Ситуація 1.
Прийнявши рішення про заснування ТОВ з досить поширеним предметом діяльності (оптова та роздрібна торгівля, надання посередницьких послуг у сфері оптової торгівлі; перепакування для потреб роздрібної товарів з великої тари в меншу; виробництво тари малих габаритів для пакування товарів широкого вжитку та продуктів харчування), троє громадян-засновників ТОВ не могли остаточно зупинитися на формі своїх вкладів - лише грошові чи в речевій формі (про неречеву форму вкладів засновники навіть не згадували, вважаючи її такою, що суперечить вимогам законодавства).
За рахунок яких цінностей може формуватися майнова база ТОВ?
Що можна порадити засновникам, маючи на увазі, що
(а) один з них був відомим винахідником і винайшов нову технологію виробництва тари, що була належним чином захищена в Україні;
(б) другий - володів на праві власності земельною ділянкою розміром 0,5 га та розташованим на ній колишнім складським приміщенням, що можна було пристосувати під виробничі потреби;
третій - мав значні заощадження в банку і постійно переймався проблемою поліпшення фінансового стану цього банку, аби він не збанкрутував?
Які вимоги ставить закон до розміру та складу майна суб ’єктів господарювання?
Чи виникають у суб’єктів господарювання (в т.ч. ТОВ) якісь обов’язки щодо закріпленого за ними майна?
Ситуація 2.
Громадянин Фещенко Г.Л. (економіст за фахом), продавши отриманий у спадок після смерті тітки будинок з присадибною ділянкою розміром 10 соток, вирішив створити приватне підприємство з надання консультаційних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності, маючи намір залучити до цього свого племінника, який чотири роки пропрацював на митниці (згодом він був звільнений за надання приватних консультацій з митного оформлення товарів, що мали проходити через митницю, на якій він працював). Проте виникло питання з правовим титулом майна підприємства - право власності, право господарського відання чи право оперативного управління?
Які правові титули майна можуть бути використані при заснуванні приватного підприємства?
В чому переваги та недоліки цих правових титулів майна з врахуванням специфіки даної ситуації?
Яку пораду можна дати гр-ну Фещенку Г.Л.?
Ситуація 3.
На загальних зборах акціонерів ПрАТ «Мелех» за ініціативою наглядової ради було прийнято рішення про створення дочірнього підприємства унітарного типу (мало здійснювати комерційну діяльність) із закріпленням за ним майна на двох правових титулах - праві оперативного управління (основні фонди) і праві господарського відання (обігові кошти). Юрисконсульт ПрАТ перед голосуванням за прийняття цього рішення виступив з коротким повідомленням щодо неможливості застосування цих двох правових титулів до майна одного підприємства, проте голова ревізійної ПрАТ, підтримуючи ініціативу наглядової ради товариства, заперечив, заявивши про відсутність у законодавстві заборони поєднувати ці правові титули майна.
Дайте оцінку позиціям учасників цієї ситуації?
Які правові титули майна належать до основних, а які до додаткових?
В чому різниця між основними правовими титулами майна та додатковими?
Спробуйте спрогнозувати наслідки для дочірнього підприємства, його засновника та кредиторів дочірнього підприємства від такого поєднання правових титулів, якщо дочірнє підприємство буде зареєстроване в установленому порядку?
Ситуація 4.
Державна установа, розташована в престижному районі (в самому центрі міста) передала в оренду строком добре обладнану залу засідань та розташований перед нею вестибуль для проведення приватною фірмою триденного (п’ятниця, субота, неділя) міжнародного тематичного семінару для керівних працівників однієї з транснаціональних корпорацій, що мала мережу дочірніх підприємств в Україні. Внаслідок цієї господарської операції установою був отриманий значний дохід - 3.5 тис. дол. За рахунок цих грошових коштів керівник установи вирішив зробити біля свого кабінету кімнату відпочинку та ванну кімнату - для власних потреб.
Чи вправі державна установа здійснювати господарські операції на зразок згаданої (передання в короткострокову оренду частини приміщень в неробочий для установи час)?
Чи має право державна установа розпоряджатися закріпленим за нею майном?
Який правовий титул майна встановлений законодавством України для державних установ?
Які межі повноважень державної установи щодо закріпленого за нею майна?
Ситуація 5.
Казенне підприємство “Смарагд” тричі протягом 6 місяців відмовило своїм постачальникам в оплаті поставленої продукції, мотивуючи свою відмову невиконанням державним замовником зобов’язань за державним контрактом щодо авансування виробництва замовленого устаткування у розмірі 20% суми державного контракту. Кредитори намагалися стягнути заборгованість з майна казенного підприємства, проте господарський суд відмовив у позові.
На якому правовому титулі за казенним підприємством закріплюється державне майно? В чому полягає специфіка правового режиму майна казенного підприємства?
Яким чином кредитору можуть компенсувати свої втрати від невиконання казенним підприємством договірних зобов ’язань?
Ситуація 1
Публічному АТ "НДІ Продпроект" було відмовлено в купівлі об'єкта приватизації у вигляді цілісного майнового комплексу підприємства "Укрпродбуд" на тій підставі, що 25 відсотків статутного фонду публічного АТ належить державі.
1. Чи правомірна зазначена відмова ?
2. Які особи не можуть бути покупцями об'єктів приватизації згідно з чинним законодавством України ?
Ситуація 2
Комунальне підприємство "Мисливець" проявило ініціативу щодо приватизації майнового комплексу по виготовленню шкіряних виробів, однак йому було відмовлено на тій підставі, що підприємства по виробництву шкіряних виробів не підлягають приватизації.
1.Чи правомірна відмова в приватизації?
2.Які об'єкти, згідно з законодавством України, не можуть бути приватизовані
3. Які особи не можуть бути покупцями об'єктів приватизації?
Ситуація 3
Районна рада прийняла рішення про приватизацію цілісного майнового комплексу державного підприємства "Деревопереробка", проте регіональним відділенням Фонду державного майна їй було відмовлено у приватизації зазначеного об'єкта.
1.Чи правомірна відмова регіонального відділення фонду держмайна України?
2. Хто може бути покупцями та продавцями об'єктів малої приватизації?
3. Чи встановлений законом перелік об'єктів малої приватизації?
4.Які обмеження встановлені законом щодо осіб, які можуть бути покупцями об'єктів приватизації?
Ситуація 4
Після затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації, регіональне відділення Фонду держмайна України через телеефір зробило повідомлення про перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, а також надіслало письмові пропозиції щодо приватизації потенційним покупцям.
1. Чи не порушило регіональне відділення Фонду держмайна України чинне законодавство ?
2.Який порядок встановлено щодо продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу?
Ситуація 5
Під час продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні ТОВ "Інвест" запропонувало найвищу ціну, а приватне АТ "Крок" — найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта. Виходячи з того, що продукція, яку пропонувало випускати на приватизованому підприємстві приване АТ "Крок", має надзвичайний попит та задовольняє суспільні потреби, рішенням конкурсної комісії переможцем було визначено приватне АТ "Крок".
1.Чи правомірне рішення конкурсної комісії?
2.Хто визначається переможцем за конкурсом, а хто за аукціоном?
3. Який порядок проведення конкурсу та аукціону?
Ситуація 6
Об'єктом приватизації було визначено цілісний майновий комплекс підприємства Міністерства оборони України по виготовленню трикотажних виробів.
1.Чи правомірне зазначене рішення?
2. Чи може бути об'єктом приватизації цілісний майновий комплекс підприємства Міністерства оборони України по виготовленню трикотажних виробів?
3.Що є об'єктом приватизації у зазначеному випадку? Обгрунтуйте свою відповідь, посилаючись на положення чинного законодавства України.
Ситуація 7
Приватизація майна державного підприємства "Сніданок", яке є підприємством харчової промисловості та переробляє сільськогосподарську сировину, була здійснена шляхом перетворення його у ТОВ "Смачний сніданок". Однак, незважаючи на схожу назву, приватизоване підприємство змінило профільність та технологічну єдність виробництва.
Ситуація 1.
Акціонер приватного акціонерного товариства Доренко В.Л. подарував належні йому акції, сумарна номінальна вартість яких становить 30% статутного фонду товариства, рідному братові Доренку І.Л. ПрАТ подало позов до суду про визнання угоди недійсною, стверджуючи що договір дарування був удаваною угодою, яка прикривала договір-купівлі- продажу: Доренко В.Л. свого часу вклав усі свої заощадження в акції і навіть продав автомобіль, аби оплатити акції додаткової емісії. Після укладення так званого договору дарування акцій у колишнього акціонера ПрАТ (Доренко В.Л.) з’явився дорогий автомобіль іноземного виробництва, він уклав з будівельною компанією договір на будівництво заміського котеджу. Крім того, брат колишнього акціонера - Доренко І.Л. обіймав посаду генерального директора ПАТ, який був конкурентом ПрАТ на одному товарному ринку. В результаті зосередження в його руках значного пакету акцій підприємства-конкурента досягалася економічна концентрація, що потребувала попереднього дозволу антимонопольних органів, проте жоден з братів не звертався за отриманням такого дозволу.
Чи є у Доренка В.Л. зобов’язання перед ПрАТ та його акціонерами? Якщо так, то назвіть підстави виникнення таких зобов ’язань. Дайте оцінку положенням ч. 3 ст. 81 ГК України з точки зору зобов ’язань акціонера ПрАТ щодо відчуження належних йому акцій.
Що є підставами (юридичними та фактичними) для виникнення зобов ’язання Доренка І.Л. перед антимонопольними органами щодо отримання згоди на економічну концентрацію ?
Якщо договір дарування буде визнаний судом недійсним, то які саме дії зобов ’язані будуть вчинити брати Доренко?
Ситуація 2.
ТОВ «Будівельник», що спеціалізувалося на оздоблювальних роботах в стилі минулих епох, було визнано в установленому порядку монополістом на регіональному ринку цього виду будівельної продукції. Невдовзі воно отримало державне замовлення на участь в реставраційних роботах стародавнього замку, що входив до комплексу державного історико-архітектурного музею. Проте ТОВ намагалося уникнути укладення державного контракту.
Чи виникає у ТОВ «Будівельник» зобов ’язання прийняти державне замовлення та укласти державний контракт? Якщо так, то назвіть юридичні та фактичні підстави виникнення у ТОВ «Будівельник» подібного зобов’язання?
Що може послужити підставою для відмови ТОВ «Будівельник» в прийнятті державного замовлення та укладення державного контракту?
Чи може бути ТОВ «Будівельник» примушене до виконання державного замовлення і відповідно - укладення державного контракту?
Ситуація 3.
Міська рада на своєму пленарному засіданні прийняла рішення про залучення розташованих на території міст середніх і крупних підприємств до виконання соціально- комунальних зобов’язань - участі в благоустрої району в грошовій формі або натуральній - виконанні будівельних робіт щодо реставрації старовинної будівлі та шляхового камінного покриття в центрі міста.
Чи відповідає вимогам закону рішення міськради?
Чи є таке рішення підставою для виникнення соціально-комунальних зобов ’язань?
В чому полягає специфіка соціально-комунальних зобов ’язань, якщо їх порівнювати, наприклад, з податковими зобов ’язаннями?
Ситуація 1.
Державне підприємство «Авіатор» відмовилося від прийняття державного замовлення до виконання та укладення державного контракту на поставку 20 літаків останньої моделі Збройним Сила України, мотивуючи свою відмову відсутністю виробничої можливості виконання такого значного замовлення протягом одного року. Державний замовник звернувся до господарського суду з позовом про спонукання ДП «Авіатор» до укладення державного контракту.
В чому полягає специфіка державного контракту?
За наявності яких підстав підприємство, для якого укладення державного контракту є обов’язковим, може відмовитись від його укладання?
Дайте оцінку діям державного замовника та Державного підприємства «Авіатор» з посиланням на відповідні норми актів законодавства.
Ситуація 2.
ПАТ «Верстатбуд»дало оголошення в місцеву газету про продаж партії верстатів, від яких відмовився їх замовник, за ціною 53 тис. грн. за один верстат (в газеті зазначалося, що ціна є чинною протягом одного місяці від дня публікації, а верстати можуть бути продані цілою партією чи в будь-якій меншій кількості). Через два тижні 1111 «Торез» звернулося до ПАТ, маючи намір купити три верстати за вказаною в публікації ціною. Проте представник ПАТ заявив, що вони чекають більш вигідних покупців, які могли б купити або всю партію, або заплатити вищу ціну, ніж була зазначена в публікації.
Чи правомірна відмова представника ПАТ «Верстатбуд»?
Чи свідчить публікація повідомлення про продаж партії верстатів про наявність публічної оферти і відповідно - публічного договору?
Яким в даному випадку має діяти ПП «Торез» з метою захисту своїх прав та законних інтересів?
Ситуація 3.
Приватне підприємство (ПП) «А» і ТОВ «Р» уклали договір поставки, за яким ПП прийняло зобов’язання поставити ТОВ автозапчастини до трактора ХТЗ. Проте в договорі не було зазначено: а) асортимент запчастин, б) вимоги щодо їх якості.
Після поставки першої партії запчастин ПП «А» з’ясувало, що поставлена продукція не відповідає усним домовленостям з постачальником щодо її асортименту та якості. Вимогу замінити поставлені запчастини на інші, що відповідають усним домовленостям, ТОВ «Р» проігнорувало.
Чи є цей договір чинним?
Які умови договору є істотними?
Які наслідки відсутності в договорі хоча б однієї з істотних умов?
Чи є правомірними вимоги ПП «А»?
Вирішіть цей спір, посилаючись на відповідні положення актів законодавства.
Підготувати проект договору
Договір купівлі-продажу нерухомості.
1. Договір поставки продукції виробничо-технічного призначення.
2. Договір поставки товарів народного споживання.
3. Договір контрактації с/г продукції.
4.Договір енергозабезпечення.
5. Договір оренди нерухомості.
6.Договір оренди земельної ділянки.
7. Договір оренди транспортного засобу.
8.Договір лізингу обладнання.
9.Договір будівельного підряду.
10.Договір субпідряду у капітальному будівництві.
11.Договір підряду на капітальне будівництво.
12.Договір будівництва житла.
13.Договір перевезення вантажів залізничним транспортом.
14.Договір перевезення вантажів автомобільним транспортом.
15.Договір перевезення вантажів повітряним транспортом.
16.Договір перевезення вантажів річковим транспортом.
17.Договір морських перевезень вантажів.