При використанні логарифмічних частотних характеристик оцінка стійкості набагато простіша, ніж при попередніх методах, але результат може бути скоріше не точним, а наближеним.
Отже, всі три методи є
зручними і мають свої переваги та недоліки.
Розрахунок і побудова ЛАЧХ початкової САК і бажаної ЛАЧХ за допомогою графо-аналітичного методу проведемо наступним чином.
Передавальна функція розімкнутої системи має вигляд:
Р (S) =612,8/ ( (0,417*S+1) (0,02S+1) *S)
Розрахуємо значення 20lgKB:
lgKB=20lg612,8 = 55,7 дБ
Розрахуємо частоти ω1, ω2:
ω1=1/Tm =1/0,417=2,4 с-1
ω2=1/TЕ=1/0,02 =50 с-1
З умови завдання:
С1=0,04 с;
С2=0,025 с2;
С3=-0,01875 с3.
Розрахунок проводимо у такій послідовності:
) KBК=1/С1=25 дБ
lgKBК=27,9;
) ω1'=2/ (С2*KBК) =2/ (0,025*27,9) =2,8 с-1
3) ω2'=-6/ (ω1'*С3*KBК) =-6/ (2,8* (-0,01875) *25) =4,571 с-1
) ωзр= (KBК*ω1') /ω2'= (25*2,8)
/4,571=15,3 с-1
ЛАЧХ коректуючого пристрою визначається як різниця:
кп (ω) =Lб
(ω) - L0 (ω)
За виглядом ЛАЧХ КП запишемо передавальну функцію
КП, що має вигляд:
причому, оскільки ω1'=2,8 с-1, ω2'=4,571 с-1
1 =1/ω1'=1/2,8=0,35 с
T2=1/ω2'=1/4,571=0,21 с
З урахуванням числових коефіцієнтів отримаємо:
За виглядом ЛАЧХ КП знаходимо відповідну їй схему
корегуючого пасивного контуру, що має вигляд зображений на рисунку 6.
Рисунок 6 Корегуючий пасивний контур
Передавальна функція для такого контуру має вигляд:
Структурну схему скорегованої САК можна зобразити:
Рисунок 7 Структурна схема скорегованої САК
Структурна схема скорегованої САК представлена на
рисунку 8.
Рисунок 8 Структурна схема скорегованої замкнутої САК
Перехідна характеристика h (t) замкнутої САК зображена на рисунку 9
За даною перехідною характеристикою визначаємо наступні прямі показники якості замкнутої САК
) перерегулювання σ = 4,33%
) час досягнення максимуму tmax = 1,82 с
) час регулювання tрег = 2,47 с
Рисунок 9 Перехідна характеристика h (t) замкнутої САК
Логарифмічні частотні характеристики розімкнутої САК наведені на рисунку 10.
Як видно з графіків, система є стійкою, отже вона має запаси стійкості за фазою і амплітудою.
Запас стійкості за фазою складає: φзапасу =65,3˚
Запас стійкості за амплітудою:
|Lзапасу| =30,4 дБ
Рисунок 10 Логарифмічні частотні характеристики
розімкнутої САК
Підводячи підсумок виконанню розрахунково-графічної роботи, присвяченої дослідженню слідкуючої системи з потенціометричним вимірювальним простроєм, зазначимо, що при виявленні факту нестійкості системи для надання стійкості й достатніх запасів стійкості САК користуються різноманітними способами. Основними з них є зміна постійної часу Т однієї з ланок системи, а також введення в прямий ланцюг системи додаткової ланки (фізичним втіленням якої є деякий корегуючий пристрій).
Оскільки початкова САК виявилася нестійкою, то на основі графо-аналітичного методу розрахунку у якості КП був обраний пасивний чотирьохполюсник, що, будучи ввімкненим у ланцюг між електронним підсилювачем ЕП і двигуном постійного струму ДПС-НЗ, забезпечить стійкість системи і необхідні показники якості.
Моделювання скорегованої
САК виявило, що мета введення КП досягнута.
1. Воронов А.А. Теория автоматического управления. Часть первая. - М.: Высшая школа, 1986. - 367 с.
. Зайцев Г.Ф. Теория автоматического управления и регулирования. - Киев: Вища школа, 1975. - 421 с.
. Иващенко Н.Н. Автоматическое регулирование. - М.: Машиностроение, 1973. - 607 с.
. Соляник В.П. Системы управления электроприводами. - Киев: УМК ВО, 1992. - 374 с.
. Терехов В.М. Элементы автоматизированного электропривода. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 222 с.
. Лукас В.А. Основы теории автоматического управления. - М.: Недра, 1977. - 375 с.
. Попович М.Г., Ковальчук О.В. Теорія автоматичного керування. - Київ: Либідь, 1997. - 544 с.
. Євстіфєєв В.О. Теорія автоматичного керування. Частина перша. Лінійні безперервні та нелінійні системи: Навчальний посібник. - Кременчук: ПП Щербатих О.В., 2006. - 288 с.