Материал: Фінанси_Посібник

Основні учасники своїми діями створюють фінансовий ринок, підтримують рух фінансових інструментів та забезпечують безперервність і постійність взаємодії на ньому.

Інфраструктурні та професійні учасники фінансового ринку повинні допомагати та прискорювати взаємодії між основними суб’єктами фінансового ринку, сприяти підвищенню ефективності та якості проведення операцій на ньому.

Розглянемо основні види учасників фінансового ринку в розрізі основних їх груп.

Основні або прямі учасники фінансового ринку – це продавці і покупці фінансових активів (інструментів, послуг), які здійснюють основні функції у проведенні фінансових операцій на фінансовому ринку.

Основні учасники фінансових операцій мають свої певні відмінності та особливості залежно від того сегменту фінансового ринку, на якому вони виконують свої функції.

На ринку позичкових капіталів основними видами прямих учасників фінансових операцій є:

–кредитори, які характеризують суб’єктів фінансового ринку, що надають позику у тимчасове користування під певний відсоток. Основною функцією кредиторів є продаж грошових активів (як власних, так і залучених) для задоволення різноманітних потреб позичальників у фінансових ресурсах.

Кредиторами на фінансовому ринку можуть виступати: держава (здійснюючи цільове кредитування підприємств за рахунок загальнодержавного та місцевих бюджетів, а також державних цільових позабюджетних фондів); комерційні банки, які здійснюють найбільший обсяг і широкий спектр кредитних операцій; кредитні спілки та інші небанківські кредитно-фінансові установи;

–позичальники характеризують суб’єктів фінансового ринку, які отримують позики від кредиторів під певні гарантії їх повернення і за певну плату у формі відсотка.

Основними позичальниками грошових активів на фінансовому ринку виступають: держава (отримуючи кредити від міжнародних фінансових організацій і банків (державні позики); комерційні банки (отримуючи кредити на міжбанківському кредитному ринку); підприємства (для задоволення потреб у грошових активах з метою поповнення оборотних коштів і формування інвестиційних ресурсів); населення (у формі споживчого фінансового кредиту).

На ринку цінних паперів основними видами прямих учасників фінансових операцій є:

–емітенти, які залучають необхідні фінансові ресурси за рахунок випуску (емісії) цінних паперів.

На фінансовому ринку емітенти виступають виключно в ролі продавців цінних паперів із зобов’язанням виконувати всі вимоги, які випливають із умов їх випуску.

Емітентами цінних паперів є держава, органи місцевого самоврядування, а також різноманітні юридичні особи, створені, як правило, у формі акціонерних товариств. Крім того, на національному фінансовому ринку можуть обертатись цінні папери, емітовані нерезидентами;

356

– інвестори характеризують суб’єктів ринку, які вкладають свої грошові кошти в різноманітні види цінних паперів з метою отримання доходу. Цей дохід формується за рахунок отримання інвесторами відсотків, дивідендів і приросту курсової вартості цінних паперів.

Інвестори, які здійснюють свою діяльність на фінансовому ринку, класифікуються за такими ознаками:

1)за своїм статусом вони поділяються на індивідуальних (окремі підприємства, фізичні особи) й інституціональних інвесторів (представлені різними фінансово-інвестиційними інститутами);

2)залежно від цілі інвестування виділяють стратегічних (купують контрольний пакет акцій для здійснення стратегічного управління підприємством) і портфельних інвесторів (купують окремі види цінних паперів виключно в цілях отримання доходу; основна мета портфельних інвесторів – формування диверсифікованого портфелю цінних паперів, оптимального за критеріями доходності, ліквідності та ризику);

3)за приналежністю до резидентів на національному фінансовому ринку розрізняють вітчизняних та іноземних інвесторів.

На валютному ринку основними учасниками валютних операцій є:

1)продавці валюти, якими виступають:

держава (реалізує на ринку через уповноважені органи частину валютних резервів);

комерційні банки (мають ліцензію на здійснення валютних операцій);

підприємства, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність (реалізують на ринку свою валютну виручку за експортовану продукцію);

фізичні особи (які реалізують наявну у них валюту через мережу обмінних валютних пунктів);

2) покупцями валюти є ті ж суб’єкти, що й її продавцями.

На страховому ринку основними прямими учасниками фінансових операцій виступають:

– страховики, що характеризують суб’єктів фінансового ринку, які реалізують різні види страхових послуг (страхових продуктів).

Основною функцією страховиків є здійснення всіх видів і форм страхування шляхом перейняття на себе за певну плату різноманітних видів ризиків із зобов’язанням відшкодувати суб’єкту страхування збитки при настанні страхового випадку.

Основними страховиками є: страхові фірми і компанії відкритого типу,

які надають страхові послуги всім категоріям суб’єктів страхування; компанії

перестрахування ризику (перестраховики), які беруть на себе частину (або всю суму) ризику від інших страхових компаній (основною метою операцій перестрахування є дроблення великих ризиків для зменшення сум збитку, який відшкодовується первинним страховиком при настанні страхового випадку);

– страхувальники характеризують суб’єктів страхового ринку, які купують страхові послуги у страхових компаній та фірм з метою мінімізації своїх фінансових втрат при настанні страхової події. Страхувальниками виступають як юридичні, так і фізичні особи.

357

На ринку золота та інших дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння основними видами прямих учасників фінансових операцій є:

–продавці дорогоцінних металів та каміння, у якості яких можуть виступати: держава (реалізує частину свого золотого запасу); комерційні банки (реалізують частину своїх золотих авуарів); юридичні та фізичні особи (при необхідності реінвестування коштів, які раніше були вкладені в цей вид активів (засобів тезаврації);

–покупцями дорогоцінних металів і каміння є ті ж суб’єкти, що і продавці.

На ринку нерухомості основні суб’єкти поділяються на учасників первинного і вторинного ринку нерухомості.

Продавцями на первинному ринку нерухомості виступають поодинокі будівельні фірми та муніципальна влада. На вторинному ринку продавцями є рієлторські фірми, приватні особи. На вторинному ринку житла виділяється орендний сектор. Надання житла в оренду практикується як приватними власниками, так і муніципальною владою.

Покупцями житла виступають рієлторські фірми, юридичні та фізичні особи. Окрім продавців і покупців, інфраструктуру ринка житла утворюють агентства з нерухомості, оцінники житла, банки, що займаються кредитуванням та фінансуванням житлового будівництва, кредитуванням купівлі житла та іпотечними операціями, страхові компанії, інформаційні та рекламні структури.

Таким чином, суб’єкти фінансового ринку, що відносяться до першої групи – основних або прямих учасників ринку (продавців і покупців фінансових активів), мають певні відмінності та особливості залежно від того сегменту фінансового ринку, на якому вони виконують свої функції. Їх класифікацію можна подати у вигляді наступної таблиці (табл. 14.1).

Таблиця 14.1

Класифікація суб’єктів фінансового ринку – прямих учасників фінансових операцій

Закінчення табл. 14.1

14.3.Інститути інфраструктури та професійні учасники як суб’єкти фінансового ринку

Другу функціональну групу суб’єктів фінансового ринку складають інфраструктурні суб’єкти, до яких відносяться фінансові посередники (фінансові інститути).

Фінансові інститути – це посередники, що забезпечують зустріч позичальника та кредитора, емітента та інвестора, тобто прямих учасників фінансових операцій на фінансовому ринку. Вони забезпечують трансформацію тимчасово вільних грошових коштів у позичковий та інвестиційний капітал. Фінансові інститути скорочують витрати обігу для продавців і покупців фінансових активів (інструментів, послуг), приймають на себе фінансові ризики, підвищують ефективність фінансових угод.

Фінансові посередники є водночас інститутами інфраструктури фінансового ринку.

Інфраструктура фінансового ринку – це сукупність (комплекс) установ,

організацій, підприємств, інших суб’єктів та елементів, що забезпечують необхідні організаційно-економічні умови для функціонування усіх учасників фінансового ринку з метою координації їх дій, підвищення ефективності фінансових операцій та усього ринкового механізму.

До складу інфраструктури фінансового ринку відносяться

інституціональні фінансові посередники, а також обслуговуючі (допоміжні) суб’єкти:

посередницькі фінансові інститути – банківські установи (емісійні, комерційні, інвестиційні, іпотечні, ощадні, зовнішньоторговельні) та спеціалізовані небанківські фінансово-кредитні установи (страхові та інвестиційні компанії, фінансові, пенсійні фонди, кредитні спілки, ощадні інститути, ломбарди, лізингові, факторингові, трастові компанії та ін.);

професійні учасники – торговці цінними паперами та іншими інструментами фінансового ринку, андеррайтери;

організатори торгівлі – фондові та валютні біржі, позабіржові фондові

359

торговельні системи (ПФТС);

посередники в торговельних угодах – брокери та дилери;

Національна депозитарна система, депозитарії, клірингові депозитарії;

зберігачі та реєстратори цінних паперів;

розрахунково-клірингові банки та інші установи;

інформаційно-аналітичні інститути, консультаційні центри;

саморегулятівні організації ринку фінансових послуг (СРО). Банківськими інститутами на ринку фінансових послуг здійснюється

широкий спектр банківських операцій та послуг, зокрема, розрахунково-касове обслуговування клієнтів, створення депозитів, кредитування клієнтів, торгівля та збереження цінних паперів, вкладення вільних банківських коштів в інвестиційні проекти та ін.

Небанківські фінансові установи, які можна поділити на депозитні

(кредитні спілки та асоціації), контрактно-ощадні (пенсійні фонди, страхові компанії), інвестиційні (інвестиційні фонди та компанії, трастові та фінансові компанії), акумулюють заощадження, в першу чергу, населення, надають іпотечні та споживчі кредити, проводять операції з цінними паперам та інші операції, а також надають споживачам широкий спектр фінансових послуг .

Класифікацію основних банківських та небанківських фінансових посередників, які є інфраструктурними суб’єктами фінансового ринку, подано на рис. 14.4.

Третю групу суб’єктів фінансово ринку складають суб’єкти, що виконують допоміжні функції (функції обслуговування основних учасників або окремих операцій на фінансовому ринку тощо), їх ще називають

професійними учасниками фінансового ринку.

Вони виконують допоміжні, обслуговуючі за своїм характером, функції, на відміну від фінансових інституційних посередників. До них належать:

торговці цінними паперами та іншими інструментами фінансового ринку, андеррайтери;

посередники в торговельних угодах (брокери та дилери);

депозитарії, зберігачі та реєстратори цінних паперів;

розрахунково-клірингові установи інформаційно-аналітичні інститути, інформаційно-консультаційні центри;

саморегулівні організації ринку фінансових послуг (СРО) та ін.

Діяльність торговців цінними паперами передбачає поставку цінних

паперів за належну оплату новому власнику і здійснюється на підставі договорів-доручень чи комісії за рахунок клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені та за власний рахунок з метою перепродажу третім особам

(дилерська діяльність).

Депозитарії – суб’єкти, які спеціалізуються, головним чином, на виконанні депозитарних функцій (зберігання цінних паперів, облік прав власності на цінні папери, облік руху цінних паперів).

В Україні функції депозитарію можуть виконувати лише юридичні особи. Найчастіше це комерційні банки, торговці цінними паперами (дилери та брокери).

360