Дипломная (вкр): Облік і аудит грошових коштів та їх еквівалентів (диплом)

Серед допоміжних відносних показників оцінювання ліквідності і платоспроможності лише коефіцієнт платоспроможності станом на кінець 2013 року не відповідав нормативному значенню (0,017 ≥ 0,1).

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є забезпечення стабільності його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Фінансова стійкість - це багатогранне поняття, що включає оцінку пізних аспектів фінансово-господарської діяльності підприємства [1].

Аналіз фінансової стійкості ґрунтується головним чином на відносних показниках - фінансово-економічних коефіцієнтах, які розраховуються як співвідношення абсолютних показників активу і пасиву балансу (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Відносні показники фінансової стійкості ТОВ «Бурат-Агро»

за 2011-2013 рр.

Результати виконаних розрахунків свідчать про низький рівень фінансової стійкості підприємства за показниками структури джерел формування капіталу.

Так, значення коефіцієнта автономії свідчить про те, що на кінець звітного року частка власного капіталу у валюті балансу становить 28,5 %. Це на 35,2 відсоткового пункту менше порівняно з базовим роком.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу відповідно збільшився з 0,363 до 0,715 і свідчить про високий рівень фінансової залежності підприємства від кредиторів.

За коефіцієнтом фінансового ризику в 2011 році на 1 грн власного капіталу придбало 57 коп позикового капіталу, а у 2013 - 2,50 грн.

Оскільки значення коефіцієнта фінансової стабільності ≤ 1,то підприємство має досить низький рівень фінансової стійкості та є залежним від зовнішніх фінансових джерел.

Зростання коефіцієнта довгострокового залучення позикових коштів з 0,186 до 0,567 з одного боку, показує збільшення залежності підприємства від довгострокових зовнішніх джерел фінансування, а з іншого - про збільшення довіри до підприємства з боку кредиторів та інвесторів, підвищення його інвестиційної активності за рахунок залучення довгострокових кредитів.

Значення коефіцієнтів довгострокових і поточних зобов’язань характеризують структуру позикового капіталу, в якій частка довгострокових зобов’язань збільшилася з 40 % до 52,3 %, а поточних зобов’язань відповідно зменшилася з 60 % до 47,7 %, що в цілому негативно впливає на оцінювання фінансової стійкості підприємства.

Привертає увагу низький рівень і зниження в динаміці коефіцієнтів страхової стабільності. Так, на кінець 2013 року в розрахунку на 1 грн відповідно валюти балансу та власного капіталу припадає близько 0,003 та 0,011 коп.

Коефіцієнт страхування статутного (пайового) капіталу не змінився.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу зменшився з 0,580 у базовому році до 0,084 у звітному, що не відповідає нормативному значенню (› 0,5). На кінець звітного року 8,4 % власного капіталу було вкладено в оборотні активи.

Отже, спадає ступінь мобільності власного капіталу, підприємство має менші можливості для фінансування виробничої та інших видів діяльності.

Про низький рівень забезпеченості підприємства власними оборотними коштами свідчать значення коефіцієнтів забезпеченості оборотних активів власними обортними коштами та забезпеченості запасів власними оборотними коштами. На кінець 2013 року фактичний рівень першого з них менше нормативного значення 0,3 рази, а другого - відповідно в 0,9 рази.

В структурі оборотних активів власні фінансові ресурси становлять 3,2 %, а на 1 грн запасів припадає близько 9 коп власних оборотних коштів.

Значення коефіцієнта маневреності власних оборотних коштів показує, що на кінець 2011 року серед власних оборотних активів грошові кошти становили 0,6 %. У звітньому 2013 році цей показник збільшився до 25 %. Отже, підприємство має майже достатній рівень фінансової стійкості щодо забезпеченості високоліквідними оборотними активами.

Коефіцієнт майна виробничого потенціалу майже не змінився (збільшився з 0,400 до 0,405), тому з погляду забезпеченості активами основної виробничо-господарської діяльності (основними засобами та оборотними виробничими фондами) підприємство зберігає фінансову стійкість.

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів зменшився з 0,230 до 0,106, що показує негативну динаміку зниження частки основних засобів у валюті балансу.

Зважаючи на збільшення коефіцієнта нагромадження амортизації з 0,407 до 0,400, рівень зношеності основних засобів і нематеріальних активів залишається високим, хоча і спостерігається певне погіршення функціонального стану необоротних активів підприємства.

За динамікою коефіцієнта співвідношення оборотних і необоротних активів підприємство дещо підвищило рівень забезпеченості необоротних засобів оборотними коштами. Якщо в базовому році на 1 грн необоротних активів припадало 2,57 грн обортних, то у звітному - 2,83 грн.

Отже, за переважною більшістю відносних показників підприємство є фінансово нестійким із негативною динамікою.

Аналіз фінансових результатів є одним із найважливіших напрямів оцінки ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємства. Фінансовим результатом діяльності підприємства може бути прибуток або збиток.

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

Збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати [38].

В табл. 1.5 проведено аналіз формування, структури та динаміки фінансових результатів товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро».

Таблиця 1.5

Формування, структура та динаміка фінансових результатів дільності ТОВ «Бурат-Агро» за 2011-2013 рр.

Аналізуючи дані табл. 1.5 можна зробити наступні висновки:

−   у звітному 2013 році порівняно з базовим 2011 роком чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) збільшився на 86,9 %;

−       випереджаючи зростання собівартості реалізованої продукції у 2,3 рази порівняно із зростанням чистого доходу обумовив збільшення валового прибутку на 32,5 %;

−       у структурі операційних витрат частка собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) збільшився з 34,7 % до 77,2 %, адміністративних витрат - із 4,3 % до 4,9 %. По інших видах витрат спостерігається зниження частки, що пояснюється скороченням інших операційних витрат на 80,4 % і значним зростанням витрат на збут у 2,4 рази.

−       фінансовий результат до оподаткування зменшився на 97,5 % внаслідок збільшення фінансових інвестицій та інших звичайних витрат у 6,4 рази, що є негативним для підприємства;

−       у базовому році чистий прибуток перевищив валовий на 60,3 %. У звітному році частка чистого доходу від реалізації становить 0,4 %, а у валовому прибутку 1,2 %.

−       в цілому по Товариству з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» спостерігається негативна динаміка фінансових результатів, але фінансова стійкість та ділова активність підприємства знаходиться на стабільному рівні.

РОЗДІЛ 2ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ЇХ ЕКВІВАЛЕНТІВ

2.1 Завдання обліку грошових коштів та їх еквівалентів

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996/ХІV від 16.07.1999 р. регламентує правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Даним законом визначається мета бухгалтерського обліку, яка являється наданням правдивої інформації користувачам про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства для прийняття управлінських рішень [15].

Завданням обліку грошових коштів є:

−   правильна організація збереження грошових коштів і цінних паперів у касі підприємства;

−       контроль за виконанням операцій з грошовими коштами і по розрахунках з постачальниками, покупцями;

−       внутрішній контроль за рухом грошових коштів;

−       проведення планових та позапланових інвентаризацій грошових коштів та цінних паперів;

−       своєчасне і правильне документальне оформлення операцій по руху грошових коштів у регістрах бухгалтерського обліку;

−       контроль за цільовим характером використання коштів;

−       узагальнювати облікову інформацію про рух грошових коштів, оцінювати їх параметри відповідно до видів діяльності підприємства;

−       дотримання національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися в грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період [48].

2.2 Документальне забезпечення обліку грошових коштів та їх еквівалентів

Кожне підприємство здійснення розрахункові операції за допомогою готівкових та безготівкових розрахунків.

Для організації готівкових розрахунків будь-яке підприємство повинно мати власну касу, а кожен касир має знати та виконувати вимоги положення про касові операції. Головна дійова особа в касі - касир, але перш ніж він почне виконувати покладені на нього обов’язки, з касиром потрібно укласти договір про повну матеріальну відповідальність, та ознайомити його під підпис із «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637 від 15.12.2004 р. (далі Положення № 637). Та не слід забувати, що саме на керівництво господарства покладено обов’язки про належне облаштування каси та надійне зберігання грошових коштів [59].

Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, суворо заборонено. На підприємстві може бути складений наказ щодо організації касової дисциплін, але у ТОВ «Бурат-Агро» такого наказу немає, а вимоги до ведення касової дисципліни викладені в наказі про облікову політику підприємства (додаток Г.1).

В касі ТОВ «Бурат-Агро» зберігає не тільки готівкові кошти, але і цінні папери, грошові документи, які є бланками суворої звітності. До них відносяться трудові книжки і вкладні листки до них, квитанції шляхових листків автотранспорту, бланки довіреностей тощо.

Зберігати в касі готівку дозволяється в межах лімітів залишку готівки. Головним нормативним документом, що регламентує лімітування каси, є Положення № 637 [61].

Ліміт залишку готівки в касі - граничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня. Ліміт каси встановлюють підприємства, які мають рахунки в установах банків і здійснюють операції з готівкою [56]. Ліміт каси можливо змінювати з ініціативи підприємства або банку, він встановлюється за рішенням керівника і визначається на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки в касу підприємства або її середньоденної видачі. Ліміт каси оформлюється розрахунком [29]. Ліміт каси підприємства встановлюють собі на підставі розрахунку середнедневного надходження готівки в касу або їх середнедневної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої їм особи.

При визначенні ліміту каси потрібно ураховувати наступне (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Вимоги до визначення розміру ліміту каси