Материал: Фінанси_Посібник

Бюджетний рік Великобританії починається з 1 квітня і завершується 31 березня наступного року.

Особливості бюджетного процесу Великобританії полягає у тому, що Парламент країни щорічно приймає «фінансовий закон», який фіксує зміни та внески в систему бюджетних законів. Вирішальну роль в бюджетному процесі Великобританії відіграє Казначейство, яке відповідає за законодавчу базу. А за стосунки з фінансовими інститутами з метою забезпечення дотримання нормативних вимог Казначейства – відповідає Управління з фінансового регулювання і нагляду.

Фінансово-бюджетна політика Великобританії заснована на двох основних економічних правилах:

1)«золоте правило» – уряд країни робить позики з метою інвестування цих коштів у певний сектор економіки;

2)«правило стабільного інвестування» – відношення суми внутрішнього державного боргу до ВВП протягом економічного циклу має утримуватися на стабільному і розумному рівні.

Основні макроекономічні показники Великобританії за 2012 рік представлені у табл. 18.3

Таблиця 18.3

Основні макроекономічні показники Великобританії за 2012 рік

Фінансова система Великої Британії складається:

–з державного бюджету;

–місцевих бюджетів;

–спеціальних позабюджетних фондів;

–фінансів державних підприємств та корпорацій.

486

Кожна ланка бюджетної системи є незалежною та функціонує автономно. Головну роль у фінансовій системі відіграє бюджет центрального уряду (державний бюджет Великої Британії).

Державний бюджет складається з двох частин: звичайного бюджету (або Консолідованого фонду) та Національного фонду позик.

Зі звичайного бюджету здійснюються переважно видатки поточного характеру. Вони поділяються на:

–видатки, які щорічно затверджуються парламентом (приблизно 96 % загального обсягу);

–витрати постійного обслуговування, які не затверджуються парламентом. До них зараховуються кошти, що спрямовуються у Національний фонд позик для сплати відсотків за державним боргом та витрати за Цивільним листом (видатки на утримання королеви).

Система оподаткування Великобританії передбачає систему регламентування пільг для малозабезпечених верств населення – 10% податок на прибуток, а також кредит для оподаткування прибутку найбільш низькооплачуваних категорій працівників. Цей процес сприяє зростанню довгостроковому оподаткуванню, оскільки в 1998 році остаточно скасовано авансовий податок на корпорації.

У Великобританії існують такі ставки податку на доходи фізичних осіб: мінімальна (0 %, для річного доходу до 2440 ф. ст.), базова (20 %, 2 440 – 37 400 ф. ст.), максимальна (40 %, понад 37 400 ф. ст.). А з квітня 2010 року у зв’язку з фінансовою кризою та потребою збільшення суми податкових надходжень, було запроваджено ставку податку у розмірі 50 % для доходів, які перевищують за рік 150 тис. ф. ст.

У Великобританії понад 30,6 млн осіб сплачують податок з доходів. При цьому основний тягар оподаткування лягає на заможні верстви. Статистика свідчить, що багаті платники податку, на яких поширюється максимальна ставка, формують понад 50 % надходжень. А ось частка незаможних верств з мінімальною на той час ставкою у 10 % становить лише 1%.

Щодо розподілу функцій фінансового посередництва для британських фінансових інституцій характерна досить читка спеціалізація. Депозитнопозичкова – за небанківськими інституціями (численними й різноманітними страховими компаніями, пенсійними, інвестиційними фондами тощо).

За рівнем економічного розвитку, величиною економічного потенціалу, часткою у світовому виробництві, ступенем участі у міжнародному поділі праці та інших важливих критеріях Батьківщина першої в світі наукової школи управління державними фінансами та фіскального адміністрування, найпотужніша країна Європейського Союзу за рівнем економічного розвитку та фінансового потенціалу – Федеративна Республіка Німеччина.

ФРН належить до числа найбільш високо розвинутих держав світу, входить у «велику сімку». За загальним обсягом ВВП і за величиною промислового виробництва країна займає 4-е місце в світі, за середнім показником ВВП на душу населення Німеччина входить до першої десятки світу.

487

Бюджетна система Німеччини містить у собі бюджет федерації, бюджет 16 земель і приблизно 11 тис. бюджетів громад, які утворюють ще й округи. У фінансовій статистиці Німеччини всі перелічені ланки об’єднані в поняття «зведений (консолідований) державний бюджет», показники якого звільнені віл повторного підрахунку, пов’язаного їх взаєминами між бюджетами різних рівнів.

Головні фінансові управління і Податкові інспекції є структурними підрозділами Міністерства фінансів і одночасно вони діють як представники федерації. Головне фінансове управління (ГФУ) або Верховна фінансова дирекція існує тільки на рівні земель і керує підвідомчими податковими інспекціями.

Наявність системи фінансового вирівнювання обумовлене нерівними економічними можливостями окремих земель, обумовлених природногеографічними, історичними, демографічними і культурними розбіжностями, конституційно закріпити бюджетну самостійність федерації.

Конституція ФРН визначає рівноцінні потреби федерації, земель і громад у коштах і передбачає приблизно однакову частину податкових надходжень у дохідну частину бюджетів різних рівнів.

Податкова система ФРН включає дві групи податків:

власні (закріплені, які надходять повністю у відповідний бюджет);

загальні (які надходять за нормативами між бюджетами).

Основи податкової системи законодавчо закріплені на федеральному рівні, а землі не можуть змінювати ставки та механізм основних податків. Збір податків розподілений між федеральними і земельними фінансовими відомствами.

Забезпечення економічної рівності створює перепони самостійності і незалежності, до якої прагнули землі, будучи суб’єктами федеральної держави. Це створює певну загрозу зрівняльності, що згодом викликало серйозне невдоволення фінансово сильних земель, яке особливо проявилося після об’єднання Німеччини в 1990-і роки.

У ФРН нараховується 40 податків, загальними з яких є:

прибутковий податок;

податок на корпорації;

податок з обороту.

До федеральних податків належать:

доходи від фінансових монополій;

митні збори;

податок з вантажного автотранспорту;

разовий податок на майно;

податок на користь Європейського Союзу.

Податкова система земель охоплює приблизно 25 податків, до яких відносяться: податки на майно, спадщину, під час придбання земельної ділянки, на автомобілі, на пиво, на проведення лотереї, інших перегонів та утримання

488

гральних будинків та податок на пожежну оборону. Ці податки складають приблизно 85 % всіх податкових надходжень земель.

Велику питому вагу займають платежі із соціального страхування, що включають внески на медичне і пенсійне страхування та страхування із безробіття.

Громади одержують промисловий, поземельний податок і місцеві податки (на собак, охорону і риболовлю, на додаткове житло).

З метою акумуляції ресурсів на потреби горизонтального і вертикального вирівнювання створений Федеральний Фонд фінансового вирівнювання, який формується за рахунок відрахувань частини податку на додану вартість (основна ставка – 15 %, пільгова ставка – 7 %).

Розподіл ПДВ починається з вертикального фінансового вирівнювання, тобто податкові надходження розподіляються між федераціями, землями частково громадами на основі договору федерального уряду.

Наступним етапом розподілу ПДВ пов'язаний із горизонтальним вирівнюванням фінансового потенціалу різних земель:

75 % надходжень цього податку розподіляють між бюджетами земель пропорційно чисельності населення і відповідно економічної і демографічної ситуації;

25 % податку спрямовують до Фонду фінансового вирівнювання земель, за рахунок якого економічно слабкі землі одержують додаткові субсидії.

Контроль фінансового ринку над виробничим сектором Німеччини здійснюють універсальні банки, які мають прямий доступ до внутрішньої інформації фірми як великі акціонерні промислові фірми. Вони, крім того, використовують голосування за дорученням своїх дрібних вкладників, а також посилають представників у наглядові ради промислових компаній.

ВВП Німеччини в 2012 р. в порівнянні з 2011 р. підвищився на 0,7%. За підсумками 2012 р. німецький бюджет вперше з 2007 р. показав профіцит у розмірі 0,1% ВВП.

Зростанню ВВП Німеччини в 2012 р. сприяло помітне зростання експорту. Так, зростання експорту Німеччини в 2012 р. склало 4,1% в річному численні. В той же час зростання імпорту в минулому році опинилося куди менш значним - 2,3%. Зростання споживчих витрат в 2012 р. на 0,8% також сприяло позитивній динаміці ВВП, проте інвестиції вперше з 2009 р. не змогли підтримати зростання німецького ВВП. За підсумками 2012 р. інвестиції в устаткування знизилися на 4,4 % в річному численні, інвестиції в будівництво – на 1,1 % в річному численні.

Франція є однією з провідних західних держав Європи. Вона займає сьоме місце серед усіх країн світу – 4,7 % ВВП з 1 % населення земної кулі.

Фінансова система Франції має багато ланок, але відрізняється високим ступенем централізації. Центральний бюджет (загальний бюджет, приєднані бюджети різних державних організацій, спеціальні рахунки казначейства) акумулює приблизно 80 % усіх доходів і витрат фінансової системи Франції.

489

Бюджетна система Франції багатоланкова, але відрізняється високим ступенем централізації. Складова бюджетної системи акумулює приблизно 80% усіх доходів і витрат фінансової системи і включає центральний бюджет, приєднані бюджети і спеціальні рахунки Казначейства. Дані бюджети містять доходи і витрати, пов’язані з поточною діяльністю, і інвестиційні витрати та спеціальні ресурси, які виділяються на їх покриття.

Спеціальні рахунки Казначейства – це різні фонди соціально-

культурного характеру і торгівельні рахунки Казначейства.

За допомогою бюджетної системи Франції перерозподіляється приблизно 20 % ВВП і 50 % національного доходу.

Структура податкових доходів бюджету формується у наступний спосіб: прямі податки – 36 %, непрямі податки 59,2 % неподаткові надходження

– 4,8 %.

Головне податкове управління (ГПУ) Франції збирає приблизно 50 % сукупного доходу центрального і місцевих бюджетів і забезпечує приблизно 80 % усіх доходних надходжень бюджету.

Французька податкова система відома своїм податковим контролем. Зокрема за несвоєчасне подання декларації податок стягується в повній сумі з одночасним накладанням штрафу в розмірі 0,75% на місяць (9% на рік), а якщо дохід прихований навмисне з метою ухилення, то штраф складає від 40 до 80% від суми нарахованого податку. У разі регулярного применшення доходів податки стягують у безспірному порядку з рахунків платника, при серйозних порушеннях податкового законодавства (фальсифікація документів тощо) передбачається кримінальна відповідальність аж до тюремного ув’язнення. При цьому у Франції на відміну від України звинувачення в ухиленні від сплати податків юридичної особи пред’являють лише керівникові підприємства, а у разі переплати податків відповідна різниця повертається негайно з відсотками. Списання боргів або податкова амністія проводиться під час президентських виборів, один раз у п’ять років.

Витрати місцевих органів влади розподіляються за двома частинами:

поточний (функціональний) бюджет, який фінансує приблизно 1/3 витрат місцевих органів влади (поліцію, цивільну оборону, пожежну охорону, управління), 1/3 витрат на освіту та культуру;

інвестиційний бюджет місцевої влади, за допомогою якого здійснюються великі капіталовкладення.

Джерела доходів поділяються на:

внутрішні – від муніципальної власності, місцевого господарства;

податкові – забезпечують 50 % загальної суми надходжень, передбачених бюджетом;

зовнішні – дотації та кредити.

Для вирівнювання доходів від різниці в отриманих податках використовується глобальна (єдина) дотація функціонування, тобто спеціальний фонд трансфертів для органів місцевого самоврядування, кошти з якого надаються комунам і департаментам Франції.

490