Материал: Біобезпека та біозахист у біологічних лабораторіях 1-го та
або утворювати аерозолі. Більш безпечними є лабораторні міксери і лопаткові гомогенізатори типу «стомакер».
2.Кришки, чашки та ємності повинні бути міцними, в гарному стані, не мати тріщин або інших дефектів. Кришки повинні бути добре підігнані, а прокладки повинні бути в доброму стані.
3.У процесі роботи гомогенізаторів, шейкерів і сонікаторів у ємності створюється тиск. Аерозолі, що містять потенційно інфікований матеріал, можуть проникати назовні через щілини між кришкою і посудиною. Рекомендується використовувати пластмасові, зокрема фторопластові, ємності, оскільки скляні можуть розбитися, що може викликати витікання інфекційного матеріалу і нанесення ран оператору.
4.Під час роботи гомогенізатори, шейкери і сонікатори повинні накриватися міцними пластмасовими прозорими екранами, які після використання необхідно дезінфікувати. По можливості з цими апаратами потрібно працювати в БББ, накривши їх пластмасовими екранами.
5.Після закінчення операції контейнери необхідно відкривати в
БББ.
6.Для операторів, які працюють із сонікаторами, повинен бути передбачений захист органів слуху.
7.При використанні скляних подрібнювачів тканин їх необхідно загортати в абсорбувальні матеріали і працювати з ними в рукавичках. Більш безпечними є пластмасові (фторопластові) подрібнювачі. Працювати з подрібнювачами тканин і відкривати їх необхідно у БББ.
3.12.Запобіжні заходи при використовуванні холодильників та морозильних камер
1.Холодильники, низькотемпературні холодильні камери та камери з сухим льодом необхідно періодично розморожувати і чистити, видаляючи при цьому будь-які ампули, пробірки і т. д., що розбилися під час зберігання. Під час чищення необхідно надягати міцні гумові рукавички і захищати обличчя. Після чищення внутрішню поверхню камери потрібно продезінфікувати.
2.Усі контейнери і т. ін., що зберігаються в холодильнику, повинні мати чітке маркування із зазначенням наукової назви вмісту,
85
дати розміщення та прізвища особи, яка помістила матеріал на зберігання. Матеріали без маркування та із закінченим терміном придатності повинні бути оброблені в автоклаві і видалені.
3.Необхідно вести інвентарний перелік вмісту холодильних і морозильних камер.
4.Вогненебезпечні рідини не повинні зберігатися в холодильних і морозильних камерах, якщо лише такі камери не є вибухобезпечними. На дверцятах холодильної камери повинні бути прикріплені відповідні інструкції.
Список літератури
1.Практическое руководство по биологической безопасности в лабораторных условиях. –3-е изд. – Женева : Всемирная организация здравоохранения, 2004 . – 201 с.
2.Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю : ДСП 9.9.5.-080-02. – [Чинний від 2002-01-28]. – Київ : МОЗ України, Державна санітарноепідеміологічна служба, 2002. – 39 с.
3.Laboratory biosafety manual. – [Second edition]. – Geneva : WHO, 2003. – 109 p.
4.Tuberculosis laboratory biosafety manual : [WHO Library Cataloguing-in-Publication Data]. – Geneva : WHO, 2013. – 67 p.
5.Биологическая безопасность в микробиологических и биомедицинских лабораториях / [Д. Абрахам, M. Aдлер, Л. Aлдерман
идр.]. – Вашингтон : Типография Правительства США, 2007. – 360 с.
6.Biorisk management : [Laboratory biosecurity guidance]. – Geneva, WHO, 2006. – 41 p.
7.Laboratory biorisk management: [European committee for standartization]. – Brussels, Belgium, CEN, 2011. – 46 p.
8.Biosafety in Microbiological and Biomedical Laboratories. – [5th Edition U. S. Department of Health and Human Services Public Health ServiceCenters for Disease Control and Prevention National Institutes of Health]. – Washington. : Publisher house of the USA Government, 2009. – 436 p.
86
Розділ 4
Послідовність роботи під час аварійних ситуацій
87
4.1. Біологічне забруднення та заходи щодо його ліквідації
Аварія – позаштатна ситуація, під час якої виникає реальна або потенційна можливість виділення патогенного агента в повітря робочої зони, довкілля або зараження персоналу.
Аварійні ситуації, що супроводжуються розлиттям та/або розбризкуванням інфекційного матеріалу з можливістю утворення аерозолю, це биття пробірки, флакона, колби з рідкою культурою; биття чашок, пробірок із культурами на агарі з конденсатом; розбризкування бактеріальної суспензії з піпетки або шприца; тканинної рідини під час розтину трупів інфікованих тварин і людей; на вакуумній установці під час висушування вірулентних культур; інші події, які приводять до контамінації повітря або оточуючих предметів.
Аварія, що відбулася без розливання/розбризкування біологічного матеріалу, це дотик петлею з інфікованим матеріалом до краю чашки, пробірки, флакона, кристалізатора; тріщини на чашці Петрі, пробірці, флаконі з біологічним матеріалом; падіння на стіл твердої частини при обпалюванні петлі після посіву; торкання до поверхні посіву на твердому поживному середовищі та ін.
Нещасний випадок/травма – це забруднення заразним матеріалом/хімічною речовиною або поранення будь-якого ступеня, отруєння, опік, укус зараженою твариною або інші порушення шкірних покривів.
План дій на випадок аварійної ситуації передбачає такі оперативні процедури:
1.Заходи на випадок стихійних лих, наприклад, пожежі, повені, землетрусу, вибуху.
2.Оцінювання ризику біологічної небезпеки.
3.Подолання наслідків інциденту та деконтамінація.
4.Термінова евакуація людей і тварин із приміщень.
5.Надання невідкладної медичної допомоги постраждалим та травмованим.
6.Медичне спостереження за постраждалими.
7.Клінічне ведення постраждалих.
8.Епідеміологічне розслідування.
88
9. Продовження роботи після інциденту.
Плани аварійного реагування лабораторії повинні бути внесені до відповідних планів захисту всієї установи або конкретного об’єкта. Ці плани також повинні враховувати такі негативні події, як загроза бомбардування, стихійні лиха і погані погодні умови, вимкнення живлення й інші аварійні ситуації у приміщенні, що можуть створити загрозу.
Заходи із знезаражування після біологічного забруднення
Усі заходи із знезараження під час аварії лікарі або лаборанти під наглядом лікаря виконують у захисних костюмах із застосуванням інструментів (пінцетів, корнцангів тощо). Молодший медичний персонал залучається до прибирання лише після закінчення знезаражування. Після закінчення робіт із знезаражування персонал знімає і здає для знезаражування засоби індивідуального захисту, спецодяг і приймає душ.
Про всі нещасні випадки, свої і чужі помилки, що сталися під час роботи з біологічним матеріалом, працівники зобов’язані інформувати керівника підрозділу. Завідувач лабораторії (керівник підрозділу) може тимчасово (до прийняття рішення керівником установи) відсторонити від роботи з БПА осіб, які допустили порушення цих правил і працювали неуважно та недбало. Особи, які систематично порушували ці правила, можуть бути усунені від роботи з біологічним матеріалом розпорядженням керівника установи.
Під час аварії, пов’язаної із биттям посуду, в якому знаходилися хімічні речовини, їх необхідно негайно нейтралізувати, після цього прибрати. До проведення перелічених заходів персоналу не дозволяється залишати приміщення без дозволу завідувача лабораторії, якщо подальше перебування в даному приміщенні не становитиме небезпеки для здоров’я.
Про аварію, що відбулася, та проведені заходи завідувач лабораторії доповідає керівнику установи. Керівник установи вирішує питання про необхідність медичного нагляду.
У мікробіологічних лабораторіях на випадок ліквідації наслідків аварії повинна бути аптечка термінової медичної допомоги.
При пораненнях будь-якого ступеня, отруєннях, опіках постраждалому на місці надають першу медичну допомогу і
89