Курсовая работа (т): Ціни та рентабельність виробництва сільськогосподарської продукції в умовах ринкових відносин

Найвищий рівень рентабельності спостерігався в 2013 році - 18,49%, а у 2011 році і 2012 році спостерігався рівень збитковості -42,27% і -2,28%.

.2 Динаміка виробництва валової продукції, грошових надходжень і прибутку

Вироблена продукція (валова продукція) - це вартісна оцінка загального обсягу продукції підприємства як результату його основної діяльності.

До валової продукції належить вартість:

готових виробів, виготовлених із власної сировини та сировини замовника і призначених для реалізації поза межі підприємства; наданих працівникам у рахунок виплати заробітної плати; для передання власному капітальному будівництву, своїм непромисловим підрозділам або для зарахування до складу власних основних засобів;

напівфабрикатів власного виробництва, відпущених на сторону та своїм непромисловим підрозділам;

робіт промислового характеру, виконаних на замовлення зі сторони і для своїх непромислових підрозділів;

зміни залишків напівфабрикатів власного виробництва;

зміни залишків незавершеного виробництва;

капітального ремонту власного виробничого обладнання (реконструкції та модернізації устаткування), тобто збільшення вартості основних засобів.

Проте цей показник не враховує вартості внутрішньозаводського обороту, тобто частки готових виробів і напівфабрикатів, які використані на власні промислово-виробничі потреби підприємства.

Оцінювання готової продукції і напівфабрикатів здійснюється за діючими оптово-відпускними цінами з вирахуванням непрямих податків (ПДВ, акцизного збору), а незавершеного виробництва - за його собівартістю.

Вироблена і призначена для реалізації продукція (товарна продукція), зокрема вартість продукції, призначеної для реалізації споживачам. Товарна продукція підприємств становить загальну вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, що призначені для продажу або реалізації стороннім споживачам та своїм непромисловим підрозділам.

На відміну від валової до складу товарної продукції не включаються зміни залишків напівфабрикатів та незавершеного виробництва, вартість сировини замовника. Товарну продукцію обчислюють у порівнянних і поточних цінах. У порівнянних цінах товарну продукцію використовують для аналізу динаміки загального обсягу виробництва, продуктивності праці, фондовіддачі з метою усунення впливу інфляційної компоненти на динаміку виробництва продукції за певний період. Товарна продукція в поточних цінах дає змогу оцінити обсяг готової для реалізації продукції, застосовується в розрахунках показника витрат на 1 грн. товарної продукції.

Реалізована продукція (дохід від реалізації продукції) - це вартість відвантаженої за звітний період продукції власного виробництва. Реалізовану продукцію визначають на основі обсягу товарної продукції, додаючи залишки готових виробів, які на початок розрахункового періоду знаходились на складі підприємства, але були відвантажені саме в розрахунковому періоді, та продукцію, яка перебувала на відповідальному зберіганні з вирахуванням залишків продукції на складі на кінець розрахункового періоду. З метою здійснення аналізу економічних процесів можуть додатково застосовуватися такі показники обсягу виробництва:

чиста продукція - вартість виробленої продукції за мінусом матеріальних витрат і амортизації;

умовно-чиста продукція - відрізняється від чистої продукції сумою амортизаційних відрахувань.

Залежно від цілей економічного аналізу можливе використання того чи іншого вартісного показника обсягу виробництва. Як свідчить практика, у сучасних умовах у процесі планування, під час складання фінансової та податкової звітності, з найчастіше наведених показників використовується обсяг виробленої продукції (в поточних чи порівнянних цінах) та обсяг реалізованої продукції.

Рівень товарності по окремих видах продукції залежить, насамперед, від обсягу її виробництва. Чим більший він, тим більше підприємство може продати продукції за інших однакових умов, і навпаки. Рівень товарності може змінюватися і за однакового обсягу виробництва валової продукції, якщо підприємство через певні обставини зменшило або збільшило свої потреби в даній продукції на внутрішньогосподарські цілі. З огляду на сказане, стає зрозумілим, що абсолютна товарність є функцією від рівня відносної товарності й обсягу валового виробництва продукції

Таблиця 2.6

Динаміка виробництва основних видів валової та товарної продукції в ТОВ «Ківшовата Агро»

Проаналізувавши дані таблиці, можна зробити висновок, що валове виробництво зернових і зернобобових культур у ТОВ «Ківшовата Агро» в 2013 році порівняно з 2011 роком збільшилось у 2 рази. Валове виробництво соняшнику у 2013р. порівняно до 2011р. збільшилось у 2 рази, а валове виробництво сої збільшилось на 46,79%. Обсяги реалізації продукції зернових і зернобобових у 2013р. порівняно із 2011р. збільшились майже у 3 рази, обсяги реалізації соняшника збільшились на 38,94%, а обсяги реалізації сої зменшились на 19,11%. Рівень товарності зернових і зернобобових у 2013р. порівняно до 2011р. збільшивсь на 0,23, соняшника зменшивсь на 0,4, сої зменшивсь 0,76.

Таблиця 2.7

Динаміка грошової виручки від реалізації основних видів і прибутку в ТОВ «Ківшовата Агро»

Проаналізувавши дані таблиці, можна зробити висновок, що виручка від реалізації зернових і зернобобових культур у 2013 р. порівняно до 2011 р. збільшилась у 2 рази, від соняшника на 7,23%, від реалізації сої зменшилась на 9,22%. За реалізацію зернових підприємство отримало збиток, причому у 2013 р. порівняно до 2011 р. цей збиток збільшивсь у 14 разів. За реалізацію соняшника у 2013 р. порівняно до 2011 р. отримало на 26,51% більше прибутку. За реалізацію сої підприємство у 2011р. отримало збиток -298 тис. грн., а у 2013 р. прибуток у розмірі 2102 тис. грн.

.3 Ціни та їх вплив на розміри грошових надходжень і прибутку

Соціально-економічний розвиток ринкових відносин в Україні супроводжується якісними структурними зрушеннями у бік інтенсифікації виробництва, пошуку джерел його фінансування, підвищення його ефективності.

Зміна ціни відбувається внаслідок низки ціноутворюючих факторів. Зокрема, Мазур Н.А. вважає, що найважливішими серед них є „суспільна ціна виробництва, співвідношення попиту і пропозиції, темпи інфляції та купівельна спроможність грошей, ступінь державного адміністративного й економічного регулювання цін, стан цінової і нецінової конкуренції, ступінь монополізації виробництва” [2, с.99].

Слід зазначити, що в ринкових умовах ціни реалізації практично на всі види сільгосппродукції зазнають значних змін. Їхні рівні є досить нестабільними.

Основним джерелом грошових надходжень на підприємство є виручка від звичайної діяльності, яка залежить від галузі функціонування підприємства, обсягів його діяльності, впровадження науково-технічних розробок, а отже, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, покращення якості продукції. В умовах розвитку підприємницької діяльності створюються об’єктивні передумови реального втілення в життя зазначених факторів. Виручка від реалізації продукції розраховується у діючих цінах. В умовах радикальної зміни управління економікою обсяг виручки від реалізації продукції перетворюється на важливий показник фінансово-господарської діяльності. Тому підприємство повинно бути зацікавленим не стільки у збільшенні кількісного обсягу продукції, що випускається, скільки у збільшенні обсягу реалізованої продукції (з врахуванням скорочення залишків нереалізованої продукції).

Динаміка цін на сільськогосподарську продукцію залежить від ряду чинників та має сезонний характер. Ріст цін на зернобобові та олійні культури, овочі та ягоди, зумовлений вартістю їхнього зберігання та часом жнив, які припадають на липень-серпень, ціна на цукор формується державним регулюванням. Вартість овочів закритого ґрунту з наступом теплої пори року знизилася внаслідок зниження вартості їхнього вирощування, динаміка вартості яєць залежить від пори року.

Розглянемо аналіз динаміки фактичних цін реалізації основних видів сільськогосподарської продукції.

Таблиця 2.8

Рівні цін основних видів продукції сільськогосподарського виробництва в ТОВ «Ківшовата Агро»

Проаналізувавши дані таблиці, можна відмітити, що рівень цін на зернові і зернобобові у 2013 р. порівняно до 2011 р. зменшивсь на 12,13%, соняшника на 22,83%, а сої збільшилась на 12,22%.

Виходячи з розглянутих показників динаміки та географії цін на сільськогосподарську продукцію у 2013 році, варто зазначити що основними умовами їхнього формування є тяжіння до джерел виробництва та переробних потужностей, відповідності рівнів попиту та пропозиції. Сільськогосподарський сектор володіє значним не розкритим виробничим потенціалом, якому на даний час не вистачає ефективного менеджменту, підтримки державних цільових програм, вигідних довгострокових інвестицій, а заважає надмірна цінова зарегульованість, засилля імпортної сировини та численна ланка посередників при русі сировини до споживача.

аграрний ціна собівартість рентабельність

2.4 Рентабельність виробництва сільськогосподарської продукції

Основною метою діяльності кожного підприємства є здобуття економічних вигод. Показник суми прибутку вказує на абсолютний ефект діяльності підприємства без урахування використаних ресурсів, тому його слід доповнювати показником рентабельності. Ступінь прибутковості підприємства і характеризує рентабельність, яка характерна відносним величинам.

Рентабельність - це якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що наявні на господарстві, в процесі виробництва і реалізації продукції.

Сільськогосподарське підприємство вважається рентабельним, якщо обсяг виручки від реалізації покриває понесені витрати на виробництво та утворює частину прибутку. Таким чином, рентабельність характеризує ефективність роботи підприємства, дає уявлення про його спроможність отримувати економічні вигоди від своєї діяльності.

На рівень рентабельності підприємства впливають ряд зовнішніх і внутрішніх факторів. При визначенні резервів підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва, необхідно визначити розміри грошового виторгу від реалізації та собівартості продукції. Формування собівартості кожного виду продукції має свою специфіку і перелік витрат, що до неї включаються.

Рентабельність - це найважливіша економічна категорія, яка властива всім підприємствам, що працюють на основі господарського розрахунку. Вона означає прибутковість підприємства і визначається шляхом зіставлення одержуваних результатів (прибутку, валового доходу) з витратами або невикористовуваними ресурсами. Будучи узагальнюючим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, рентабельність відображає ефективність використання спожитих виробництвом ресурсів галузі - трудових, земельних і матеріальних, рівень керування та організації виробництва і праці, кількість, якість і результати реалізації продукції, можливості здійснення розширеного відтворення і економічного стимулювання працівників. Таким чином, рентабельність знаходить своє вираження, насамперед у наявності прибутку. Прибуток являє собою реалізовану частину чистого доходу і розраховується відніманням з грошової виручки від реалізації продукції (Вр) комерційної (повної) собівартості (Ск) або витрат виробництва (Іп):

П = Вр - Ск (Ік) (1)

Таблиця 2.9

Рентабельність виробництва окремих видів продукції, галузей та господарства в цілому в ТОВ «Ківшовата Агро»