Материал: Негативний вплив підприємств вуглевидобувної промисловості на навколишнє середовище на прикладі Донецької області

Найгострішою екологічною проблемою Донецького регіону, яка вимагає якнайшвидшого вирішення, є забруднення повітряного басейну [3].

Найбільш забрудненими на сьогоднішній день в Донецькій області є міста Маріуполь, Дебальцеве, Харцизьк, Єнакієве, Донецьк, Кіровське, Макіївка. Підприємства цих міст викидають щорічно найбільше забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Також проблемою є те, що ці міста найбільш густонаселені, тому відбувається негативний вплив на здоров’я великої кількості людей.

За інформацією управління статистики, викиди забруднюючих речовин та парникових газів у атмосферу від стаціонарних джерел забруднення за 2012 рік становили 1514,8 тис. т (без урахування викидів діоксиду вуглецю), що на 11 тис. т або на 0,7 % менше, ніж за 2011 рік. У середньому на одне підприємство припало по 1644,8 т забруднюючих речовин. Крім того, обсяги викидів діоксиду вуглецю склали 60,7 млн. т. (табл.2.1.1).

Табл.2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами

Основними забруднювачами атмосферного повітря в області залишаються підприємства вугільної промисловості, металургії та підприємства - виробники електроенергії. Їх часта в загальному обсязі викидів складає 93,5%. Отже найбільше забруднення атмосферного повітря спостерігається саме в тих містах та районах, де розташовані підприємства цих видів діяльності. Зокрема, у м. Маріуполь всього викинуто 330,4 тис. т. забруднюючих речовин або 21,8% обласного обсягу викидів; м. Дебальцеве - 172,2 тис. т (11,4%); у Маріїнському районі всього викинуто 148,7 тис. т (9,8%); Старобешівського району - 118,5 тис. т (7,8%); м. Харцизьк - 110,2 тис. т (7,3%); м. Єнакієве - 77,3 тис. т (5,1%); м. Донецьк - 71,6 тис. т (4,7%); м. Кіровське - 59,4 тис. т (3,9%); Слов’янського району - 53,5 тис. т (3,5%) серед яких значне місце посідають метан, оксид вуглецю, діоксид та інші сполуки сірки, пил, сполуки азоту [9].

.2 Екологічний стан поверхневих вод Донецької області

Водні ресурси області формуються за рахунок транзитної притоки поверхневих вод по р. Сiверський Донець, місцевого річкового стоку, що 27 формується в межах області, стічних, шахтних і кар’єрних вод, а також експлуатаційних запасів підземних вод. Окрім регуляції річкового стоку водосховищами та ставками, природний дефіцит води покривається за рахунок каналу Сіверський Донець-Донбас, який на 80% забезпечує область водою для питного водопостачання. По території області протікає 246 річок довжиною більше 10 км. Це всього лише 1% від загальної кількості річок України. З них, згідно класифікації Водного кодексу, одна відноситься до великих - Сіверський Донець, загальною довжиною 1053 км. Вісім середніх річок, до яких відносяться Казенний Торець, Лугань, Кальміус, Міус, Кринка, Самара, Вовча та Мокрі Яли. Решта річок відноситься до категорії малих. Загальна протяжність річок Донецької області - 15990 км. В гідрографічному відношенні територія області може бути поділена на три частини: Північну (басейн р. Сіверський Донець), Південну (річки Приазов’я) та західну (басейн Дніпра) [5].

У 2012 році в Донецькій області скид стічних вод за обліком здійснювали 273 підприємства-водокористувача в обсязі 1414 млн. м3. Об'єм скинутих в поверхневі водні об'єкти зворотних вод в 2011 році склав 1526 млн. м3, що на 112 млн. м 3 менше, ніж у 2011р.

В табл.2.2.1 наведено динаміку скиду зворотних вод у поверхневі водні об’єкти

Таблиця 2.2.1 Динаміка скиду зворотних вод у поверхневі водні об’єкти

Основними забруднювачами водних об'єктів залишаються підприємства металургійної промисловості ПАТ "Маріупольський металургiйний комбiнат ім. Ілліча" та ПАТ "ММК "Азовсталь", ПАТ "Єнакiєвський металургійний завод", філія "Металургійний комплекс" ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод", ПрАТ "Макіївкокс" і ПАТ "Авдiївський коксохімічний завод", підприємства вугільної промисловості, очисні споруди госппобутових стічних вод населених пунктів тощо. В 2012 році на підприємства металургійної, вугільної промисловості та комунального господарства прийшлося 1366,7 млн. м3 /рік зворотних вод або 96% зворотних вод всієї області. А саме: - скиди металургійної галузі склали 913,4 млн. м3 /рік (64,6%); - скиди комунального господарства - 193,6 млн. м3 /рік (13,7%); - скиди вугільної промисловості - 259,7 млн. м3 /рік (18,4%). На долю цих підприємств приходиться 546,2 млн. м3 /рік недостатньо очищених зворотних вод або 97% від усіх забруднених вод області. В тому числі: - металургія - 258,6 млн. м3 /рік (47%); 32 - комунальне господарство - 38,4 млн. м3 /рік (7%); - вугільна промисловість - 235,2 млн. м3 /рік (43%) [6].

2.3 Екологічний стан земельних ресурсів і грунтів Донецької області

Земельний фонд Донецької області станом на 01.01.2013 становить 2651,7 тис. га - 4,4 відсотка території України. Сільськогосподарськими угіддями зайнято 2041,2 тис. га, з них рілля 1652,4 тис. га. (табл.6.1 Земельний фонд). Адміністративно-територіальні одиниці Донецької області складають: - міста обласного значення-28 - міста районного значення-24 - селища міського типу-131 - сільські населені пункти-1118 За звітний період в області відбулися зміни кількості власників землі, землекористувачів, а також площі земель, які знаходяться у державній, колективній, комунальній власності та у власності фізичних і юридичних осіб [13].

Актуальною і гострою проблемою для Донецької області залишається негативний вплив на навколишнє природне середовище наслідків багаторічного інтенсивного видобутку вугілля і закриття у стислі терміни десятків глибоких нерентабельних шахт, діяльність яких призвела до незворотних змін у геологічному середовищі на великій території. Виробнича діяльність гірничодобувних підприємств призводить до погіршення екологічної ситуації в області.

Питання дотримання вимог природоохоронного законодавства при відновленні порушених земель актуальне для Донецької області. Землі, порушені в результаті діяльності підприємств, мають низькі агрохімічні показники порівняно з їх початковими характеристиками до початку проведення гірничих робіт. Для стабільного підвищення гумусу в ґрунтах до рівня його вмісту перед початком проведення гірничих робіт необхідне після проведення гірничотехнічної рекультивації виконання повного циклу біологічної рекультивації порушених земель [13].

3. Екологічний моніторинг донецької області

3.1 Стан нагляду і контролю за атмосферним повітрям

Основними забруднювачами атмосферного повітря м. Донецька залишаються промислові підприємства вугільної, металургійної промисловості та енергетики. Ці галузі викидають найбільші обсяги забруднюючих речовин. Значний вплив на стан атмосферного повітря також мають рухомі транспортні засоби.

Моніторинг атмосферного повітря у Донецькій області здійснюють: Донецький обласний центр гідрометеорології, Донецька Державна обласна санітарно-епідеміологічна станція, та Держуправління екології і природних ресурсів в Донецькій області, які проводять лабораторні спостереження і інспекторський нагляд за викидами забруднюючих речовин стаціонарних та пересувних джерел, виконують аналіз стану атмосферного повітря [11].

Санітарно-епідеміологічні служби області ведуть нагляд за забрудненим атмосферним повітрям у підфакельних зонах, санітарно-захисних зонах, у житлових зонах міських та сільських населених пунктів. Стаціонарні пости розташовані в містах Донецьк, Костянтинівка, Слов’янськ, Артемівськ, Єнакієве. Взагалі санітарно-епідеміологічна служба області має 43 лабораторії, бази яких дозволяють вести контроль основних та специфічних показників забруднення атмосферного повітря.

3.2 Стан нагляду і контролю за водними ресурсами

Основними джерелами забруднення водних об’єктів залишаються підприємства металургійної, вугільної промисловості і комунального господарства.

Державне управління екології та природних ресурсів і регіональні екоінспекції в Донецькій області особливу увагу приділяють підприємствам та установам, що включені до списку основних забруднювачів довкілля Донецької області - металургійні заводи та комбінати, коксохімічні та хімічні заводи, електростанції, шахти, та ін. Спостереження за скидами і забрудненням поверхневих вод суші здійснюється на 13 підприємствах-водокористувачах. Комплекс показників якості води включає загальні та специфічні інгредієнти (понад 20 інгредієнтів).

Донецька державна обласна санітарно-епідеміологічна станція контролює стан водного басейну в місцях проживання та відпочинку населення. Пункти спостережень за точками нагляду стану водного басейну визначаються міськими та районними станціями. Санепідслужба Донецької області являє собою 43 санітарно-гігієнічні лабораторії. Стаціонарних постів нагляду за станом поверхневих вод - 17, у тому числі 7 постів контролю з якості морських вод. Відомчі лабораторії проводять повний хімічний та бактеріологічний аналіз поверхневих вод. Кратність проведення контролю у морській воді: хімічних показників - 1 раз на місяць, бактеріологічних 1 раз на тиждень. Кратність проведення контролю поверхневих вод хозпитного призначення - 1 раз на місяць, поверхневих вод у місцях проживання населення та в зонах рекреації - 1 раз на кварта л [8].

.3 Стан нагляду і контролю за земельними ресурсами

Державний контроль та державний санітарний нагляд за станом земельних ресурсів Донецької області здійснюють організації [15]:

·              Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області;

·              Донецька державна обласна санітарно-епідеміологічна станція;

·              Донецьке обласне управління земельних ресурсів;

·              Донецька філія інституту землеустрою Національної академії аграрних наук України;

·              Донецький державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції;

·              Донецька гідролого-меліоративна експедиція;

·              Донецький обласний центр гідрометеорології;

·              Донецьке обласне виробниче управління меліорації і водного господарства;

·              відділ містобудування та архітектури облдержадміністрації.

Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій здійснює контроль за станом ґрунтів на території промислових підприємств, а також відходів, мулів, шламів шляхом проведення лабораторного аналізу [7].

Аналіз стану ґрунтів проводиться за хімічними показниками (у тому числі пестициди і солі важких металів), бактеріологічними показниками, гельмінтами.

Донецький державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції здійснює політику у сфері збереження, відтворення та охорони родючості ґрунтів, ведення їх державного моніторингу з метою виявлення показників родючості ґрунтів, а також забруднення залишковими кількостями пестицидів, агрохімікатів, важкими металами та радіонуклідами і проводить:

·        агрохімічну паспортизацію (виробничий моніторинг) земель сільськогосподарського призначення для визначення показників родючості та рівня забруднення токсичними речовинами, а також змін цих показників внаслідок господарської діяльності;

·        державний інспекторський контроль моніторингу та підвищення родючості ґрунтів в області;

·        аналітичні роботи з визначення показників стану ґрунту, у тому числі стану радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь.

Постійних пунктів спостереження за станом ґрунтів не має.

Донецький обласний центр з гідрометеорології один раз у 5 років проводить відбір проб ґрунтів на важкі метали. Проби для аналізу відправляються у м. Київ у центральну лабораторію Держкомітету України з гідрометеорології.

Висновки

Ситуація з інтенсивним забрудненням повітряного басейну Донецької області складалася в процесі становлення і розвитку промисловості протягом минулих десятиріч. При будівництві і експлуатації промислових об'єктів екологічному аспекту приділялася дуже незначна увага, незважаючи на те, що концентрація промисловості в Донецькій області є найбільш високою на території України.

Основними забруднювачами атмосферного повітря в регіоні залишаються підприємства чорної металургії, теплові електростанції та підприємства вугільної промисловості. На виробничі об’єкти, цих підприємств припадає майже 92,9 відсотків викидів всіх шкідливих речовин.

З метою вирішення складних екологічних проблем області, в тому числі поліпшення ситуації щодо охорони атмосферного повітря, в Донецькій області розроблена та впроваджуються низка програм і заходів.

В містах Донецької області, де рівні забруднення атмосферного повітря перевищують нормативні, відповідно до рішення спільного засідання колегій Донецької обласної державної адміністрації та Мінприроди України від 26.03.04 р. розробляються програми оздоровлення атмосферного повітря міст.

На сьогодні місцевими органами влади затверджено програми в містах Макіївка, Краматорськ, Єнакієве, Донецьк, Горлівка. Найважливішими екологічними проблемами в сфері охорони і раціонального використання вод є:

а) забруднення водних об’єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств, підприємств житлово-комунального господарства, зливовими водами міст;

б) проблеми щодо умов скидання мінералізованих шахтних вод у водні об’єкти;