Курсовая работа (т): Облік управління витратами на Шахті ім. А.Г. Стаханова

За період роботи з 2010 р по 2011 р шахта, як і вся вугільна промисловість України скоротила обсяг виробництва з 857,5 тис. тн у 1999 році до 744,5 тис. тн у 2010 році і середньодобовий видобуток склав:

у 2010 р - 4428 тн у добу;

у 2011 р - 4089 тн у добу;

Причинами такого різкого зниження обсягів видобутку стали:

Загальна політика у вугільній промисловості, а саме:

незбалансованість цін на вугілля і споживані матеріали, послуги;

Внутрішахтні причини, а саме:

висока аварійність на машинах і механізмах;

несвоєчасна підготовка гірськими роботами очисн вибоїв, замість вибулих.

Зменшивши видобуток вугілля, не поліпшивши при цьому структуру витрат, збільшилася собівартість 1 тони товарного видобутку, довівши її в 2011 році до 138,2 грн на 1 тн проти 116,49 грн, на 1 тн у 2010 році.

При скороченні штату на 174 чіл, зменшилася кількість людей по видобутку на 34 чол., знизилася продуктивність праці робітника по видобутку на 5,8%, середньомісячна заробітна плата робітника по видобутку збільшилася на 22,9%. Відбулося збільшення основних виробничо-промислових фондів:

У 2010 р - 605401 тис. грн., у 2011 р на 702219 тис. грн., що в цілому склало збільшення на 96818 тис. грн. і зменшення фондовіддачі: у 2010 р 0,157 грн/на 1 грн., у 2011 р. на 0,144 грн / на 1 грн, у цілому це склало 0,013 грн. /на 1 грн. чи на 8,3%. Усе це привело до того, що шахта ім. О.Г. Стаханова з прибуткового підприємства стала збитковим.

.2 Аналіз витрат «Шахта ім. А.Г. Стаханова»

Як указувалося раніше, застосовувана технологічна схема видалення з зумпфа просипів гірської маси передбачає механізоване видалення її тільки з бункера, що уловлює. Гірська маса, що просипалася, у водозбірні ємності зумпфа віддаляється з них вручну з застосуванням лопат і цебер. Щодня на цій операції задіється не менш трьох чоловік.

Пропонована технологічна схема дозволяє механізувати цей процес, а також підвищити надійність самого водовідливу. Економічний ефект від реалізації такої схеми буде складатися в основному за рахунок зниження чисельності робітників, зайнятих ручною працею по очищенню водовідливних ємкостей.

Річний економічний ефект визначимо по залежності:

де С1, С2 - сумарні експлуатаційні витрати відповідно по базовій і пропонованій схемах;

К1, К2 - капітальні сумарні вкладення відповідно по базовій і пропонованій схемах;

Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності, значення якого для вугільної промисловості приймається рівним Ен = 0,15.

Капітальні вкладення

До капітальних вкладень за базовою схемою відносяться витрати на заміну зношеного насосного устаткування. Згідно статистичних даних [47,48,50], моторесурс насосів, експлуатованих у зумпфах, складає близько 700 годин. Тоді як у нормальних умовах водовідливу, їхній моторесурс складає 6000 годин.

До капітальних вкладень за пропонованою схемою відноситься придбання насосного устаткування для станції робочої води, струминних насосів, а також дугового сита. Розрахунок витрат по капітальних вкладеннях зведемо в табл.

Таблиця 2. Витрати на капітальні вкладення

Експлуатаційні витрати. Для спрощення розрахунків однакові витрати по однієї й інший схемам враховувати не будемо. Наприклад, чисельність машиністів насосних установок в обох технологічних схемах зумпфового водовідливу однакова, однакова і їхня заробітна плата. Розрахунок витрат на заробітну плату робітників, зайнятих процесом очищення водозбірної ємності зумпфа зведемо в табл. Річні витрати по заробітній платі з урахуванням податкових відрахувань в обсязі 33,5% визначаються по залежності:

за базовою схемою: Зб=1,335*7625,37*12=122158,42 грн.

Таблиця 3 Розрахунок місячного фонду оплати праці робітників, зайнятих очищенням водовідливної ємкості

за пропонованою схемою:

Зб=1,335*2859,5*12=45809 грн.

Розрахунок витрат по амортизаційних відрахуваннях зведемо в табл.

Таблиця 4 Витрати на амортизаційні відрахування

Витрати по електроенергії визначимо по залежності:

де 0,1427 грн/квтгод - середньодобовий тариф по активній електроенергії;

 коефіцієнт завантаження електричного привода насоса, значення якого залежить від ступеня зносу насоса. Чим вище знос насоса, тим більше навантажується привод насоса внутрішніми рівчаками води.;

сумарна потужність привода насосів;

 середній час відкачки води.

Середній час відкачки води з водозбірника в пропонованому варіанті складе14,4 години, та як очищення відбувається два рази на рік.

Підставляючи значення в рівняння, одержимо витрати по електроенергії:

у базовому варіанті витрати на електроенергію відсутні так як очищення здійснюється в ручну.

у пропонованому варіанті:

АЭБ=0,9*500*14,4*0,1427=924,69 грн.

Розрахунок за матеріалами I-ї групи зведемо в табл.10.4, а за матеріалами II-ї групи зведемо в табл.

Таблиця 5 Розрахунок витрат за матеріалами І-ї групи

Таблиця 6 Витрати за матеріалами ІІ-ї групи

Підставляючи значення у формулу, одержимо:

Э = [ (7255,77 + 0 + 173,55 + 1470,71 + 122158,42) - (7647,27 +924,69 +

+0 + 7133,4+45809,31)] +0,15* (48371,76 - 53591,76) =75546,85 грн

Таким чином, виходячи з виконаних розрахунків, річний економічний ефект від реалізації пропозицій складе близько 75,5 тис. гривень.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ

.1 Формування стратегічної моделі управління витратами

Стратегічне управління полягає у розробці і реалізації стратегії, яка повинна відповідати меті і завданням підприємства, а правильний вибір стратегії, послідовність етапів та процесів її реалізації повинен забезпечити позитивний економічний ефект. Досягнути встановленої мети діяльності та ефективно вирішувати існуючі проблеми розвитку підприємства можна на основі реалізації його конкурентних переваг на ринку. Побудова стратегічної моделі управління витратами підприємства є одним з найважливіших інструментів стратегічного управління.

Важливим етапом розроблення моделі стратегічного управління витратами шахти ім. А.Г. Стаханова має бути аналіз чинників зовнішнього та внутрішнього середовища, та особливостей їхнього впливу на досягнення стратегічної мети. Всі ці чинники є взаємопов’язаними, і зміна одного з них може призвести до значних змін іншого. Водночас необхідно зазначити, що рівень впливу зовнішніх чинників залежить від особливостей підприємства, зокрема його галузевої структури, розмірів та територіального розміщення, а також від якості управління підприємством. У зв’язку з цим кожне підприємство має визначити, які саме з чинників зовнішнього впливу найістотніше впливають на діяльність підприємства і якими методами здійснювати їх дослідження та впливати на них. Отже, з огляду на стратегію, щоб забезпечити ефективність управління витратами підприємства та сприяти досягненню його стратегічної мети, треба, насамперед, детально проаналізувати навколишнє підприємницьке середовище, у якому відбувається процес перетворення сировини у готовий для кінцевого споживання продукт. М. Портер назвав такий метод дослідження підприємницького середовища - аналізом ланцюжка цінностей. На основі такого аналізу можна виявити шляхи економія або мінімізації чи оптимізації витрат. Ланцюжок цінностей - це узгоджена послідовність певних видів діяльності, в результаті яких створюється цінність - продукт. Побудований ланцюжок цінностей свідчить, що конкурентна стратегія розвитку підприємства залежить не тільки від внутрішніх витрат, але і від зовнішніх - витрат постачальників, витрат каналів збуту та маркетингових витрат, витрат на споживання продукту. Побудувавши загальний ланцюжок цінностей для підприємства, можна оцінити рівень внеску окремих видів підприємницької діяльності у створення цінності кінцевого продукту та проаналізувати пов’язані з цими видами діяльності витрати, доходи й економічні результати. Важливо також дослідити причинно-наслідкові зв'язки між окремими елементами ланцюжка та факторами навколишнього ринкового середовища; динамікою споживчого ринку, рівнем конкуренції, станом фінансового ринку, ринку праці, рівнем інфляції, фіскального навантаження тощо. Для дослідження впливу факторів зовнішнього підприємницького середовища на діяльність і розвиток підприємства, а також для оцінки його сильних і слабких ланок застосовують СВОТ - аналіз. На його підставі можна не лише оцінити характер впливу окремих факторів середовища на кожен етап процесу формування цінності кінцевого продукту, а й визначити ключові фактори успіху та перспективи розвитку окремих видів підприємницької діяльності й обґрунтувати та оцінити ймовірні шляхи. При формуванні моделі стратегічного управління витратами необхідно враховувати, на якій стадії життєвого циклу перебуває товар, який виготовляє підприємство. Згідно з теорією М. Портера, щоб успішно подолати конкуренцію та досягти стратегічних результатів, підприємство має дотримуватися одного з варіантів формування конкурентної переваги: підтримувати низькі витрати (лідерство на основі витрат); виготовляти продукцію, кращу за якостями, ніж у конкурентів (лідерство за диференціацією продукції); концентрувати діяльність на специфічному сегменті ринку, зокрема на специфічному сегменті продукції, певній категорії споживачів (лідерство у вузькій сфері діяльності).