Дипломная (вкр): Місце інформаційного забезпечення в управлінні організації

Місце інформаційного забезпечення в управлінні організації

ВСТУП

інформаційний інтернет управління

Інформаційні технології в сучасних умовах стають найважливішим інструментом науково-технічного і соціально-економічного розвитку суспільства. Граючи значиму роль у прискоренні процесів отримання, розповсюдження і використання знань, вони докорінно змінюють підходи до ведення бізнесу.

Інформаційне забезпечення діяльності підприємства залежить не тільки від наявності інформаційних та аналітичних ресурсів, а й від можливостей впровадження інформаційних інновацій, впорядкування інформаційних потоків підприємства, від вирішення проблем його ефективної інформаційної взаємодії з суб’єктами ринку. У сучасному бізнесі широко використовуються Інтернет-технології. Більшість фірм має свій сайт, працює на електронних торгівельних майданчиках, створює електронні та Інтернет-магазини, користується електронними платіжними системами, здає електронну звітність.

Важлива роль Інтернет-ресурсів в менеджменті визначається тим, що в своїй повсякденній виробничо-господарської діяльності, фірми постійно використовують мережу Інтернет для отримання та розміщення різної інформації. Роль Інтернет-ресурсів істотно зростає ще й тому, що українське законодавство вимагає, щоб великі компанії, органи влади і управління, статистики та інші держструктури, розміщували докладну інформацію про свою діяльність в мережі Інтернет.

До теперішнього часу особливостям інформаційного забезпечення діяльності підприємства приділяється недостатня увага як у теоретичному, так і у практичному аспектах. Своєчасною стає необхідність подальшого вдосконалення принципів, форм і методів, розробки нових підходів та практичних рекомендацій щодо інформаційного забезпечення діяльності підприємства. Це обумовлює актуальність теми дипломної роботи та її практичну значущість для подальшого розвитку досліджуваного підприємства.

Теоретичні аспекти проблем використання інформаційно-аналітичних ресурсів інтернету стали об’єктом дослідження в роботах А. Антопольського, А. Бахура, І. Вовчака, Є. Жильцова, П. Згуровського, В. Іноземцева, В. Копилова, В. Кушерця, Н. Макарової, А. П’ятибратова, В. Рубанова, Р.Цвилева, А. Чухна, Я. Шрайберга, А. Яновського та інших.

Мета дипломної роботи - визначити основні напрямки використання інформаційно-аналітичних ресурсів Інтернету у сучасному менеджменті організації.

Відповідно до поставленої мети було сформовано наступні завдання:

·        розглянути теоретичні аспекти використання інформаційно-аналітичних ресурсів Інтернету у сучасному менеджменті організації;

·        дослідити значення та суть інформаційного забезпечення в менеджменті організації;

·        проаналізувати фінансово-економічний стан організації ТОВ «РІД Лоджистік Солюшнз Україна»;

·        виявити фактори, що впливають на обрання ресурсів в організації;

·        виявити резерви та оптимізувати модель використання інформаційно-аналітичних ресурсів Інтернету управління ТОВ «РІД Лоджистік Солюшнз Україна».

Предмет дослідження - застосування інформаційно-аналітичних ресурсів Інтернету в управлінні підприємством логістично-консалтингового бізнесу.

Об’єкт дослідження - інформаційно-аналітичні ресурси Інтернету в менеджменті логістичної компанії «РІД Лоджистік Солюшнз Україна».

Методологічною основою дипломної роботи є сукупність способів наукового пізнання, загальнонаукові принципи, методи і прийоми, що використовувалися в процесі проведення дослідження. Теоретичною основою роботи стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників в галузі управління підприємством та інформаційного забезпечення його діяльності.

Дипломна робота складається зі вступу, чотирьох розділів і висновків, викладених на 97 сторінках друкованого тексту. Матеріали роботи містять таблиці, малюнки та додатки

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ РЕСУРСІВ ІНТЕРНЕТУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1    Сутність інформаційно-аналітичних ресурсів

На початку третього тисячоліття інформація стає одним із найбільш важливих ресурсів. Зростаюча залежність від наявності інформації, рівня розвитку та ефективності використання засобів її обробки та передачі призвела до виникнення такого принципово нового поняття як інформаційні ресурси, яке є центральним поняттям даної роботи. Тому доцільно призвести ряд трактувань та визначень цього терміну.

За тлумачним словником, слово «ресурси» походить від французького ressourse - допоміжні засоби (грошові кошти, цінності, запаси, можливості, джерела прибутків тощо) [36,c.5]. Наявність корисних ресурсів у будь-якій сфері діяльності - це гарантія і застава її стабільності та процвітання.

В ХХ столітті в складі ресурсів виділяли матеріальні, енергетичні, трудові, фінансові, технологічні.

Із кінця 70-х років ХХ ст. у наукове і практичне життя стало широко входити шосте поняття: інформаційні ресурси. Їх не можна розглядати як різновид інших - вони існують самостійно і мають власні унікальні властивості та велике суспільне значення і впливають на всі суспільні процеси.

За своєю значимістю інформаційні ресурси не тільки не поступаються іншим видам стратегічної сировини, але і відносяться до найбільш важливих ресурсів, що визначає насамперед інтелектуальну, а також економічну, політичну і військову міць їхнього власника. Тобто ресурси (матеріальні, енергетичні, інформаційні) є необхідними елементами людської діяльності.

Згідно законодавства інформаційні ресурси визначаються як «сукупність документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо)» [15]. Інформаційні ресурси науково-технічної інформації - рушійна сила прогресу - законом визначено як «систематизоване зібрання науково-технічної літератури і документації (книги, брошури, періодичні видання, патентна документація, промислові каталоги, конструкторська документація, звітна науково-технічна документація з науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, депоновані рукописи, переклади науково-технічної літератури і документації), зафіксовані на паперових чи інших носіях» [31,c.183].

Найбільш прийнятним варіантом термінологічного визначення інформаційного ресурсу є таке: «Це окремі документи і масиви документів, результати інтелектуальної, творчої та інформаційної діяльності, бази та банки даних, всі види архівів, бібліотеки, музейні фонди та інші, що містять відомості і знання, зафіксовані на відповідних носіях інформації, є об’єктами права власності всіх суб’єктів України і мають споживчу вартість (політичну, економічну, соціокультурну, оборонну, історичну, ринкову, інформаційну тощо)» [32,с.46].

Отже, інформаційні ресурси являють собою поєднання знань та інформації. А інформація - це відомості про суб’єкти, об’єкти, явища і процеси.

Згідно законодавства України, інформація - це відомості, подані у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб [29,с.10].

Виділяють сім основних особливостей інформаційного ресурсу:

на відміну від інших видів ресурсів (зокрема матеріальних) ІР практично невичерпний;

з використанням інформації ресурс не зникає, а зберігається і навіть збільшується;

інформаційний ресурс не є самостійним і сам по собі має лише потенційне значення. Тільки поєднуючись з іншими ресурсами - досвідом, працею, кваліфікацією, технікою, енергією, сировиною - він є рушійною силою;

ефективність застосування інформаційних ресурсів пов’язана з ефектом повторного виробництва знань. Інформаційна взаємодія дозволяє одержати нові знання ціною менших витрат, порівняно з витратами праці, енергії, часу на його пряме генерування;

інформаційний ресурс є формою безпосереднього включення науки до складу виробничих сил. В індустріальному суспільстві наука виступає опосередкованою і безпосередньою продуктивною силою. Посередником при цьому виступають машини, нові матеріали і препарати. Радикально змінюється характер дії інформаційних ресурсів: продуктивність праці підвищується в 10-100 разів. Здійснюється перехід до тематичних виробничих систем, основою функціонування яких служать інформаційні ресурси та інформаційні зв’язки;

інформаційні ресурси виникають в результаті не просто розумової праці, а її творчої частини;

перетворення знань в інформаційні ресурси залежить від можливості їхнього кодування [15,с.133].

Інформаційні ресурси можна класифікувати за такими ознаками:

приналежність ресурсу до певної організаційно-технологічної системи (наприклад, бібліотечної мережі, засоби масової інформації, корпоративної системи);

спосіб виділення об’єктів обліку (твори, документи, видання, БД, інтернет-сторінки, сайти, тощо);

призначення ресурсу (масова інформація, освіта, бізнес, спілкування);

зміст ресурсу (тематичний, об’єктний, функціональний);

видовий склад ресурсу (види документів);

джерело інформації (національне або закордонне, офіційне або неофіційне тощо);

правовий статус ресурсу (публічні документи, об’єкти інтелектуальної власності, спам, таємні документи, тощо);

структурний тип ресурсу, що включає: можливість виділення даних від програм та представлення, формати, кодування, інше;

відкритість ресурсу (відкритий або з обмеженим доступом);

ступінь структурованості інформації;

спосіб розповсюдження і носій;

мова ресурсу.

Інформаційні ресурси мають ряд специфічних особливостей: невитратність, невичерпність, що забезпечують можливість багаторазового й багатоцільового їх використання, не відчуження ІР при обміні або продажі; постійний ріст обсягу потоку; мінливість складу інформаційних ресурсів; складність вичленовування активної й пасивної частини ресурсів через різні темпи старіння інформації; відсутність прямої залежності між часом створення інформації, і її корисністю (цінністю); нерозривна єдність елементів, що становлять сукупні інформаційні ресурси суспільства.

Крім того інформаційні ресурси мають ряд характеристик. Основними характеристиками продуктивності є:

пропускна спроможність;

час відгуку;

час затримки.

Не менш важливою характеристикою інформаційного ресурсу є його вартість. При цьому вартість інформаційного ресурсу визначається не тільки (і не стільки) вартістю використаних при його створенні програмних засобів, а і вартістю інформації, яка в нього закладена [15,с.135].

В рамках кожної установи, підприємства чи організації кожен інформаційний ресурс має свій життєвий цикл (рис.1.1.).

1.      Визначення цілей (особистих, корпоративних, суспільних) і змісту інформації, необхідної для їх досягнення;

.        Створення, збір, збереження й пошук інформації; передача інформаційних ресурсів користувачам і їх використання;

.        Оновлення в процесі використання, пов'язане з оновленням властивостей, якостей, підвищенням продуктивності, інших ознак;

.        Утилізація й ліквідація.

Формування інформаційних ресурсів і їх грамотне системне використання набуває все більше значення, створюючи систему керування інформаційними ресурсами й потоками. Планування й розробка таких систем ґрунтуються на етапах життєвого циклу інформаційного ресурсу

Процес пошуку, збору, переробки та подання інформації, що отримана від різних інформаційних ресурсів являє собою інформаційно-аналітичний процес, в основі якого лежить інформаційно-аналітична діяльність. Така діяльність полягає в узагальненні одержаної інформації, що добувається в результаті проведення оперативної діяльності, її оцінці, аналітичній обробці первинних інформаційних матеріалів і поданні кінцевої інформаційної продукції відповідним інстанціям-споживачам [41, с. 6].

Інформаційно-аналітична діяльність складається з системи певних інформаційно-аналітичних робіт.

Інформаційно-аналітична робота (ІАР) - це комплекс заходів, які проводяться з метою збору та обробки необхідних відомостей з ряду питань та на підставі проведеної роботи - розробки інформаційних (інформаційно-аналітичних) документів для споживача інформації [5, с. 3].

Головні елементи інформаційно-аналітичної діяльності: збір та пошук інформації (головний, найважливіший визначаючий елемент); попереднє вивчення, інформаційно-аналітична обробка, формулювання висновків, облік; підготовка інформаційних (інформаційно-аналітичних) документів [5, с. 3].

Насамперед під словом Інтернет розуміється глобальна комп’ютерна мережа або «мережа мереж», як часто говорять про неї. Більш формально це зафіксовано у визначенні Інтернету Федеральною Радою з інформаційних мереж (Federal Networking Council) 24 жовтня 1995 р.: «Інтернет - глобальна інформаційна система, частини якої логічно взаємопов’язані між собою за допомогою унікального адресного простору, заснованого на протоколі Internet Protocol (IP) або його наступних розширеннях, здатна підтримувати зв’язок з використанням комплексу протоколів Transmission Control Protocol/Інтернет Protocol (TCP/IP), їхніх наступних розширень або інших IP - сумісних протоколів, і яка забезпечує, використовує або робить доступним, привселюдно або приватно, комунікаційний сервіс високого рівня». Іншими словами, Інтернет - це взаємозв’язок комп’ютерних мереж, що базується на єдиному комунікаційному протоколі - TCP/IP [9, c.11].

З погляду користувача, Інтернет - це глобальний засіб обміну інформацією, своєрідна «інформаційна супермагістраль». Вона, з одного боку, дає користувачам можливість спілкуватися між собою, створювати віртуальні співтовариства, а з іншого боку, - використовувати інформацію, що знаходиться в Інтернеті, або представляти її іншим. Сьогодні до цих визначень можна додати нове: Інтернет - могутній і перспективний інструмент бізнесу.

Сучасний етап розвитку Інтернету нараховує більше ніж 30 років і є досить багатогранним. Сьогодні мережа перетворилася в систему, що складається з великої кількості елементів різних рівнів і впливає на багато сторін життя сучасного суспільства. Навіть при найбільш загальному погляді на Інтернет можна виділити чотири основні аспекти:

·        технологічний, який насамперед передбачає технологічну еволюцію, що почалася з ранніх досліджень сфери пакетної комутації, мережі ARPANET і суміжних питань;

·        інформаційно-інфраструктурний, пов’язаний з питаннями експлуатації і керування глобальною мережевою інфраструктурою, розміри якої за останні кілька років зросли в багато разів;

·        соціальний, оскільки невід’ємною складовою частиною Інтернету є співтовариство користувачів, які спільно працюють над створенням і розвитком як технологій, так і самого середовища Інтернету;

·        комерціалізації, найбільшою мірою викликаний появою сервісу WWW (World Wide Web - Всесвітня павутина), що виявляється в ефективному використанні інформаційної інфраструктури в комерційній, у тому числі маркетинговій, діяльності сучасних підприємств [9, c.13].

Застосування комп’ютерної мережі Інтернет дозволяє автоматично формувати у базі даних підприємства баз зовнішньої інформації, які можуть містити дані про стан середовища, пов’язаного з підприємством, ринок і його інфраструктуру, попит на товари, поведінку покупців і постачальників, дії конкурентів, чинне законодавство з регулювання ринкових механізмів тощо, а також бази даних спеціального призначення, через які може надаватися статистична та комерційна інформація, дані спеціальних маркетингових досліджень та інше.