. Інтегрована база даних державного земельного кадастру.
База даних єдиної автоматизованої системи державного земельного кадастру повинна включати базу даних державного кадастрового обліку земельних ділянок та іншого нерухомого майна, а також реєстр речових прав та реєстр заяв. База даних державного кадастрового обліку земель містить відомості в текстовому (атрибутивному) та графічному вигляді (індексні карти та кадастрові плани) з даними кадастрового обліку земельних ділянок та іншого нерухомого майна і забезпечує узагальнення цих даних за встановленою формою. Текстові відомості бази даних обліку земель включають реєстр територіальних зон, реєстр земельних ділянок, реєстр будівель та споруд, реєстр власників і користувачів земельних ділянок та іншого нерухомого майна, реєстр правовстановлюючих документів.
. Автоматизована система державного земельного кадастру (кадастрово-реєстраційна система).
Ведення державного земельного кадастру здійснюється засобами єдиної автоматизованої системи державного земельного кадастру, яка являє собою корпоративну мережу автоматизованих інформаційних систем ведення земельного кадастру на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівнях, що розробляються за єдиними технічними вимогами, забезпечують формування і оброблення уніфікованих електронних документів земельно-кадастрової інформації та підтримують обмін інформації в уніфікованих форматах даних і базуються на широкому застосуванні ГІС-технологій.
. Обов’язковість державного кадастрового обліку всіх земельних ділянок у межах території України.
Ведення державного земельного кадастру повинно базуватись на принципі повноти обліку всіх земельних ділянок кадастрового округу. Кадастрова база даних повинна охоплювати всі земельні ділянки в межах території ведення кадастру, визначеного індексною картою, і завжди бути в актуальному стані. На кадастровому плані не повинно бути „білих плям”. Такий підхід дасть змогу контролювати баланс площ відповідних територій.
. Дані державного земельного кадастру повинні бути публічними, тобто відкритими для широкого загалу в межах, передбачених законом.
В той же час, бази даних державного земельного кадастру повинні мати комплексну систему захисту інформації (КСЗІ). В тому числі і від несанкціонованого доступу.
. База даних державного земельного кадастру повинна бути цілісною і актуальною.
База даних має багатоцільове призначення і є важливим інформаційним ресурсом. Однак у разі запровадження двох паралельних систем (кадастрової та реєстраційної) це призведе до ситуації. Коли одна база даних (кадастрова) не буде мати інформації про правовий режим нерухомості, а друга (база даних реєстраційної системи) не матиме кадастрової інформації про всі об’єкти нерухомого майна. Тому що реєстрація прав не є примусовою і в реєстрі прав буде тільки та частина об’єктів нерухомості, на які зареєстровані права[5].
. Першочергове забезпечення органів місцевого самоврядування кадастровою інформацією.
Дані кадастру використовуються органами місцевого самоврядування в якості інформаційної основи для створення земельних інформаційних систем, муніципальних ГІС, необхідних для цілей комплексного управління регіоном. Органи місцевого самоврядування повинні мати певні преференції щодо отримання та використання кадастрових даних. Це може бути он-лайновий режим доступу до баз даних державного земельного кадастру на безоплатній основі. Крім того, дані кадастру є базовими для ведення інших кадастрів (містобудівного, водного, лісового, тощо) та автоматизованих інформаційних систем у питаннях, що стосуються місця розташування, меж земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна, їх правового статусу, тощо.
. Державний земельний кадастр України повинен відповідати європейським та світовим стандартам побудови кадастрово-реєстраційних систем, зокрема, Кадастр 2014. ISO 19100, EULIS, Open GIS, тощо.
. Державний земельний кадастр повинен базуватись на єдиній сучасній системі геодезичних координат.
. Бази даних державного земельного кадастру
повинні використовуватись як базові просторові дані при формуванні Національної
інфраструктури геопросторових даних (НІГПД).
2.2 Переваги засобів автоматизованої системи
ДЗКУ
Потреба запровадження в Україні автоматизованої системи земельного кадастру.Принципово нова система кадастру, яка зараз впроваджується в Україні, передбачає зберігання, аналіз та пошук даних серед великого масиву інформації. Зокрема, про правовий режим, про якісні та кількісні характеристики земельних ділянок. Такий обсяг інформації може оброблятися виключно за допомогою автоматизованої системи.
Принципова новизна земельного кадастру, який зараз впроваджується в Україні. У попередньому кадастрі, який у нас частково залишився з радянських часів, вівся виключно кількісний та якісний облік земель. Новий кадастр передбачає введення додаткових характеристик, насамперед про право власності, а також інший, більш сучасний підхід до роботи з даними. Кадастр міститиме, по-перше, інформацію про самі об"єкти права, їхній опис. По-друге, правові аспекти - кому належить ділянка, як нею користуються. Ця інформація оновлюватиметься при кожній транзакції - чого не було раніше. В інформаційній системі, яка будується в рамках проекту Світового банку "Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру", актуалізація даних передбачена в автоматичному режимі безпосередньо на рівні району.
Якщо говорити про те, як воно відбувається зараз, то база даних кадастру формуються за допомогою обмінних файлів, які поступають у центральну базу через обласні управління. І ось тут система гальмує: на доставку файлів в область, на їх перевірку та обробіток витрачаються тижні, а то й місяці. Це й спричиняє затримки в отриманні державних актів. А от введення даних в інформаційну систему в режимі он-лайн безпосредньо в районі дає можливість одразу ж переконатися - наскільки ця інформація точна, об"єктивна та актуальна. І видати правовстановлюючі документи громадянам.
Переваги автоматизованої системи. По-перше - економія часу. У новій системі передбачена автоматична перевірка інформації. Це дає можливість на етапі опрацювання даних об’єктивно, без людського фактору, виявити практично всі проблеми, які зараз призводять до конфліктних ситуацій: це і дублювання кадастрових номерів, і накладки ділянок, інші помилки у правовстановлюючих документах або на місцевості. До того ж, раніше не було картографічної основи (йдеться про індексні кадастрові карти, ортофотокарти) для виявлення таких помилок. На даний час вона вже є, тож інформацію можна перевірити і надати громадянам достовірні дані. А це вже - реальний механізм гарантування прав власності на земельні ділянки.
Частка інформації в автоматизованій системі земельного кадастру передбачена для загального доступу. Система, яка створюється, будується на принципах відкритості. Насамперед для громадян. Власник реєструє земельну ділянку, інформація про неї вноситься в базу даних. Відтак, у будь-якому територіальному відділенні Держземагентства будь-якого міста чи району України він зможе отримати витяг з кадастру - для того, наприклад, аби надати такий витяг зацікавленій особі - покупцю ділянки або кредитній установі чи податковому органу. Це буде свого роду офіційна довідка про те, що громадянин володіє земельною ділянкою. До сьогодні підтвердженням власності є тільки паперовий документ державний акт, який можуть видати лише в тому територіальному органі Держземагантства, на чий території ця ділянка розташована.
Заплановано, що автоматизована система також
дозволить громадянину через Інтернет відстежувати проходження його документів -
він зможе зайти в електронну систему і подивитися, на якій стадії розгляду його
заява; скільки часу той чи інший чиновник її розглядає, які рішення
приймаються. У такій ситуації чиновники не матимуть можливості безпідставно
затримувати документи або направляти громадян до інших органів чи структур. Це
значною мірою дисциплінуватиме і самих чиновників. Автоматизована система
передбачає і черговість розгляду заяв. Тобто, якщо заява надійшла, вона
зареєстрована, то наступна розглядається лише після того, як прийнято рішення
щодо попередньої. Це антикорупційний принцип. Але потрібно, щоб він, як і інші,
був закріплений законом "Про державний земельний кадастр".
.3 Функції автоматизованих документів
Для громадянина впровадження електронного державного земельного кадастру насамперед означатиме суттєве спрощення процедури, зокрема, оформлення права власності на земельну ділянку. Розробляючи систему земельного кадастру, ми наслідували принципи «єдиного вікна». І нам це вдалося. Ми зробили все для того, аби людина, звернувшись до відповідного територіального органу земельних ресурсів з відповідною заявою, подавши необхідні документи, могла отримати весь набір адміністративних послуг для підтвердженя права власності на земельну ділянку без проблем та затримок.
Який рівень доступу до інфомації з автоматизованої системи державного земельного кадастру буде у звичайного громадянина. Перелік інформації, що повинен відображатися в мережі Інтернет, буде визначений Законом України "Про державний земельний кадастр", який вже прийнято у першому читанні. Також в законопроекті йдеться про порядок відображення відомостей в Інтернеті, про технологічні та програмні засоби, для їх відображення.
Одне з основих завдань кадастру - надання
актуальної та гарантовано достовірної інформації. Але не можна говорити про
кадастрову інформацію, не розуміючи, яким чином вона збирається, накопичується,
зберігається, обробляється тощо. Процедура визначає правовий статус цієї
інформації, визначає технологічні аспекти, актуальність, достовірність,
точність. Сьогодні, на жаль, через відсутність в Україні єдиної технологічної,
методичної бази, спосіб підготовки кадастрової інформації не є уніфікованим. Це
знижує якість цієї інформації. Тому створення єдиної технологічної, методичної
бази для уніфікації кадастрової інформації нині є одним із найактуальніших
завдань, яке ми маємо розв"язати, в першу чергу, шляхом опрацювання
архівних матеріалів про межі земельних ділянок з подальшою їх прив’язкою до
єдиної геопросторової бази даних за допомогою оновлених планово-картографічних
матеріалів. Це дозволить зробити інформацію більш повною.
.4 Проблеми створення автоматизованої системи
державного земельного кадастру
У системі Держкомзему України проблема створення та запровадження автоматизованої системи державного земельного кадастру закріплена за Управлінням державного земельного кадастру. У всіх розвинутих державах, коли мова йде про кадастр, то мається на увазі не тільки кадастрова інформація, але і сучасні комп'ютерні технології також, бо інакше і бути не може. Сьогодні в Держкомземі цю проблему саме так і розуміють. Дещо раніше підходи і розуміння цієї проблеми були інші: кадастр був сам по собі, а автоматизація сама по собі. Сьогодні, коли ми говоримо про кадастр, то маємо на увазі кадастрову інформацію в середовищі сучасних інформаційних технологій. У Держкомземі розробляється декілька проектів законів, вже розроблено проект Земельного кодексу в принципово новій редакції. Це новий по суті кодекс, який має багато граней і політичних, і економічних, і соціальних. На сьогодні цей документ прийнятий урядом і направлений до Верховної Ради, де буде проходити процес доопрацювання в комісіях. Я хотів би відмітити, що робота над цим проектом була організована досить ефективно та раціонально. Раніше практика була такою: в кабінетних умовах у досить короткий термін розроблявся проект, який погоджувався у міністерствах та відомствах, у кожному з яких вносились поправки, в результаті документ втрачав своє обличчя. У даному випадку з самого початку були запрошені представники всіх відомств та міністерств, які мають безпосереднє відношення до цієї проблеми, всі пропозиції та побажання вносились у процесі розробки кодексу. Держбуд також брав у цьому участь, відслідковуючи всі статті, які відносяться до містобудівних проблем.
Закінчена розробка проекту закону України Про державний земельний кадастр, який проходить останню стадію погодження в Мінюсті України. Проект, на наш погляд, відповідає усім сучасним критеріям. У цьому проекті закону є положення, згідно з яким земельний кадастр - це основа всіх інших кадастрів, тобто інформаційна база для галузевих та відомчих кадастрів. Я вважаю, ця теза, що дійсно земельний кадастр можна взяти за інформаційну основу, на якій слід будувати відомчі, галузеві і інші кадастри та автоматизовані інформаційні системи, не перебільшена. Кадастр можна уявити як багатошарову інформаційну систему з декількох прошарків. І першим (нижнім) шаром має бути геодезично-топографічна, а не земельна інформація.
У Держкомземі ведуться роботи із створення автоматизованої системи ведення земельного кадастру. Декілька років тому була прийнята Постанова Кабінету Міністрів від 02.12.97 № 1355, якою затверджено Програму створення автоматизованої системи ведення кадастру. На сьогодні ці роботи знаходяться на стадії розробки та уточнення концепції створення автоматизованої системи державного земельного кадастру. Слід відзначити, що в деяких регіонах України досить успішно ведуться роботи із автоматизації кадастру. Є хороші результати, є групи лідерів, які мають певні напрацювання. Позитивні результати є в Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі, Луцьку, Львові, в Кіровограді, тобто напрацювань багато. Завдання Держкомзему полягає в координації та інтеграції цих напрацювань в єдину систему[5].
Далі хотілось би зупинитись на структурі бази даних. Передбачається, що вона буде мати чотири реєстри, в першу чергу це реєстр земельних ділянок, який являє собою таблицю, що включає кадастрові номери земельних ділянок і їх певні характеристики. Кадастровий номер має бути унікальним по території України. Щодо системи кадастрових номерів, то ця система запроваджена. Структура кадастрового номеру земельної ділянки розроблена Держкомземом і опублікована в нормативних відомчих документах Держкомзему.
В реєстр земельних ділянок заноситься номер, атрибути, адреса, кількісні та вартісні характеристики, крім цього там є координати центроїду земельної ділянки. Цей параметр зв'язує семантичну інформацію про земельну ділянку з її просторовою інформацією, тобто він дозволяє перейти на карту і графічно відобразити цю земельну ділянку. Таким чином формується інформація про всі земельні ділянки в реєстрі земельних ділянок.
Другий реєстр це реєстр власників та користувачів. Тут також використовується унікальний номер: для фізичних осіб ідентифікаційний код, який надає податкова інспекція, для юридичних осіб це код ЗКПО, який надає статуправління. Власники та користувачі також характеризуються певним набором атрибутів.
Третій реєстр це реєстр правових документів, він теж має код документа і його атрибути. Хотів би звернути особливу увагу на правовий режим земельної ділянки, бо ми розуміємо права, як право власності на земельну ділянку, але правовий режим це не тільки право власності на земельну ділянку, це права всіх осіб (юридичних чи фізичних), які мають відношення до конкретної земельної ділянки. Особливо це важливо зараз, коли у нас започатковується чи розвивається земельний ринок і створюється система реєстрації прав. Правовий режим земельної ділянки визначається цілим пакетом правових документів, і якраз в цьому реєстрі і передбачена реєстрація цих документів. Наприклад, це може бути державний акт, договір про оренду, іпотеку, сервітут, ухвала суду щодо термінового обмеження прав на використання земельної ділянки, правила зонування, рішення виконкому, містобудівних органів щодо поверховості забудови, якості ґрунтів, червоних ліній і таке інше.