Курсовая работа (т): Визначення оптимальних показників діяльності структурного підрозділу Державної служби України з надзвичайних ситуацій у галузі інформаційної безпеки

Нумерацію виконаємо у довільному порядку, але від 1-ї вершини наступною по порядку буде та вершина, шлях до якої найкоротший і позначимо цю вершину 2, а всі інші нумеруємо довільно.

Рис. 4.2. Довільна нумерація вершин

При побудові графу планування захищеної мережі необхідно дотримуватися певних правил, щоб у подальшому можна було досліджувати його.

. Граф планування захищеної мережі не повинен мати "глухих кутів", тобто подій, з яких не виходить жодної роботи, окрім завершальної події. Поява "глухих кутів" подій свідчить про не досить ретельно виконаний аналіз взаємозв’язків.

. На графові не може бути "хвостових" подій (окрім вихідної події), тобто подій, яким не передує жодна робота. Такою "хвостовою"подією є подія яка не може відбутися, отже, не можуть відбутися і наступні події.

. Граф не може мати замкнутих контурів і петель, тобто шляхів, які з’єднують певні події з ними ж. Поява замкнутих контурів вимагає перегляду складу робіт та їх взаємозв’язків, після змістовного аналізу яких завжди з’являється можливість уникнути замкнутих контурів і петель.

. На графові планування захищеної мережі повинна бути лише одна вихідна та лише одна завершальна подія [13].

Під час проектування залізниць,комп’ютерних мереж, ліній електропередач та інших ліній комунікації виникають проблеми побудови мережі з мінімальними витратами. Теоретично таке завдання успішно вирішується через побудову мінімального остовного дерева. Це завдання має низку методів рішення.

Інтерфейс програми має бути таким. Спочатку користувач вводить порядок графа, щоб програма могла сформувати таблицю введення даних (матриця терезів) з певним кількістю рядків і шпальт. Далі програма створює якийсь масивa [14] [14] (передбачається, що кількість вершин графа менше, або рівне 14). Цей масив ініціалізується: кожному a[i] [j] присвоюється 100 (передбачається, що максимальна довжина ребра менше 100). Потім дані з таблиці введення копіюються в масив. У осередку таблиці щось міститься у масив щось копіюється. Потім робиться цикл, який переривається тільки тоді, коли всі елементи масиву стануть знову рівні 100. Як працює цикл? Спочатку перебуває мінімальний елемент масиву (в галузі вище головною діагоналі матриці введення). Він запам'ятовується (змінна buf) і його присвоюється 100. Відповідно до алгоритму Прима, якщо ребро підходить мінімальний елемент викреслюється, а цикл починається з початку. Підходяще ребро чи ні? Складається масив з n елементів. Кожен елемент дорівнює 1 чи 0. Коли вершина входить у дерево, в елемент масиву з її номером записується 1 (спочатку всі елементи масиву, крім першого рівні 0). Щоб визначити підходяще ребро чи ні, треба подивитися, чи містяться одиниці в масиві (номери елементів рівні номерам вершин ребра). Якщо номерам вершин ребра відповідають обидві одиниця, отже, ребро не підходить. Якщо це основна умова не виконується - ребро підходить. Алгоритм перестає працювати, коли всі вершини включені у новий граф.

Окремо можна назвати процедуру малювання графа. Програма створює двомірний масив координат вершин графа (>krug [2] [14]). Вершини розташовуються на окружності на рівній відстані друг від друга. Такий спосіб дуже зручний, бо не треба тривожитися, що ребра будуть нашаровуватися одне на інше.

Визначимо кількість можливих шляхів від комп’ютера 1 до комп’ютера 14 та опишемо їх.

Розглянувши всі можливі шляхи та знайшовши їх довжини бачимо що в нашому графі захищеної мережі є лише два найкоротших шляхи 1,2,6,9,8,12,14 та 1,3,6,9,8,12,14 довжина яких складає 19 одиниць.

Пошук найкоротшого шляху між заданими вершинами (комп’ютерами) дає можливість визначити найкоротший шлях та найменшу відстань від довільної вершини графу, що в свою чергу дозволяє побудувати захищену комп’ютерну мережу з мінімальними витратами.

Висновки

В ході виконання курсової роботи мною було розглянуто та опрацьовано основні оптимальні показники діяльності структурного підрозділу ДСНС України. Під час роботи основну увагу булу приділено таким типам задач як: оцінка ефективності і ризикованості рішень фахівця ІБ, визначення оптимального плану засобами стохастичного програмування, фінансові ризики та оцінка ступеня ризику, застосування теорії графів в ІБ.

На основі розглянутого матеріалу можна зробити висновки, що при вирішенні складних завдань з багатьма факторами, для вибору оптимального рішення використовується математичне моделювання. У цьому випадку за допомогою математичної моделі відбирається серед безлічі єдиний варіант, виходячи з залежностей, закладених в алгоритмі, і прийнятого критерію оцінки ефективності. Експерт має критично оцінити практичний сенс пропонованого варіанту, врахувати вплив соціальних,психологічних та інших факторів, не врахованих в моделі.

Прийняття управлінських рішень передбачає формування певного уявлення про систему управління і процесів, що в ній відбуваються. Основним інструментальним методом такого формування є метод моделювання - спосіб теоретичних і практичних дій, спрямованих на створення і використання образу реального об’єкта (моделі), що відбиває основні властивості об’єкта.

Практичні завдання економіко-математичного моделювання містять: аналіз економічних об’єктів і процесів, прогнозування розвитку економічних процесів, прийняття управлінських рішень на всіх рівнях ієрархії управління.

Використана література

1       Основні підходи до моделювання інформаційної безпеки. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"826101.files/image071.gif">

Додаток Б

Додаток В

Додаток Г