Материал: Kriminalne_pravo_praktikum

Кримінальне право України. Практикум

Ямкова О.О. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх // Актуальні проблеми держави і права. – 2002.

– Вип. 15. – С. 85-92.

Яценко С.С. Інститут кримінальної відповідальності неповнолітніх: світовий досвід і питання вдосконалення українського законодавства // Правова система України: теорія і практика. Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції (Київ, 7 – 8 жовтня 1993 року). – К., 1993. – С. 467–468.

Яценко С.С. Питання удосконалення інституту кримінальної відповідальності неповнолітніх // Проблеми удосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства: Міжвузівський збірник наукових праць. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1993. – С. 3 – 15.

Яценко С.С., Дінь Суан Нам. Кримінальне законодавство СРВ про відповідальність неповнолітніх на тлі положень кримінального права України // Вісник Київського університету. Юридичні науки. – 1995.

– Випуск 33/34. – С. 101–122.

Яценко С.С. Мінімальні стандарти правила ООН, які стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») // Юридична енциклопедія. Т. 3: К – М. – К.: «Укр. енциклопедія», 2001. – С. 707–708.

Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: Закон України від 24 січня 1994 р.

Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 5.

Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого

2004 р. № 6.

Про практику розгляду судами справ про застосування примусових захо-

дів виховного характеру: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 2.

Див. також літературу до теми 19.

ДО ТЕМИ 24

Ахметшин Х.М., Ахметшин Н.Х., Петухов А.А. Современное уголовное законодательство КНР. – М.: ИД «Муравей», 2000. – 432 с.

Глава 1. Програма курсу «Кримінальне право України. Загальна частина»

Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. – К.: Україна, 1999. – С. 455–475.

Взаимодействие международного и сравнительного уголовного права: Учебное пособие / Научный ред. проф. Н.Ф. Кузнецова; отв. ред. проф. В.С. Комиссаров. – М.: Издательский Дом «Городец», 2009. – 288 с.

Есаков Г.А. Mens rea в уголовном паве Соединенных Штатов Америки: историко-правовое исследование. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 553 с.

Жалинский А.Э. Современное немецкое уголовное право. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. – С. 12–346.

Жалинский А.Э. Уголовное право в ожидании перемен: теоретикоинструментальный анализ. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Проспект, 2009. – 400 с.

Козочкин Н.Д. Строгая ответсвенность в уголовном праве Англии и США // Правоведение. – 2000. – № 1. – С. 136–149.

Комментарий к Уголовному кодексу Республики Казахстан. В двух книгах. Книга 1 (статьи 1 – 174). – Алматы: «Норма – К», 2003.

– 448 с.

Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации. Изд. 3-е, изм. и дополн.// Под общей ред. Ю.И. Скуратова, В.М. Лебедева.

– М.: Изд. группа НОРМА – ИНФРА•М., 2000. – С. 1–222. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации. В

2-х томах. Т. 1. / Под. ред. О.Ф. Шишова. – М.: ООО «Издательство Новая Волна», 1998. – Т. 1. – С. 3–275.

Красницький І.В. Кримінальна відповідальність як інститут кримінального права Франції та України: порівняльний аналіз: Монографія. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008. –

Крылова Н.Е. Основные черты нового уголовного кодекса Франции. – М.: СПАРК, 1996. – 124 с.

Крылова Н.Е., Серебренникова А.В. Уголовное право зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии): Учебное пособие. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Зерцало, 1998. – 208 с.

Кузнецова Н.Ф. Избранные труды. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – С. 556 – 648 (Уголовное право ФРГ).

Курс уголовного права: Общая часть: Учебник для вузов / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой и И.М. Тяжковой. – М.: Зерцало, 1999. – Том 1: Учение о преступлении. – 592 с.; Том 2: Учение о наказании. – 400 с.

Кримінальне право України. Практикум

Лейленд П. Кримінальне право: злочин, покарання, судочинство (англійській підхід). – К.: Основи, 1996. – 207 с.

Наумов А.В. Проблемы совершенствования Уголовного кодекса Российской Федерации // Государство и право. – 1999. – № 10. – С. 45–51.

Наумов А.В. Новый Уголовный кодекс Украины // Государство и право. – 2002. – № 2. – С. 82–89.

Преступление и наказание в Англии, США, Франции, ФРГ, Японии: Общая часть уголовного права. – М.: Юрид. лит., 1991. – 288 с.

Романов А.К. Правовая система Англии: Учебное пособие. – М.: «Дело», 2000. – 344.

Российское уголовное право. В 2-х т. / Под ред. А.И. Рарога. – М.: Профтехобразование, 2001. – Т. 1: Общая часть. – 600 с.

Савченко А.В. Кримінальне законодавство України та федеральне кримінальне законодавство Сполучених Штатів Америки: комплексне порівняльно-правове дослідження: Монографія. – К.: КНТ, 2007.

– 594 с.

Закон об исламских уголовных наказаниях Исламской Республики Иран. – СПб.: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2005. – 343 с.

Закон об уголовном праве Израиля. – СПб.: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2005. – 412 с.

Уголовное законодательство Норвегии. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 375 с.

Уголовное право Республики Казахстан. Общая часть. 2-е изд., испр. и доп. – Алматы: Жеті жаргы 2003. – 204 с.

Уголовное право России: Учебник для вузов: В 2-х т. / Отв. ред. А.Н.ИгнатовиЮ.А.Красиков.–М.:Изд.группаНОРМА-ИНФРА•М, 1998. – Т. 1: Общая часть. – 639 с.

Уголовное право: Общая часть: Учебник для вузов. Отв. ред. И.Я. Козаченко, З.А. Незнамова. – М.: ИНФРА•М-НОРМА, 1997. – 516 с.

Уголовное право зарубежных государств. Общая часть: Учебное пособие / Под ред. и с предисл. И.Д. Козочкина. – М.: Омега – Л, Ин-т международного права и экономики им. А.С. Грибоедова, 2003. – 576 с.

Уголовный кодекс Республики Беларусь. – Минск, 2001. – 230 с. Уголовный кодекс Австрии. – СПб.: Юридический центр Пресс,

2004. – 350 с.

Уголовный кодекс Голландии. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2000. – 253 с.

Глава 1. Програма курсу «Кримінальне право України. Загальна частина»

Уголовный кодекс Грузии. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. – 409 с.

Уголовный кодекс Испании. – М.: Зерцало, 1998. – 218 с. Уголовный кодекс Республики Армения. – СПб.: Юридический

центр Пресс, 2004. – 446 с.

Уголовный кодекс Республики Корея. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 238 с.

Уголовный кодекс Республики Польша. – СПб: Юридический центр Пресс, 2001. – 234 с.

Уголовный кодекс Таиланда. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2005. – 200 с.

Уголовный кодекс Франции. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. – 650 с.

Уголовный кодекс Федеративной Республики Германии. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 524 с.

Уголовный кодекс Швейцарии. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. – 350 с.

Уголовный кодекс Швеции. – М.: МГУ, 2000. – 167.

Уголовный кодекс Японии. – СПб: Юридический центр Пресс, 2002. – 226 с.

Флетчер Д., Наумов А.В. Основные концепции современного уголовного права. – М.: Юристъ, 1998. – 512 с.

Хавронюк М.І. Сучасне загальноєвропейське кримінальне законодавство: проблеми гармонізації: Монографія. – К.: Істина, 2005. – 264 с.

Хавронюк М.І. Історія кримінального права Європейських країн: Монографія. – К.: Істина, 2006. – 192 с.

Хавронюк М.І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації. Монографія. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 45-618.

Хавронюк М.І. Особливості кримінальної відповідальності вищих посадових осіб, суддів та інших чиновників: конституційний досвід європейських держав з республіканською формою правління // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 2. – С. 110-117.

Alan Reed and Peter Seago. Criminal Lаw. 2nd edition. – Sweet and Maxwell, 2002. – P. 1 – 342.

Andrzej Marek. Komentarz do Kodeksu karnego. Część ogólna. – Warszawa: Wydawnictwo Prawnicze Sp. z oo, 1999. – 324 s.

Andrzej Marek. Prawo karne. – Warszawa: Wydawnictwo C. H. BECK, 2001. – S. 5 – 391.

Кримінальне право України. Практикум

Card, Cross and Jones. Criminal Lаw. – London, Dublin, Edinburg, 1992. – P.1 – 172.

Code pénal. Nouveau Code pénal. Ancient Code pénal. Textes, jurisprudence, annotations. – Paris: Dalloz, 2000. – 2384 p.

Tadeusz Bojarski. Polskie prawo karne. Zarys części ogólnej. – Warszawa: Wydawnictwo Prawnicze Lexix Nexis, 2002. – 296 s.

Kazimierz Buchala, Andrzej Zoll. Kodeks karny. Część ogólna. Komentarz do K.K. T. 1. – Kraków: Kantor Wydawniczy ZAKAMYCZE, 2001. – 657 s.

Law Dictionary by Steven H. Gifis. – New York, 1996. – 561 p. Michael J. Allen. Texbook on Criminal Lаw. – London, 1999. – 457 p. Pradel J. Droit pénаl comparé. – Paris: Dalloz, 1995. – 714 p.

Sue Titus Reid. Criminal Lаw. Fourth Edition. McGraw Hill, 1998.

– P. 1 – 151.

Steffani G., Levasseur G., Bouloc B. Droit pénаl general: 15 ed. – Paris, 1995.

Глава 2. Програма курсу «Кримінальне право України. Особлива частина»

ГЛАВА 2

ПРОГРАМА КУРСУ

«КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА»

для студентів юридичного факультету Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

ТЕМА 1.

ПОНЯТТЯ ОСОБЛИВОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ, ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ТА СИСТЕМА

Різні значення словосполучення «Особлива частина кримінального права України». Особлива частина кримінального права України як специфічний розділ окремої галузі права, як складова частина єдиної науки кримінального права та як навчальна дисципліна в юридичному вищому навчальному закладі.

Особлива частина кримінального права України як специфічний

розділ окремої галузі права. Підстави поділу кримінального права України на Загальну та Особливу частини. Особливості нормативних приписів (кримінально-правових норм), що утворюють її зміст. Джерела Особливої частини кримінального права України.

Система Особливої частини кримінального права України, її поняття та особливості. Основні правила систематизації Особливої частини кримінального права України. Роль законодавчої техніки в побудові системи Особливої частини кримінального права України. Загальна характеристика системи Особливої частини КК України 2001 р.

Значення Особливої частини кримінального права України.

Особлива частина кримінального права України як складова частина єдиної науки кримінального права. Особливості предмета та основних методів наукових досліджень. Провідні українські вчені в галузі Особливої частини кримінального права та основні напрямки їх наукових досліджень. Завдання науки кримінального права щодо дослідження норм Особливої частини КК України 2001 р. та практики їх застосування.

Кримінальне право України. Практикум

Особлива частина кримінального права України як навчальна

дисципліна в юридичному вищому навчальному закладі, її предмет та основні методи його дослідження.

Основні теоретичні форми вивчення Особливої частини кримінального права: систематизація (класифікація) юридичних складів злочинів в межах Особливої частини Кримінального кодексу України та її окремих розділів; загальна характеристика окремих груп злочинів; аналіз юридичного складу (юридичних складів) злочину певного виду; особливості юридичних складів окремих злочинів; розмежування юридичних складів злочинів окремих видів; кваліфікація множинності злочинів певних видів.

Основні практичні форми вивчення Особливої частини кримінального права України: розв’язання задач (казусів); вирішення узагальнених кримінально-правових ситуацій, що стосуються злочинів окремих видів; кримінально-правова кваліфікація окремих форм множинності злочинів.

Роль роз’яснень Пленуму Верховного Суду України у засвоєнні Особливої частини кримінального права. Необхідність опрацювання узагальнень правозастосовчої практики та вивчення окремих кримінальних справ щодо певних категорій злочинів.

ТЕМА 2. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ

НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Національна безпека України як об’єкт кримінально-правової охорони. Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України. Основні етапи розвитку кримінального законодавства України, що передбачало відповідальність за злочини проти держави. Проблеми систематизації юридичних складів злочинів проти основ національної безпеки України.

Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади: особливості конструкції юридичних складів та види цього злочину. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України: аналіз юридичних складів злочину, особливості кваліфікації за сукупністю з іншими злочинами. Державна зрада: аналіз юридичного складу злочину; особливості звільнення від кримінальної відповідальності особи, що вчинила державну зраду. Посягання на життя державного чи громадського діяча: аналіз юридичного складу злочину. Диверсія: особли-

Глава 2. Програма курсу «Кримінальне право України. Особлива частина»

вості об’єктивної та суб’єктивної сторін юридичного складу злочину, форми диверсії. Шпигунство: аналіз юридичного складу злочину; особливості звільнення від кримінальної відповідальності особи, що вчинила шпигунство.

ТЕМА 3.

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ОСОБИ

Особисті блага людини як об’єкт кримінально-правової охорони.

Загальний механізм кримінально-правової охорони життя і здоров’я

особи. Проблеми систематизації юридичних складів злочинів проти

життя та здоров’я особи за чинним кримінальним законодавством

України.

Злочини проти життя. Кримінально-правове поняття вбивства. Види вбивств за КК України. Умисне вбивство без обтяжуючих і без пом’якшуючих обставин: відмежування від інших видів умисних вбивств. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах: аналіз юридичного складу злочину, особливості кваліфікації окремих його різновидів. Умисні вбивства при пом’якшуючих обставинах: особливості юридичних складів умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання, умисного вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини та умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Вбивство через необережність: особливості суб’єктивної сторони юридичного складу злочину. Доведення до самогубства: особливості юридичних складів злочину, відмежування від умисного вбивства та вбивства через необережність.

Злочини проти здоров’я. Поняття тілесного ушкодження: медичний та юридичний аспекти. Види тілесних ушкоджень за КК України. Залежність ступеня тяжкості тілесних ушкоджень від тривалості розладу здоров’я та розміру стійкої втрати працездатності. Умисне тяжке тілесне ушкодження: аналіз юридичних складів злочину. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне за пом’якшуючих обставин: особливості юридичних складів злочину. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження: особливості юридичних складів злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Умисне легке тілесне ушкодження: види, особливості юридичних складів злочину. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження: особливості об’єктивної та суб’єктивної сторін юридичного складу злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Побої і мор-

Кримінальне право України. Практикум

дування: аналіз юридичних складів злочинів. Катування: особливості юридичного складу злочину.

Злочини проти особистої безпеки. Погроза вбивством: особливості об’єктивної та суб’єктивної сторін складу злочину, відмежування від готування до умисного вбивства. Зараження венеричною хворобою; зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби; неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту чи іншої невиліковної інфекційної хвороби; розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби: особливості юридичних складів злочинів. Злочини, які вчинюються у сфері медичного обслуговування (незаконна лікувальна діяльність, ненадання допомогти хворому медичним працівником, неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником, порушення прав пацієнта, незаконне проведення дослідів над людиною, порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини, насильницьке донорство, незаконне розголошення лікарської таємниці): загальна характеристика, особливості юридичних складів. Інші злочини, що ставлять в небезпеку життя та здоров’я людини (незаконне проведення аборту; залишення в небезпеці; ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані; неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей): загальна характеристика, особливості юридичних складів.

ТЕМА 4.

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВОЛІ ОСОБИ

Воля людини як об’єкт кримінально-правової охорони. Загальна характеристика злочинів проти волі особи.

Злочини, що посягають на волю людини. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини: аналіз юридичних складів злочину. Захоплення заручників: аналіз юридичних складів злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Підміна дитини: особливості об’єктивної та суб’єктивної сторін юридичного складу злочину. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини: аналіз юридичних складів злочину. Незаконне поміщення в психіатричний заклад: особливості юридичного складу злочину.

Глава 2. Програма курсу «Кримінальне право України. Особлива частина»

Злочини, що посягають на волю, психічне і фізичне здоров’я дітей. Експлуатація дітей; використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом: аналіз юридичних складів злочину, розмежування та кваліфікація за сукупністю із злочинами проти моральності, що посягають на моральний і фізичний розвиток неповнолітніх.

ТЕМА 5.

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ОСОБИ

Статева свобода та статева недоторканість людини як об’єкти кримінально-правової охорони. Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

Злочини, що посягають на статеву свободу та статеву недоторканість особи. Зґвалтування: аналіз юридичних складів злочину. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом: особливості юридичних складів злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Інші статеві злочини (примушування до вступу в статевий зв’язок; статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості; розбещення неповнолітніх): особливості юридичних складів, відмежування від суміжних злочинів.

ТЕМА 6.

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ, ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ

І ГРОМАДЯНИНА

Окремі конституційні права і свободи людини і громадянина як об’єкт кримінально-правової охорони. Особливості механізму кримінально – правової охорони прав і свобод людини та громадянина.

Загальна характеристика злочинів проти особистих прав і свобод людини та громадянина. Проблеми систематизації юридичних складів цих злочинів за КК України.

Злочини проти виборчих прав громадян та їх права брати участь у референдумі, права інших суб’єктів виборчого процесу та злочини,

що посягають на встановлений порядок забезпечення проведення та

проведення виборів і референдумів. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостері-