Материал: Фінанси_Посібник

18.2. Особливості функціонування фінансової системи Японії

Японія – країна з конституційною монархією. Особливості її фінансового ладу – вертикальна інтеграція фірм, їх групування, що пронизують всю систему ділових відносин у країні.

Розрізняються два рівні чи типи утворення економічних групувань. Перший – базується на переплетенні капіталу та особистої унії.

Другий – визначає наявність груп, які є об’єднанням великих компаній із дрібними та середніми, що базуються на зв’язках різних видів, головними з яких виступають виробничі, обумовлені головними підприємствами.

Особливість фінансової моделі Японії полягає в єдності державного апарату і великого капіталу у вирішенні загальних проблем. Основні цілі і завдання загальнонаціональних планів фінансового розвитку конкретно втілюються в змісті внутрішньо корпоративних планів, що мають директивний характер. За рахунок цього утворюється складана, взаємозв’язана система фінансового планування.

В розвитку Японії проявляється чітка тенденція формування моделі самоврядування без поєднання її з акціонерною власністю. Юридичні особи купують акції для забезпечення стабільності зв’язків з тими чи іншими фірмами. Система взаємного утримання акцій майже цілком виводить компанії з-під впливу коливань на фондовій біржі і зовнішньої скупки акцій. Встановлення довгострокових зв’язків між банками і компаніями забезпечуються не тільки через взаємне володіння акціями, а й через кредитування.

Серед державних фінансових організацій існують: Центральний банк Японії і Японський банк розвитку, 11 суспільних фінансових організацій, а також система поштових установ.

Вищим органом державної влади і єдиним законодавчим органом Японії є Парламент, що складається з двох палат: Палата представників

(512 депутатів) і Палата радників (252 депутати).

Виконавча влада здійснює, крім традиційного фінансування країни через поточний бюджет, дохідна частика якого формується за рахунок податків, ще й паралельну, теж державну, систему фінансування економічних проектів, але із залученням позабюджетних, у традиційному розумінні, коштів. Ця система називається державною інвестиційною програмою і використовується для розвитку пріоритетних, з погляду держави, виробництв та об’єктів. Таким чином, фактично уряд Японії має реальний важіль проведення структурної і промислової політики.

Програма державних позик та інвестицій відрізняється від загальнодержавного бюджетного фінансування тим, що її кошти виділяються на умовах зворотності, терміновості і платності. Капіталовкладення і позики, отриманні компаніями в рамках цієї Програми, підлягають повному поверненню з нарахуванням відсотків, які сьогодні встановлюються в основному на рівні приватних кредитних установ.

481

Програма розробляється урядом одночасно з підготовкою проекту «звичайного» поточного бюджету, але окремо від нього. Японський інвестиційний бюджет також проходить щорічне затвердження в парламенті.

Фінансовими джерелами Програми державних позик та інвестицій є:

1)система заощаджень громадян;

2)система страхування життя;

3)пенсійні фонди;

4)спеціальний рахунок промислового інвестування;

5)гарантовані урядом зобов’язання в позики.

Програми державних позик і інвестицій оперує на теперішній час капіталами, що досягають 10 % вартості ВВП. Це приблизно відповідає сумі, що становить 2/3 загальних витрат бюджету.

Доходи і витрати бюджету мають певне групування, яке містить розділи, статті і параграфи. Доходи підрозділяються 7 підрозділів, 11 статей і 43 параграфи, витрати – на 13 розділів, 41 статтю і 242 параграфи. Характерною рисою бюджету Японії є те, що невикористані кошти переходять на наступний бюджетний рік.

Дохідна частина Японії складається з податкових і неподаткових надходжень. Серед податкових надходжень близько 40 % становить прибутковий податок в фізичних осіб, близько 30 % – податок на прибуток юридичних осіб (на прибуток компаній) і також близько 30 % – непрямі податки (стягнуті з продажу алкогольних напоїв, сигарет, предметів розкоші).

У порівнянні з іншими країнами частка неподаткових надходжень у

Японії досить висока. До них відносяться доходи від орендної плати, продажу, штрафи, доходи від лотереї, позики.

Реалізація державного бюджету здійснюється в трьох основних формах: прямі виплати (в основному на утримання адміністративного апарату), витрати коштів на спец рахунках (пенсійне забезпечення, соціальне страхування, громадські роботи, оборона) і фінансова допомога місцевим адміністраціям.

Величезну частину витрат державного боргу становлять соціальні витрати. А серед них – пенсії по старості та інвалідності. Це пов’язано з тим, що чисельність даної категорії через підвищення тривалості життя постійно зростає.

Пенсійна система Японії досить складна та багаторівнева. Коштами державного бюджету забезпечується 1/3 виплат базової пенсії. Інше виплачується за рахунок різних пенсійних фондів.

За рахунок бюджету фінансується в Японії так звана суспільна допомога. Вона охоплює тих, хто сам не може забезпечити мінімальний рівень життя. Така допомога надається на основі Закону «Про гарантії прожиткового мінімуму» і виплачується за сімома номінаціями: на повсякденні потреби, освіту, житло, медичне обслуговування, материнство, по безробіттю, на похорони.

Особливу увагу державний бюджет Японії приділяє освіті та науці, це пояснюється тим, що Японія перетворила науку в головний структурний фактор економічного розвитку. Приріст ВВП за рахунок наукових досягнень

482

забезпечується на 75-80 %. Серед витрат на науку 13 % становлять асигнування на соціальні науки, а 87 % – на природні та технічні.

За рахунок державного боргу фінансується дорожнє будівництво, роботи з розвитку авіаційного і залізничного транспорту, систему зв’язку, витрати з ліквідації наслідків стихійних лих.

Стосовно військових витрат, то їх рівень в Японії, у порівнянні з іншими країнами з розвинутою економікою досить низький. Військові витрати в Японії не виходять за межі 1 % ВВП.

Фінансовий рік у Японії починається 1 квітня і закінчується 31 березня наступного року. Підготовка проекту бюджету здійснюється Міністерством фінансів. Інші міністерства і відомства готують пропозиції щодо обсягу і структури своїх бюджетів, а також з деяких інших фінансових питань і не пізніше 31 серпня направляють відповідні документи в бюджетний департамент Міністерства фінансів.

Бюджетний департамент Міністерства фінансів – з вересня до грудня розглядає матеріали, що надійшли, порівнює ці питання з передбачуваними доходами та на їх основі розробляє проект бюджету. Проект направляє для узгодження в Управління економічного планування, а потім на розгляд Кабінету Міністрів.

Після схвалення Кабінетом міністрів уряд вносить виправлення, у січні представляє проект бюджету на затвердження в парламент і намагається забезпечити його прийняття до початку нового фінансового року. Після обговорення в бюджетній комісії парламент затверджує бюджет у вигляді закону.

За рахунок коштів місцевих органів влади в Японії фінансується розвиток виробничої інфраструктури, заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків стихійних лих. Крім того, через місцеві бюджети здійснюються витрати на підготовку робочої сили, виплати різноманітних допомог, пенсій. Значна частина бюджетних коштів витрачається на утримання місцевих органів влади, у тому числі поліції, органів суду і прокуратури.

Місцеві бюджети в Японії зводяться без дефіциту. Крім загально балансу року, враховується реальний баланс, що розраховується шляхом виключення з балансу залишку фінансових ресурсів попереднього року.

З метою перерозподілу фінансових ресурсів для вирівнювання фінансового потенціалу префектур у Японії створена спеціальна установа –

Фонд фінансового вирівнювання. Формується він у складі бюджету центрального уряду, з метою визначення територій, які мають право на одержання коштів з фонду вирівнювання, розраховуються бюджети стандартних територій.

Бюджетна діяльність місцевих органів поділяється на 6 категорій:

охорона громадського порядку;

громадські роботи;

освіта;

соціальне забезпечення;

483

сприяння ринку зайнятості;

сприяння розвитку промисловості й економіки.

Для кожної категорії визначається одиниця виміру витрат і загальні витрати.

Сума витрат за всіма категоріями діяльності дає показник базових фінансових потреб.

Базові фінансові потреби корегуються на коефіцієнти модифікації з

метою визначення базових фінансових потреб реальних територіальних органів влади.

Фонд вирівнювання формується за рахунок наступних відрахувань:

32 % надходжень особистого прибуткового податку, податку на прибуток корпорацій і акцизу від алкоголю;

24 % надходжень податку на товари і послуги;

5 % надходжень від акцизу на тютюнові вироби;

19 % від інших надходжень.

Сьогодні Японська економіка переживає складний період свого

існування.

Сума загального державного боргу Японії у фінансовому 2012 році перевищила позначку 1 тис. трлн єн (майже $ 12,6 трлн). Дана сума складається з непогашених урядових облігацій, рахунків за короткостроковими платежами, які були відкладені, і кредитів від великих фінансових інститутів.

Варто зауважити, що розмір державного боргу вже більше ніж вдвічі більший від ВВП Японії. У даний момент країна впевнено утримує досить неприємну першість за цим показником серед всіх провідних розвинутих держав.

Зростання економіки було відзначене в I кварталі 2012 р., тоді воно склало 1,2 % у порівнянні з IV кварталом 2011 р. У наступних кварталах було відзначено рецесію або скорочення ВВП. Зокрема, в IV кварталі 2012 р. ВВП знизився на 0,1 %. Зростання внутрішнього споживання склало 0,4 % в порівнянні з попереднім кварталом, а рівень капітальних витрат за період із жовтня по грудень 2012 р. знизився на 2,6 % в порівнянні із III кварталом минулого року.

Рівень інфляції в Японії у 2012 р. знизився на 0,1 % порівняно із 2011 р. Таким чином, 2012 р. став четвертим роком поспіль, коли рівень інфляції у Японії знижується. У грудні 2012 р. індекс споживчих цін у Японії знизився на 0,2 % в порівнянні з груднем 2011 р.

Дефіцит торгового балансу Японії у 2012 р., за попередніми даними,

склав 78,5 млрд дол. Варто зазначити, що дефіцит торгового балансу став найбільшим за всю історію Японії. У 2011 р. аналогічний показник становив 54 млрд дол.

Боргове навантаження Японії, яке вдвічі перевищує обсяг ВВП країни, продовжує зростати, оскільки уряд країни змушений продавати облігації, щоб залучити кошти для реконструкції об'єктів інфраструктури після землетрусу який відбувся у березні 2011 року.

484

Рейтингові агентства Moody's Investors Service і Standard & Poor's знизили рейтинги Японії в цьому році, відзначивши відсутність в уряду реальних планів скорочення боргового навантаження, що є найзначнішим серед розвинених країн.

Подібного роду показники значно перевищують допустимі нормативи для країн, які хочуть приєднатися до системи єдиної європейської валюти.

18.3.Основні положення побудови фінансової системи Великобританії, Німеччини та Франції

Велика Британія – одна з найстаріших у світі країн з ринковою економікою та парламентсько-конституційною політичною системою.

Повна офіційна назва унітарної країни Великобританія – Об’єднане Королівство Великобританії та північної Ірландії. До складу Об’єднаного Королівства входять: Англія, Шотландія, Уельс та Північна Ірландія.

Державний бюджет Великобританії складається з двох частин:

Консолідований фонд, в якому відбуваються передбачені видатки та доходи, та національний фонд позик, завдяки якого проходять капітальні витрати.

Перевищення доходів над видатками Консолідованого фонду включаються до частини Національного фонду позик. І навпаки, дефіцит Консолідованого фонду покривається за рахунок Національного фонду позик.

Основна структура доходів та витрат державного бюджету Великобританії представлено у табл. 18.2.

Таблиця 18.2

Структура податкових доходів та витрат державного бюджету Великобританії, %

485