1.Чи правомірні дії приватизованого підприємства?
2.Які способи приватизації майна в агропромисловому комплексі?
3.Обгрунтуйте свою відповідь, посилаючись на положення чинного законодавства України.
18.Договір страхування майна.
19.Договір страхування відповідальності.
20.Договір складського зберігання.
21.Договір міни (бартеру).
22.Договір поруки.
23.Договір про надання гарантії.
24.Договір суборенди.
25.Кредитний договір.
26.Договір на створення і передачу науково-технічної продукції.
27.Договір комерційної концесії.
28.Засновницький договір про створення командитного товариства.
29.Засновницький договір про створення повного товариства.
30.Договір про спільну діяльність.
31.Договір про створення АТ.
32.Договір про творчу співпрацю.
33.Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу в процесі приватизації.
34.Договір комісії на продаж продукції.
35.Ліцензійний договір.
36.Попередній договір (про укладення договору поставки на 20 рік).
37.Договір купівлі-продажу квартири між господарськими товариствами.
38.Договір купівлі-продажу ноу-хау.
Ситуація 1.
Приватне підприємство (ПП), що спеціалізувалося на посередницькій діяльності у сфері оптової торгівлі, укладало господарські договори у спрощеній формі шляхом обміну факсами, в яких зазвичай визначалися предмет договору (без належної конкретизації), орієнтовна ціна та такі ж орієнтовні терміни виконання договірних зобов’язань.
За одним за таких договорів контрагент ПП ТОВ «Ранок», на думку директора приватного підприємства, не виконав своє зобов’язання щодо поставки плащів, замінивши їх зимовими куртками тієї ж кількості, що і передбачалося договором, хоча в телефонних розмовах директор ПП неодноразово наголошував на першочерговість поставки саме плащів.
Приватне підприємство звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з свого контрагента (1) заподіяних збитків у сумі вартості непоставлених плащів та (2) штрафних санкцій у розмірі 20% вартості непоставлених пальт, посилаючись на ч. 2 ст. 231 ГК України та Положення про поставки товарів народного споживання. ТОВ «Ранок» проти позову заперечувало, посилаючись на відповідність здійсненої поставки умовам договору щодо його предмету, який визначався як «верхній одяг для осінньо-зимового періоду», а також на відсутність положень про штрафні санкції в договорі та неправомірність застосування позивачем положень ч. 2 ст. 231 ГК України та акту СРСР - Положення про поставки. Крім того, відповідач (ТОВ «Ранок») у своєму відзиві на позовну заяву зауважив про невжиття позивачем досудового порядку розгляду спору.
Чи є в даному випадку підстави для застосування господарсько-правової відповідальності?
Чи вірно застосував позивач норми матеріального права?
За яких умов може застосовуватися положення ч. 2 ст. 231 ГК України?
Які заходи могли б попередити виникнення подібного спору?
Розв ’яжіть цю ситуацію з посиланням на відповідні норми актів законодавства.
Ситуація 2.
Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку відмовила ПАТ у реєстрації інформації про проведення відкритої підписки на акції другої емісії, посилаючись на порушення емітентом законодавства, зокрема, положення про неприпустимість збільшення статутного фонду АТ до повної його сплати (тобто до повної оплати акцій попередніх емісій). ПАТ наполягало на реєстрації інформації, оскільки за допомогою додаткової емісії прагнуло поліпшити свій фінансовий стан і попередити настання неплатоспроможності, що реально йому загрожувала.
Чи належить така відмова до господарсько-правових санкцій? Обґрунтуйте свою відповідь.
Який вид відносин склався в даному випадку між ПАТ і ДКЦПФР?
Які види (форми) господарсько-правової відповідальності можуть застосовуватися у відносинах такого виду?
Чи може ВАТ оскаржити рішення ДКЦПФР?
Наскільки реальні можливості ПАТ задовольнити свої інтереси? Чи є інтереси ПАТ законними?
Ситуація 3.
АТ «Хімзавод» з початку свого відкриття після реконструкції, що відбулося 1 вересня 1998 р., скидав у озеро, розташоване біля заводу, неякісно очищені стоки. Представники громадськості систематично зверталися до різноманітних органів влади (держави та місцевого самоврядування), органів масової інформації, проте безуспішно, оскільки директор заводу досить ефективно протягом багатьох років використовував свій статус народного депутата України, ділові та родинні зв’язки, аби уникнути відповідальності. Нарешті, після чергового звернення до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яке після резонансної телепередачі про забрудненні хімзаводом унікального озера, 21 вересня 2007 р. організувало проведення екологічної експертизи і за її результатами застосувало адміністративно-господарські санкції у формі заборони на здіснення АТ «Хімзавод» господарської діяльності до усунення виявлених порушень в очисних спорудах. Мешканці прилеглих до озера будинків, утворивши громадське об'єднання «За чисте озеро», звернулися до суду з позовом про стягнення з АТ «Хімзавод» 250 млн. грн. - як компенсації за заподіяну озеру та навколишнім мешканцям шкоду (вартість очищення озера від забруднення відходами хімічного виробництва - наскільки це можливо за сучасних технологій), насадження навколо озера лісопосадок та створення інфраструктури відпочинку для мешканців прилеглих місцевостей. Відповідач проти позову заперечував, наполягаючи на пропущенні позовної давності. Позивач наполягав на позовних вимогах, посилаючись на: а) протидію відповідача у проведенні екологічної експертизи і появу реальної можливості отримати документальні докази (в т.ч. акт експертизи) лише після втручання у вересні 2007 р. засобів масової інформації (насамперед, телебачення) та Мінприроди; б) тривалий характер порушення, негативний результат якого з роками лише накопичувався, загрожуючи загибелі озера як унікальної екосистеми; в) значну суспільну вагу відновлення озера; г) на порушення АТ «Хімзавод» публічних інтересів, ігнорування ним вимог природоохоронного законодавства, прав та законних інтересів мешканців будинків, розташованих на прилеглій до озера території, на чисту воду (вода в місцевому водогоні була з озера, і навіть після очищення не відповідала встановленим вимогам), на користування природними об’єктами для відпочинку.
Як проявляється в даному випадку порушення у сфері господарювання?
Протягом яких строків може бути застосована господарсько-правова відповідальність ?
Які межі господарсько-правової відповідальності?
Чи можуть одночасно застосовуватися адміністративно-господарські санкції та відшкодування збитків?
Дайте оцінку діям сторін зазначених відносин та спрогнозуйте результат розгляду справи в суді.
Ситуації:
1. До територіального відділення Антимонопольного комітету звернулося підприємство з проханням перевірити обґрунтованість цін і тарифів на ритуальні послуги, що застосовує державне комунальне підприємство "Комбінат благоустрою".
Під час розгляду справи було встановлено, що комунальне підприємство, займаючи монопольне становище на регіональному ринку послуг, встановлює на них ціни, що значно перевищують ціни на такі послуги в інших містах Криму.
Кваліфікуйте дії комунального підприємства.
2. Договором про спільну діяльність між морським торговим портом і акціонерним товариством "М-С" останньому було надано виключне право на виконання транспортно- експедиційних послуг.
За умовами цього договору про спільну діяльність інші експедитори змушені були укладати: угоди з "М-С" щодо забезпечення транспортно-експедиційних послуг у морському торговому порту, а також виплачувати "М-С" винагороду за надані послуги у розмірі трьох відсотків від акордної ставки порту за кожну тонну переробленого вантажу.
Кваліфікуйте дії морського торгового порту і "М-С".
3.Антимонопольний комітет України встановив, що договором про спільну діяльність між управлінням залізниці та страховою компанією "Т.-Гарантія" управління надало цій страховій компанії виключні права страхування всіх вантажів, туристів і багажу, що перевозяться залізничним транспортом, можливість створення у відділеннях залізниці своїх філій, оренди приміщень на пільгових умовах.
До того ж, управління залізниці було одним із співзасновників товариства "Т-Гарантія". Внаслідок зазначеної угоди товариство "Т-Гарантія" одержало значні переваги перед конкурентами, що призвело до монополізації регіонального ринку страхових послуг на залізниці, незважаючи на те, що на ринку працює багато страхових компаній.
Кваліфікуйте дії управління залізниці і "Т-Гарантія". Які санкції можуть бути застосовані до них?
4.Постановою мера міста N. місцевим податком на перепродаж автомобілів оподатковувалися всі підприємства, за винятком державних і споживчої кооперації. Кваліфікуйте дії мера.
5.До територіального відділення Антимонопольного комітету із заявою звернулось АП "Солеварний завод". У ній вказувалося, що під час укладання договорів постачання очищеного розсолу публічне АТ "Содовий завод" нав'язує додаткові послуги з перерахування коштів на реконструкцію розсолопромислу, що не стосуються предмета договору. Встановлюючи додаткові вимоги, відповідач ухиляється від укладення договору на постачання очищеного розсолу в наступному році.
6.Територіальним відділенням було визнано, що публічне АТ "Содовий завод" займає монопольне становище на регіональному ринку розсолу очищеного. У ході розслідування справи підтвердилися факти, зазначені в заяві.
Кваліфікуйте дії відповідача. Які санкції можуть бути застосовані до правопорушника?
7. Цукровий завод займає монопольне становище на регіональному ринку надання послуг щодо заготівлі і переробки цукрового буряку сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств. Під час планової перевірки територіальним відділенням Антимонопольного комітету було встановлено, що заводом було укладено і реалізовано 67 договорів із сільськогосподарськими підприємствами на умовах, що 70% продукції одержує господарство, а 30% залишається заводу як оплата за переробку сировини. Із фермерськими господарствами було укладено 185 договорів на умовах, що 65% продукції одержує господарство, а 35% залишається в розпорядженні заводу. Чи порушив завод законодавство про захист економічної конкуренції?
8. До Антимонопольного комітету надійшла заява про надання згоди на створення товариства "Агропромислова фінансово-інвестиційна цукрова компанія", метою якого має бути здійснення спільної підприємницької діяльності у сфері виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської .продукції за рахунок підвищення ефективності переробки цукрового буряку і реконструкції та модернізації цукрових заводів за допомогою залучення у сільське господарство України іноземних інвестицій, сучасних технологій, техніки й устаткування. Засновниками товариства є: Фонд державного майна від імені чотирьох державних цукрових заводів і одного радгоспу; чотири акціонерних товариства — цукрові заводи і комбінати; спільні українсько-ірландське та українсько-австрійсько-німецьке підприємства, що діють на загальнодержавних ринках цукру і реалізації сільськогосподарської продукції, а також на регіональних ринках чотирьох областей України з надання послуг щодо збереження і переробки цукрового буряку.