Оцінка інвестиційної привабливості підприємства заклечається в наступному:
Коефiцiєнт загальної лiквiдностi визначається вiдношенням оборотних активiв до поточних зобов'язань (вiдношенням суми рядкiв 260 та 270 Балансу до суми рядка 620 Балансу, нормативне значення показника вiд 1 до 2). Фактичне значення коефiцiєнту 4,766, тобто пiдприємство має достатньо оборотних коштiв для погашення поточних зобов'язань. Коефiцiєнт абсолютної лiквiдностi визначається як вiдношення суми залишкiв за статтями коштiв та їх еквiвалентiв i поточних фiнансових iнвестицiй до суми залишкiв за непогашеними кредитами та поточної кредиторської заборгованостi (дiленням суми грошових коштiв, якi вiдзначенi в рядках 220,230,240 Балансу до суми за роздiлом IV (рядок 620). Фактичне значення коефiцiєнту 1,267 свiдчить про достатнiсть грошових коштiв для погашення поточних зобов'язань. Коефiцiєнт фiнансової стабiльностi визначається вiдношенням суми власних коштiв до валюти ба-лансу (дiлення суми за рядком 380 Балансу до суми за рядком 640 Балансу, Нормативне значення показника не менш 0,5). Фактичне значення коефiцiєнту 0,978, що свiдчить про фiнансову незалежнiсть пiдприємства. Коефiцiєнт структури капiталу (фiнансування) визначається вiдношенням запозичених i власних коштiв та характеризує залежнiсть пiдприємства вiд запозичених коштiв (вiдношення суми рядкiв 430, 480,620 та 630 Балансу до даних рядка 380 Балансу, нормативне значення до 0,5). Фактичне значення коефiцiєнту 0,022, тобто у пiдприємства достатньо власного капiталу для розрахунку за довгостроковi зобов'язання. Таким чином, пiдприємство має стiйкий фiнансовий стан.
Коефiцiент загальної лiквiдностi дорiвнює 4,766 при нормативному значеннi 1-2, що свiдчить про те, що пiдприємство має достатнiй обсяг вiльних ресурсiв, що формуються за рахунок власних джерел.
Коефіцієнт загальної оборотності капіталу відображає швидкість обороту усього капіталу підприємства. Даний коефіцієнт за поточний рік збільшився на 0,028, що означає прискорення кругообігу засобів підприємства, що позитивно вплинуло на ділову активність підприємства. У наслідок збільшення коефіцієнта загальної оборотності капіталу підприємства частина коштів вилучається з обороту, що дає змогу підприємству збільшити обсяг доходів від інших видів діяльності.
Оборотність мобільних засобів показує швидкість обороту усіх мобільних засобів. Оборотність мобільних засобів збільшилась на 0,099, що позитивно впливає на ділову активність підприємства. Оборотність матеріальних оборотних засобів відображає число оборотів запасів підприємства. Даний показник знизився на 0,753, що свідчить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію.
Показник оборотність дебіторської заборгованості збільшився на 3,82, що показує розширення комерційного кредиту, що надається підприємством. А отже ділова активність підприємства збільшилась. Середній строк обороту дебіторської заборгованості характеризує середній термін погашення дебіторської заборгованості. Даний показник зменшилась на 65днів, що позитивно впливає на діяльність підприємства. Оскільки підприємство вивільнені кошти може вкладати в інші прибуткові проекти, в наслідок чого збільшувати обсяг прибутку.
Оборотність кредиторської заборгованості показує розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству. Даний показник зменшився на 0,151, що означає зменшення швидкості оплати заборгованості підприємства. Середній строк обороту кредиторської заборгованості відображає середній термін повернення комерційного кредиту підприємством. Даний термін за звітний період збільшився на 13 днів, для підприємства це погано.
Фондовіддача необоротних активів характеризує ефективність
використання основних засобів і інших необоротних активів, що вимірюється
величиною продажів, яка припадає на одиницю вартості засобів. Даний показник
збільшився на 0,033, тобто ефективність використання необоротних активів
збільшилась, що позитивно вплинуло на ділову активність підприємства. Оборотність власного капіталу показує
швидкість обороту власного капіталу. Даний показник збільшився на 0,105, що
показує підвищення ефективності використання власного капіталу, що негативно
впливає на діяльність підприємства. Таким чином, діяльність підприємства має ресурсний потенціал направлену
на покращення ринкової вартості підприємства.
2.3 Розрахунок ринкової вартості ПАТ "Харківський завод
"Оргтехніка"
Незважаючи на достатній розвиток теорії і практики оцінки фінансового стану підприємств в Україні не можна вважати, що всі проблеми в цій сфері повністю вирішені. Не розроблено чіткої методики аналізу фінансового стану підприємства. Методичні рекомендації, що надаються різними міністерствами і відомствами, спрямовані на аналіз фінансового стану підприємства у конкретних умовах: при приватизації, санації, банкрутстві, аудиторських перевірках.
1. Ринкова вартість майна визначається засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
. Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається:
) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;
) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок.
. Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства, затверджує ринкову вартість майна,визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем.
Тобто немає жодних конкретних методів визначення вартості.
У вітчизняній економіці, невизначений характер якої ще буде існувати довгий час, застосування таких методик ускладнюється недостатньою правовою і технологічно-культурною базою економіки.
Використовувати для оцінки в умовах України (умовах нерозвиненого вітчизняного фондового ринку, поширення "тіньового" сектору) методики оцінки, які використовуються за кордоном неможливо через те, що вони відбивають зовсім інше середовище господарювання. Тому доцільно порівнювати фінансові показники, що характеризують діяльність підприємства, не з нормативними значеннями, а з:
● середніми значеннями аналогічних показників, розрахованими для сукупності підприємств кожної галузі, які виробляють основну частку її продукції;
● середніми значеннями таких показників, визначеними в цілому по всьому обсягу випуску відповідної галузі;
● показниками діяльності найкращих підприємств тощо, тобто наведений порівняльний метод
Для України методика скоригованої балансової вартості - є більш практичною, тому проаналізуємо ПАТ "Оргтехніка" цим методом.
Ступiнь зносу основних засобiв складає 63,4 %. Ступiнь використання основних засобiв дорiвнює 100 %. Первiсна вартiсть основних засобiв на початок року - 42286,0 тис.грн., на кiнець року - 42636,0 тис.грн. Сума нарахованого зносу - 983,0 тис.грн. Орендованих та законсервованих основних засобiв немає.
Вартiсть чистих активiв за станом на 31 грудня 2011 року складає 17875 тис. грн. при скоригованому статутному капiталi 5398 тис. грн.
Статутний капiтал ПАТ "Харкiвський завод "Оргтехнiка" сформований в сумi 5398380 грн. у встановленi законодавством термiни без порушень.
Довгострокові фінансові інвестиції - відсутні.
Виробничі запаси на початок року становили - 144 тис.грн., а на кінець року - 137 тис.грн.
На початок року поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги складала 90 тис.грн., а на кінець року - 123 тис.грн.
Заборгованість з бюджетом на початок року складала - 142 тис.грн., а на кінець - 124 тис.грн.
Коефiцiєнт фiнансової стабiльностi визначається вiдношенням суми власних коштiв до валюти балансу (дiлення суми за рядком 380 Балансу до суми за рядком 640 Балансу, Нормативне значення показника не менш 0,5). Фактичне значення коефiцiєнту 0,978, що свiдчить про фiнансову незалежнiсть пiдприємства. Коефiцiєнт структури капiталу (фiнансування) визначається вiдношенням запозичених i власних коштiв та характеризує залежнiсть пiдприємства вiд запозичених коштiв (вiдношення суми рядкiв 430, 480,620 та 630 Балансу до даних рядка 380 Балансу, нормативне значення до 0,5). Фактичне значення коефiцiєнту 0,022, тобто у пiдприємства достатньо власного капiталу для розрахунку за довгостроковi зобов'язання. Таким чином, пiдприємство має стiйкий фiнансовий стан.
Для реєстрації випуску акцій нової номінальної вартості або додаткової кількості акцій існуючої номінальної вартості емітент подає до реєструючого органу такі документи:
· заяву про реєстрацію випуску акцій нової номінальної вартості або додаткової кількості акцій існуючої номінальної вартості ;
· оригінал або нотаріально засвідчену копію статуту та змін до нього в зв'язку із збільшенням статутного фонду, затверджених загальними зборами акціонерів, копію свідоцтва про державну реєстрацію товариства та копії свідоцтв про реєстрацію попередніх випусків акцій;
· баланс, звіт про фінансові результати, довідку про фінансовий стан разом з висновком аудитора (аудиторської фірми) за станом на перше число поточного року, у якому подаються документи для реєстрації випуску акцій.
Висновок аудитора повинен також містити дані про правильність визначення суми індексації основних фондів. Документи повинні бути прошнуровані та засвідчені підписом керівника і печаткою емітента та підписом і печаткою аудитора (аудиторської фірми); примірник друкованого видання, у якому опубліковано повідомлення про збільшення статутного фонду товариства у зв'язку з індексацією основних фондів [27].
Для того, щоб стати членом фондової біржі ПФТС треба бути торговцем цінними паперами, мати ліцензію на право провадження діяльності з торгівлі цінними паперами, а також: відповідати критеріям платоспроможності, ліквідності та стабільності фінансового стану, що встановлені чинним законодавством та додатковим вимогам, встановленим біржею. Додаткові вимоги наведені в додатку М.
Можна зробити висновок про невідповідність фінансової
стійкості ПАТ "Оргтехніка" вимогам фондової біржі ПФТС. Для цього
потрібно підвищення показників платоспроможності, ліквідності, ринкової
капіталізації та ін.
3. Шляхи підвищення ринкової вартості підприємства за рахунок фінансової
діяльності
.1 Напрямки підвищення ринкової вартості підприємства
Функціонування підприємств та їх позиції на ринку визначаються не лише особливостями їх виробничо-господарської діяльності, специфікою організаційно-правових форм, але й можливостями забезпечення та використання конкурентних переваг. Таким чином, ефективність діяльності сучасного підприємства значною мірою залежить від рівня його адаптованості до умов ринкової конкуренції, що обумовлює необхідність запровадження відповідної системи управління фінансами, адекватної ринковим вимогам. Стратегічними завданнями розробки та реалізації ефективної системи управління фінансами підприємства є досягнення стратегічних та тактичних цілей його діяльності на основі використання ринкових механізмів залучення фінансових ресурсів, оптимізації структури капіталу та забезпечення фінансової стійкості, максимізації прибутку та підвищення ринкової вартості підприємства. При цьому визначального значення набуває забезпечення прозорості інформації стосовно фінансово-економічного стану підприємства як для власників, так і для потенційних інвесторів.
Власний фінансовий капітал характеризує здатність підприємницької структури формувати позаобігові та власні обігові активи. Тому він є основним критерієм визначення ринкової вартості підприємства. Обсяги власного фінансового капіталу підприємства є відправною точкою для використання позикових фінансових коштів, підвищення надійності й інвестиційної привабливості підприємства, що формує базу оцінки його ринкової вартості.
В умовах ринкових відносин, самостійності підприємств, а також відповідальності за результати своєї діяльності існує необхідність визначення тенденцій фінансового стану, орієнтації у фінансових можливостях і перспективах, оцінки фінансового стану інших господарюючих суб'єктів.
Рішенням даних питань є приріст капіталізації.
Приріст ринкової вартості підприємства будується на стратегії управління капіталізацією та спрямована не на максимізацію поточних прибутків, а на створення передумов для отримання значно більших прибутків у перспективі [25].
Система повинна забезпечувати створення вартості підприємства та передбачати постійну його реорганізацію з метою доведення функцій та напрямів діяльності підприємства поставленій меті. Складові системи:
● управління капіталом підприємств;
● управління активами підприємств;
Формуючи таку систему управління, потрібно оцінювати всі наявні бізнес-процеси, інноваційні, інвестиційні проекти, структурні одиниці підприємства, роботу менеджерів з позицій їх впливу на ринкову вартість підприємства. Ця система має охоплювати всі рівні управління: загально корпоративний, бізнесовий та функціональний. Основними її елементами є управління грошовими потоками, прибутком, витратами, інвестиціями, цінними паперами. Основним критерієм оцінки такої системи є рівень капіталізації підприємства [25].
Підвищення ринкової вартості підприємства через процеси формування та використання капіталу доцільне шляхом:
● збільшення величини інвестованого капіталу;
● підвищення ефективності використання капіталу;
● зниження ціни власного та позикового капіталу;
● оптимізації структури капіталу;
Збільшення величини інвестованого капіталу позитивно впливатиме на підвищення рівня капіталізації підприємств, проте в окремих випадках зменшення величини інвестованого капіталу може також сприяти підвищенню капіталізації підприємств, якщо було збереження прибутку на попередньому рівні (у разі ліквідації, продажу збиткових, недостатньо прибуткових активів).
Побудова системи управління активами має забезпечити підприємству оптимізацію їх обсягу і структури та підвищення ефективності їх використання. Реструктуризація активів здійснюється шляхом: поліпшення загального складу активів: придбання нових активів, здійснення ремонту та модернізації наявних активів; реалізації та ліквідації зайвих нерентабельних активів.
Для підвищення ефективності використання активів ефективні наступні заходи:
● формуючи склад нових активів, потрібно вкладати кошти в ті активи, що будуть максимально задіяні в процесі виробництва та зможуть приносити максимум прибутку. З цих позицій доцільно вкладати кошти в модернізацію підприємства, нові технології тощо;
● потрібно належним чином оцінити нематеріальні активи підприємств та максимально їх залучати до генерування грошових потоків. Це можна зробити шляхом отримання доходів від ліцензійних угод, правового захисту об'єктів інтелектуальної власності, зарахування на баланс підприємства наявних на підприємстві та не врахованих в бухгалтерському обліку об'єктів інтелектуальної власності. Основними методами реструктуризації активів є продаж активів, передача в оренду, використання під заставу, довірче управління. На підвищення капіталізації активів впливає низка чинників, що ускладнює цей процес, серед яких: низька ліквідність вітчизняних активів, нерозвиненість ринків капіталу, значний знос основних засобів, відсутність попиту на нематеріальні активи та на активи, що були у вжитку [25].