту, що спрямований на здійснення позитивного екологічного ефекту чи зменшення впливу негативних чинників на навколишнє середовище.

Екологічний ефект - це результат взаємодії інноваційної діяльності з навколишнім середовищем.

Економічний ефект оцінюється за допомогою системи відносних показників, які характеризують:

• шкоду, що завдається навколишньому середовищу

(вирування лісів, забруднення води, ґрунту, повітря);

• комплексне використання природних ресурсів на основі безвідходного виробництва, зменшення їх дефіциту;

• зниження промислових викидів в атмосферу, воду, ґрунт;

• зниження кількості відходів виробництва і можливість вторинного їх перероблення;

• поліпшення екологічності продуктів;

• поліпшення ергономічності товарів (рівень шуму, вібрації, електромагнітного випромінювання);

• підвищення відповідальності і збільшення штрафів за порушення екологічного законодавства та інших нормативних документів;

• відродження довкілля.

Екологічні проекти умовно можна поділити на такі групи(табл. 2):

Таблиця 1.2.

Класифікація екологічних проектів

Кількісний вимір кожного впливу на навколишнє середовище базується на оцінці вартості наслідків екологічних змін, які супроводжують проект. Серед основних із них можна виокремити такі:

·   величина території;

·   чисельність населення, що перебуває під впливом екологічних наслідків проекту;

·   ступінь змін природних ресурсів, та стану екосистеми;

Здійснення екологоконструктивної інвестиційної діяльності сприяє з’явленню нових можливостей та отриманню нових вигід підприємством (виникають додаткові можливості для розвитку ділової активності, що приводить до підвищення конкурентних переваг).

У процесі оцінки ефективності екологоконструктивної інвестиційної діяльності необхідна реалізація принципів, якими необхідно керуватися при обґрунтуванні екологоконструктивних проектів. Науковець Кліменковиділяє такі принципи::

-        принцип зіставлення витрат та результатів;

-        принцип комплексного урахування сукупності факторів, під впливом яких формується загальна величина витрат та результатів;

         принцип урахування фактора часу;

         принцип послідовності етапів реалізації проекту;

         принцип пріоритетності (означає узгодження економічних, соціальних і екологічних цілей, завдань і напрямів екологоконструктивної інвестиційної політики і створення такої системи методів і способів її реалізації, яка сприяла завдяки пріоритетності цілей збереження цінності навколишнього природного середовища забезпеченню високих, стабільних темпів економічного зростання, вирішенню ключових проблем розвитку суспільства);

         принцип всебічного аналізу та прогнозування наслідків інвестиційної діяльності;

-            принцип збереження (відтворення) природних ресурсів для використання їх у майбутньому;

-        принцип симбіозу (забезпечує, з одного боку, поліпшення якості життя людей, а з іншого - поліпшення якості навколишнього середовища, що приводить до підвищення стабільності системи людина-природа впродовж необмежено довгого періоду часу);

-        принцип покращання властивостей природних умов, процесів та якості навколишнього природного середовища.

Таким чином запропонована система принципів оцінки ефективності екологоконструктивної інвестиційної діяльності дозволить оцінити всі можливі еколого-економічні, економічні та соціальні ефекти.

Оцінку ефективності екологоконструктивних інвестиційних проектів та обґрунтування їх реалізації необхідно здійснювати з використанням різних економіко - математичних моделей та методів. Зокрема, методи оцінки ефективності інвестицій в основні засоби поділяються залежно від урахування фактора часу на дві групи: методи, які не враховують фактор часу (базуються на даних бухгалтерського обліку) та методи, які враховують фактор часу (базуються на дисконтуванні).

До групи методів аналізу ефективності інвестицій, що ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, належать:

метод оцінки ефективності інвестицій, виходячи із строку їх окупності;

метод оцінки ефективності інвестицій за нормою прибутку на капітал.

Методи аналізу, що базуються на дисконтуванні, включають:

метод чистої зведеної вартості;

метод внутрішньої норми прибутку;

метод індексу доходності.

Специфіка екологоконструктивних інвестиційних проектів потребує використання у розрахунках ефективності не комерційної відсоткової ставки, а пільгової норми дисконту, яка є потужним чинником стимулювання екологізації діяльності підприємства з урахуванням екологічних пріоритетів. Тобто для суб’єкта господарювання ставка дисконту показує вигідність вкладань [5, с.187].

Фактори, що формують величину еколого-економічної ефективності, можна об’єднати у три основні групи:

1.      Фактори, що характеризують рівень екоконструктивного впливу інвестиційної діяльності на природне середовище .

2.      Фактори, що визначають кількість об’єктів, які сприймають позитивний вплив екоконструктивних інвестицій.

.        Фактори, які пов’язані з характеристиками економічної системи (об’єкти інвестиційної діяльності).

Особливості і результативність екологоконструктивної інвестиційної діяльності за всіма рівнями організації та управління, на нашу думку, визначаються за показниками, які наведено на рис. 1.2.

Рисунок 1.2. - Характеристика показників результативності екологоконструктивної інвестиційної діяльності

У загальному вигляді повна економічна ефективність реалізації екологоконструктивного інвестиційного проекту Еек може бути визначена за формулою

      (1)

де Еекол - екологічна складова, що враховує прямі та суміжні ефекти зменшення екологічного впливу на довкілля, економія природних ресурсів;

Еекон - економічна складова (прибуток суб’єкта господарювання, який займається впровадженням екологоконструктивного інвестиційного проекту; ефект у суміжних сферах господарської діяльності, обумовлений можливістю економічного зростання у пов’язаних ланках господарювання; ефект від використання (переробки) відходів) тощо;

Есоц - соціальна складова (підвищення зайнятості населення, зростання доходів та платоспроможності населення);

В - сума повних витрат екологоконструктивного інвестиційного проекту.

Результати реалізації екологоконструктивної інвестиційної політики (на макро, мезо- і мікрорівнях) можу бути отримані у вигляді приросту капіталу у формі природного, який у процесі його вкладення забезпечує сукупність економічних, соціальних, економіко-екологічних та екологічних ефектів. Екологічні ефекти можуть бути представлені у вартісному вираженні у вигляді економіко-екологічного ефекту, однак далеко не завжди в повному обсязі через методологічну складність перетворення екологічних показників в економічну площину. Через обмеженість природних ресурсів цінність природних благ у часі має тенденцію до збільшення.

Можливі ефекти здійснення екологоконструктивного інвестиційного проекту повинні стати предметом передінвестиційних досліджень. Їх виявлення й усвідомлення учасниками проекту є важливою умовою підвищення ефективності його реалізації. Усвідомивши всі можливі наслідки реалізації проекту, інвестори будуть прагнути максимізувати позитивні ефекти й мінімізувати негативні й тим самим підвищувати корисність відповідної інвестиційної діяльності. Тому позитивні соціальні, політичні й економічні ефекти можна вважати різновидом корисного ефекту екологоконструктивної інвестиційної діяльності, значущого з погляду суб'єкта, що здійснює відповідні вкладення.

Виходячи з того, що будь-яка інвестиційна діяльність в ресурсо-екологічній сфері господарювання завжди супроводжується виникненням як позитивних, так і негативних додаткових ефектів, то цілком справедлива теза, що екологоконстуктивні інвестиційні проекти повинні здійснюватися у випадку, якщо сукупний позитивний вплив цільового й виникаючих додаткових ефектів на зовнішнє оточення проекту перевищує їх сукупний негативний вплив. Оскільки саме додаткові ефекти, а також можливі наслідки їхнього виникнення можуть не усвідомлюватися інвесторами, що здійснюють цільове вкладення, то реалізація відповідних інвестиційних вкладень може призвести до негативних соціально-економічних й екологічних наслідків. Це обумовлює необхідність проведення комплексної експертизи будь-яких інвестиційних вкладень, у тому числі таких, що мають природоохоронне призначення, з метою екологізації процесу інвестування й зведення до мінімуму можливих негативних економічних і соціальних ефектів.

Виходячи зі специфіки екологоконструктивної інвестиційної діяльності і відповідно до раніше запропонованого визначення даного виду вкладень процедура оцінки їхньої ефективності повинна мати істотні особливості:

-        оскільки результатом здійснення екологоконструктивного інвестиційного проекту є одержання цільового екологічного ефекту, який має насамперед певну суспільну корисністю, яка не зведена повною мірою до корисності для окремих індивідів, будь-які інвестиції, що підходять під це визначення, варто визнати суспільно значущими;

-        для екологоконструктивних інвестиційних проектів повинна проводитися обов'язкова оцінка екологічної ефективності як різновиду суспільної ефективності реалізації проекту;

         для даного виду вкладень повинні бути внесені істотні корективи в оцінку їхньої комерційної ефективності через використання показників, які б дозволяли більш повно здійснювати кількісне урахування фінансових вигід від реалізації проекту з урахуванням застосування різних форм його підтримки з боку інших економічних суб'єктів.

Усі інші види ефективності, які використовуються при відборі інвестиційних проектів для подальшого здійснення поза залежністю від сфери їх реалізації, є однаково придатними для використання щодо екологоконструктивних інвестиційних проектів.

Висновки. Таким чином, наведені вище методологічні основи оцінки екологоконструктивної інвестиційної діяльності дозволяють дійти висновку, що на сучасному етапі не існує загальної методики оцінки екологоконструктивних проектів, реалізація яких повинна позитивно впливати на навколишнє природне середовище та сприяти прогресивному розвитку господарської діяльності. Основні методологічні принципи, які базуються на підходах традиційної економіки, орієнтовані на оцінку комерційної ефективності інвестиційних проектів. На наш погляд, існує об’єктивна необхідність розроблення адекватних сталому розвитку науково-методологічних та методичних підходів, практичних алгоритмів інтегральної оцінки ефективності екологоконструктивної інвестиційної діяльності, що є подальшим напрямом нашого дослідження.

1.2    Методика розробки екологічної стратегії підприємства

Базою для формування механізму управління еколого-економічними процесами є екологічна політика підприємства, яка розкриває принципи розвитку та формування еколого-економічних цілей і завдань підприємства. Відповідно до цього екологічна політика повинна включати усвідомлення працівниками та менеджерами підприємства необхідності здійснення еколого-економічних процесів з урахуванням вимог держави, населення, конкурентів та інших контрагенті , інтереси яких зачіпаються екологічними аспектами діяльності підприємства.

Еколого-економічні цілі і завдання окреслюють сферу стратегічних інтересів підприємства. Саме в процесі визначення цілей необхідно вирішити конфлікт інтересів економіки та екології. Традиційно виділяють два основних напрямки: домінування економічних цілей або переважання екологічних [19]. Концепція управління еколого-економічними процесами передбачає узгодження екологічних та економічних цілей підприємства шляхом вибору оптимальної екологічної стратегії.

Згідно з цією концепцією виділяють наступні критерії яким повинні відповідати екологічні цілі підприємства:

• конкретними - екологічна мета повинна бути пов'язана з певною областю екологічної діяльності підприємства, повинна бути досту-пною і зрозумілою для керівництва і персоналу підприємства, зовнішніх зацікавлених сторін;

• реально досяжними - досягнення поставлених екологічних цілей повинне бути підтверджене наявністю необхідних фінансових, матеріальних і трудових ресурсів;

• вимірними - при встановленні екологічних цілей слід враховувати чинник можливості оцінки їх досягнення. Для цього необхідно розробити набір кількісних і якісних показників, що дозволяють оцінювати результати, що досягаються в рамках поставлених цілей;

• результативними - кожна мета повинна бути пов'язана з отриманням підприємством (зокрема, керівництвом і персоналом) певнихвигод;

• взаємозв'язаними і взаємодоповнюючими - оскільки екологічні цілі об'єднані екологічною політикою підприємства, то реалізація кожної з них залежить від реалізації інших цілей;