Курсовая работа (т): Визначення раціональних параметрів перевезення вантажів

 (4 )

В окремих випадках ступінь стохастичності транспортних потоків, що надходять на обслуговування , невідома. Для такої ситуації

 (5 )

де j - коефіцієнт, що відображає вплив стохастичності потоку на рівень завантаження пункту взаємодії , j = 0,35 - 0,45.

Висновок: Провівши розрахунки визначили Середньозважена вартість 1 год. простою транспортної одиниці  оптимальний рівень завантаження пункту взаємодії визначається за формулою  Оптимальна кількість ВРМ на одно канальному пункті взаємодії (машини взаємозамінні ) для середньої тривалості обслуговування транспортної одиниці  одиниць.   А також оволоділи методикою визначення раціональних параметрів взаємодії залізничного та автомобільного транспорту .

2.4 Розрахунок обсягу перевалки за прямим варіантом з залізничного транспорту на автомобільний

Розглядається пункт взаємодії автомобільного та залізничного транспорту як одноканальний пункт взаємодії. Залізничний транспорт доставляє вантаж на пункт взаємодії, автомобільний вивозить. Добовий вантажопотік становить Q, т. тарно-штучних вантажів. В одній разової подачі вантажу залізничним транспортом QB = 250 т (4 вагони по 62,5 т. вантажів), з боку автотранспорту застосовані автомобілі з вантажопідйомністю q = 5 тонн. Вхідний потік подач вагонів і автомобілів описується законом Пуассона. Тривалість роботи залізничного транспорту та пункту взаємодії Т = 24 год. на добу, автомобільного ТА = 14 год. Імовірність безвідмовної роботи вантажно-розвантажувальних механізмів (ВРМ) РМ = 0,9, а імовірність того, що немає потреби у розвантаженні вантажу на склад для виконання технологічних операцій РС = 0,9. Обсяг сортування вантажу на складі С = 3 % вантажопотоку, що проходить через склад.

У зв'язку з тим, що автотранспорт працює тільки протягом двох змін, необхідно спочатку встановити обсяг перевалки з залізничного транспорту на автомобільний за цей період.

Переробна спроможність вантажного фронту (ділянки вантажного двору, де безпосередньо завантажують і розвантажують вагони і автомобілі) - це найбільша кількість тонн вантажу або вагонів, яке може бути вивантажено (завантажено). Переробна спроможність вантажного фронту по зв'язках 1-3, 1-2, 2-3 відповідно до потокового графу (рис. 2.1) також розраховується з урахуванням тривалості періоду роботи автомобільного транспорту:

П'1-3 = П1-3 ТА =6714 = 938 т = 0,938 тис.т;

П'1-2= П1-2 ТА =7214= 1008 т = 1,008 тис.т;

П2'-3 = П2-3 ТА=5714= 798 т. = 0,798 тис.т.

Рис. 2.1 Потоковий граф перевантаження із залізничного транспорту на автомобільний: 1 - залізничний транспорт, 2 - склад, 3 - автомобільний транспорт

Маса вантажу, яка надійде на вантажний фронт за час ТА

Q'=QTA /T = 1,1414:24 = 0,665 тис. т.

Кількість вантажу, що перевантажується за схемою вагон - автомобіль, може бути визначено за формулою

Q1-3 = η′ Q′,

де η′ - частка вантажу, що переробляеться за схемою вагон - автомобіль за час TА.

Частка вантажу, що перевантажується по прямому варіанту за час роботи автотранспорту, може бути визначена за формулою:

η′ = ( - В - )/ 2А = (0,63 - )/(2*-0,008) = 1,115

де А, В и С - коефіцієнти, значення яких визначаються наступним чином:

А = Р*Q (П′1-2 П′2-3 - П′1-3 П′2-3 - П′1-3 П′1-2 + (П′1-3)2) = 0,7*1,14* (1,008*0,798 - 0,938*0,798 - 0,938*1,008 + 0,9382) = - 0,008;

В = Р*Q (П′1-3 П′2-3 + П′1-3 П′1-2 - 2(П′1-3)2) - (П′1-3)2 П′1-2 П′2-3 = 0,71*1,14* (0,938*0,798 +0,938*1,008 - 2*0,9382) - 0,9382 1,008 0,798 = - 0,63;

С = Р*Q (П′1-3)2 = 0,71*1,14*0,9382 = 0,712

В окремому випадку, коли А = 0, частка вантажу, що перевантажується запрямим варіантом з вагонів в автомобілі за час роботи автотранспорту, буде визначатися таким чином:

η′ = (РQ) / (П′1-2 П′1-3) .

Значення коефіцієнта Р, що входить до формул - , визначається таким чином:

P = (1 - P0В )(1 - P0А ) PС Pм П′1-3 =(1 - 0,07) (1 - 0) 0,9 0,9 0,938=0,71,

де P0В , P0А - ймовірність того, що за час TА на вантажний фронт не прибуде відповідно, жодного вагона або автомобіля . Для пуассонівського вхідного потоку, який характеризується середньою інтенсивністю потоку подачі вагонів і автомобілів, ймовірність того, що за час TА на вантажний фронт не прибуде жодного вагона або автомобіля, відповідно будуть визначатися за формулами:

PВ0 = e−λВ TА =e−0,19*14 = 0,07А = e−λА TА =e−16,28*14  0.

Середня інтенсивність потоку подач вагонів

 подач/год.

Середня інтенсивність потоку автомобилів

 авт./год.

Таким чином відповідно рівнянню , за прямим варіантом буде перевантажено

 т.

Частка вантажу, перевантажена з вагонів у автомобілі за прямим варіантом:

 = 742 : 1140 = 0,651.

Розрахунковий обсяг вантажопереробки вантажного фронту в пункті взаємодії залізничного та автомобільного транспорту

Qп = Q (η + (1 - η) Kп + (1 - η) С) = 1140( 1,115 + (1 - 1,115)2 + (1 -

,115)0,03) = 1245 т.,

де Qп - розрахунковий обсяг вантажопереробки, т;П - кількість повторних переробок вантажу при перевантаженні його

через склад (у даному прикладі Кп = 2);

С - коефіцієнт, що враховує додатковий обсяг переробки вантажів, викликаний сортуванням, зважуванням та іншими операціями з вантажем на складі (за умовою завдання С= 3 %) .

Висновок: Провівши розрахунки визначили Переробну спроможність вантажного фронту яка розраховується з урахуванням тривалості періоду роботи автомобільного транспорту:П'1-3 = 0,938 тис.т; П'1-2= 1,008 тис.т; П2'-3= 0,798 тис.т. Маса вантажу, яка надійде на вантажний фронт за час Q'= 0,665 тис.т коефіцієнти: А = -0,008; В = - 0,63; С = 0,712 Розрахунковий обсяг вантажопереробки вантажного фронту в пункті взаємодії залізничного та автомобільного транспорту Qп = 1245 т., А також оволоділи методикою визначення раціональних параметрів взаємодії залізничного та автомобільного транспорту .

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Фришев С.Г., Колосок І.О., Коцюк О.Я. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Взаємодія видів транспорту”. - К.: НТУ, 2009. - 28 с.

. Краткий автомобильный справочник. - М.: Транспорт, 1983. - 220 с.

. Основы взаимодействия железных дорог с другими видами транспорта / Под ред. В.В.Повороженко. - М.: Транспорт, 1986. - 215 с.

. Правдин Н.В., Негрей В.Я., Подкопаев В.А. Взаимодействие видов транспорта. - М.: Транспорт, 1989. - 208 с.

. Правдин Н.В., Негрей В.Я. Взаимодействие различных видов в транспортных узлах. - Минск: Высш. шк., 1983. - 247 с.

. Пиньковецкий С.У., Шишков В.И., Батаев В.А. Организация работы автотранспорта в транспортных узлах. - М.: Транспорт, 1986. - 207 с.

Додаток

Варіанти завдання: технічна характеристика комбайна та агротехнічні умови роботи ЗТК

Варіанти завдання: технічна характеристика комбайна та агротехнічні умови роботи ЗТК

Завдання для виконання розділу 1.3

№ - індивідуальний номер варіанта роботи студента згідно журнального списку:

1)      умови роботи =1 од., ТЗМ = 8 год., КЗМ=1,5,  =0,1 год.;

2)      = 50 +0,5№, т/год.;

3)      Q =5 + 0,5№, т;

)        = 0,7 +0,01№;

)        lij = 5 + 0,5№, км;

6)      vT =30 +0,3№, км/год.

Завдання для виконання розділу 1.4

№ - індивідуальний номер варіанта роботи студента згідно журнального списку:

)        QC = 224 + 10№;

8)      qA = 5,0 + 0,2№;

9)      = 0,6 +0,1№;

)        = 0,7.

Данні індивідуального завдання для виконання роботи за підрозділом 2.3

  вагонів  автомобілів

вагона

Свавтомобіля

СаВРМ

№ - індивідуальний номер завдання студента відповідно журнального списку

Завдання для виконання розділу 2.4

Визначити обсяг перевалки тарно-штучних вантажів за прямим варіантом з залізничного транспорту на автомобільний, а також розрахунковий обсяг переробки в пункті, якщо відомо, що добовий вантажопотік Q = 1100 +10 №, т. Переробна здатність ВРМ перевантаження: за прямим варіантом складає П1-3 = 65 +0,5 №, т / рік, при розвантаженні вантажу з вагона на склад - П1-2 = 70 +0,5 №, т / рік і при завантаженні вантажу зі складу на автомобіль - П2-3 = 55 + 0,5 №, т / рік, де № визначає індивідуальний номер варіанта роботи студента.