,
де k - кількість інтервалів; s - кількість числових характеристик закону розподілу ( середнє значення і дисперсія).
Теоретичне χ2 знаходиться
з таблиці 4 імовірнісних характеристик. Якщо розраховане значення χ2 перевищує
теоретичне його значення, то гіпотеза о нормальному розподілі відкидається. У
протилежному випадку гіпотеза приймається і розрахункова пропускна здатність
транспортної системи при імовірносно-статистичному підході для
нормального закону розподілу визначається за формулою .
Таблиця 4 - Значення
в
залежності від r і Р
|
R |
Р |
|||||||||||
|
|
0,99 |
0,95 |
0,90 |
0,80 |
0,70 |
0,50 |
0,30 |
0,20 |
0,10 |
0,05 |
0,02 |
0,01 |
|
1 |
0,00 |
0,00 |
0,01 |
0,06 |
0,14 |
0,45 |
1,07 |
1,64 |
2,71 |
3,84 |
5,41 |
6,64 |
|
2 |
0,02 |
0,10 |
0,21 |
0,44 |
0,71 |
1,38 |
2,41 |
3,22 |
4,60 |
5,99 |
7,82 |
9,21 |
|
3 |
0,01 |
0,35 |
0,58 |
1,00 |
1,42 |
2,37 |
3,66 |
4,64 |
6,25 |
7,82 |
9,84 |
11,3 |
|
4 |
0,29 |
0,71 |
1,06 |
1,64 |
2,20 |
3,36 |
4,88 |
5,99 |
7,78 |
9,49 |
11,6 |
13,2 |
|
5 |
0,55 |
1,14 |
1,61 |
2,34 |
3,00 |
4,35 |
6,06 |
7,29 |
9,24 |
11,0 |
13,3 |
15,0 |
|
6 |
0,87 |
2,20 |
3,07 |
3,83 |
5,35 |
7,23 |
8,56 |
10,6 |
12,5 |
15,0 |
16,8 |
|
|
7 |
1,23 |
2,17 |
2,83 |
3,82 |
4,67 |
6,35 |
8,38 |
9,80 |
12,0 |
14,0 |
16,6 |
18,4 |
|
8 |
1,64 |
2,73 |
3,49 |
4,59 |
5,53 |
7,34 |
9,52 |
11,0 |
13,3 |
15,5 |
18,1 |
20,1 |
|
9 |
2,09 |
3,32 |
4,17 |
5,38 |
6,39 |
8,34 |
10,6 |
12,2 |
14,6 |
16,9 |
19,6 |
21,7 |
|
10 |
2,56 |
3,94 |
4,86 |
6,18 |
7,27 |
9,34 |
11,7 |
13,4 |
15,9 |
18,3 |
21,2 |
23,2 |
|
11 |
3,57 |
5,23 |
6,30 |
7,81 |
9,03 |
11,3 |
14,0 |
15,8 |
18,5 |
21,0 |
24,1 |
26,2 |
Висновок: Провівши розрахунки
ми бачимо, що розрахункова пропускна здатність ланки «поле-ЗК»
=91,43
бунк/р.д кількість комбайнів
=6 од.
=0,63. З
розрахунків бачимо, що перевірка показала неправомірність нормального закону
розподілу за яким х2=0,71, а розраховане нами значення х2 значно його
перевищує. Гіпотеза про нормальний розподіл відкидається.
.2 Пропускна здатність ланок ЗТК із
урахуванням детермінованого підходу
Пропускна здатність першої ланки
«поле - ЗК» ланцюга з урахуванням детермінованого підходу (в бункерах за
робочий день) визначається як
, бунк./р.д,
- кількість (одиниць) комбайнів, що
необхідні для збирання урожаю з площі поля S, га
при урожайності зерна U, т/га та продуктивності
комбайна за годину змінного часу
знаходиться за формулою (числові значення в табл.. 1):
приймаємо ![]()
од.
де СEILING - функція, яка повертає найближче більше ціле значення;
КЗМ - коефіцієнт змінності (1,5), який показує кількість змін (ТЗМ=8 год), що працює комбайн за робочий день (добу);
ДР - кількість робочих днів для збирання зерна за агровимогами (12 днів);
- продуктивність
ЗК за годину змінного часу визначається як
, т/год.,
де
-
продуктивність ЗК за годину робочого (основного) часу, яка знаходиться за
даними технічної характеристики ЗК (табл. 1);
- коефіцієнт використання часу
зміни, який приймається як
=0,8;
tБ
-час заповнення бункера комбайна:
, год.;
ωК - об'єм бункера комбайна, м3;в - об'ємна маса зерна (0,75), т/м3;
tX -
тривалість холостих ходів на поворотах, яка припадає на 1 цикл роботи комбайна
(заповнення бункера зерном). Вона залежить від коефіцієнту робочих ходів
, величина
якого визначається як відношення сумарної довжини робочих ходів ЗК до сумарної
довжини робочих та холостих ходів.
При урахуванні припущення, що робоча швидкість ЗК та швидкість його на поворотах однакова, коефіцієнт знаходиться за формулою:
.
Звідси одержимо:
, год.
Середня величина коефіцієнту робочих ходів за
даними літературних джерел дорівнює
= 0,9. З урахуванням цього
ТР - розрахунковий основний час робочого дня,
який залежить від організації взаємодії роботи машин,
;
![]()
0.8*8*1.5=9.6, год.
- тривалість
робочого циклу ЗК ;
![]()
=0.59+0.065=0.655,
год.
Відповідно пропускна здатність другої ланки «ЗК
- ПП» визначається як
,
де
- кількість бункерів зерна, що
завантажується в ПП за одну його їздку і яка дорівнює кількості одиниць ЗК, що
обслуговуються одним ПП визначається як
Приймаємо![]()
тривалість
робочого циклу (обороту) ПП, що знаходиться з рівняння
,год.;
КМ - коефіцієнт, що враховує додатковий час на маневрування ПП при розвантаженні ПП, КМ =1,5 ;
WШК - продуктивність вивантажувального шнека ЗК, т/год. (табл. 1);
WШП - продуктивність вивантажувального шнека ПП, для розрахунків приймаємо WШП = 1,5 WШК.=1.5*160=240, т/год.
Кількість ПП, які обслуговують групу
ЗК, визначаємо як
, приймаємо ![]()
од.
Вантажопідйомність ПП
визначиться як
, т .
Пропускна здатність третьої
ланки «ПП - АТЗ» визначається як
бунк./р.д.,
де ТРЦ - розрахунковий
цикловий час робочого дня, який залежить від організації взаємодії роботи
машин,
;
- коефіцієнт циклового часу зміни,
який приймається
=0,90.
- тривалість робочого циклу
(обороту) АТЗ.
, год
- тривалість перебування автомобіля
в пункті розвантаження, яка залежить від рівня механізації і організації робіт,
приймаємо 0,1 год;
lij - відстань перевезення зерна з поля (пункту і) в пункт розвантаження (пункт j);
, км/год
-
середня технічна швидкість автомобіля на шляху від поля на тік.
Кількість автомобілів або груп АТЗ
для перевезення зерна визначиться як:
, Приймаємо ![]()
од.
де
-
технологічна продуктивність ЗК;
![]()
=17.6*0.9=15.84, т/год
продуктивність АТЗ:
, т.
- номінальна
вантажопідйомність одного або групи АТЗ, в кузов(и)
яких
вивантажується все зерно, що міститься в ПП. В розрахунках приймаємо рівність із .
Проаналізуємо можливість зменшення
пропускної здатності третьої ланки до гранично можливої - пропускної здатності
другої ланки за рахунок зменшення на одну одиницю кількості автомобілів на
перевезенні зерна. Для аналізу приймаємо умову граничну пропускної здатності
для третьої ланки як
,
де
- пропускна
здатність третьої ланки зі зменшенням кількості АТЗ до nА1 =
nА -1
та відповідним зменшенням тривалості циклового часу до T
.
,год.
Необхідне зменшення
тривалості обороту АТЗ визначиться як
год.
Це зменшення досягається за рахунок
підвищення швидкості АТЗ, яка визначається як
Висновок: Провівши розрахунки
ми визначили пропускну здатність першої ланки «поле - ЗК» ланцюга з урахуванням
детермінованого підходу (в бункерах за робочий день)
бунк./р.д,
пропускна здатність другої ланки «ЗК - ПП»
пропускна здатність
третьої ланки «ПП - АТЗ»
Кількість автомобілів або груп АТЗ
для перевезення зерна
Також
проаналізували можливість зменшення пропускної здатності третьої ланки до гранично
можливої - пропускної здатності другої ланки за рахунок зменшення на одну
одиницю кількості автомобілів на перевезенні зерна. Зменшення кількості АТЗ на
1 одиницю, без гальмування технологічного процесу, досягається завдяки
зменшення тривалості обороту АТЗ на 0,63год, чому сприяє збільшення швидкості
АТЗ з 25 км/год до 44,4 км/год.
1.3 Аналіз пропускної здатності
транспортно-технологічного комплексу з
безбункерними комбайнами
Для збирання урожаю зеленої маси на силос, картоплі та частково цукрових буряків застосовуються безбункерні комбайни. Під час роботи комбайни рухаються по робочої ділянці сумісно з транспортним засобом (ТЗ) - тракторним причепом або автомобільним транспортним засобом (АТЗ) і завантажуються продукцією урожаю. Після заповнення кузова чергового ТЗ, він від’їзджає на приймальний пункт, розвантажується і повертається до комбайна. Для виключення зупинок за комбайнами закріплюється група ТЗ, які по черзі завантажуються збираємою продукцією. Методика вибору альтернативних варіантів кількісного складу транспортних засобів під час збирання та прямого перевезення, коли застосовують безбункерні комбайни і виконуються прямі перевезення продукції від комбайнів, має певні особливості.
Пропускна здатність ЗТК дорівнює
пропускної здатності першої ланки «поле - (ЗК)» та згідно аналітичних
залежностей визначається кількістю ТЗ (одиниць), які завантажуються в ТЗ за
робочий день як
, од./р.д,
де
- тривалість
робочого циклу ЗК, год.;
tК
- час заповнення
кузова ТЗ:
, год.;
- розрахунковий основний час
робочого дня, год.;
ωК - місткість кузова ТЗ, м3;в - об'ємна маса продукції, т/м3;
- продуктивність
комбайна за годину основного часу, т/год;
tX -
тривалість холостих ходів на поворотах, яка припадає на 1 цикл роботи комбайна
(заповнення кузова ТЗ). Вона залежить від коефіцієнту робочих ходів
, величина
якого визначається як відношення сумарної довжини робочих ходів ЗК до сумарної
довжини робочих та холостих ходів.
При урахуванні припущення, що
робоча швидкість ЗК та швидкість його на поворотах однакова, коефіцієнт знаходиться
за формулою:
.
Звідси одержимо:
, год.
Середня величина коефіцієнту
робочих ходів за даними літературних джерел дорівнює
= 0,9. З
урахуванням цього
На підставі рівнянь (1 - 4)
пропускна здатність першої ланки «поле - ЗК» комплексу визначається як
,од./р.д.
де
-
кількість (одиниць) ЗК, що працюють в полі;
q - вантажопідйомність ТЗ, т.
- коефіцієнт використання часу
зміни;