ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ЇХ ЕКВІВАЛЕНТІВ
.1 Економічний зміст грошових коштів та їх еквівалентів
.2 Нормативно-інформаційне забезпечення обліку грошових коштів та їх еквівалентів
.3 Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства
РОЗДІЛ 2 ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ЇХ ЕКВІВАЛЕНТІВ
.1 Завдання обліку грошових коштів та їх еквівалентів
.2 Документальне забезпечення обліку грошових коштів та їх еквівалентів
.3 Синтетичний та аналітичний облік грошових коштів та їх еквівалентів
.4 Розкриття інформації щодо грошових коштів у звітності
.5 Досвід автоматизації обліку грошових коштів
РОЗДІЛ 3 АУДИТ ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ЇХ ЕКВІВАЛЕНТІВ
.1 Мета, завдання та нормативно-інформаційне забезпечення аудиту грошових коштів та їх еквівалентів
.2 Методика та техніка проведення аудиту грошових коштів та їх еквівалентів
.3 Узагальнення результатів аудиторсього дослідження
РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ
РОЗДІЛ 5 ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА
ВИСНОВКИ
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Актуальність теми. Функціонування підприємств у ринкових умовах передбачає безперервний рух грошових коштів, тому їх слід розглядати як важливий ресурс та результат діяльності підприємств. У період виходу Україні з кризи підприємства, кредитні установи, інші господарюючі суб’єкти вступають у договірні відносини по використанню грошових коштів, що обумовлює зростання ролі організації обліку даного об’єкту як необхідної умови отримання достовірної інформації для прийняття обґрунтованих рішень, вибору надійних господарських партнерів і запобіганню підвищеного ризику діяльності. Роль і значення обліку грошових коштів особливо підвищилися з розширенням міжнародних економічних відносин України та прийняттям владою відповідних законів та положень. Більшість підприємств звертає недостатньо уваги за правильності та ефективності організації обліку грошових коштів. Актуальність цих питань вплинула на вибір теми, адже правильна організація обліку грошових коштів значно впливає на фінансово-господарську діяльність господарства.
У зв’язку із орієнтацією національних стандартів бухгалтерського обліку на положення Міжнародних стандартів фінансової звітності, нестабільністю законодавства та розвитком зорієнтованої на міжнародне співробітництво економіки, саме операції щодо ведення обліку грошових коштів та розрахунків підлягають найбільшим змінам. Тому наявність суперечливих питань та неузгодженостей при веденні обліку грошових коштів вимагає детальнішого їх вивчення та пошуку єдиних шляхів вирішення цих проблем.
Як найбільш ліквідні активи, грошові кошти є важливим елементом ринкової економіки. Гроші відносяться до тих особливих категорій, які завжди були найбільш актуальними в економічній думці, так як в процесі грошового руху найбільшою мірою проявляються і реалізуються інтереси суб’єктів ринку. Через гроші, їх функції кожен індивідуум реалізує свої потреби, тому грошова система і визначає взаємозв’язок між виробництвом, обміном, розподілом і споживанням.
Грошові активи зумовлюють активізацію суб’єктів господарювання до самофінансування. Вони наявні на етапах придбання товарів, виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, їх продажу і отримання виручки.
Використання в процесі управління господарськими суб’єктами достовірної та повної інформації про рух грошових коштів підвищує якість управлінських рішень, позитивно впливає на поточний і прогнозний фінансовий стан підприємств.
Значущість інформації про рух грошових коштів обумовлюється необхідністю надання користувачам для прийняття рішень повної та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів.
Удосконалення бухгалтерського обліку, застосування ефективнішої методики аналізу та аудиту грошових коштів і розрахунків залишається одним з найактуальніших питань, оскільки результати цих процесів є основою для ефективної діяльності господарства і його постійного розвитку [1].
Водночас, у вітчизняному доробку бракує комплексних досліджень методик обліку, аудиту та управління грошовими коштами, націлених на їх удосконалення, формування нових підходів до аналітичного забезпечення управління. Розв’язання комплексу зазначених проблем визначає актуальність бакалаврської роботи.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій з удосконалення обліку та аудиту грошових коштів для підприємств з метою підвищення ефективності управління ними.
Для досягнення поставленої мети в роботі визначені для вирішення такі завдання:
− дослідити та внести пропозиції з уточнення сутності понять «грошові кошти»;
− вивчити розвиток форм розрахунків і їх вплив на процедури облікового відображення безготівкових розрахунків;
− визначити ефективні форми (способи) розрахунків і внести пропозиції з удосконалення обліку розрахункових операцій;
− проаналізувати грошові розрахунки підприємств з метою уточнення методики проведення аудиту;
− визначити методичні прийоми проведення аудиту операцій з руху грошових коштів, що уможливить встановлення єдиних підходів до розробки методик контролю та процедур управління грошовими коштами.
Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є економіко-управлінський механізм обліку та аудиту грошових коштів на підприємствах.
Об’єктом дослідження є технологія та процедури бухгалтерського обліку, форми та методи аудиту операцій з грошовими коштами у сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» Решитилівського району, Полтавської області.
У процесі дослідження вивчені праці вітчизняних і зарубіжних економістів, вказівки і рекомендації, облікові та звітні данні за останні три роки базового господарства.
Апробація результатів дослідження. Основні положення випускної роботи та результати досліджень доповідались, обговорювались й одержали схвалення на міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Сучасні проблеми та перспективи розвитку обліку, аналізу, аудиту та контролю в умовах глобалізації економіки».
Публікація. Одержані результати щодо обліку грошових коштів та їх еквівалентів знайшли відображення у публікації: «Відображення інформації про грошові кошти у фінансовій звітності підприємства».
Висновки й пропозиції за результатами дослідження можуть слугувати
основою при розробленні системи заходів по покращенню організації обліку
грошових коштів та їх еквівалентів в ТОВ «Бурат-Агро».
Гроші відносяться до тих особливих категорій, які завжди були найбільш актуальними в економічній думці, так як в процесі грошового руху найбільшою мірою проявляються і реалізуються інтереси суб’єктів ринку. Через гроші, їх функції кожен індивідуум реалізує свої потреби, тому грошова система і визначає взаємозв’язок між виробництвом, обміном, розподілом і споживанням.
Під рухом грошових коштів розуміють надходженні і вибуття грошових коштів у розрізі видів діяльності. До складу грошових коштів не включають гроші на банківських рахунках, обмежені для поточного використання протягом терміну, що перевищує один рік. Такі кошти відображаються у складі необоротних активів підприємства, як і інші фінансові інвестиції [34].
Як результат своєї операційної діяльності всі підприємства проводять розрахунки з комерційними банками по позичках і через комерційні банки сплачують вартість товарів, робіт та послуг одне одному.
Розрахунки підприємств по своїх зобов’язаннях проводиться в безготівковому та готівковому порядку через установи банків відповідно до правил здійснення розрахункових та касових операцій, затверджених Національним банком України. Більша частина розрахунків по виконанню зобов’язань здійснюються через установи банків безготівковим шляхом. Розрахунки готівкою між підприємствами, організаціями й установами дозволяється проводити лише тоді, коли суми окремих платежів менші від сум, встановлених банками для безготівкових розрахунків [31].
Гроші як загальний еквівалент вимірюють вартість усіх товарів. Але не гроші роблять товари порівнянними, а кількість витраченого на них суспільно необхідної праці. На стадії формування товарних відносин гроші зіграли роль засобу, що дорівнював до грошей інші товари. У результаті виник масштаб цін, прийнятий державою за грошову одиницю [39].
Господарська діяльність складається з багатьох господарських операцій, що є певними моментами безперервних змін коштів господарства або джерел їх утворення. Під час цієї діяльності у підприємства виникають найрізноманітніші господарські зв’язки і розрахунково-платіжні відносини з постачальниками матеріальних цінностей, підрядчиками, покупцями і замовниками своєї продукції, транспортними організаціями, фінансовими установами, працівниками фірми та іншими (як юридичними так і фізичними) особами.
Кошти, що їх використовують для розрахунків, виконуючи функцію міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, здійснюють безперервний кругообіг (гроші - товар - виробництво - товар - гроші), повертаються при цьому до своєї первісної форми у вигляді виручки після реалізації продукції, тобто у вигляді грошових коштів [10].
Грошові кошти - готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. Гроші є специфічним товаром, тому що вони не здатні прямо задовольняти будь-які фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано - через витрачання їх на купівлю різних товарів та послуг [70].
Еквіваленти коштів - це короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані в певну суму грошей і мають незначний ризик щодо зміни вартості. Такими еквівалентами є високоліквідні інвестиції в цінні папери на строк, що не перевищує 3 місяці (казначейські векселі, депозитні сертифікати) [3].
Грошові кошти відносяться до найбільш ліквідної частини активів і характеризуються тим, що можуть бути негайно використані для оплати поточних зобов’язань. Вони складаються із наявної готівки в касі, чеків та грошових переказів, отриманих від клієнтів, і вкладів на рахунках в банку [1].
Грошам, на відміну від інших товарів, притаманна абсолютна ліквідність.
Ліквідність визначається за двох умов:
− можливість використання певного активу в ролі засобу платежу;
− здатність даного активу зберігати свою номінальну вартість незмінною.
Під рухом грошових коштів розуміють надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Рух грошей, що обслуговує реалізацію товарів, нетоварні платежі і розрахунки в господарствах, являє собою грошовий обіг.
Грошовий обіг підрозділяється на дві сфери: готівкова і безготівкова.
Під готівкою розуміють валюту України та іноземну валюту у вигляді грошових коштів.
Готівковий оборот - рух готівки в сфері обігу і виконання ним двох функцій (засобу платежу і засобу обігу). Готівка використовується для розрахунків, не пов’язаних безпосередньо з рухом товарів і послуг, а саме: розрахунків по виплаті заробітної плати, премій, при оплаті цінних паперів і т.д. Готівковий оборот включає рух усієї готівково-грошової маси за визначений період часу між населенням, фізичними і юридичними особами і державними органами. Оборот здійснюється за допомогою різних видів грошей: банкнот, металевих монет, інших кредитних інструментів (векселів, чеків, кредитних карток) [3].
Безготівкові розрахунки - розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обігу.
Безготівковий обіг - рух вартості без участі готівки: перерахування коштів по рахунках кредитних установ, залік взаємних вимог та ін. Безготівковий обіг має важливе економічне значення в прискоренні оборотності оборотних коштів, скороченні готівки, зниженні витрат обігу.
В залежності від економічного змісту розрізняють дві групи безготівкового обороту: по товарних операціях і фінансових зобов’язаннях.
До першої групи відносяться безготівкові розрахунки за товари і послуги, до другого - платежі в бюджет (податок на прибуток, ПДВ та ін.), і позабюджетні фонди, погашення банківських позичок, сплата відсотків за кредит, розрахунки зі страховими компаніями та ін.
Готівковий і безготівковий грошові обороти органічно пов’язані між собою, що реалізується через перехід однієї форми в іншу. Наприклад, виручка надходить до каси підприємства, а потім здається до установи банку для зарахування на поточний або інший рахунки. З цих рахунків у банку проводяться розрахунки між господарюючими суб’єктами та надходить готівка в касу підприємства для видачі заробітної плати, авансу підзвітним особам тощо. Безготівковий платіжний оборот невіддільний від обігу готівки й складає разом з ним єдиний грошовий обіг країни, у якому циркулюють єдині гроші одного найменування.
Грошові кошти зв’язані з виробництвом і обсягом суспільного продукту, а також його невиробничим споживанням, є конкретним об’єктом бухгалтерського обліку [34].
Управління грошовими коштами має першорядне значення. Мистецтво керування поточними активами полягає в тому, щоб тримати на рахунках мінімально необхідну суму коштів, що потрібні для поточної оперативної діяльності. Сума коштів, яка необхідна підприємству, це по суті справи страховий запас, призначений для покриття короткочасної незбалансованості грошових потоків. Сума грошових коштів повинна бути такою, щоб її вистачало для здійснення всіх першочергових платежів. Оскільки грошові кошти, знаходячись у касі або на рахунках у банку, не приносять доходу, їх потрібно мати в наявності на рівні безпечного мінімуму. Наявність великих залишків грошей протягом тривалого часу може бути результатом неправильного використання оборотного капіталу.
Цікавим є визначення, наведене в роботі Л. О. Лігоненко та Г. В. Ситник: «грошовий рух підприємства - це система розподілених в часі надходжень та видатків грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю і супроводжують рух вартості, виступаючи зовнішньою ознакою функціонування підприємства» [33].
На думку зазначених авторів, дослідження грошових коштів підприємства дозволяє усвідомити увесь механізм його функціонування, так як за наявності власної, відносно самостійної логіки розвитку, вони мають зовнішні ознаки всього комплексу функціональних зв’язків, які розвиваються на підприємстві в процесі його діяльності.
Логіка впливу факторів на обсяги формування грошових коштів може бути визначена наступним чином: джерелом утворення грошей є факт реалізації товарів, здійснення акту купівлі-продажу. На досягнення цього результату і повинна бути спрямована діяльність по управлінню факторами для максимізації находження грошових коштів.
В сфері інвестиційної діяльності:
− вибір інвестиційної програми підприємства, тобто переліку реальних інвестиційних проектів, що визначаються доцільними до реалізації;
− склад інвестиційного портфеля: рівень доходності та ліквідності окремих фінансових інструментів;
− можливість виходу з проектів у разі їх недостатньої ефективності та формами, що використовуються для цього;
− можливість продажу частини основних засобів і нематеріальних активів, їх стан та можлива ціна реалізації.
В сфері фінансової діяльності:
− інвестиційна привабливість підприємства для зовнішніх інвесторів, що визначає можливість ефективного розміщення додаткової емісії акції;
− кредитоспроможність підприємства по обслугованою зовнішніх боргів, що визначає можливість підприємства залучити банківські кредити;
− наявна структура капіталу, обсяг кредитів та позик, терміни їх повернення;
− імідж та ділова репутація підприємства [33].
Отже, основними завданнями обліку грошових коштів та еквівалентів є: