Материал: Фінанси_Посібник

Тема 18

ФІНАНСИ КРАЇН З РОЗВИНЕНОЮ РИНКОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ

18.1.Основні аспекти фінансової системи Сполучених Штатів Америки

США – лідер світової економіки, одна з найбільших за територією і населенням країна у світі. Розвиток економічних процесів в Америці є головними генератором змін в економіці всього світу. Ділова активність США виступає головним індикатором для світової економіки, безпосередньо має вплив на зміни циклу і руху господарського стану інших країн і впливає на структуру міжнародного фінансового обміну.

До складу системи державних фінансів США входять: фінансова система федерацій, фінансова система 50 штатів, фінансова система 3044 графств, які становлять 95 тис. місцевих адміністративних одиниць, що мають понад 43 тис. округів. Така структура системи державних фінансів свідчить про те, що підрозділ державного управління самостійно формує свій бюджет, керує бюджетним боргом, розробляє і здійснює податкову політику.

Фінансова система США складається з таких елементів:

–фінанси федерації, які включають федеральний бюджет, бюджет округу Колумбія (столичний), спеціальні фонди федерального рівня, фінанси державних підприємств;

–фінанси 50 штатів, кожен з яких має власний бюджет, спеціальні фонди та фінанси підприємств, що знаходяться у власності штату;

–місцеві фінанси, до яких входять місцеві бюджети (графств та інших місцевих адміністративних одиниць, серед яких – округи, муніципалітети, міста), фінанси комунального господарства, різноманітні фонди.

Така структура системи державних фінансів вказує на те, що підрозділ державного управління самостійно формує свій бюджет, керує бюджетним боргом, розробляє і здійснює податкову політику.

Організація фінансової системи в США характеризується високим рівнем автономності – кожен з рівнів державного управління самостійно проводить бюджету та податкову політику. Загалом через державні фінанси перерозподіляється близько третини ВВП.

Всі урядові видатки розподіляються між рівнями фінансової системи приблизно у таких пропорціях: на федеральні фінанси припадає 60 %, на фінанси штатів – 15 і на місцеві фінанси – 25 %. Із загальнодержавного рівня забезпечується національна оборона, деякі програми соціального захисту, видатки на обслуговування державного боргу, на розвиток економіки, на зовнішні зв'язки, фінансування загальнодержавної влади.

476

Оскільки США є федеративною державою, то бюджетна система складається з трьох бюджетних рівнів: федеральний, бюджети штатів та місцеві бюджети (загалом більше 12 тисяч). Бюджетна історія США налічує два століття. За цей час бюджетні відносини трансформувались у чітку злагоджену систему, що дає змогу ефективно вирішувати масштабні зовнішні та внутрішні проблеми.

Бюджетний рік у США починається 1 жовтня і закінчується 30 вересня. Бюджетний процес складається з трьох основних стадій, тісно пов'язаних між собою:

1)вироблення президентського варіанту проекту бюджету;

2)робота Конгресу над бюджетом;

3)виконання бюджету.

Федеральний (державний) бюджет СІНА як фінансовий документ складається з кількох томів – власне бюджет, пояснення до нього, історичні дані, добірка економічного аналізу та брошури, що пояснюють процедури бюджетного процесу, обсягом загалом близько 3000 сторінок.

Формування бюджету починається не пізніше весни кожного року. Ґрунтуючись на вказівки президента, щодо бюджетних пропозицій, Адміністративно-бюджетне управління (АБУ) разом з Міністерством фінансів відпрацьовує державний бюджет як на наступний рік, так й на наступні чотири роки, для керування підготовкою їхніх бюджетних запитів.

Після затвердження державного бюджету Конгресом починається його виконання, а контроль за цим процесом покладається на Адміністративнобюджетне управління та Міністерство фінансів.

Доходною частину Штатів становлять: прибутковий податок, податок на прибуток корпорацій та податок з продаж. Якщо перші два податки вносяться у федеральний бюджет за єдиними ставками на всієї території країни, то надходження в бюджети штатів відбувається за нормативами, що встановлюються місцевими органами законодавчої влади.

Основним засобом як державного, так і муніципального запозичення в США є емісія облігацій штатів і муніципальних облігацій. Державний уряд не несе відповідальності за цінні папери, які були випущені органами влади нижчестоящого рівня. Інвестори спираються на рейтинги приватних агентств, які визначають ціну запозичень бюджетів штатів та муніципалітетів на відкритому ринку

За останні роки в США було сформовано параметри розподілу і перерозподілу коштів між бюджетами трьох рівнів: приблизно 65 % сукупних витрат консолідованого бюджету проходять через федеральний бюджет і 35 %

– частка інших двох бюджетів, яка розподіляється між штатами і місцевими органами.

Бюджети в США керуються шляхом дотацій і відрахувань. Ресурси прямують одночасно за чотирма каналами: з федерального бюджету – у бюджети штатів і місцеві бюджети; з бюджетів штатів – у місцеві бюджети; з місцевих бюджетів – у бюджети штатів; та між місцевими бюджетами.

477

Бюджетна система США характеризується сталістю бюджетноподаткових відносин держави і регіонів. Фактично штати мають рівні права в цій галузі з федерацією в цілому, тому на рівні федерації та у штатах існують ідентичні за найменуванням податки (прибутковий податок з населення і з корпорацій). Найбільш принциповим обмеженням податкових прав штатів є заборона на введення окремих непрямих податків, які перешкоджають свободі торгівлі між штатами, що заборонено Конституцією США. Саме тому середня ставка податку з продажів, яка забезпечує до 30 % бюджетних надходжень, становить за штатами приблизно 4 % у роздрібній ціні. Прямий перерозподіл коштів між штатами практично відсутній. Але Конгрес США відповідно з Конституцією має право фінансувати витрати тільки на «загальний добробут США», що також перешкоджає перерозподілу коштів між регіонами. Штати можуть встановлювати будь-які форми податків, але не можуть перешкоджати міжрегіональним господарським зв’язкам, які і призводять до рівного податкового тиску.

Основною формою фінансових зв’язків між центральним урядом і місцевими органами влади США є блоки і програми розподілу доходів.

Блоки – це федеральні субсидії, які надаються штатам і місцевим органам влади для використання у визначеній законом галузі.

Програма розподілу доходів – принцип розподілу повноважень між центральним урядом і владою штатів у сфері фінансів.

Державний бюджет США складається з двох частин: урядового бюджету та довірчих фондів (трастів).

За рахунок урядового бюджету відбувається фінансування національної економіки та соціальних програм. Довірчі фонди забезпечують фінансування інфраструктури а їх доходи формуються за рахунок надходжень від використання державної власності.

Головним джерелом надходжень у доходи державного бюджету є прибуткові податки і внески у фонди соціального страхування. Разом ці види податків забезпечують приблизно 80% доходів державного бюджету. Це

державному бюджеті США представлені наступними основними видами: прибутком корпорацій, акцизами (в США вони вважаються непрямими податками на бізнес), митними зборами та податками на дарування та нерухомість.

Приблизна структура видатків федерального бюджету така: 15 % спрямовується на оборону, приблизно 2 % – на освіту, 20 % – на охорону здоров'я, 20% – на обслуговування державного боргу, 20 % – на соціальне забезпечення. Освіта переважно фінансується з місцевих бюджетів та бюджетів штатів. Близько 40–60 % доходів регіональних бюджетів штатів та територіальних одиниць формуються за рахунок трансфертів.

Особливістю справляння податків у США є те, що один податок може стягуватись до різних бюджетів. Податки поділяються на федеральні, рівня

478

штату і місцеві. Систему федеральних податків складають: податок на доходи фізичних осіб, відрахування до фондів соціального страхування, податок на прибуток корпорацій, акцизи, податки на подарунки і спадок, мито та ін.

За рахунок податку на доходи формується приблизно 43 % доходів федерального бюджет, 39 % доходів дають надходження в рамках системи соціального страхування. Податок на прибуток забезпечує лише 10 % доходів федерального бюджету США.

Економіка США – одна з найбільш диверсифікованих національних економік світу, яка останні 100 років утримувала лідерство у світовій економіці. Однак з початку 2000-х років внаслідок кризи її вплив у світовій економіці трохи знизився.

Економіка США продовжує зростати дещо повільними темпами. Згідно останніх розрахунків, зростання ВВП у третьому кварталі 2012 року склало 3,1%. Станом на вересень 2013 року обсяг ВВП США складає 15,797 трлн. дол.

Бюро економічного аналізу США (БЕА) переглянуло показник зростання ВВП США за 2012 р. у бік поліпшення – з 2,2 до 2,8%. Перегляд пов'язаний зі зміною методики підрахунку динаміки ВВП, зокрема з переглядом обліку пенсійних зобов'язань і переглядом обліку витрат на наукові розробки та дослідження, які тепер розглядаються як інвестиції. Переглянувши за новою методикою динаміку ВВП в 2012 р., експерти виявили більш високий рівень заощаджень американських домогосподарств, що є доброю ознакою поліпшення ситуації в споживчому секторі в майбутньому.

За результатами десяти місяців 2012 року зовнішньоторговельний дефіцит США сягнув -452,5 млрд. дол. (-459,3 за цей же період минулого року), при цьому загальний експорт США склав 1828,7 млрд. дол., а імпорт – 2281,2 млрд. дол.

Рівень безробіття на початку 2012 року складав 8,5%, однак станом на листопад 2012 року він знизився до 7,7% (або близько 12 млн. осіб).

Основні макроекономічні показники США наведено у табл. 18.1.

Бюджетам більш нижчого рівня надається цільова фінансова допомога у вигляді грантів двох типів: блоків-грантів та категорійних грантів.

Блоки-гранти виділяються на фінансування широкого кола видаткових статей, а саме не охорону здоров’я, соціальне забезпечення та на фінансування інших видаткових груп.

Категорійні гранти фінансують окремі видаткові програми.

Фінансова інфраструктура Сполучених Штатів Америки містить у собі: процедури бухгалтерського обліку та судочинства; розрахунковоклірингові організації (займаються торгівельною діяльністю фінансовими інструментами); регулюючі органи (регулюють учасників фінансової системи).

Державний борг США станом на 2013 р. збільшився до 16 трлн дол. Таким чином він досяг історичного максимуму.

Зростання державного боргу США зумовлено:

–фінансово-економічною кризою;

–витратами коштів на запобігання обвалу на Уолл-стріт;

–войнами в Афганістані та Іраку;

–заходами економічного стимулювання;

–витратами на систему соціального страхування пенсіонерів та інші

урядові програми.

Теоретично підвищення «стелі» державного боргу може привести до дефолту, проте на практиці США досі ніколи не оголошували мораторій на виплату відсотків по своїх зобов'язаннях.

480