Материал: Готельне господарство України

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Нова технологічна концепція "інтелектуального готелю" розроблена фірмою Computer Mechanics. Головною ознакою "інтелектуальності" готелю є інтегрована система управління для всіх служб, що дає можливість стежити за їхньою роботою з одного центру. "Інтелект" готелю залежить від того, наскільки всі служби будівлі інформатизовані і наскільки високий ступінь їхньої інтеграції.

Нині готельна індустрія США активно вивчає варіанти обслуговування гостей, виходячи з вимог, продиктованих змінами в навколишньому світі. Телевізор стане своєрідним командним пунктом гостя, виконуючи багато функцій персоналу: розбудить уранці, викличе таксі, замовить квиток, розшукає потрібну адресу. Ставка робиться на максимальну розмаїтість обслуговування, виходячи зі смаків і потреб гостей: (ліжко з надувними кишенями, підігнане під необхідну пругкість з урахуванням маси і зросту гостя; м'які меблі на роликах, які за бажанням можна пересунути в будь-яке місце, та ін.).

Американський технічний прогрес вирішує проблему сторіччя - крадіжок у готелях: крихітні комп'ютерні чіпи вбудовують у всі предмети в номері.

У сучасних готелях технічний комфорт підлягає коригуванню. Складові технічного комфорту - тепловий і екологічний комфорт, якість повітря і технічний контроль - мають взаємопов'язуватися і змінюватися централізовано та індивідуально.

Екологізація і спеціалізація готельних підприємств, диверсифікація і "гедонізація" (гедонізм - філософія насолоди) готельних послуг, концептуалізація і технологізація пропозицій - такою є сучасна готельна політика як засіб виживання, пошуку нових "ніш ринку" і розширення асортименту готельних послуг.

Висновки

З вищесказаного можна зробити наступні висновки:

На виготовлення продукту впливає багато чинників, одним із яких є технології. Розвиток технологій визначає технологічні прогнози як приблизну оцінку майбутнього стану (технологічне співробітництво, технологічний розрив, технологічні інновації, технологічне зрушення).

Сучасні дослідження в галузі технологій дають змогу розробити шкалу вимірів складності у вигляді технологічних категорій. Технологічна складність виробництва збільшує технологічну складність рівнів управління.

Технології розвивалися з розвитком науки і техніки, визначаючи якісно новий стан цивілізації.

Сучасний ринок готельних послуг потребує їх частішого оновлення та зміни асортименту й, отже, періодичної перебудови технологічного процесу. Забезпечення високого рівня обслуговування в готелі у сучасних умовах неможливо досягти без застосування нових технологій. На основі нових технологій відбувається автоматизація багатьох готельних процесів, електронне резервування, введення технологій, що сприяють поліпшенню якості обслуговування при одночасному скороченні персоналу.

У сучасних готелях технічний комфорт, складовими якого є: тепловий і екологічний комфорт, якість повітря і технічний контроль, що мають взаємопов'язуватися і змінюватися централізовано й індивідуально, підлягає коригуванню.

Екологізація та спеціалізація готельних підприємств, диверсифікація й "гедонізація" готельних послуг, концептуалізація і технологізація пропозицій - такою є сучасна готельна політика як засіб виживання, пошуку нових "ніш ринку" і розширення асортименту готельних послуг.

Концепція розробки уніфікованих технологій готельних послуг передбачає створення спеціальних технологічних стандартів, спрямованих на розробку єдиної "готельної марки".

Аналіз сучасного стану засобів розміщення в Україні виявив неузгодженість як термінологічну, типологічну, статистичну, так і за формами управління, володіння і рівнями комфорту.

Структурні зміни в готельному господарстві України вимагають упровадження уніфікованих технологій для створення нової політики "готельної марки": підвищення якості послуг і комфортності підприємств, використання нових технологій та комплексної автоматизації технологічних процесів.

Департамент туризму і курортів Держкоммолодьспорттуризму разом з іншими міністерствами й відомствами розробив "Програму розбудови туристської інфраструктури в зонах економічного тяжіння за напрямами національної мережі транспортних коридорів в Україні". У Програмі передбачено створення низки різноманітних туристських комплексів у зоні економічного тяжіння транспортних коридорів, будівництво нових і реконструкцію наявних мотелів, кемпінгів та інших сервісних пунктів уздовж автомобільних доріг міжнародних транспортних коридорів, які б відповідали вимогам міжнародних стандартів.

Актуальність розгортання роботи в цьому напрямі полягає насамперед у тому, що запропонована схема розміщення туристської інфраструктури, як діючої, так і перспективної, дуже вигідно доповнює затверджену Кабінетом Міністрів України Державну програму створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні.

Нові транспортні магістралі, перетинаючи в різних напрямах нашу країну, є частиною і продовженням Критських коридорів, що значною мірою робить переміщення туристів по країні комфортним і безпечним. Тому поєднання розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів, з одного боку, і облаштування транспортних коридорів туристською інфраструктурою згідно з міжнародними вимогами, з іншого боку, буде активно сприяти подальшому розвитку туризму, а відповідно, і економіки України.

Розроблена і реалізується міжгалузева "Програма створення і забезпечення функціонування на автомобільних шляхах України системи надання оперативної дорожньої допомоги, комплексу супровідних послуг та інформаційно-довідкового обслуговування автомобільних туристів як складової частини міжнародних транспортних коридорів".

Список використаної літератури

  • 1. Конституція України II Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - Ст.141.
  • 2. Про підприємництво: Закон України від 22.03.94 № 22.
  • 3. Про захист прав споживачів: Закон України від 15.12.93 № 3682.
  • 4. Про туризм: Закон України від 15.09.95 № 325/95-ВР.
  • 5. Про заходи подальшого розвитку туризму: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.99 № 728.
  • 6. Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року: Указ Президента України від 10.08.99 № 973/99.
  • 7. Байлик С. И, Гостиничное хозяйство. - К.: Альтерпрес, 2001.
  • 8. Борисова Ю.Н. и др. Менеджмент гостиничного и ресторанного обслуживания: Пер. с англ. - М., 1997.
  • 9. Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства: Пер. с англ. - М.: Аспект Пресс, 1995.

Ю. Волошин Н.И. Правовое регулирование туристской деятельности. - М.: Финансы и статистика, 1998.

  • 11. Воронова Е. Статистические источники по международному туризму // Вопр. статистики. - 1995. - № 11.
  • 12. Гаранин Н.И., Забав Ю.В., СеселкинА.И. Информационные технологии в туризме. - М., 1996.
  • 13. Герасименко В.Г. Основы туристского бизнеса: Учеб. пособие. - Одесса: Черноморье, 1997.
  • 14. Зорин И.В., Квартальное В.А. Толковый словарь туристских терминов. - Москва; Афины: INFOGROUP, 1994.
  • 15. Исмаев Д.К. Международное гостиничное хозяйство по материалам зарубежных публикаций. - М.: ВШТГ, 1997.
  • 16. Іванова Л.О. Маркетингові можливості сучасного готельного бізнесу в Україні. - Л., 1997.
  • 17. Лукьянова Л.Г. Интерьер гостиниц. - К.: Вища шк., 1991.
  • 18. Маркетинг туристских направлений в режиме он-лайн. Издание Всемирной туристкой организации. ~ Мадрид, 1999.
  • 19. Обов'язкова сертифікація туристичних та готельних послуг в Україні. Довідник / Держстандарт України, Держкомтуризм України, ДНДІ "Система", Укр. міжнародний фонд якості. - Л., 1997.
  • 20. Организационно-правовые основы туристского и гостиничного бизнеса: Нормативно-правовые документы / Под ред.В.Н. Акигцина, И.В. Гончарова, А.И. Клебанова, Н.Д. Малохаткина. - М.: Финстатинформ, 1998.
  • 21. Обучение обучающих в области туризма: Пособие для преподавателей по туризму. Издание Всемирной туристской организации. - Мадрид, 1996.
  • 22. Пузакова Е.П., Честикова В.А. Международный туристский бизнес. - М., 1996.
  • 23. Совершенствование качества управления туристскими объектами: (Польский опыт). - Варшава, 1999.
  • 24. Соловьёв Б.Л. Менеджмент гостеприимства. - М.: Рос. междунар. акад. туризма, 1997.
  • 25. Справочник работника гостиничного хозяйства. - М.: Высш. шк., 1988.
  • 26. Стадник А.А. Технология приема и обслуживания туристов в гостинице: (Обобщение зарубежного опыта). - М.: ВІПТГ, 1995.
  • 27. Тарифно-квалификационные характеристики по должностям служащих. -

М.: ИНФРА-М, 1998.28. Уокер Д. Введение в гостеприимство: Пер. с англ. - М.: Изд. об-ние "ЮНИТИ", 1999.

  • 29. Федорченко В.К., Мініч І.М. Готельне господарство: основні показники, оцінка якості послуг. - К.: КІТЕП, 1999.
  • 30. Федорченко В.К., Мініч І.М. Туристський словник-довідник. - К.: "Дніпро", 2000.
  • 31. Федцов В.Г. Культура сервиса. - M.: Изд-во "Приор", 2001.
  • 32. Чудновский А.Д. и др. Гостиничный и туристский бизнес. - М.: Экмос, 1998.
  • 33. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. - К.: УФІМБ, 2000.
  • 34. Сбор статистических данных по внутреннему туризму. Издание Всемирной туристской организации. - Мадрид, 1995.
  • 35. Основні показники роботи готелів України за 1997 рік: Стат. бюл. - К.: Держкомтуризм України, 1997.
  • 36. Основні показники роботи готелів України за 1998 рік: Стат. бюл. - К.: Держкомтуризм України, 1998.
  • 37. Основні показники роботи готелів України за 1999 рік: Стат. бюл. - К.: Держкомтуризм України, 1999.
  • 38. Основні показники Державної програми розвитку туризму до 2605 року та діяльності туристичних підприємств України. - К.: Держкомтуризм України, 1996.
  • 39. Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм в Україні у 1997 році: Стат. бюл. (форми № 64 - санаторій-профілакторій, 65, 1-ТУР, 1-от). - К.: Держкомстат України, 1998.
  • 40. ГОСГ 28681.4-95 Туристко-экскурсионное обслуживание. Классификация гостиниц. - Введ. с 01.01.97.
  • 41. ДСТУ ISO 9004-2-96 Управління якістю та елементи системи якості. Частина 2. Настанови щодо послуг. - Чинний від 01.07.97.
Источник: https://studwood.net/1109882/turizm/gotelne_gospodarstvo_ukrayini