Материал: Фінанси_Посібник

В економічній літературі безпека банку трактується як:

захищеність інтересів власників, клієнтів, працівників і керівництва банку від зовнішніх і внутрішніх загроз;

стан його зовнішнього та внутрішнього середовища;

один з основних елементів банківського менеджменту; організація заходів щодо запобігання можливим загрозам його діяльності.

«Економічна безпека банку» тлумачиться як сукупність охорони комерційної та банківської таємниці; забезпечення стану найкращого використання ресурсів щодо запобігання загрозам комерційних банків і створення умов стабільного, ефективного функціонування й максимізації прибутку.

Серед показників економічної безпеки пропонується застосовувати:

темпи зростання прибутковості та посилення економічної стабільності;

рівень матеріального і соціального забезпечення працівників банку;

розмір боргових зобов’язань банку;

структура дебіторської заборгованості банку;

обсяги використання тіньового капіталу.

Забезпечення фінансової безпеки як банківської системи України в цілому, так і окремих її складових, виходячи з їх виключного значення для соціально-економічного розвитку держави, – складна і багатогранна проблема, якій необхідно приділяти постійну увагу.

Поняття економічної безпеки банківської системи, як правило, визначається як стан, при якому фінансова стабільність і репутація банківських установ не може бути втрачена внаслідок цілеспрямованих дій певної групи осіб або організації як всередині, так і за межами держави, а також через негативні макроекономічні та політичні фактори [36].

Фінансову безпеку банківської системи в цілому та її окремих складових слід розглядати в двох аспектах.

По-перше, з точки зору фінансових наслідків її (їх) діяльності для країни в цілому та окремих клієнтів і контрагентів.

По-друге, з точки зору недопущення та відвернення явних і потенційних загроз фінансовому стану усієї банківської системи країни, НБУ та вітчизняним комерційним банкам [37].

Фінансова безпека банків:

1)забезпечує рівноважний і стійкий фінансовий стан банку;

2)сприяє ефективній діяльності банку;

3)дозволяє на ранніх стадіях визначити проблемні місця в діяльності

банку;

4)нейтралізує кризи і запобігає банкрутствам.

Таким чином, під фінансовою безпекою банку слід мати на увазі такий стан банківської установи, який характеризується збалансованістю і стійкістю до впливу зовнішніх і внутрішніх загроз, його здатністю досягати поставлених цілей і генерувати достатній обсяг фінансових ресурсів для забезпечення

456

стійкого розвитку.

Фінансова безпека комерційного банку – це:

1)сукупність умов, за яких потенційно небезпечні для фінансового стану комерційного банку дії чи обставини попереджені чи зведені до такого рівня, за якого вони не здатні завдати шкоди встановленому порядку функціонування банку, збереженню й відтворенню його майна та інфраструктури і перешкодити досягненням банком статутних цілей;

2)стан захищеності фінансових інтересів комерційного банку, його фінансової стійкості, а також середовища, в якому він функціонує [36].

Фінансова безпека банку визначається:

стабільністю і стійкістю фінансового стану банку (рівнем ліквідності, рівнем достатності власного капіталу, рівнем проблемних кредитів, дотриманням економічних нормативів, співвідношенням кредитів і зобов’язань);

ступенем ефективності його фінансово-економічної діяльності (забезпеченням прибутковості (рентабельності), рівень процентної маржи, ефективність роботи (доходи/витрат), ефективність комісійної діяльності (комісійні доходи/комісійні витрати), ефективність процентних операцій (процентні доходи/ процентні витрати) та ін.);

рівнем контролю за зовнішніми і внутрішніми ризиками з боку банку;

обсягом рефінансування НБУ;

стабільністю національної валюти;

конкурентним середовищем (особливо наявністю іноземного банківського капіталу) та методами, що застосовуються у конкурентній боротьбі;

ступенем захищеності інтересів акціонерів;

впливом світових та локальних фінансових криз.

Загрози фінансовій безпеці комерційних банків умовно можна поділити на внутрішні та зовнішні (табл. 17.5) [36, 37].

Таким чином, характеристика фінансової безпеки банку полягає у такому:

1.Фінансова безпека є одним з основних елементів економічної безпеки

банку.

2.Фінансова безпека може бути охарактеризована за допомогою системи кількісних та якісних показників.

3.Показники фінансової безпеки повинні мати порогові значення, за якими можна судити про ступінь фінансової безпеки банку.

4.Фінансова безпека банку повинна забезпечувати його розвиток і стійкість. Показником розвитку банку є зростання його ринкової вартості, а показником стійкості – фінансова рівновага банку як в довгостроковому, так і в короткостроковому періодах.

5.Фінансова безпека забезпечує захищеність фінансових інтересів банку, його клієнтів та акціонерів.

457

На нашу думку найбільш розгорнуту методику визначення рівня безпеки банківської системи запропоновано Барановським О. І. ще у 2006 році (табл. 17.6) [36]. На жаль при розробці Методики розрахунку рівня економічної безпеки України його рекомендації не було враховано.

Від адекватної оцінки наявного рівня банківської безпеки багато в чому залежить попередження і запобігання наявним і потенційним загрозам банківській системі, а відтак – і вітчизняним господарському комплексу і соціальній сфері.

458

Дуже важливим елементом фінансової безпеки є інвестиційна складова. Інвестиції визначаються як всі види майнових та інтелектуальних

цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої утворюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект [9].

Інвестиційна безпека – це такий рівень національних та іноземних інвестицій (за умови оптимального їх співвідношення), який здатен забезпечити довгострокову позитивну економічну динаміку при належному рівні фінансування науково-технічної сфери, створення інноваційної інфраструктури та адекватних інноваційних механізмів [13].

Основними індикаторами, що визначають інвестиційну безпеку є:

питома вага у загальному обсязі капіталовкладень. Для ефективного функціонування економіки та відновлення основних фондів загальний обсяг інвестицій (внутрішні капітальні вкладення та іноземні інвестиції) повинен бути в межах 20–25 % від ВВП;

частка іноземних інвестицій у загальному обсязі інвестицій країни;

співвідношення прямих і портфельних інвестицій;

величина іноземних інвестицій на душу населення;

ступінь покриття потреби держави в інвестиційних ресурсах грошовою масою;

459

частка бюджетних коштів у вартості інвестиційного проекту. У країнах з розвиненою ринковою економікою ця частка дорівнює 35–40 %;

оцінка ризиків інвестиційних проектів [15].

Основні загрози інвестиційній безпеці держави складають:

відсутність інвестиційної стратегії;

високі інвестиційні ризики;

політична нестабільність;

недосконала законодавчо-нормативна база;

зменшення частки прибутку у джерелах фінансування інвестицій;

обмеженість доступних фінансових коштів;

загострення платіжної та бюджетної кризи;

відсутність ефективних механізмів трансформації заощаджень населення в інвестиції;

відсутність кваліфікованої підготовки фахівців;

відсутність дієвої системи страхування іноземних інвестицій. Важливим джерелом капітальних вкладень повинно стати цілеспрямоване

інвестиційне використання коштів від приватизації державного майна.

Основними напрямками активізації інвестиційного процесу через приватизацію є:

удосконалення законодавства про власність та земельного законодавства з метою регулювання прав власності та повноважень землекористування, а також прав власності на об’єкти іпотеки;

активізація інвестиційної діяльності населення та фінансових посередників;

вдосконалення ринку нерухомості;

постприватизаційна підтримка роздержавлених підприємств [15]. Фінансова безпека держави залежить від інвестиційного клімату, який

представляє собою сукупність політичних, правових, економічних та соціальних умов, які забезпечують та сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних та закордонних інвесторів.

Держава повинна сприяти формуванню привабливого інвестиційного клімату й гарантувати інвесторам недоторканність їхнього капіталу і можливість його повернення з відповідним прибутком. Сьогодні інвестиційний клімат в Україні має негативний стан. Це пов’язано з політичною нестабільністю та недосконалістю законодавчої бази.

У 2012 році в економіку України іноземні інвестори вклали 6,013 млрд дол. США прямих інвестицій, що на 7,2 % менше показника за 2011 рік (6,480 млрд дол.).

Приплив в Україну прямих іноземних інвестицій за підсумками року може скоротитися до 4 млрд доларів. 80 % інвесторів просять в уряду одного – вирішення трьох нагальних проблем: корупція, судова система, адміністративні бар'єри для ведення бізнесу. Експерти вважають, що без вирішення цих трьох системних проблем, говорити про якісне зростання не можна.

Формування системи інвестиційної безпеки в Україні також необхідно

460