Оптимальним планом для підприємства 1 є
, причому прибуток становить
.
Складемо симплекс-таблицю "Підприємство 2":
Табл. 2.2
Підприємство 2
|
Базис |
В |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
x5 |
|
x4 |
2200 |
3.7 |
5.1 |
3.9 |
1 |
0 |
|
x5 |
1750 |
4.1 |
3.3 |
2.1 |
0 |
1 |
|
F(X0) |
0 |
-48.67 |
-52.37 |
-57.44 |
0 |
0 |
|
x3 |
564.1 |
0.95 |
1.31 |
1 |
0.26 |
0 |
|
x5 |
565.38 |
2.11 |
0.55 |
0 |
-0.54 |
1 |
|
F(X1) |
32402.05 |
5.82 |
22.74 |
0 |
14.73 |
0 |
Оптимальним планом для підприємства 2 є
, причому прибуток становить
.
Для обрахування оцінки ризику щодо отримання максимального
прибутку за загальним коефіцієнтом варіації необхідні такі дані:
Табл. 2.3
|
Варіанти проектів |
Запроектований прибуток, тис. грн. Р |
Значення ймовірності, Q |
Сподіваний дохід, E (E=P*Q) |
|
|
|
|
|
|
проект А |
20 |
0,2 |
4 |
|
проект Б |
10 |
0,6 |
6 |
Дисперсія - це середньозважена величина квадратів відхилень
дійсних результатів від середніх очікуваних [6]. Обчислити дисперсію можна за
такою формулою:
,
де S2 - дисперсія,-запроектований прибуток,- значення
ймовірності.
Середньоквадратичне відхилення визначають як корінь
квадратний з дисперсії за формулою:
,
Коефіцієнт варіації - це відношення середньоквадратичного
відхилення до середньої арифметичної, який показує ступінь відхилення отриманих
значень:
,
де, S - середньоквадратичне значення,
Е - сподіваний дохід.
В результаті виконання математичних дій, отримаємо результат:
Табл. 2.4
|
Варіанти проектів |
Дисперсія, S2 |
Середньоквадратичне відхилення, S |
Коефіцієнт варіації, CV |
|
Проект А |
80 |
8,9 |
2,2 |
|
Проект Б |
60 |
7,75 |
1,3 |
Ризик нижчий там, де коефіцієнт варіації нижчий. Тобто
перевагу має той проект, де коефіцієнт варіації нижчий, а співвідношення ризику
і доходу сприятливіше. Проведені вище розрахунки стверджують нижчу
ризикованість проекту Б, тому капітальні вкладення доцільніше вкладати саме в
цей проект.
Нехай підрозділ ДСНС України у Львівській області вкладає
свої кошти в сумі К для закупівлі відеокамер для захисту прилеглої території,
сповіщувачів а також систем протипожежного захисту у 3 відділення банку (К1,
К2, К3). Відома динаміка цін за місяць на банківському ринку. Розрахувати
прибутковість сподіваної норми прибутку і ризик для трьох банків; дати характеристику
систематичного ризику для кожного а також оптимізувати портфель цінних паперів
за моделями Марковіца.
Табл. 3.1
Грошовий обіг банків за останній місяць
|
Дні |
Ціна ак 1 |
Ціна ак 2 |
Ціна ак 3 |
|
1 |
66 |
52 |
77 |
|
2 |
61 |
104 |
81 |
|
3 |
83 |
36 |
42 |
|
4 |
56 |
31 |
60 |
|
5 |
49 |
92 |
61 |
|
6 |
75 |
72 |
42 |
|
7 |
62 |
94 |
95 |
|
8 |
71 |
93 |
90 |
|
9 |
53 |
61 |
47 |
|
10 |
26 |
103 |
86 |
|
11 |
54 |
48 |
100 |
|
12 |
57 |
50 |
83 |
|
13 |
50 |
69 |
82 |
|
14 |
64 |
52 |
29 |
|
15 |
41 |
104 |
50 |
|
16 |
74 |
38 |
88 |
|
17 |
88 |
66 |
65 |
|
18 |
75 |
102 |
65 |
|
19 |
59 |
95 |
94 |
|
20 |
55 |
58 |
37 |
|
21 |
52 |
37 |
43 |
|
22 |
28 |
53 |
45 |
|
23 |
37 |
83 |
83 |
|
24 |
65 |
59 |
83 |
|
25 |
79 |
64 |
94 |
|
26 |
41 |
55 |
39 |
|
27 |
91 |
42 |
100 |
|
28 |
102 |
50 |
56 |
|
29 |
95 |
61 |
73 |
|
30 |
53 |
77 |
103 |
Для ефективної роботи на нестабільних банківських ринках була запропонована нова модель формування інвестиційного портфеля, яка отримала назву модель "Шарпа". Ця модель заснована на взаємозв'язку доходності кожного цінного паперу з усього безлічі N цінних паперів з прибутковістю одиничного портфеля їх цих паперів [7].
Модель "Шарпа" з'єднує прибутковість цінного паперу
з прибутковістю одиничного портфеля і ризиком цього цінного паперу за допомогою
функції лінійної регресії. Формула прибутковості цінного паперу наступна:
![]()
прибутковість цінного паперу;прибутковість одиничного портфеля;
βi-коефіцієнт чутливості до зміни прибутковості цінного паперу, коефіцієнт регресії в рівнянні прибутковості;
- середня прибутковість цінного паперу;
- середня прибутковість одиничного портфеля.
Табл. 3.2
Дохід цінних паперів
Дані, які виділені в останньому рядку - показник середньої дохідності. В моделі "Шарпа" ризик цінного паперу являє собою сукупність коефіцієнт бета і залишковоий ризик. Залишковим ризиком називають ступінь розкиду значень дохідності цінного паперу щодо лінії регресії [8].
Прибутковість в моделі "Шарпа" обчислюється так:
Табл. 3.3
Дохід одиничного портфеля
Ризик обчислюємо за такою формулою:
Завдання формування оптимального портфеля за моделлю
"Шарпа", де ми максимізували дохідність інвестиційного портфеля і
встановлюємо допустимий рівень ризику, буде виглядати наступним чином.
Обернена задача формування оптимального портфеля, де ми
мінімізуємо загальний ризик інвестиційного портфеля з фіксованим рівнем
прибутковості, має наступний вигляд:
Наступним етапом розрахуємо прибутковості цих акцій за
наступною формулою:
поточна прибутковість акції;поточна вартість акції;- вартість акції в попередньому періоді.
І аналогічно розраховуємо прибутковості всіх акцій.
Наступним етапом, для кожної акції розрахуємо середнє
значення прибутковості за весь місяць, тобто за всі тимчасові відрізки. Формула
для розрахунку наступна:
![]()
|
Бета |
0,484088393 |
1,010185508 |
1,505726099 |
Рис. 3.1. Коефіцієнт бета (β)
Наступним етапом розрахуємо залишковий ризик, який являє
собою ступінь розкиду прибутковості цінного паперу щодо лінії регресії [9].
Формула розрахунку залишкового ризику наступна:
При формуванні інвестиційного портфеля з цих акцій нам ще
буде потрібно розрахувати ризик одиничного портфеля:
.3 Оптимізація портфеля цінних паперів за моделями Марковіца
Модель базується на тому, що показники прибутковості різних цінних паперів взаємопов'язані: із зростанням дохідності одних паперів спостерігається одночасне зростання і за іншими паперами, треті залишаються без змін, а в четвертих, навпаки, дохідність знижується. Такий вид залежності не детермінованим, тобто однозначно визначеним, а є стохастичним, і називається кореляцією.
Модель Марковіца має такі основні припущення: ,
за дохідність цінних паперів приймається математичне очікування дохідності;
за ризик цінних паперів приймається середньоквадратичне відхилення дохідності;
вважається, що дані минулих періодів, які використані при розрахунках дохідності і ризику, повністю відображають майбутні значення дохідності;
ступінь і характер взаємозв'язку між цінними паперами виражається коефіцієнтом лінійної кореляції [10].
Обрахуємо модель Марковіца покроково. У першому кроці введемо
вхідні значення, згідно даного варіанту.
Табл. 3.4
Вхідні значення
У другому кроці ми знаходимо очікуваний дохід і стандартне
відхилення для кожної акції.
Табл. 3.5
Очікуваний дохід і стандартне відхилення для кожної акції
У третьому кроці будуємо дві транспоновані матриці для
очікуваних доходів. В таблиці 3.5 стовпці е та w, їх і транспонуємо.
Табл. 3.6
Транспоновані матриці
|
wT |
1,654046 |
0,14505 |
-0,799095 |
|
eT |
0,075715 |
0,143298 |
0,1414356 |
Створюємо коваріаційну матрицю. Коваріація визначає залежність однієї акції від іншої.
В коваріаційній матриці показані залежності всіх акцій.
Табл. 3.7
Коваріаційна матриця
Обчислимо ризик (стандартне відхилення) портфеля. Формула дисперсії портфеля коштів:
Після обрахунків за формулою, отримано значення дисперсії :
0,5735. Обчислимо координати портфеля:портфель з мінімальним сподіваним
доходом; h - це портфель з максимальним сподіваним доходом [11].
Рис. 3.2. Координати портфеля
Після чого знаходимо значення ефективного портфелю для заданої дохідності. Результат обрахунків наведено у Додатку В.
Обчислення коваріації у середовищі Excel наведено у Додатку
Г.
Постановка задачі: спроектувати захищену комп’ютерну мережу, яка містить 14 комп’ютерів. Відстані між комп’ютерами вказані на графі. Необхідно визначити зв`язки цієї мережі. Зокрема:
- Виконати правильну нумерацію графу.
- Побудувати мінімальне дерево-остов.
- Визначити кількість шляхів від комп’ютера 1 до комп’ютера 14 та описати їх.
- Визначити та вказати найкоротші шляхи.
Темпи виробництва, його масштаби та спеціалізація окремих галузей, багатопрофільні зв’язки обумовлюють необхідність розробки ефективних методів планування та управління, які б давали можливість оцінити змінний стан системи та передбачити її майбутнє, щоб оптимізувати відповідний процес і керувати його перебігом. Системи об’єктів дослідження разом зі зв’язками між ними називаються мережею. Графічне зображення множини досліджуваних об'єктів і зв'язків між ними називається графом.
Граф доцільно зображати у вигляді діаграми. На діаграмі об'єкти зображаються пронумерованими точками або кружками, які називаються вершинами, зв'язки між об'єктами -відрізками ліній, які з'єднують відповідні об'єкти. Якщо зв'язок між двома об'єктами А та В однобічний (від А до В є зв'язок, а зворотний зв'язок відсутній), то це зображається орієнтованим відрізком, стрілка якого відповідає напрямку зв'язку. Такий однобічний орієнтований відрізок називається дугою, а графічне зображення неорієнтованих попарних зв'язків між об'єктами -ребрами (ситуація, коли об'єкт А може бути пов'язаний з об'єктом В і навпаки). Граф, вершини якого мають лише однобічний зв'язки, називається орієнтованим, або орграфом. Маємо такий граф комп’ютерної мережі з вказаними відстанями між вершинами (комп`ютерами ). Виконаємо правильну нумерацію графа [12].
Рис. 4.1. Нумерація графа
Виконавши правильну нумерацію графа мережі, можна ефективно реалізувати алгоритм пошуку найкоротшого шляху між заданими вершинами. Реалізацію алгоритму приведено до побудови послідовності шляхів з однієї дуги, двох дуг, трьох дуг і т. д., які з’єднують вершини певного рангу з кінцевою вершиною. При цьому перегляд вершин виконується в послідовності зменшення їх номерів. На кожному етапі алгоритму відбувається перехід від вершини більш високого рангу до вершини меншого рангу за умови, що із множини всіх шляхів, які починаються в одній і тій же вершині, необхідно залишити для наступного кроку реалізації алгоритму лише найкоротший шлях від цієї вершини до завершальної. За правильної нумерації вершин такий упорядкований перехід у послідовності зменшення рангів відбувається автоматично, навіть за умови, коли нумерацію рангів вершин опущено.