Програма виховання повинна враховувати не тільки стан підлітка в колективі класу, але й те, яка група для нього є референтною. Важливим також є знання неофіційного лідера (ватажка) мікрогрупи (в класі, поза школою), в яку входить підліток. Необхідно знати, яка спрямованість групи: соціально позитивна, соціально негативна чи невизначена, чи співпадають цілі неофіційних лідерів з цілями офіційних організаторів (старости, заступника), так як в одній і тій же особі не завжди співпадають неофіційний лідер та організатор. Якщо є різноголосся між цілями організаторів та неофіційних лідерів мікрогруп класу, то учнівський колектив не буде тісним. Також слід враховувати, що постійне призначення та вибір офіційних організаторів на довший час можуть сприяти формуванню негативних рис характеру (надмірність і т.д.)
Треба знати інтереси, традиції
групи, щоб використовувати соціально-психологічні закономірності (механізми
співчуття, співпереживання і т.д.) в досягненні навчально-виховних цілей.
Висновки
У даній роботі ми намагалися показати як психолого-педагогічні умови впливають на формування рис характеру в підлітковому віці.
Протягом підліткового віку особистість досягає високого рівня розвитку та здібностей, збагачує ментальний досвід, уперше масштабно роздивляється свій внутрішній світ, свою індивідуальність, формує цілісний Я - образ, самовизначається у життєвих і професійних планах, осмислено спрямовує свій погляд у майбутнє.
Вивчення особистих рис характеру дає можливість підліткам з'ясовувати причини власної неуспішності, нереалізованості під час навчання, спілкування. Аналізуючи дані психодіагностики учні поступово вчаться працювати над собою, самовдосконалюватись.
Найціннішим результатом є те, що бажання кожного учня стати кращим веде його до самоствердження, самовдосконалення, самоповаги, до "творіння самого себе", а тому і до серйозних рішень.
Метою даної роботи було вивчення особливостей формування характеру в підлітковому віці, дослідження рис характеру сучасних підлітків та передумов їх формування.
Під час написання даної роботи було:
1. Вивчено літературу з питань психолого-педагогічних аспектів проблеми формування характеру в підлітковому віці.
2. Визначено основні фактори формування характеру у підлітків.
. Проаналізовано методики та проведено дослідження окремих рис характеру підлітків.
. Підібрано рекомендації щодо впливу психолого-педагогічних умов на формування характеру у підлітків.
Одержані дані дозволяють поглибити знання про особливості формування рис характеру сучасних підлітків, сприяти реалізації в учнях кращих якостей, виявляти їх на ранньому етапі і допомагати розкритися, реалізуватися; визначити основні психолого-педагогічні умов, які найкраще впливають на формування позитивних рис характеру сучасних підлітків.
Для аналізу цих питань було проведене експериментальне дослідження учнів старших класів ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Результати роботи дозволяють зробити наступні висновки:
1. Психолого-педагогічні умови впливають на формування рис характеру сучасних підлітків.
. Ефективність виховної роботи залежить від дотримування подібних психологічних рекомендацій:
Ø Основою виховної роботи повинно бути формування в учнів потрібної мотивації, позитивних звичок поведінки.
Ø Вчителю варто частіше використовувати позитивне підкріплення: похвалу, заохочення, схвалення. Велику роль відіграє власний приклад вчителя.
Ø Виховання якостей особистості можливе лише в процесі її власної діяльності.
Ø Учитель повинен адресувати виховні впливи не тільки до розуму учнів, але і до їх почуттів.
Ø Виховання має відбуватися через колектив, з опорою на потреби дитини.
Ø Вихователь повинен відповідати таким вимогам:
а) моральна досконалість;
б) бачення перспективи розвитку дитини;
в) збереження прихованої позицію;
г) здійснення безперервного виховання через бачення всього життя дитини.
Ø Важливою
психологічною вимогою до організації виховного процесу школярів є виховання в
учнів адекватної самооцінки особистості.
Список використаних джерел
1. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. - 2-е изд., доп. и перераб. - Л., 1983. - 225 с.
2. Ранняя профилактика отклоняющегося поведения учащихся. // Под ред. В.А. Татенко, Т.М. Титаренко. - К.: Радянська школа, 1989. - 128 с.
. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій): Навчальний посібник. - Київ: центр навчальної літератури, 2005. - 128 с.
. Р.С. Немов. Психология. - М.: Просвещение, 1990. - 301 с.
. Возрастная и педагогическая психология // Под. Ред. А.В. Петровского. - 2-е изд., доп. и испр. - М.: Просвещение, 1979. - 288 с.
. Формування навичок здорового способу життя в дітей і підлітків// за ред. В.Г. Панка. - 2-е видання, перер. та доповн. - К.: Ніка-Центр, 2002. - 280с.
. Молодцова Т.Д. Психолого-педагогические проблемы предупреждения и преодоления дезадаптации подростков. - Р., 1997.
. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст. - М., 1994. - 320 с.
. Ананьев Б.Г. Проблема формирования характера. // Избр. психол. труды. - М.: Педагогика, 1980.
. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.: Просвещение, 1968.
. Ковалев А. Г., Мясищев В. Н. Психические особенности человека. Т. 2. Способности. - Л.: ЛГУ, 1960.
. Кречмер Э. Строение тела и характер. - М., 1924.
. Лазурский А.Ф. Очерк науки о характере. - Пб., 1917.
. Левитов Н.Д. Психология характера. - М.: Просвещение, 1969.
. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: МГУ, 1975.
. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - М., 1940.
. Л.М. Проколієнок, Д.Ф. Ніколенко "Сімейне виховання. Підлітки". - Київ: "Радянська школа", 1985 р.
. "Трудные судьбы подростков - кто виноват?". - Москва: Педагогическая література, 1991 г.
19. Мудрик А.В. Социальная педагогика. - М.: Академия, 2000.
20. Мудрик А.В. Соціалізація і виховання підростаючого покоління. М., 1990 г.
21. Навч.-метод. посібник. - К.: ІЗИН, 1998. - 112 с.
22. Практикум з педагогіки / За ред. Дубасенюк О.А., Іванченка А.В. - К, 1996. - 434 с.
23. Сейко
Н.А. Соціальна педагогіка: Методичний посібник. Житомир: Житомир. держ. пед.
ун-т, 2002. - 260 с. 126 с.
Додатки
Додаток 1. Абетка характеру
Мета дослідження: опис рис характеру.
Матеріальне забезпечення: аркуш паперу з коротким переліком рис характеру.
Процедура дослідження.
Інструкція. Перед вами перелік рис характеру, який трапляються найчастіше. Ваше завдання - вибрати з нього не менше 5 і не більше 10 рис, які на вашу думку, найбільше визначаються ваш характер, і виписати їх у стовпчик. Якщо ви вважаєте, що вам властива риса характеру, якої немає в переліку, то після виписаних під рискою допишіть її.
Перелічіть риси свого характеру, пронумеруйте їх зліва від першої найбільше вам властивої в порядку зменшення. Після виконання завдання потрібно буде розповісти, на основі яких чинників своєї діяльності ви вважаєте ту чи іншу рису властивою вашому характеру.
Методика дає змогу досить оперативно зібрати інформацію такими способами:
учень сам оцінює риси свого характеру;
це можуть зробити його товариші
Самооцінку бажано порівняти з оцінкою характеру, даною двома - трьома особами, які його добре знають.
Абетка рис характеру
Акуратність, активність, альтруїстичність, апатичність.
Неохайність, безвілля, безкорисливість, безтурботність, безрозсудливість, безпечність, безсоромність, безпринципність, безстрашність, безтактність, безхарактерність, безцеремонність, безініціативність, боязкість.
Ввічливість, великодушність, вірність, веселість, владолюбство, вразливість, витривалість.
Гордість, гарячковість, грубість, гуманність.
Далекоглядність, дволикість, делікатність, діловитість, деспотичність, дисциплінованість, доброзичливість, доброта, довірливість.
Жадібність, жорстокість, життєрадісність.
Ідейність, ініціативність, інтелігентність.
Колективізм, критичність.
Легковірність, легкодумність, лицемірство, лукавість.
Меланхолійність, мрійливість, мовчазність, м’якість.
Наївність, насмішливість, наполегливість, недбалість, неуважність, незворушність, недовірливість, незалежність, некритичність, непрактичність, невибагливість, нерішучість, нетерплячість.
Образливість, об’єктивність, організованість, обережність.
Пасивність, песимістичність, підозріливість, постійність, підприємливість, привітність, причепливість, принциповість, пунктуальність, педантизм.
Розсіяність, рішучість.
Самонадіяність, самолюбство, самостійність, самовпевненість, стриманість, скромність, сміливість, старанність, совісність.
Тактовність, терпимість, щирість.
Флегматичність, жалість до себе.
Халатність, хвалькуватість, хитрість, хоробрість.
Цілеспрямованість.
Чесність.
Егоїстичність.
Додаток 2. Опитувальник "Шкала
локус-контролю" (Дж. Роттер, 1966 p., адаптація В. Ядова)
. Люди відрізняються один від одного тим, як і де вони локалізують контроль над значущими подіями у своєму житті. Можливі два протилежні типи такої локалізації: екстернальний та інтернальний. Людина екстернального типу вважає, що події, які з нею відбуваються, є наслідком впливу зовнішніх сил - випадку, інших людей тощо, і від неї не залежать. Людина інтернального типу вважає, що події, які з нею відбуваються, є. результатом її власної діяльності. Будь-яка людина займає певну позицію на шкалі від інтернальності до екстернальності.
2. Рівень суб'єктивного контролю конкретної людини є постійним і визначає її поведінку в будь-яких ситуаціях.
1. А. Діти потрапляють у біду тому, що батьки дуже часто карають їх.
Б. У наш час неприємності з дітьми трапляються часто тому, що батьки дуже м'яко ставляться до них.
2. А. Багато невдач буває, коли не щастить. Б. Невдачі людей є результатом їх власних помилок.
3. А. Одна з головних причин, чому здійснюються неморальні вчинки в суспільстві, полягає у тому, що оточуючі примиряються з ними.
Б. Завжди будуть неморальні вчинки, незалежно від того, наскільки старанно оточуючі прагнуть запобігти їм.
4. А. Врешті-решт до людей приходить заслужене визнання.
Б. На жаль, заслуги людини часто залишаються невизнаними, незважаючи на всі її старання.
5. А. Думка, що викладачі несправедливі до учнів, є хибною.
Б. Багато учнів не розуміє, що їхні оцінки можуть залежати від випадкових обставин.
6. А. Успіх керівників багато в чому залежить від вдалого збігу обставин.
Б. Здібні люди, які не стали керівниками, самі не використали своїх можливостей.
7. А. Хоч би як ви старалися, деякі люди не симпатизуватимуть вам.
Б. Той, хто не зумів завоювати симпатії оточуючих, просто не вміє спілкуватися з людьми.
8. А. Спадковість відіграє головну роль у формуванні характеру і поведінки людини.
Б. Тільки життєвий досвід визначає характер і поведінку людини.
9. А. Я часто помічаю слушність приказки: "Чому бути - того не минути".
Б. Мені здається, що краще прийняти рішення і діяти, ніж покладатися на долю.
10. А. Для добре підготовленого спеціаліста не існує такої речі, як упереджена перевірка.
Б. Навіть добре підготовлений спеціаліст часто не витримує упередженої перевірки.
11. А. Успіх е результатом старанної праці і мало залежить від возіння.
Б. Щоб досягти успіху, треба не пропустити щасливого випадку.
12. А. Кожний громадянин може впливати на важливі державні рішення.
Б. Суспільством керують люди, які висунуті на відповідальні посади, а інші мало що можуть зробити.
13. А. Будуючи плани, я завжди впевнений, що зможу їх здійснити.
Б. Не завжди доцільно планувати далеко вперед, оскільки багато залежить від того, як складуться обставини.
14. А. Є люди, про яких упевнено можна сказати, що вони недобрі.
Б. У кожної людини є щось добре.
15. А. Здійснення моїх бажань не пов'язане з везінням.
Б. Коли не знають, як бути, підкидають монету. По-моєму, в житті це часто можна використовувати.
16. А. Керівником часто стають завдяки щасливому збігу обставин.
Б. Досягнення певної керівної посади залежить від здатності керувати людьми, везіння тут ні до чого.
17. А. Більшість із нас не може впливати якось суттєво на світові події.
Б. Беручи активну участь у суспільному житті, люди можуть керувати подіями у світі.
18. А. Більшість людей не розуміє, наскільки їхнє життя залежить від випадкових обставин.
Б. У дійсності не існує такої речі, як везіння.
19. А. Завжди слід бути готовим визнати свої помилки.
Б. Як правило, легше не підкреслювати свої помилки.
20. А. Важко дізнатися, чи справді Ви подобаєтеся людині, чи ні.
Б. Кількість Ваших друзів залежить від того, наскільки Ви приваблюєте до себе інших.
21. А. Зрештою, неприємності, які трапляються з Вами, урівноважуються приємними подіями.
Б. Більшість невдач є результатом незнання, лінощів, відсутності здібностей або всіх трьох причин відразу.
22. А. Якщо докласти досить зусиль, то можна викорінити бездушність і формалізм.
Б. Є речі, з якими важко боротися, тому бездушність і формалізм викорінити неможливо.
23. А. Інколи важко зрозуміти, із чого виходять керівники, коли висувають людину на винагороду.
Б. Винагорода залежить від того, як старанно людина працює.
24. А. Хороший керівник очікує від підлеглих, аби вони самі вирішували, що вони повинні робити.
Б. Хороший керівник дає чітко зрозуміти, в чому полягає робота кожного підлеглого.
25. А. Я часто відчуваю, що мало впливаю на те, що відбувається зі мною.
Б. Не мажу повірити, що випадок або доля відіграють важливу роль у моєму житті.
26. А. Люди самотні через те, що не виявляють товариськості до оточуючих.
В. Не мас сенсу добиватися прихильності людей: якщо ти їм подобаєшся, то подобаєшся.
27. А. Характер людини залежить головним чином від її сили волі. Б. Характер людини формується переважно у колективі.
28. А. Те, що зі мною трапляється, це справа моїх власних рук.
Б. Інколи я відчуваю, що моє життя розвивається у "напрямі, який не залежить від моєї волі.
29. А. Я часто не можу зрозуміти, чому керівники чинять саме так, а не інакше.
Б. Зрештою, за погане управління
організацією відповідальні самі люди, які в ній працюють.
Додаток 3. Чи гарний у вас характер?
. Чи вважаєте ви, що у багатьох ваших знайомих поганий характер?
. Чи дратують вас щоденні дрібні обов'язки?
. Чи вірите ви, що ваші друзі віддані вам?
. Чи неприємно вам, коли незнайома людина говорить вам "ти"?
. Чи здатні ви вдарити собаку чи кішку?
. Чи часто ви вживаєте ліки?
. Чи часто ви міняєте крамницю, до якої щоденно ходите за продуктами ?
. Чи продовжуєте ви наполягати на своєму, розуміючи. що помилились?
. Чи обтяжують вас громадські обов'язки?