Материал: Kriminalne_pravo_praktikum

Кримінальне право України. Практикум

Берзін П. Особливості «фіксації» наслідків людської поведінки у кримінально-правових нормах // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 11. – С. 7-11.

Берзін П. С. Про співвідношення понять «наслідки» та «шкода» у кримінальному праві: внутрішньосистемні аспекти // Наука і правоохорона. – 2008. – № 2. – С. 73-80.

Берзін П. С. Особливості «інверсійної (негативної) форми» відображення наслідків у складі злочину: формально-логічні та внутрішньосистемні аспекти // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення. Прогалини у кримінальному законодавстві. Міжнародний симпозіум, 12-13 вересня 2008 р. Тези і реферати доповідей, тести повідомлень. – Львів, 2008.

– С. 202-206.

Бойко А.И. Преступное бездействие. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. – 320 с.

Даньшин І., Лисодєд О. До питання про поняття злочинної діяльності // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 3. – С. 94-99.

Козаченко И.Я., Курченко В.Н., Злоченко Я.М. Проблемы причины и причинной связи в институтах Общей и Особенной частей отечественного уголовного права. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2003. – 791 с.

Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. – М.: Юрид. лит., 1960. – С. 7 – 22, 34 – 98, 131 – 156, 185 – 197.

Малинин В.Б. Причинная связь в уголовном праве. – СПб.: Издво «Юридический центр Пресс», 2000. – 316 с.

Миколенко О.М. Суспільно небезпечні наслідки як факультативна ознака складу злочину // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2005. – № 2. – С. 98-101.

Мошкош Я. Зміст та об’єктивні форми злочинної дії // Право України. – 1996. – № 11. – С. 53 – 57.

Музика А.А., Багіров С.Р. Причинний зв’язок у кримінальному праві: сучасний стан проблеми // Альманах кримінального права: збірник статей. Вип. 1 / Відповід. ред. П.П. Андрушко, П. С. Берзін.

– К.: Правова єдність, 2009. – С. 324-367.

Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. – Х.: Вища школа, 1982. – 161 с.

Сичов П. Обстановка вчинення злочину: проблемні питання // Право України. – 1998. – № 6. – С. 106 – 107.

Тер-Акопов А.А. Бездействие как форма преступного поведения. – М., 1979. – 151 с.

Глава 1. Програма курсу «Кримінальне право України. Загальна частина»

Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. – К.: Наукова думка, 1985. – С. 106 – 141.

Ярмыш Н.Н. Действие как признак объективной стороны преступления (проблемы психологической характеристики). – Харьков: Основа, 1999. – 84 с.

Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ). – Х.: Право, 2003. – 512 с.

Яценко С.С. Наслідки злочину // Юридична енциклопедія. Т. 4: Н –П. – К.: «Укр. енциклопедія», 2002. – С. 70 – 71.

ДО ТЕМИ 8

Бурдін В.М. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’яніння: Монографія. – К.: Атіка, 2005. – 160 с.

Бурдін В.М. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сильного душевного хвилювання // Життя і право. – 2005. – № 5. – С. 68-74.

Васильєв А.А. Моделі осудності у кримінальному праві // Актуал. пробл. сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Зб. наук. пр.

– Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ. – 2005. – С. 127-129.

Зайцев О.В. Обмежена осудність у кримінальному праві України: Монографія. – Харків: Х., Майдан, 2007. – 240 с.

Зелинский А.Ф. Криминальнаяпсихология:Научно-практическое издание. – К.: Юринком Интер, 1999. – С. 3 – 53, 116 – 138.

Козаченко О. Застосування інших кримінально-правових заходів як альтернатива кримінальної відповідальності юридичних осіб // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 2. – С. 39-41.

Лень В.В. Осудність у кримінальному праві і законодавстві: Монограф. / Передм. д.ю.н., проф. Ю.М. Антоняна. – Д.: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД, 2008. –

Магарін М.С., Бараненко Д.В. Суб’єкт злочину за новим кримінальним законодавством України / Під ред. д.ю.н., проф. Є.Л. Стрельцова. – Одеса: Астропринт, 2001. – 104 с.

Мельник В. До проблеми обмеженої осудності // Право України.

– 1999. – № 1. – С. 102 – 105.

Меркулова В.О. Жінка як суб’єкт кримінальної відповідальності: Монографія / Одеський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ. – О.: НДРВВ ОЮІ НУВС, 2003. – 281 с.

Кримінальне право України. Практикум

Михеев Р.И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. – Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1983. – 300 с.

Мірошніченко Н., Орловська Н. Обмежена осудність та її законодавче вирішення // Право України. – 1997. – № 7. – С. 23 – 24, 29.

Музика А. Ще раз про обмежену осудність // Право України. – 1998. – № 4. – С. 38 – 41, 49.

Назаренко Г.Н. Невменяемость: Уголовно-релавантные психические состояния. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. – 207 с.

Нежурбіда С.І. До питання про зміну визначення неосудності в Кримінальному кодексі України // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 402: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2007. – С. 106-110.

Павлов В.Г. Субъект преступления. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. – 318 с.

Савченко А.В. Юридична особа як суб’єкт злочину: питання реформування кримінального законодавства // Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті європейських інтеграційних процесів. Міжнародна науково-практична конференція. Збірник наукових праць. – К.: Національна академія управління, 2004. – Ч. 2. – С. 464-469.

Ситковская О.Д. Психология уголовной ответственности. – М.: НОРМА, 1998. – 285 с.

Терентьев В.И. Уголовная ответственность специального субъекта преступления по уголовному праву Украины: Монография / Одесская нац. юрид. акад., Николаев. учеб. центр. – Николаев, 2004.

– 189 с.

Трахтеров В.С. Вменяемость и невменяемость в уголовном праве (исторический очерк): Учебное пособие. – Харьков: УЮА, 1992. – 83 с.

Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. – К.: Наукова думка, 1985. – С. 142 – 159.

Устименко В.В. Специальный субъект преступления. – Харьков: Выща школа. Из-во при ХГУ, 1989. – 104 с.

Хавронюк М.І. Деякі проблеми визначення суб’єкта злочину за Кримінальним кодексом України // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2004. – № 9. – С. 134-148.

Глава 1. Програма курсу «Кримінальне право України. Загальна частина»

ДО ТЕМИ 9

Бахуринська О.О. До критики змішаної форми вини у злочині, передбаченому ст. 271 Кримінального кодексу України // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2005. – № 1. – С. 5763.

Беньківський В.О. Деякі теоретичні питання вини // Держава і право/ Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. – 2000. – Вип. 7. – С. 392 – 396.

Берзін П. С. Про особливості врахування наслідків як результату поведінки людини у змісті юридичної конструкції складної вини // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2009. – № 2. – С. 95-102.

Вереша Р.В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України. – К.: Атіка, 2005. – 224 с.

Вереша Р.В. Проблеми вини в теорії кримінального права: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2005. – 464 с.

Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину: Монографія. – К.: Вид-во НАВС України, 1997. – 184 с.

Дагель П. С., Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и ее установление. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1974. – 243 с.

Зелинский А.Ф. Криминальнаяпсихология:Научно-практическое издание. – К.: Юринком Интер, 1999. – С. 54 – 83, 106 – 116, 138 – 194.

Зелинский А.Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении. – Харьков: Выща школа, 1986. – С. 3 – 128.

Зелінський А.Ф., Коржанський М.Й. Корислива злочинна діяльність. – К.: Генеза, 1998. – С. 20 – 119.

Коржанський М.Й. Презумпція невинуватості і презумпція вини: Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 216 с.

Музика А., Багіров С. Диференціація відповідальності за необережні злочини з урахуванням різновидів детермінаційних зв’язків // Право України. – 2004. – № 7. – С. 114-118.

Нежурбіда С.І. Проблеми вдосконалення законодавчого визначення злочинної необережності // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 105: Правознавство. – Чернівці: „Рута», 2001. – С. 96-98.

Нежурбіда С. Щодо питання про інтелектуальний момент злочинної самовпевненості // Тези доповідей Міжнародної науковотеоретичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на

Кримінальне право України. Практикум

рубежі двох тисячоліть». 20 лютого 2003 р., м. Тернопіль. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. – С. 48.

Преступная неосторожность (уголовно-правовое и криминологическое исследование). – К.: Наукова думка, 1992. – С. 9 – 106.

Рарог А.И. Субъективная сторона преступления и квалификация преступлений. – М., 2001. – 134 с.

Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. –

304с.

Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину. – К.: Атіка, 2002. – 144 с. Ситковская О.Д. Аффект: криминально-психологическое иссле-

дование. – М.: Юрлитинформ, 2001. – 240 с.

Тарарухин С.А. Установление мотива и квалификация преступления. – К.: Вища школа, 1977. – 151 с.

Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. – К.: Наукова думка, 1985. – С. 160 – 189.

Хавронюк М.І. Дещо про мету, мотив і спрямованість суспільно небезпечного діяння // Життя і право. – 2004. – № 4. – С. 60-64.

Хавронюк М. Деякі проблеми встановлення вини // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 2. – С. 79-86.

Хавронюк М. Злочини зі складною виною у Кримінальному кодексі України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 3. – С. 9-17.

Якушин В.А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1988. – 128 с.

Якушин В.А. Субъективное вменение и его значение в уголовном праве. – Тольятти: Тол ПИ, 1998. – 296 с.

ДО ТЕМИ 10

Берзін П. Про деякі особливості врахування шкоди об’єкту кримінально-правової охорони у специфічній конструкції складу незакінченого злочину // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 2. – С. 126-129.

Козлов А.П. Учение о стадиях преступления. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. – 353 с.

Назаренко Г.В., Ситникова А.И. Неоконченное преступление и его виды: Монография. – М.: Ось – 89, 2003. – 160 с.

Панько К.А. Добровольный отказ от преступления по советскому уголовному праву. – Воронеж, 1975. – 147 с.

Глава 1. Програма курсу «Кримінальне право України. Загальна частина»

Тихий В.П. Проблеми відповідальності за незакінчений злочин // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1998. – С. 261

– 263.

Тихий В.П., Панов М.І. Злочин, його види та стадії: науковопрактичний коментар. – К.: Видавничий дім «Промені», 2007. – 40 с.

Тихий В. Закінчений та незакінчений злочин. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (коментар статей 13, 16 Кримінального кодексу України) // Вісник Конституційного Суду України.

– 2004. – № 2. – С. 104-109.

Тихий В. Готування до злочину (коментар статті 14 Кримінального кодексу України) // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. – № 3. – С. 70-72.

Тихий В. Замах на злочин (коментар статті 15 Кримінального кодексу України) // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. – № 4. – С. 91-94.

Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. – К.: Наукова думка, 1985. – С. 221 – 234.

Цвіліховський Л. Кваліфікація дій, пов’язаних з відмовою від повторення замаху на злочин: Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.

– 1996. – № 6. – С. 5 – 6.

Энциклопедия уголовного права. Т. 5. Неоконченное преступление. – Издание профессора Малинина, СПб., 2006. – 464 с.

ДО ТЕМ 11-12

Андрушко П., Єфремов С., Шапченко С. Концепція Закону про боротьбу з організованою злочинністю // Радянське право. – 1991. – № 9. – С. 26 – 31.

Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. – К.: Вища школа, 1986. – 208 с.

Деякі питання провадження у справах про злочини, вчинені організованими злочинними угрупуваннями // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 1. – С. 29 – 40.

Єфремов С. Криміналізація організованої злочинної діяльності у чинному Кримінальному кодексі України // Право України. – 2003.

– № 9. – С. 95 – 99.

Кримінальне право України. Практикум

Єфремов С. Організовані злочинні угруповання в теорії вітчизняного кримінального права // Вісник прокуратури. – 2001. – № 3. – С. 28 – 34.

Єфремов С. Організовані злочинні угруповання в теорії вітчизняного кримінального права // Вісник прокуратури. – 2002. – № 5. – С. 37 – 42.

Єфремов С. Різновиди організованих злочинних угруповань// Вісник прокуратури. – 2003. – № 8. – С. 53 – 58.

Єфремов С. Форми участі в організованій злочинній діяльності // Вісник прокуратури. – 2003. – № 4. – С. 53 – 58.

Єфремов С.О., Редька А.І. Деякі питання провадження у справах про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями: Узагальнення слідчої та судової практики // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 1 (23). – С. 29 – 40.

Єфремов С.О., Редька А.І. Деякі питання кваліфікації злочинів, вчинених організованою групою // Вісник Верховного Суду України.

– 2001. – № 4 (26). – С. 54 – 59.

Єфремов С.О. Встановлення обставини вчинення злочину організованою групою // Вісник Київського національного університету мені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 41. – 2001. – С. 48 – 51.

Єфремов С.О. Криміналізація участі в організованій злочинній діяльності // Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні (на матеріалах Харківської та Полтавської областей): 36. матеріалів міжнар. наук.-практ. конференції /Харків/ 26 – 27 квіт. 1999 р./ Редкол.: Борисов В.І. (голов. ред.) та ін. Х.: «Право». 2000. – С. 78 – 80.

Єфремов С.О. Деякі питання кримінально-правової регламентації боротьби з організованою злочинністю // Забезпечення законності в діяльності органів внутрішніх справ України: Збірник наукових праць. – Київ: Українська академія внутрішніх справ, 1993. – С. 88 – 96.

Єфремов С.О. Діяльне каяття як засіб нейтралізації діяльності організованих злочинних угруповань // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 42. – 2001. – С. 53 – 58.

Єфремов С.О. Причинний зв’язок як об’єктивна ознака співучасті у злочині // Альманах кримінального права: збірник статей. Вип. 1 / Відповід. ред. П.П. Андрушко, П. С. Берзін. – К.: Правова єдність, 2009. – С. 224-248.

Глава 1. Програма курсу «Кримінальне право України. Загальна частина»

Єфремов С.О. Склад злочину та співучасть у злочині // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видавничий центр Академії адвокатури України, 2009. – число 1(14). – С. 270-272.

Жаровська Г.П. Форми співучасті: критерії розмежування // Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції «Проблеми і перспективи розвитку та реалізації законодавства України» (Київ, 19 квітня 2001 р.). – К.: Інститут держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, 2001. – С.139-142.

Жаровська Г.П. Щодо проблеми диференціації опосередкованого виконавця // Тези доповідей і повідомлень IV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні» (Острог, 28-29 квітня 2005). – Острог: правничий факультет Національного університету «Острозька академія», 2005. – С.324-325.

Кваша О. Організатор злочину. Кримінально-правове та кримінологічне дослідження: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2003. – 216 с.

Козлов А.П. Соучастие: традиции и реальность. – СПб: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 362 с.

Лемешко О.М. Кримінально-правова оцінка потурання вчиненню злочину. – Харків: ФІНН, 2003. – 160 с.

Мантуляк Ю. Основні ознаки організованої групи. Окремі питання визначення змісту // Вісник прокуратури. – 2002. – № 6. – С. 25-27.

Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України: Науково-практичний посібник. – К.: Вища школа, 2001. – 96 с.

Панченко П. Преступное попустительство: Учебное пособие. – Иркутск, 1976. – 98 с.

Ус О.В. Відповідальність за підбурювання до злочину: Навч. посіб. – Х.: Право, 2008. – 60 с.

Усатий Г.О. Можливості кримінально-правового компромісу у боротьбі з організованою злочинністю. // Збірник наукових праць Харківського Центру вивчення організованої злочинності. Випуск четвертий. – Х.: Харківський Центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, 2002. – С.189-213.

Хавронюк М., Мельник М. Ознаки і поняття організованої групи та злочинної організації (кримінально-правовий аспект) // Право України. – 2000. – № 4. – С. 59-64.

Кримінальне право України. Практикум

Шапченко С.Д. Деякі питання тлумачення та застосування статті 28 Кримінального кодексу України // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2002. – № 3. – С. 116 – 124.

Шапченко С.Д. Співучасть у злочині: постатейний коментар до розділу VІ Загальної частини Кримінального кодексу України // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2003. – № 9.

– С. 68 – 110.

Тельнов П. Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. – М.: Юрид. лит., 1974. – 208 с.

Энциклопедия уголовного права. Т. 6. Соучасние в престпулении.

– Издание профессора Малинина. – СПб ГКА, СПб., 2007. – 564 с. Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини,

вчинені стійкими злочинними об’єднаннями: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 13.

ДО ТЕМИ 13

Агаев И.Б. Совокупность преступлений: понятие, виды и наказуемость: Монография. – М.: ТК Велби, 2003. – 200 с.

Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Харьков: Право, 2000. – 128 с.

Зінченко І.О., Тютюгін В.І. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання: Монографія / За заг. ред. проф. Тютюгіна В.І. – Харків: «Фінн», 2008. – 336 с.

Зелинский А.Ф. Квалификация повторных преступлений. – Волгоград, 1976. – 54 с.

Кривошеин П. К. Повторность в советском уголовном праве (теоретические и практические проблемы). – К.: Вища школа, 1990. – 159 с.

Малков В.П. Множественность преступлений и ее формы по советскому уголовному праву. – Казань: Изд. Казан. ун-та, 1982. –

172с.

Рарог А.И. Проблемы множественности преступлений по законо-

дательству Республики Беларусь, РФ и Украины // Науковий вісник Львівського юридичного інституту МВС України. Матеріали міжнародної конференції «Проблеми коментування кримінального закону». – 2004. – № 2 (2). Додаток 2. – С. 12-17.

Стрижевська А. Питання співвідношення поняття «множинність злочинів» та системного утворення «повторність, сукупність та рецидив злочинів» у доктрині кримінального права та чинному

Глава 1. Програма курсу «Кримінальне право України. Загальна частина»

Кримінальному кодексі України // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали Х регіональної науковопрактичної конференції. 5-6 лютого 2004 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2004. – С. 365-368.

Стрижевська А.А. Деякі питання повторності, сукупності та рецидиву злочинів за Кримінальним кодексом України 2001 р. // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2002. – № 3. – С. 113 – 115.

Стрижевська А. Визначення змісту поняття «повторність злочинів» // Прокуратура, людина, держава. – 2004. – № 5. – С. 57-62.

Стрижевська А.А. Поняття повторності злочинів за Кримінальним кодексом України // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 11. – С. 93-107.

Стрижевська А.А. Питання загальної характеристики рецидиву злочинів за чинним КК України // Науковий вісник Львівського юридичного інституту МВС України. Матеріали міжнародної конференції «Проблеми коментування кримінального закону». – 2004. – № 2 (2). Додаток 2. – С. 170-177.

ДО ТЕМИ 14

Анчукова М.В. Виправданий ризик як обставина, що виключає злочинність діяння: Монографія. – Харків: Видавець ФО-П Вапнярчук Н.М., 2006. – 168 с.

Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. – Харьков: Основа, 1991. – 360 с.

Баулин Ю.В. Причинение вреда с согласия «потерпевшего» как обстоятельство, исключающее преступность деяния. – Харьков: издво «Кроссроуд», 2007. – 96 с.

Берзин П. К вопросу о законодательном определении «несмертельного оружия самообороны» // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 6. – С. 60-63.

Вирішення судами питань, пов’язаних із кримінально-правовою оцінкою діянь особи, що віддала чи виконала злочинний наказ (за матеріалами узагальнення судової практики) // Вісник Верховного Суду України. – 1999. – № 3. – С.33 – 39.

Диденко В.П. Правомерность причинения вреда преступнику при задержании. – К.: КВШ МВД СССР, 1984. – 72 с.