Материал: Біобезпека та біозахист у біологічних лабораторіях 1-го та

замочування усіх частин у дезінфекційному розчині упродовж принаймні 20 хвилин. Для дезінфекції вакуумного трубопроводу і насоса використовують параформалінову камеру.

Якщо чаша центрифуг пошкоджена, це може призвести до утворення значної кількості біологічно небезпечного аерозолю у лабораторії. У такому випадку персонал повинен негайно залишити приміщення і попередити інших про заборону входу. Забруднене обладнання обробляють із використанням параформальдегіду. Дезактивацію можна проводити лише у спеціальному захисному одязі.

Список літератури

1.Практическое руководство по биологической безопасности в лабораторных условиях. – 3-е изд. – Женева : Всемирная организация здравоохранения, 2004. – 201 с.

2.Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю : ДСП 9.9.5.-080-02. – [Чинний від 2002-01-28]. – Київ : МОЗ України, Державна санітарноепідеміолдогічна служба, 2002. – 39 с.

3.Laboratory biosafety manual. – [Second edition]. – Geneva : WHO, 2003. – 109 p.

4.Tuberculosis laboratory biosafety manual : [WHO Library Cataloguing-in-Publication Data]. – Geneva, WHO, 2013. – 67 p.

5.Биологическая безопасность в микробиологических и биомедицинских лабораториях / [Д. Абрахам, M. Aдлер, Л. Aлдерман та ін.]. – Вашингтон : Типография Правительства США, 2007. – 360 с.

6.Biorisk management : [Laboratory biosecurity guidance]. – Geneva, WHO, 2006. – 41 p.

7.Laboratory biorisk management : [European committee for standartization]. – Brussels, Belgium., CEN, 2011. – 46 p.

8.Biosafety in Microbiological and Biomedical Laboratories. – [5th Edition U. S. Department of Health and Human Services Public Health ServiceCenters for Disease Control and Prevention National Institutes of Health]. Washington. : Publisher house of the USA Government. – 2009. – 436 p.

95

5.1. Способи та засоби знешкодження лабораторних матеріалів

Для реалізації програми біологічної безпеки в лабораторії важливо розуміти принципи знезаражування, чищення, стерилізації та дезінфекції.

Дезінфекція – фізичні або хімічні засоби знищення мікроорганізмів, але необов’язково спор.

Дезінфекційний засіб – хімічна речовина або суміш хімічних речовин, що використовуються для знищення мікроорганізмів, але не обов’язково спор. Дезінфекційні засоби, як правило, застосовуються до нерухомих поверхонь або об’єктів.

Деконтамінація – будь-який процес видалення і/або знищення мікроорганізмів. Цей термін використовується також щодо видалення або нейтралізації небезпечних хімічних та радіоактивних матеріалів.

Антисептичний засіб – речовина, що пригнічує ріст та розвиток мікроорганізмів, але необов’язково вбиває їх. Антисептичні засоби, як правило, застосовуються до поверхні тіла.

Бактерицид – хімічна речовина або суміш хімічних речовин, які вбивають мікроорганізми. Цей термін часто використовується замість термінів «біоцид», «хімічний герміцид» або «протимікробний препарат».

Біоцид – загальний термін для будь-якого агента, що вбиває мікроорганізми.

Протимікробний препарат – агент, що вбиває мікроорганізми або пригнічує їх ріст і розмноження.

Спороцид – хімічна речовина або суміш хімічних речовин, що використовуються для знищення мікроорганізмів та спор.

Стерилізація – процес, у ході якого знищуються і/або видаляються всі типи мікроорганізмів та спор.

Хімічний герміцид – хімічна речовина або суміш таких речовин, що використовуються для знищення мікроорганізмів.

Знезаражування мікробіологічної лабораторії необхідно проводити з великою ретельністю. Мета знезаражування полягає в захисті робітників лабораторії, довкілля й будь-кого, хто входить до лабораторії або працює з лабораторними продуктами за межами лабораторії. Знезаражування робить ділянку, пристрій, предмет або

97

матеріал безпечним в обігу (тобто безпечним у тому сенсі, що він практично не створює ризику передачі інфекції). Основне завдання знезаражування полягає у зниженні рівня мікробіологічного забруднення настільки, щоб усунути можливість передачі інфекції. Процес знезаражування може складатися із звичайного миття інструментів водою з милом, пристроїв або ділянки лабораторії. Вибір методу знезаражування та експозиції буде залежати від багатьох причин: типу об’єкта, що підлягає знезаражуванню, виду мікроорганізмів та ін. Наявність будь-якої органічної речовини вимагає більшого часу для знезараження, якщо предмет або ділянка не були попередньо очищені. Стійкість деяких мікроорганізмів до знезаражування наведена у порядку зниження в табл. 4.

Таблиця 4 – Стійкість мікроорганізмів до дезінфектантів у порядку її зниження

Спори бактерій

Bacillus subtilis, Clostridium sporogenes

Мікобактерії

Mycobacterium tuberculosis var. bovis, Nontuberculous mycobacteria

Безоболонкові віруси (не містять ліпідів)

Poliovirus, Coxackievirus, Rhinovirus

Гриби

Trichophyton spp., Cryptococcus spp., Candida spp.

Вегетативні бактерії

Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Salmonella choleraesuis, Enterococci

Оболонкові віруси (містять ліпіди)

Herpes simplex virus, Cytomegalovirus, Respiratory syncytial virus,

HBV, HCV, HIV, Hantavirus, Ebola virus

Найчастіше знезаражування об’єктів розпочинається із очищення лабораторних матеріалів. Процес очищення – це видалення бруду, органічних речовин та плям. Очищення може здійснюватися за допомогою щітки, пилососа, сухого протирання, миття, вологого протирання з водою, що містить мило або мийний засіб. Бруд, ґрунт та

98

органічні речовини можуть перешкоджати впливу деконтамінувальних засобів (антисептиків, хімічних герміцидів та дезінфекційних засобів). Попереднє очищення має велике значення для забезпечення належної дезінфекції або стерилізації. Багато герміцидних препаратів є активними лише щодо предметів, які пройшли попереднє очищення. Таке попереднє очищення необхідно проводити обережно, щоб не зазнати впливу інфекційних агентів. Згодом необхідно застосовувати матеріали, які є хімічно сумісними з герміцидами. Найчастіше один і той самий хімічний герміцид використується як для попереднього очищення, так і для дезінфекції.

Хімічні бактерицидні засоби, що використовуються для знезаражування, розрізняються за своєю активністю в діапазоні від потужних дезінфекційних засобів (наприклад, висококонцентрований гіпохлорит натрію можна використовувати для знезаражування при розливі культури збудника в дослідницькій або клінічній лабораторії) до слабких дезінфекційних засобів і засобів для санітарної обробки, призначених для загального прибирання або знезаражування малих ділянок зовнішніх поверхонь в установах охорони здоров’я.

Багато видів хімічних речовин можуть використовуватися як дезінфекційні та/або антисептичні засоби. Герміцидна активність багатьох хімічних речовин збільшується і швидше проявляється за більш високих температур. Але в той самий час більш високі температури можуть прискорити їх випаровування і руйнування.

Ефективність процедур дезінфекції істотно залежить від ряду факторів, кожен з яких може мати неабиякий вплив на кінцевий результат. До них належать:

•природа і кількість забруднювальних мікроорганізмів (особливо наявність бактеріальних спор);

•кількість наявної органічної речовини (наприклад, ґрунту, екскрементів та крові);

•тип і стан інструментів, пристроїв та матеріалів, що підлягають дезінфекції;

•температура.

Для забезпечення особистої безпеки при підготовці розчинів хімічних герміцидів рекомендується надягати рукавички і фартухи, а також захищати очі.

99