Материал: Фінанси_Посібник

здійснювати з урахуванням дотримання антиінфляційної політики і досягнення скорочення бюджетного дефіциту.

17.7. Оцінка рівня фінансової безпеки України

Стан економічної безпеки є головним критерієм оцінки ефективності державної політики і діяльності владних структур під час реформування й розвитку економічної системи держави, і зокрема, регулювання змін її фінансово-кредитної сфери. У зв’язку з цим, механізм забезпечення фінансової безпеки держави можна визначити як сукупність організаційної структури, методів, технологій та інструментів, завдяки яким має забезпечуватися економічна безпека.

Механізм забезпечення фінансової безпеки має реалізовуватися на основі розробки відповідних наукової теорії, концепції, стратегії і тактики, проведення адекватної фінансової політики, визначення об'єктів, наявності необхідних інститутів забезпечення безпеки (суб'єктів), визначення та конкретизації інтересів, систематизації загроз, застосування засобів, способів і методів забезпечення безпеки.

Фінансова безпека досягається шляхом проведення виваженої фінансової політики відповідно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм у політичній, економічній, соціальній, інформаційній і власне фінансовій сферах.

Концепція фінансової безпеки має містити пріоритетні цілі і завдання досягнення безпеки, шляхи та методи їх досягнення, які б адекватно відображали роль фінансів у соціально-економічному розвитку держави, її зміст покликаний координувати загальнодержавні дії у сфері забезпечення безпеки на рівні окремих громадян, суб'єктів господарювання, галузей, секторів економіки, а також на регіональному, національному та міжнародному рівнях. Без обґрунтованої концепції фінансової безпеки неможливо сподіватись на реалізацію ефективного соціально-економічного розвитку держави.

Стратегія фінансової безпеки має бути орієнтована на розробку і послідовне здійснення заходів щодо закріплення і розвитку позитивних процесів і подолання негативних тенденцій у сфері фінансових відносин. При цьому мають бути визначені найближчі цілі цієї стратегії та механізми їх реалізації.

Державна стратегія фінансової безпеки і комплексна державна фінансова політика перебувають у тісному взаємозв'язку і взаємодії.

Зважаючи на те, що фінансова безпека не є статичною (на систему безпеки впливає конкретна ситуація, що складається на певному етапі соціально-економічного і політичного розвитку суспільства), то механізм

забезпечення фінансової безпеки включає такі елементи:

– об'єктивний і всебічний моніторинг економіки і фінансової сфери з метою виявлення і прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз інтересам

461

об'єктів фінансової безпеки;

–розрахунок порогових граничнодопустимих значень фінансових та соціально-економічних показників (індикаторів), перевищення яких може провокувати фінансову нестабільність і фінансову кризу;

–діяльність держави щодо виявлення і попередження внутрішніх і зовнішніх загроз фінансовій безпеці [9].

Ступінь впливу загроз визначається на підставі розрахунку і моніторингу системи індикаторів та порівняння їх із пороговими значеннями.

Обґрунтована система індикаторів дозволяє оперативно проводити аналіз фінансової безпеки різних об’єктів, попереджати розвиток негативних тенденцій, вносити необхідні корективи як у повсякденну діяльність, так і на перспективу, прогнозувати розвиток подій.

Стан фінансової безпеки характеризується певними показниками – індикаторами. Кожен з індикаторів має своє граничне (найменше чи найбільше) значення. Граничні значення індикаторів А. І. Сухоруков [8] називає «пороговими» і вважає, що відхилення фактичного значення індикатора від порогового свідчить про необхідність профілактики або усунення причин, що викликають ці відхилення.

Індикатори фінансової безпеки – це реальні статистичні показники розвитку країни, які найбільш повно характеризують явища і тенденції у фінансовій сфері.

Залежно від специфіки досліджуваного явища визначаються порогові значення індикаторів, які не можуть бути визначені точними розрахунками, а

визначаються експертно на основі досвіду.

Порогові значення індикаторів – це кількісні величини, порушення яких викликає несприятливі тенденції в економіці [13].

Порогові значення індикаторів визначаються залежно від специфіки досліджуваного явища. Вони, звичайно, не можуть бути визначені точними розрахунками, а визначаються експертно на основі досвіду. При визначенні порогових значень фінансової безпеки України слід враховувати також граничні рівні критеріїв, встановлених для країн – кандидатів на вступ до ЄС. Крім того, для України, як порогові значення фінансової безпеки, можуть прийматися значення відповідних показників інших країн [8].

При визначенні порогових значень фінансової безпеки України необхідно також враховувати граничні рівні критеріїв, встановлених для країн – кандидатів на вступ до ЄС.

Ступінь впливу загроз визначається на підставі розрахунку і моніторингу системи зазначених індикаторів та порівняння їх із пороговими значеннями.

Рівень фінансової безпеки визначають багато індикаторів, основними з яких є:

-дефіцит бюджету;

-обсяги боргів держави;

-рівень інфляції;

-вартість банківських кредитів;

-рівень монетизації економіки;

462

- обсяг міжнародних резервів НБУ.

Нижче наводимо методику розрахунку індикаторів фінансової безпеки (система індикаторів є відкритою і може коригуватися відповідно до ситуації).

Рівень дефіциту бюджету (Lbds) визначається з позицій фінансової безпеки на кожен рік, як відношення обсягу дефіциту (BD) до обсягу ВВП (GDP):

BD

Lbds = GDB x100%.

Рівень бюджетного дефіциту належить до найважливіших індикаторів фінансової безпеки держави. Існують різні оцінки його граничного розміру. Наприклад, Маастрихтський договір серед інших умов потенційним учасникам валютного союзу ставить і таку, як межа дефіциту держбюджету (3 % від ВВП). Згідно з даними міжнародної статистики «нормальна» величина бюджетного дефіциту в індустріально розвинутих країнах коливається у межах 3-4 % від розміру ВВП за середньосвітової його величини 4,5 %. Існує тенденція до стабілізації бюджетного дефіциту у середньосвітовому вимірі 4-5 % ВВП.

Інформація щодо дефіциту державного бюджету України міститься у законі про Державний бюджет України та у звітних матеріалах Міністерства фінансів, що стосуються виконання державного бюджету, а також у матеріалах Держкомстату України.

Обсяг внутрішнього і зовнішнього боргів держави – це обсяг непогашених на конкретну дату запозичень, здійснених державою на внутрішніх і зовнішніх ринках. Рівень боргової безпеки держави (Ldis – для внутрішнього боргу і Ldfs – для зовнішнього боргу) визначається співставленням, відповідно, внутрішнього або зовнішнього боргу (Di, Df) з обсягами ВВП (GDP):

D (D )

Ldis (Ldfs )= GDBi f x100%.

Інформацію щодо обсягу внутрішнього і зовнішнього боргів та витрат Державного бюджету України на їх погашення та обслуговування надає Міністерство фінансів.

Критерієм «безпечності» боргів є спроможність держави їх погашати та обслуговувати. З огляду на це визначається порогове значення відношення боргу до ВВП. У міжнародній практиці вважається безпечним зовнішній державний борг, який не перевищує 60 % ВВП. Через недостатні фінансові ресурси та обсяги міжнародних резервів безпечний рівень абсолютного державного боргу не повинен перевищувати 30 % ВВП.

Рівень інфляції визначається зростанням цін, що викликає знецінення коштів населення і господарюючих суб’єктів. Рівень інфляції є визначальним щодо оцінки внутрішньої фінансової стабільності у країні. Для центральних банків головним завданням є дотримання певних інфляційних орієнтирів.

Проведення будь-яким центробанком грошово-кредитної політики

463

пов’язано з урахуванням інфляційного чинника. Європейський центральний банк виходить, насамперед, з того, щоб рівень інфляції у країнах зони євро не перевищував 2 %.

Рівень інфляції в Україні, який віднесено до основних соціальноекономічних показників, розраховує Держкомстат у вигляді індексу споживчих цін у відсотках. Він залежить від зміни вартості кошика основних споживчих товарів.

Рівень монетизації економіки (Lms) у конкретному році визначається у відсотках як відношення обсягу грошової маси за агрегатом МЗ (MSМЗ) до річного обсягу ВВП (GDP):

MSM3

Lms = GDB x100%.

Фактично, цей індикатор відображає рівень забезпечення економіки держави грошовими ресурсами. Дані щодо обсягів грошової маси містяться у бюлетенях Національного банку України. В них міститься також інформація щодо обсягу іноземної валюти у загальному обсязі грошової маси МЗ.

Міжнародні резерви НБУ. Від рівня міжнародних резервів НБУ значною мірою залежить зовнішня стабільність гривні, яка визначається абсолютністю її валютного курсу, а також платоспроможність держави стосовно погашення і обслуговування зовнішнього боргу.

Інформація щодо обсягу міжнародних резервів НБУ міститься у бюлетенях НБУ.

Вартість банківських кредитів визначається річними відсотками, що сплачує позичальник комбанку за користування його кредитами. Що вищий відсоток позичальник виплачує банку за користування кредитами, то менш привабливими і доступними ці кредити будуть для позичальника. І навпаки, зі зниженням вартості кредитів рівень їх доступності і привабливості для позичальника підвищується.

Слід зазначити, що рівень ставок кредитування економіки з боку комерційних банків залежить від рівня облікових ставок центрального банку, зміну яких використовується останнім для регулювання обсягів грошової пропозиції для економіки. Дані щодо рівня відсоткових ставок банківських кредитів для економіки містяться у Бюлетенях НБУ.

При формуванні критеріальних вимог щодо фінансової безпеки за основу взято підходи до визначення критеріїв та інтегрального індексу економічної безпеки за Методикою розрахунку рівня економічної безпеки України [13]. Дана Методика може використовуватись для моніторингу окремих складових економічної безпеки з метою прийняття управлінських рішень щодо аналізу, попередження та нейтралізації реальних і потенційних загроз національним інтересам у відповідній сфері, і зокрема, фінансовій.

Порогові значення індикаторів стану макроекономічної безпеки фінансової безпеки України подано у табл. 17.7 – 17.8 [13].

464

Таблиця 17.7

Порогові значення індикаторів стану макроекономічної безпеки України